Системи Internet-доступу із супутниковими каналами відносяться до національних, оскільки охоплюють територію, порівнянну з розмірами держави. Вони призначені, насамперед, для забезпечення роботи абонентів на периферії — там, де традиційні канали зв'язку прийнятної якості відсутні.
Першими в цій області стала компанія Hughes Network Systems із системою DirecPC, потім на ринок вийшли ComBox, New Media Communication і ряд інших компаній.
Структура систем передачі даних Internet із супутниковим зворотним каналом у різних виробників багато в чому подібна і включає:
• головне обладнання:
• апаратно-програмний комплекс мережевого операційного центру NOC;
• супутниковий ретранслятор;
• абонентське обладнання:
• карта супутникового модему з програмним забезпеченням клієнта;
• супутникова прийомна система (антена з конвертором);
• звичайний телефонний модем.
Найбільш важливими характеристиками, що визначають показники системи, є:
• вид модуляції сигналу — QPSK;
• швидкість групового потоку даних — від 2 до 53 Мбіт/с;
• формат передачі інформації — DVB /MPEG-2.
Системи надають широкий спектр послуг, до числа яких відносяться:
• Високошвидкісний прийом даних користувачами Internet. Для звичайного абонента це, насамперед, означає можливість швидко одержувати дані в необхідному обсязі.
• Пакетне розсилання інформації заздалегідь обраній групі абонентів одночасно.
• Доставка інформації телеконференцій для Internet-провайдерів. Здатність системи передавати інформацію в "віщальному" режимі також дозволяє застосовувати її для дистанційного навчання.
• Прийом новин, сигналів цифрового відео й аудіо в реальному масштабі часу. Надалі цей режим дозволить розширити набір пропонованих послуг, наприклад, шляхом трансляції відеопрограм "по запиту".
• Доступ багатьох користувачів до корпоративних мереж. Штатна можливість підтримки локальних (корпоративних) мереж дозволяє забезпечити спільний доступ до телефонного і супутникового модемів.
Потенційними споживачами послуг є:
• індивідуальні користувачі Internet;
• корпоративні користувачі (побудова власних Intranet-мереж);
• провайдери Internet- послуг;
• інформаційні агентства, телерадіокомпанії, редакції газет і журналів, рекламні агентства.
Усі системи працюють у Ки-діапазоні (11 ГГц) і забезпечують стійкий прийом даних (Рощ не гірше 10"6) на дзеркальні антени 0 0,9...1,8 м по всій території України.
Основний недолік систем із супутниковим каналом прийому полягає в принципі організації передачі потоків даних: усі запити абонентів маршрутизуються через мережевий операційний центр (NOC — Network Operations Center). Тому місце розташування NOC істотно впливає на вартість послуг. За оцінками ряду американських Internet-провайдерів, більше 65% їх сумарного трафіка має локальне призначення — адресується абонентам того ж провайдера, і лише частина запитів, що залишилася, направляється в "зовнішній світ". Також обмежує застосування подібних систем значна затримка поширення сигналів через геостаціонарний супутник.
Перспективні системи
Системи передачі даних по мережах електроживлення
Мережі електроживлення є в кожній квартирі і тому становлять інтерес як транспортна основа для систем передачі даних. Промислові зразки абонентського обладнання для комп'ютерних локальних мереж виробництва Intelogic PassPort і Tut Systems HomeRun з'явилися в середині 1998 року і являють собою адаптери, що підключаються до розеток мережі електроживлення 220 В. Швидкість передачі даних складає від 0,35 до 1,3 Мбіт/с. Розміри комп'ютерної мережі обмежені межами гальванічно зв'язаної мережі електроживлення (до найближчого силового трансформатора). В якості дисципліни доступу до ресурсів використаний протокол Ethernet.
Поширення в Україні подібні мережі поки що не отримали: в умовах високої щільності заселення (багатоквартирні будинки) пропускної і навантажувальної здатності виявилося явно недостатньо. Проте, розробки в цій області продовжуються, а можливість використовувати для передачі дані мережі електроживлення залишається як і раніше привабливою.
Нещодавно німецька фірма Veba представила проект створення комп'ютерної мережі в межах будинку, на базі ліній електропередачі "ONELINE All services". Система проходить тестування в декількох сотнях житлових будинків у Німеччині. Будинковий пристрій передачі даних ONELINE Box розташовується поруч з лічильником електроенергії і через мережу електроживлення зв'язується з подмемо ONELINE
іnhouse Modem, що розташований безпосередньо в квартирі абонента. Модем може бути підключений у будь-яку розетку в квартирі, забезпечує передачу даних зі швидкістю до 10 Мбіт/с і має інтерфейс Ethernet для з'єднання з комп'ютером. До ОNELINE Box може бути підключене до ЗО телефонних ліній і канал передачі даних Internet.
