Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕлат≥жна система ≥ њњ елементи




“≈ћј 1. ѕЋј“≤∆Ќј —»—“≈ћј “ј ѓѓ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“»

1. ѕон€тт€ плат≥жноњ системи.

2. ќснови грошового об≥гу.

3. ѕлат≥жн≥ ≥нструменти.

ѕон€тт€ плат≥жноњ системи

ѕлат≥жну систему можна представити у вигл€д≥ системи механ≥зм≥в, €к≥ служать дл€ переказу грошових кошт≥в м≥ж субТЇктами господарюванн€, дл€ розрахунку за плат≥жними зобовТ€занн€ми, що виникають м≥ж ними. ѕлат≥жна система Ч спец≥ал≥зований елемент практично ус≥х економ≥чних операц≥й, що в≥дбуваютьс€ в ринков≥й економ≥ц≥. “обто той елемент, €кий стосуЇтьс€ передач≥ грошовоњ вартост≥ в обм≥н на €кийсь товар, послугу або ф≥нансовий актив.

ѕлат≥жна система Ч наб≥р плат≥жних ≥нструмент≥в, банк≥вських процедур, ≥, €к правило, м≥жбанк≥вських систем переказу кошт≥в, поЇднанн€ €ких забезпечуЇ грошовий об≥г, разом з ≥нституц≥йними та орган≥зац≥йними правилами та процедурами, що регламентують використанн€ цих ≥нструмент≥в та механ≥зм≥в. ќсновна мета плат≥жноњ системи Ч забезпеченн€ розвитку виробництва товар≥в ≥ послуг.

ѕлат≥жна система крањни Ї сукупн≥сть законодавче регульованих елемент≥в, що забезпечують виконанн€ боргових зобовТ€зань, виникаючих в процес≥ економ≥чноњ д≥€льност≥.  онцепц≥€ цих елемент≥в ≥ основний зм≥ст приводитьс€ в табл. 1.1.

ѕлат≥жн≥ ≥нструменти Ч це ≥нструменти, €к≥ забезпечують перем≥щенн€ вартост≥ в грошов≥й форм≥ м≥ж ф≥нансовими ≥ неф≥нансовими агентами. ƒо них належать розм≥нна монета ≥ паперов≥ грош≥, а також безгот≥вков≥ засоби розрахунк≥в, включаючи електронн≥ грош≥.  ожна плат≥жна операц≥€ потребуЇ певних плат≥жних ≥нструмент≥в, €к≥ в≥дпов≥дають њњ терм≥нам та умовам.

м≥жбанк≥вських розрахунках плат≥жний ≥нструмент Ч це дорученн€ банку перевести кошти з рахунку одного кл≥Їнта на рахунок ≥ншого, що може передаватис€ в електронн≥й форм≥ (каналами звукового чи ≥нформац≥йного звТ€зку) або на папер≥.

¬иб≥р плат≥жного ≥нструменту в м≥жнародних розрахунках може залежати в≥д багатьох чинник≥в. —еред них можна зазначити так≥ найважлив≥ш≥

 

ѕлат≥жна система ≥ њњ елементи

“аблиц€ 1.1.

є п/п ќзнака класиф≥кац≥њ елемент≥в   «м≥ст елемента
1. —убТЇкти (учасники) розрахункових взаЇмов≥дносин Ќеф≥нансовий сектор: п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, ф≥рми, бюджетн≥, громадськ≥ ≥ ≥нш≥ орган≥зац≥њ Ч м≥жгосподарськ≥ розрахунки; ” тому числ≥: ѕриватний сектор Ч населенн€; ‘≥нансовий сектор: банки ≥ ≥нш≥ кредитн≥ установи Ч м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки
     
2. ќбТЇкт розрахунк≥в (призначенн€ платежу) “овари ≥ послуги Ч платеж≥ по товарним операц≥€м: внески до бюджету, у позабюджетн≥ фонди, платеж≥ по позиках, вексел€х ≥ ≥нших ф≥нансово-кредитних ≥нструментах Ч платеж≥ по нетоварних операц≥€х
3. ћ≥сце проведенн€ розрахунк≥в ¬нутр≥шньодержавн≥: Ј одном≥ськ≥ Ч в межах одного населеного пункту; Ј ≥ногородн≥ Ч за його межами; Ј м≥ждержавн≥ (м≥жнародн≥) Ч з контрагентами ≥нших держав
4. ѕринципи орган≥зац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в Ч основоположн≥ початки њх проведенн€ ѕравовий ризик Ч обумовлен≥сть розрахунк≥в законами ≥ п≥дзаконними нормативними актами: зд≥йсненн€ розрахунк≥в переважно по банк≥вських рахунках; п≥дтримка л≥кв≥дност≥ на р≥вн≥, що забезпечуЇ безпереб≥йне зд≥йсненн€ платеж≥в; на€вн≥сть акцепту (злагоди) на плат≥ж, списанн€ кошт≥в з рахунку; терм≥нов≥сть платежу зг≥дно з укладеним договором; взаЇмний контроль учасник≥в розрахунк≥в; майнова в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в розрахунк≥в за дотриманн€м догов≥рних умов
5. „ас платежу (передбачаЇтьс€ в договорах) “ерм≥новий плат≥ж: -до початку торговоњ операц≥њ (угоди) Ч авансовий плат≥ж; -негайно п≥сл€ зд≥йсненн€ операц≥њ; -через певний терм≥н п≥сл€ завершенн€ торговоњ операц≥њ (угоди); -на умовах комерц≥йного кредиту; достроковий плат≥ж Ч до вит≥канн€ встановленого терм≥ну; планов≥ платеж≥ (по в≥дкритому рахунку); -пер≥одичн≥ пплатеж≥ по м≥р≥ отриманн€ товар≥в (наданн€ послуг); в≥дстрочений плат≥ж Ч шл€хом пролонгац≥њ спочатку встановленого терм≥ну; прострочений плат≥ж Ч з минулим терм≥ном платежу
6.  омун≥кац≥йн≥ системи переказу грошей ѕоштовий звТ€зок; спец≥альн≥ служби: Ј органи спецзвТ€зку; Ј фельдТЇгерська служба; Ј курТЇри; Ј служби ≥нкасац≥њ; телеграфно-телетайпний звТ€зок; Ј м≥жнародн≥ телекомун≥кац≥њ: —¬≤‘“ Ч товариство всесв≥тн≥х м≥жбанк≥вських телекомун≥кац≥й
7. ‘орма розрахунк≥в, встановлена законодавством специф≥чна форма руху, властива певному плат≥жному ≥нструменту в плат≥жному оборот≥ ѕерекази Ј кредитовий; поштовий; Ј дебетовий; в≥дкритий рахунок (планов≥ платеж≥); акредитив; ≥нкасо
8. —пос≥б платежу Ч спос≥б погашенн€ боргового зобовТ€занн€ ¬аловий спос≥б Ч списанн€ кошт≥в з рахунку (переказ) в повн≥й сум≥, вказан≥й в розрахунковому документ≥; зал≥к взаЇмних вимог ≥ обовТ€зк≥в (кл≥ринг) ≥ списанн€ з рахунку суми сальдо зал≥ку
9. ѕлат≥жн≥ ≥нструменти ≤нструменти кредитових переказ≥в: Ј плат≥жн≥ дорученн€ про кредитн≥ перекази; Ј плат≥жн≥ вимоги-дорученн€; Ј плат≥жн≥ вимоги; ≥нструменти дебетових переказ≥в: Ј вексел≥; Ј чеки; Ј ≥нкасов≥ дорученн€ про дебетов≥ списанн€ в≥дпов≥дно до законодавства (безперечн≥ ≥ безакцептн≥ списанн€); пром≥жн≥ ≥нструменти, при використан≥ €ких можуть застосовуватис€ €к кредитов≥, так ≥ дебетов≥ перекази: Ј акредитиви; Ј пластиков≥ картки; Ј банк≥вськ≥; Ј дебетн≥; Ј кредитн≥; Ј небанк≥вськ≥. –ечовинн≥ нос≥њ плат≥жних ≥нструмент≥в: Ј паперов≥; Ј пластиков≥ (дебетн≥, кредитн≥, картки); Ј дискети; Ј електронн≥ ≥мпульси
10. Ќа€вн≥сть гарант≥њ платежу √арантован≥ платеж≥: Ј вексел€ми; Ј чеками; Ј акредитивами; негарантован≥ платеж≥: Ј плат≥жними дорученн€ми на списанн€ кошт≥в по зобовТ€занн€м (виконавчим листам, бюджету, позабюджетним фондам ≥ т.п.), вм≥щен≥ в картотеку є 2 до рахунку при в≥дсутност≥ кошт≥в; Ј плат≥жними вимогами-дорученн€ми; Ј плат≥жними вимогами
11. Ќа€вн≥сть пром≥жних ланок (посередник≥в) в розрахунках Ѕез участ≥ посередник≥в Ч пр€м≥ розрахунки м≥ж платником ≥ одержувачем: з участю посередник≥в Ч транзитн≥ розрахунки
12. –изики в розрахунках ѕравовий ризик Ч невизначен≥сть правових умов проведенн€ розрахунк≥в; ризик нел≥кв≥дност≥ Чв≥дсутн≥сть можливост≥ задовольнити вимоги кредитора у встановлен≥ або обумовлен≥ терм≥ни (ризик затримки платежу); кредитний ризикЧ в≥дсутн≥сть можливост≥ задовольнити вимоги кредитора в повному обТЇм≥ (ризик неотриманн€ платежу взагал≥); системний ризик Ч в≥дмова одного з учасник≥в розрахунк≥в виконати своњ зобовТ€занн€ приводить до аналог≥чних в≥дмов з боку ≥нших учасник≥в; операц≥йний ризик Чзбоњ в робот≥ обладнанн€ або помилки службовц≥в; ризик шахрайства Чможлив≥сть зробити д≥њ, що нос€ть крим≥нальний характер, наприклад, умисно зм≥нити рекв≥зити плат≥жних ≥нструмент≥в або незаконно отримати грош≥
13. ¬еличина платеж≥в ќптов≥ (велик≥) платеж≥; роздр≥бн≥ (др≥бн≥) платеж≥

 

 

Х варт≥сть використанн€ конкретного плат≥жного ≥нструменту дл€ ≥мпортера;

Х чи Ї плат≥ж одноразовим, чи повторюЇтьс€ пост≥йно;

Х сума платежу;

Ќа виб≥р засоб≥в платежу також можуть впливати законодавч≥ або нормативн≥ обмеженн€. ” де€ких крањнах платеж≥, €к≥ перевищують встановлену суму, обов'€зково повинн≥ зд≥йснюватись чеком або за переказом, зокрема дл€ попередженн€ ухиленн€ в≥д сплати податк≥в.

”с≥ ц≥ засоби платежу не Ї взаЇмозам≥нними дл€ ≥мпортера. ƒл€ др≥бних щоденних закупок практично обовТ€зкове використанн€ гот≥вки, €ке значно полегшилось з по€вою автомат≥в дл€ видач≥ грошей.

” р≥зних крањнах використовуютьс€ р≥зн≥ плат≥жн≥ ≥нструменти ≥ в р≥зному обс€з≥, що залежить в≥д ≥сторичних та соц≥альних особливостей ц≥Їњ крањни, в≥д розвитку потреб у безгот≥вкових розрахунках.  р≥м того, в кожн≥й крањн≥ дл€ кожного засобу платежу д≥ють своњ законодавч≥ чи нормативн≥ обмеженн€, Ђприхован≥ витратиї, повТ€зан≥ з прийн€тн≥стю, ≥ в≥дкрит≥ тарифи, що вилучаютьс€ банками за надан≥ послуги. ÷им також по€снюЇтьс€ р≥зниц€ в частот≥ використанн€ тих чи ≥нших засоб≥в платежу в р≥зних крањнах.

¬с≥ крањни можна розд≥лити на дв≥ велик≥ групи: крањни, де широко розповсюджен≥ чеки, це Ч —Ўј, ¬еликобритан≥€,  анада, ‘ранц≥€ та ≤тал≥€ ≥ крањни, де розповсюджен≥ платеж≥ за переказами Ч Ќ≥дерланди, Ќ≥меччина, Ѕельг≥€.

 р≥м цих двох груп, ще Ї япон≥€, де широко використовуЇтьс€ зн€тт€ грошей з рахунку, ≥ ƒан≥€, де два основн≥ методи розрахунк≥в застосовуютьс€ паралельно.

 

2. ќснови грошового об≥гу

√рошовий об≥г Ч рух грошей в гот≥вков≥й та безгот≥вков≥й форм≥, що обслуговуЇ кругооб≥г товар≥в та послуг в процес≥ розширеного в≥дтворенн€. ¬ сучасний пер≥од грош≥ поступають в об≥г через механ≥зм банк≥вського кредитуванн€ економ≥чних субТЇкт≥в. ќбслуговуючи р≥зноман≥тн≥ акти куп≥вл≥-продажу товар≥в та ≥нш≥ платеж≥, грош≥ пост≥йно в≥ддал€ютьс€ в≥д того м≥сц€, де вони вступили в сферу об≥гу, переход€ть в≥д одного економ≥чного субТЇкта до ≥ншого. ¬илучаютьс€ з об≥гу грош≥ при погашенн≥ банк≥вських позичок. “ому пол≥тика розширенн€ чи звуженн€ банк≥вського кредитуванн€ безпосередньо впливаЇ намасу грошей в об≥гу, на стан грошового об≥гу.

√от≥вков≥ розрахунки Ч зд≥йснюютьс€ м≥ж п≥дприЇмствами ≥ населенн€м, м≥ж окремими громад€нами, а також на незначн≥ суми м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥€ми, установами. ƒо √. р. належать виплати п≥дприЇмствами грошових доход≥в населенню у вигл€д≥ зароб≥тноњ плати, стипенд≥й, пенс≥й, грошових допомог, оплати закупленоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, надходжень ≥з ф≥нансовоњ системи та ≥нш≥. √. р. м≥ж окремими громад€нами виникають, €к правило, в процес≥ куп≥вл≥-продажу товар≥в, наданн€ та оплати послуг. ¬идача гот≥вки дл€ виплати зароб≥тноњ плати, стипенд≥й ≥ грошового забезпеченн€ в≥йськовослужбовц≥в проводитьс€ банками за строками, що встановлен≥ колективними угодами, р≥шенн€ми ур€ду, а також вказ≥вками Ќац≥онального банку. √от≥вка видаЇтьс€ з рахунк≥в п≥дприЇмств за допомогою чек≥в, на зворот≥ €ких вказуЇтьс€ ц≥льове призначенн€ грошей, що одержуютьс€.

Ѕезгот≥вков≥ розрахунки Ч система грошових розрахунк≥в, €к≥ провод€ть без участ≥ гот≥вки, тобто перерахуванн€м банком певноњ суми з рахунку платника на рахунок одержувача або зал≥ком взаЇмних вимог. Ѕ. р. Ї складовою частиною грошового об≥гу. ƒо складу системи Ѕ. р. вход€ть: принципи, вимоги до орган≥зац≥њ, форми ≥ способи розрахунк≥в, чергов≥сть платеж≥в. –озрахунков≥ документи Ѕ. р. орган≥зовують за такими принципами: розрахунки провод€тьс€, €к правило, п≥сл€ в≥дпуску товар≥в ≥ наданн€ послуг; т≥льки через банк ≥ п≥д його контролем; т≥льки за згодою платника; платеж≥ провод€ть тод≥, коли на рахунку платника Ї в≥льн≥ кошти, або коли Їправо на одержанн€ кредиту. ќрган≥зац≥€ Ѕ. р. повинна в≥дпов≥дати таким вимогам: забезпечувати своЇчасн≥сть платежу за реал≥зован≥ товари ≥ послуги; створювати умови дл€ взаЇмного контролю платник≥в ≥ одержувач≥в кошт≥в за додержанн€м розрахунковоњ ≥ догов≥рноњ дисципл≥ни, а також дл€ банк≥вського контролю за учасниками розрахунк≥в; не допускати позапланового перерозпод≥лу кошт≥в в процес≥ розрахунк≥в, спри€ти зближенню момент≥в отриманн€ ≥ оплати товарно-матер≥альних ц≥нностей. —пособи Ѕ. р. пол€гають: у перерахуванн≥ кошт≥в з розрахункового (поточного) рахунку платника на рахунок одержувача в банку; в зарахуванн≥ взаЇмних вимог. Ѕ. р. бувають ≥ногородн≥ми, одногородн≥ми та м≥жнародними. ѕ≥д м≥жнародними розум≥ють розрахунки м≥ж експортерами та ≥мпортерами, €ких обслуговують установи банк≥в, що знаход€тьс€ в р≥зних крањнах. ќдногородн≥ми називаютьс€ розрахунки м≥ж постачальником ≥ покупц€ми, €ких обслуговуЇ одна установа банку (або р≥зн≥ установи банку) в межах того ж самого м≥ста (незалежно в≥д м≥сцезнаходженн€ орган≥зац≥њ). ћ≥жнародн≥ розрахунки, в свою чергу, под≥л€ютьс€ на розрахунки за м≥сцем ≥мпортера ≥ за м≥сцем експортера. ¬ залежност≥ в≥д сфери застосуванн€ Ѕ. р. под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: розрахунки в неф≥нансовому сектор≥ (при товарних операц≥€х) Ч за товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, надан≥ послуги ≥ виконан≥ роботи; розрахунки у ф≥нансовому сектор≥ (при нетоварних операц≥€х).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1061 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

538 - | 432 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.