Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чне нормуванн€ забрудненн€ пов≥тр€ного середовища на виробництв≥




√≥г≥Їн≥чне нормуванн€ шк≥дливих речовин провод€ть по гранично допустимих концентрац≥€х (√ƒ , мг/м3) у в≥дпов≥дност≥ з нормативними документами: дл€ робочих м≥сць визначаЇтьс€ гранично допустима концентрац≥€ в робоч≥й зон≥ - √ƒ рз (√ќ—“ 12.1.005-88, —Ќ 245-71); в атмосфер≥ пов≥тр€ населеного пункту - максимально разов≥ √ƒ мр (найб≥льш висока, зареЇстрована за 30 хв спостереженн€), середньодобов≥ Ц √ƒ сд (середн€ за 24 год при безупинному вим≥р≥) ≥ ор≥Їнтовно-безпечн≥ р≥вн≥ впливу Ц ”«”¬Ў» (список √ƒ  забруднюючих речовин є3086-84 з доповненн€ми, ƒ—ѕ 201-97). √≥г≥Їн≥чне нормуванн€ вимагаЇ, щоб фактична концентрац≥€ забруднюючоњ речовини не перевищувала √ƒ  (—факт ≤1).

√ƒ рз Ц це концентрац≥€, що при щоденн≥й (кр≥м вих≥дних дн≥в) робот≥ упродовженн€ 8 год чи при ≥нш≥й тривалост≥, але не б≥льш 41 год у тиждень, прот€гом усього стажу (25 рок≥в) не може викликати захворювань чи в≥дхилень стану здоров'€, що ви€вл€ютьс€ сучасними методами досл≥джень у процес≥ роботи чи у в≥ддалений пер≥од житт€ сучасного ≥ наступних покол≥нь.

ѕо ступеню впливу на орган≥зм шк≥длив≥ речовини п≥дрозд≥л€ютьс€ на чотири класи небезпеки:

1) надзвичайно небезпечн≥, що мають √ƒ рз - менш 0,1 мг/м3 у пов≥тр≥ (смертельна концентрац≥€ в пов≥тр≥ менш 500мг/м3);

2) високо небезпечн≥ Ц √ƒ рз - 0,1¸1,0 мг/м3 (смертельна концентрац≥€ в пов≥тр≥ 500-5000 мг/м3);

3) пом≥рковано небезпечн≥ - √ƒ рз-0,1¸10,0 мг/м3 (смертельна концентрац≥€ в пов≥тр≥ 5000¸50000 мг/м3);

4) мало небезпечн≥ √ƒ рз>10,0 мг/м3 (смертельна концентрац≥€ в пов≥тр≥ > 50000 мг/м3).

” таблиц≥ приведен≥ значенн€ гранично допустимих концентрац≥й дл€ де€ких ≥нгред≥Їнт≥в, що знаход€тьс€ у виробничому пов≥тр€ному середовищ≥ й в атмосфер≥ населених пункт≥в.

“аблиц€ √ранично допустим≥ концентрац≥њ забруднюючих речовин

 

–ечовина Ќазва (формула) √ƒ рз, мг/м3 √ƒ мр, мг/м3 √ƒ сд, мг/м3  лас небезпеки   ƒ≥€ на людину
ќксид вуглецю (—ќ)   20,0 3,0 1,0   «адушлива д≥€, порушенн€ центральноњ нервовоњ системи
ƒвооксид азоту (NO2)   2,0 0,085 0,085   ѕорушенн€ дихальних шл€х≥в, набр€к леген≥в, серцева слаб≥сть.
—≥рчистий анг≥дрид (SO2) 10,0 0,5 0,05   ƒрат≥вна д≥€ слизистих, верхн≥х дихальних шл€х≥в, ≥мунна система, гастрит.
«важен≥ речовини (неорган≥чний пил)   0,15 0,05   «ахворюванн€ дихальноњ системи
 адм≥й (—d) 0,05        анцероген*
—винець (Pb) 0,01   0,003   ”ражаЇтьс€ шлунково-кишковий тракт, печ≥нка, нирки; зм≥нюЇтьс€ склад кров≥ ≥ к≥сткового мозку; уражаЇтьс€ головний мозок; викликаЇ м'€зову квол≥сть
Ѕензин 100,0 5,0 1,5   Ќаркотична д≥€ (ураженн€ центральноњ нервовоњ системи)
Ѕензпирен (—20Ќ12) 0,00015   0,1мкг/100 м3    анцероген
ћарганець (Mn, Mn2) 0,05       ”ражаЇ центральну нервову систему, печ≥нку, шлунок
‘енол (—6Ќ6ѕ–ќ) 0,3 0,01 0,01   ѕотр≥бний захист шк≥ри, очей; алерг≥йн≥ д≥њ

 

*  анцероген Ц речовина, що спри€Ї по€в≥ зло€к≥сних новоутворень у р≥зних органах.

” виробничих умовах часто маЇ м≥сце комб≥нована д≥€ шк≥дливих речовин. ” б≥льшост≥ випадк≥в д≥€ шк≥дливих речовин сумуЇтьс€ (адитивна д≥€). ќднак, можливо, коли д≥€ одн≥Їњ речовини п≥дсилюЇтьс€ д≥Їю ≥ншоњ (потенцююча д≥€), або можливий ефект комб≥нованоњ д≥њ менше оч≥куваного (антагон≥стична д≥€).

якщо в пов≥тр≥ присутн≥ к≥лька речовин, що мають ефектом сумац≥њ (однонапр€мленоњ д≥њ), то €к≥сть пов≥тр€ буде в≥дпов≥дати встановленим нормативам за умови, що:

—1/√ƒ 1 + —2/√ƒ 2 +—3/√ƒ 3 + Е+—n/√ƒ n ≤1.

≈фектом сумац≥њ волод≥ють с≥рчистий газ ≥ двооксид азоту, фенол ≥ с≥рчистий газ ≥ ≥н. ƒонедавна √ƒ  х≥м≥чних речовин оц≥нювали €к максимально разов≥. ѕеревищенн€ њх нав≥ть прот€гом короткого часу заборон€лос€. ќстанн≥м часом дл€ речовин (м≥дь, ртуть, свинець ≥ ≥н.), що мають кумул€тивн≥ властивост≥ (здатн≥сть накопичуватис€ в орган≥зм≥), дл€ г≥г≥Їн≥чного контролю введена друга величина Ц середньозм≥нна концентрац≥€. Ќаприклад, допустима середньозм≥нна концентрац≥€ свинцю складаЇ 0,005 мг/м3.

—туп≥нь впливу пилу (аерозолю з розм≥ром твердих часточок 0,1-200 мкм) на орган≥зм людини залежить не т≥льки в≥д х≥м≥чного складу, але й розм≥р≥в часток (дисперсного складу), форми порошин ≥ њхн≥х електричних властивостей. Ќайб≥льшу небезпеку €вл€ють частки розм≥ром 1-2 мкм, тому що ц≥ фракц≥њ в значн≥й м≥р≥ ос≥дають у леген€х при диханн≥. ƒосл≥дженн€ так само показують, що електрозар€джений пил у 2-3 рази ≥нтенсивн≥ше ос≥даЇ в орган≥зм≥ в пор≥вн€нн≥ з нейтральним по зар€ду пилом.

√≥г≥Їн≥сти за характером д≥њ на орган≥зм вид≥л€ють специф≥чну групу пилу Ц пил ф≥брогенних речовин. ќсоблив≥сть д≥њ такого пилу на орган≥зм пол€гаЇ в тому, що при попаданн≥ у леген≥ такий абразивний нерозчинний пил спричинюЇ утворенн€ в легенев≥й тканин≥ ф≥брозних вузл≥в Ц д≥л€нок затверд≥лоњ легеневой тканини, в результат≥ чого леген≥ втрачають можлив≥сть виконувати своњ функц≥њ. “ак≥ захворюванн€ практично не п≥ддаютьс€ л≥куванню ≥ при своЇчасному њх ви€вленню можливо припинити розвиток хвороби за рахунок зм≥ни умов прац≥. ѕод≥бн≥ захворюванн€ обТЇднуютьс€ г≥г≥Їн≥стами п≥д загальною назвою пневмокон≥ози. Ќазви окремих захворювань ц≥Їњ групи Ї пох≥дною в≥д назви речовин, що њх спричинила (с≥л≥коз Ц пил з вм≥стом Siќ2, антрокоз Ц пил вуг≥лл€, азбестоз Ц пил азбесту тощо). √≥г≥Їн≥сти ≥дентиф≥кують б≥л€ 50 речовин, пил €ких може спри€чин€ти пневмокон≥ози (Ї ф≥брогенним). –€д вид≥в пилу (кан≥фол≥, борошна, шк≥ри, бавовни, вовни, хрому ≥ т.д.) можуть викликати алерг≥чн≥ реакц≥њ ≥ захворюванн€ легень - бронх≥альну астму.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 743 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

518 - | 495 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.