Супутникові системи доступу

Системи Internet-доступу із супутниковими каналами відносяться до національ­них, оскільки охоплюють територію, порівнянну з розмірами держави. Вони призна­чені, насамперед, для забезпечення роботи абонентів на периферії — там, де тра­диційні канали зв'язку прийнятної якості відсутні.

Першими в цій області стала компанія Hughes Network Systems із системою DirecPC, потім на ринок вийшли ComBox, New Media Communication і ряд інших ком­паній.

Структура систем передачі даних Internet із супутниковим зворотним каналом у різних виробників багато в чому подібна і включає:

• головне обладнання:

• апаратно-програмний комплекс мережевого операційного центру NOC;

• супутниковий ретранслятор;

• абонентське обладнання:

• карта супутникового модему з програмним забезпеченням клієнта;

• супутникова прийомна система (антена з конвертором);

• звичайний телефонний модем.

Найбільш важливими характеристиками, що визначають показники системи, є:

• вид модуляції сигналу — QPSK;

• швидкість групового потоку даних — від 2 до 53 Мбіт/с;

• формат передачі інформації — DVB /MPEG-2.

Системи надають широкий спектр послуг, до числа яких відносяться:

• Високошвидкісний прийом даних користувачами Internet. Для звичайного абонента це, насамперед, означає можливість швидко одержувати дані в не­обхідному обсязі.

• Пакетне розсилання інформації заздалегідь обраній групі абонентів одночас­но.

• Доставка інформації телеконференцій для Internet-провайдерів. Здатність си­стеми передавати інформацію в "віщальному" режимі також дозволяє засто­совувати її для дистанційного навчання.

• Прийом новин, сигналів цифрового відео й аудіо в реальному масштабі часу. Надалі цей режим дозволить розширити набір пропонованих послуг, напри­клад, шляхом трансляції відеопрограм "по запиту".

• Доступ багатьох користувачів до корпоративних мереж. Штатна можливість підтримки локальних (корпоративних) мереж дозволяє забезпечити спільний доступ до телефонного і супутникового модемів.

Потенційними споживачами послуг є:

• індивідуальні користувачі Internet;

• корпоративні користувачі (побудова власних Intranet-мереж);

• провайдери Internet- послуг;

• інформаційні агентства, телерадіокомпанії, редакції газет і журналів, рекламні агентства.

Усі системи працюють у Ки-діапазоні (11 ГГц) і забезпечують стійкий прийом даних (Р_ощ не гірше 10"⁶) на дзеркальні антени 0 0,9...1,8 м по всій території України.

Основний недолік систем із супутниковим каналом прийому полягає в принципі організації передачі потоків даних: усі запити абонентів маршрутизуються через ме­режевий операційний центр (NOC — Network Operations Center). Тому місце розта­шування NOC істотно впливає на вартість послуг. За оцінками ряду американських Internet-провайдерів, більше 65% їх сумарного трафіка має локальне призначення — адресується абонентам того ж провайдера, і лише частина запитів, що залишилася, направляється в "зовнішній світ". Також обмежує застосування подібних систем зна­чна затримка поширення сигналів через геостаціонарний супутник.

Перспективні системи

Системи передачі даних по мережах електроживлення

Мережі електроживлення є в кожній квартирі і тому становлять інтерес як транспортна основа для систем передачі даних. Промислові зразки абонентського обладнання для комп'ютерних локальних мереж виробництва Intelogic PassPort і Tut Systems HomeRun з'явилися в середині 1998 року і являють собою адаптери, що під­ключаються до розеток мережі електроживлення 220 В. Швидкість передачі даних складає від 0,35 до 1,3 Мбіт/с. Розміри комп'ютерної мережі обмежені межами галь­ванічно зв'язаної мережі електроживлення (до найближчого силового трансформа­тора). В якості дисципліни доступу до ресурсів використаний протокол Ethernet.

Поширення в Україні подібні мережі поки що не отримали: в умовах високої щільності заселення (багатоквартирні будинки) пропускної і навантажувальної здат­ності виявилося явно недостатньо. Проте, розробки в цій області продовжуються, а можливість використовувати для передачі дані мережі електроживлення залишаєть­ся як і раніше привабливою.

Нещодавно німецька фірма Veba представила проект створення комп'ютерної мережі в межах будинку, на базі ліній електропередачі "ONELINE All services". Сис­тема проходить тестування в декількох сотнях житлових будинків у Німеччині. Буди­нковий пристрій передачі даних ONELINE Box розташовується поруч з лічильником електроенергії і через мережу електроживлення зв'язується з подмемо ONELINE

іnhouse Modem, що розташований безпосередньо в квартирі абонента. Модем може бути підключений у будь-яку розетку в квартирі, забезпечує передачу даних зі швидкістю до 10 Мбіт/с і має інтерфейс Ethernet для з'єднання з комп'ютером. До ОNELINE Box може бути підключене до ЗО телефонних ліній і канал передачі даних Internet.