Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 редитов≥ плат≥жн≥ документи




ƒорученн€ про кредитовий переказ кошт≥в у систем≥ ∆иро  редитов≥ перерахуванн€ в системах ∆иро Ч це дорученн€ ≥мпортера про переказ сум з њх жирорахунк≥в (у банку) на рахунок експортера. ÷е Ч традиц≥йна форма безгот≥вкових розрахунк≥в у багатьох Ївропейських крањнах, зокрема Ч Ќ≥меччин≥, Ѕельг≥њ, Ўвейцар≥њ. ¬они можуть мати €к паперову, так ≥ електронну форму.

—ума дебетуЇтьс€ на рахунок ≥мпортера в момент одержанн€ банком в≥дпов≥дного розпор€дженн€. „астина цих переказ≥в маЇ форму пост≥йних доручень, коли йдетьс€ про платеж≥, що повторюютьс€.

¬заЇмне врегулюванн€ розрахунк≥в м≥ж банками, учасниками системи, зд≥йснюЇтьс€ спец≥альними кл≥ринговими центрами наприк≥нц≥ дн€ за п≥дсумками за день. ѕопул€рн≥сть жиропереказ≥в повТ€зана з тим, що одержувач≥ грошей можуть скористатис€ ними негайно, тод≥ €к при оплат≥ чеком необх≥дно чекати його ≥нкасац≥њ. ƒо того ж, експортер може не турбуватис€ щодо платоспроможност≥ ≥мпортера, оск≥льки такий плат≥ж виконуЇтьс€ лише за умови згоди банку ≥мпортера ≥ п≥сл€ дебетуванн€ рахунку ≥мпортера.

ƒорученн€ про кредитовий переказ в автоматизованих розрахункових палатах (NACHA Ч у —Ўј, BACS Ч у ¬еликобритан≥њ). ƒорученн€ про кредитуванн€ рахунку експортера в≥дправл€Їтьс€ ≥мпортером в автоматизовану розрахункову палату закодованим на електронних нос≥€х (магн≥тних стр≥чках, дискетах, тощо). ¬икористовуютьс€ компан≥€ми, д≥ловими ф≥рмами дл€ оплати за товари.

ѕерекази в систем≥ S.W.I.F.T. ≤нструкц≥њ про плат≥ж, €кий передаЇтьс€ одним банком ≥ншому через комун≥кац≥йну систему S.W.I.F.T. (Society for Worldwide Financial Telecomunications Ч Ђ“овариство всесв≥тн≥х м≥жбанк≥вських ф≥нансових телекомун≥кац≥йї, створене в 1973 р. в Ѕрюссел≥. ƒана система кореспонденц≥њ введена в д≥ю з травн€ 1977 р. ≥ працюЇ за принципом передач≥ стандартних у м≥жнародн≥й практиц≥ банк≥вських пов≥домлень через широку мережу компТютер≥в. якщо банк використовуЇ дл€ кореспонденц≥њ з ≥ншими банками систему SWIFT, то можливе швидке проведенн€ рахунк≥в.

ƒо стандартних пов≥домлень належать:

торговельн≥ перекази,

валютн≥ операц≥њ,

банк≥вськ≥ перекази,

спец≥альн≥ пов≥домленн€ тощо.

—истема може використовуватись дл€ платеж≥в у внутр≥шньому оборот≥, але в переважн≥й б≥льшост≥ Ч дл€ зд≥йсненн€ платеж≥в за кордон. —пециф≥ка ц≥Їњ системи розрахунк≥в у тому, що сам акт в≥дправленн€ дорученн€ не складаЇ безв≥дкличного зобовТ€занн€ з боку банку-в≥дправника: виконанн€м плат≥жних ≥нструкц≥й займаЇтьс€ банк-кореспондент Ч учасник SWIFT.

ѕост≥йне дорученн€ банку. ≤нструкц≥€ кл≥Їнта банку ≥мпортера про виконанн€ платеж≥в, що повторюютьс€, на користь експортера. ƒорученн€ визначаЇ суму та терм≥ни платежу. ” випадку пост≥йного дорученн€ на суму, €ка пост≥йно зм≥нюЇтьс€, кл≥Їнт попередньо пов≥домл€Ї банк про суму платежу, використовуючи дл€ цього терм≥нал, а також паперов≥ або магн≥тн≥ нос≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2559 - | 2153 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.