Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Фольклор – невід’ємна складова частина національної культури. Обрядова творчість. Оповідальна творчість. Народна пареміографія

Тема 1. Фольклор – невід’ємна складова частина фольклору

 

Визначення української усної народної творчості, або фольклору. Головні ознаки фольклору. Специфіка фольклору як мистецтва слова, його художня своєрідність. Історична змінність фольклору. Проблема національної самобутності у зв’язку з історією, суспільною функцією, взаємодією з творчістю інших народів. Фольклористика як наука про закономірності та особливості розвитку фольклору. Напрями та школи фольклористики.

 

Тема 2. Основні світоглядні системи українського фольклору

Дохристиянські вірування давніх слов’ян. Елементи анімізму, тотемізму, фетишизму у системі найдавніших народних уявленнях та віруваннях. Культ як своєрідна первісна релігія. Основа праслов’янської міфології. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності.

 

Тема 3. Календарно-обрядова творчість

Загальна характеристика календарно-обрядової творчості. Тематично-художні цикли, їх зв’язок зі світоглядом хлібороба, його господарською діяльністю, побутом. Біблійні образи в календарно-обрядовій поезії.

Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості (колядки та щедрівки); їх класифікація, ідейно-художня система, поетична символіка. Вертепна драма.

Ритуально-міфологічна основа весняного цикл у календарної обрядовості. Поділ веснянок за часом виникнення та функціонування. Весняні хороводи „Просо”, „Мак”, „Льон”, „Подоляночка”, „Воротар” тощо. Тематика веснянок і гаївок, їх образна система. Хліборобська тема, її соціальні мотиви, зв’язок із ліричними піснями.

Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості: маївки, русальні пісні, купальські пісні, петрівчані пісні.

Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості: жниварські (зажинкові, жнивні та обжинкові), косарські та гребовицькі пісні.

Зв’язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження.

 

Тема 4. Оповідальна народна творчість

 

Казки. Визначення жанру. Ідейно-тематичний склад казок, їх образна система. Казки про тварин. Вплив уявлень первісної людини на формування тваринного епосу. Антропоморфізм. Алегоричні та навчально-розважальні оповіді. Соціально-викривальні функції алегоричних казок. Повчально-розважальні казки для дітей. Ідейно-художня специфіка таких казок. Кумулятивні казки, оригінальність їх композиції, виховна функція.

Чарівні (героїчні) казки. Система прадавніх культів як основи виникнення чарівної казки. Сюжетно-композиційна будова чарівних казок. Зв’язок чарівної казки з іншими жанрами української усної народної творчості.

Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці (родинно-побутові та суспільно-побутові). Зв’язок соціально-побутових казок із іншими жанрами усної народної творчості. Збирання та дослідження казкового епосу.

Анекдоти. Визначення жанру. Ідейно-тематична структура анекдотів. Художні засоби. Зв’язок інтонації з текстом, лексикою твору. В.Гнатюк про стиль оповідачів анекдотів. Збирання, публікації, дослідження анекдотів.

Легенди як жанр словесної творчості, ідейно-художні ознаки, національна своєрідність. Класифікація легенд (міфологічні, апокрифічні, космогонічні, історико-героїчні, соціально-побутові та ін.).

Перекази, їх жанрові ознаки, схожість і відмінність від легенд. Дослідження.

Зв’язок жанрів народної прози з художньою літературою.

 

 

Тема 5. Народна пареміографія

 

Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій. Виникнення і розвиток прислів’їв і приказок. Тематичний склад жанру, ідейно-художні особливості. Збирання, дослідження і видання прислів’їв і приказок М.Номисом, О.Марковичем, І.Франком, П.Чубинським, М.Сумцовим, П.Поповим, П.Пазяком.

Загадки. Визначення жанру. Тематичні групи загадок, їх ідейно-художній склад, господарські функції, педагогічне значення. Взаємодія загадок із іншими жанрами фольклору та з писемною літературою. Збирання та публікації в книгах М.Номиса, П.Чубинського та ін. Дослідження жанру. І.Франко про загадки.

 

Змістовий модуль 2. Героїчний епос українського народу: думи та історичні пісні. Балади і ліричні пісні. Дитячий фольклор

Тема 6. Героїчний епос українського народу. Думи

 

Визначення думи; специфічні особливості жанру. Походження та історичний розвиток дум, взаємодія з іншими жанрами фольклору. Класифікація за змістом і проблематикою:

перший цикл — думи про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників і про турецьку неволю („Козак Голота”, „Самійло Кішка”, „Маруся Богуславка”, „Втеча трьох братів із города Азова” та ін.);

другий цикл — думи по героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення(„”Хмельницький та Барабаш”, „Перемога під Корсунем” та ін.);

третій цикл — думи про класову боротьбу трудящих („ Козак-нетяга Фесько Ганжа Андибер”, „Чорна неділя в Сорочинцах”, „Про Сорочинські події 1905 року”);

четвертий цикл — соціально-побутові думи („Козацьке життя”, „Бідна вдова і три сини” та ін.).

Історія дослідження дум. Записи В.Ломиківського, М.Цертелева, М.Максимовича, П.Лукашевича, А.. Метлинського, П.Куліша, В.Антоновича, М.Драгоманова та ін. Праці П.Житецького, Ф.Колесси, Б.Кирдана про думи та про їх виконавців.

 

Тема 7. Історичні пісні

 

Визначення і жанрово-стильові ознаки історичних пісень (М.Костомаров, М.Драгоманов, Ф.Колесса). Головні цикли історичних пісень: про боротьбу українського народу з турецько-татарськими загарбниками ХV-ХVІІІ ст. („За річкою вогні горять”, „Зажурилась Україна”, „Пісня про Байду” та ін.); про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення („Чи не той то хміль...”, „Гей не дивуйтесь, добрії люди...” та ін.); про знищення Запорізької Січі, колонізацію України Московським царатом („Ой ви хлопці-запорожці”, „Вилітали орли” та ін.); пісні про стихійні селянські повстання („За Сибіром сонце сходить...”); пісні визвольних змагань першої половини ХХ ст. (стрілецькі, маршові, повстанські).

Поетика історичних пісень. Дослідження історичних пісень.

 

Тема 8. Ліричні пісні. Балади

 

Специфіка ліричних пісень. Принципи класифікації традиційних ліричних пісень. Ідейно-художня своєрідність ліричних пісень. Роль ліричної пісні в естетичному вихованні молоді. Жанрове визначення балади, тематичні групи балад; поетика жанру.

 

Тема 9. Український фольклор ХХ ст.

 

Усна словесність на західноукраїнських землях. Емігрантські пісні. Стрілецькі пісні. Повстанський фольклор.

Народна творчість під радянської України. Радянський псевдо фольклор. Український фольклор про голодомор.

Сучасний міський фольклор.

Постфольклор.

 

Рекомендована література