Хід роботи. І. Теоретична частина|частка|. Перед початком роботи слід ознайомитись з|із| термінами і різними способами угрупування первинних результатів спостережень,

При великому числі спостережень систематизація зводиться до складання статистичної таблиці. Статистичні таблиці бувають різного вигляду|виду|. Конструкція їх залежить від того, які особливості сукупності належить досліджувати. Вони можуть включати дані, що характеризують розподіл членів сукупності за одним або декількома незалежними або взаємозв'язаними ознаками, в статиці або в динаміці і т.п. Табл. 1–7 дають уявлення про основні типи елементарних статистичних таблиць.

Таблиця 1 – Розподіл 500 колосів озимої пшениці сорту|гатунку| Білоцерківська 198 за вагою насіння (безперервне варіювання)

Вага насіння 1 колоса (у міліграмах, від – до)
401–500	501–600	601–700	701–800	801–900	901–1000	1001–110	1101–1200	1201–1300	1301–1400	1401–1500	Разом

Аналогічний вигляд|вид| має таблиця розподілу при дискретному варіюванні.

Таблиця 2 – Розподіл 500 колосів озимої пшениці сорту|гатунку| Білоцерківська 198 за кількістю плодючих|плодючих,плідних| колосків

Число колосків в колосі
											Разом

Розподіли якісних ознак найчастіше характеризують у вигляді табл. 3 для декількох або табл. 4 – для двох ознак (альтернативне варіювання). Такі таблиці називають „ таблицями контингентності| (складу) ”.

Таблиця 3 – Розподіл рослин другого покоління гібридів озимої пшениці за типом колосу

Забарвлення\|фарбування\| червоне	Забарвлення\|фарбування\| біле	Разом	Всього колосів
остисті	безості	остисті	безості	червоних	білих	остистих	безостих

Таблиця 4 – Розподіл насіння кукурудзи за забарвленням|фарбуванню| ендосперму

Біле	Жовте	Всього

Особливим видом статистичних таблиць є так звана кореляційна таблиця („ кореляційна решітка ”), що характеризує розподіл членів сукупності одночасно за двома ознаками (табл. 5).

Таблиця 5 – Розподіл 100 колосів ячменю за довжиною і числом зерен у них (кореляційна таблиця)

Число зерен в колосі	Довжина колоса (у см)
12–14	15–7	18–20	21–23	24–26	27–29	30–32	сума

Сума

Неважко|скрутно| відмітити|помітити|, що підсумки дають розподіл одних і тих же 100 колосів: вертикальний – за числом зерен у колосі, а горизонтальний – за довжиною колоса.

При альтернативному варіюванні таблиця подібного типа має назву «таблиці спряженості» або «чотирьохклітинної|кліткової|» (2×2) (табл. 6).

Таблиця 6 – Розподіл насіння кукурудзи за польовою схожістю залежно від способу підготовки посівного матеріалу

Спосіб підготовки насіння	Число насіння	Разом
схожого	несхожого
Звичайний\|звичний\|...........................
Загартовування при зниженій температурі........
Разом...................................

Таблиці, що показують зміну якої-небудь ознаки у|в,біля| представників однієї і тієї ж сукупності за певні проміжки часу, тобто|цебто| в динаміці, називають хронологічними (табл. 7).

Таблиця 7 – Довжина стебла|стеблини| рослин кукурудзи сорту|гатунку| Воронежська 76 за декадами, см

Дата спостережень
18/VІ	28/VІ	8/VІІ	18/VІІ	28/VІІ	7/VІІІ

(1)

де λ – розміри класового інтервалу; x_min і x_max – мінімальні і максимальні значення варіант сукупності; К – кількість класів, на які слід розбити варіацію ознаки. Кількість класів можна визначити за табл. 8.

Таблиця 8 – Кількість класів для певного числа спостережень

Число спостережень n (від – до)	Кількість класів, К
25–40 40–60 60–100 100–200 >200	5–6 6–8 7–10 8–12 10–15

Точніше число класів визначається так: К = 1 + 3,32 lg n. Якщо сукупність дуже велика (n >100) можна використовувати формулу К = 5 lg n.

(2)

Прийнято округляти|округлювати| для зручності величину класового інтервалу. Таке округлення може впливати на кількість класів: при збільшенні величини класового проміжку кількість класів може зменшуватися, а при її зменшенні – збільшуватися. Якщо точність вимірювання|виміру| даної ознаки обмежити десятими|десятеро| долями одиниці, розмір класового інтервалу опиниться наступний|слідуюча|:

У обох випадках результати спостережень повинні розподілятися в інтервальний варіаційний ряд|лаву,низку|.

х_н| = х_min – λ/2 (3)

де х_н| – нижня межа|кордон| першого класового інтервалу; х_min – мінімальна варіанта досліджуваної сукупності; λ – розміри класового інтервалу.

Так, при х_min = 3,21 і λ = 0,19 нижня межа|кордон| першого класу дорівнює х_н| = 3,21–0,19/2 = 3,115.

Таблиця 9 – Статистична таблиця до перетворення і після перетворення

Вага плоду суниці, г	Середина класів
Перед перетворенням	Після\|потім\| перетворення
12,0–14,0	12,0–13,9
14,0–16,0	14,0–15,9
16,0–18,0	16,0–17,9
18,0–20,0	18,0–19,9
20,0–22,0	20,0–21,9
22,0–24,0	22,0–23,9
24,0–26,0	24,0–25,9

Найточніше центральну величину класового інтервалу можна одержати|отримати| за формулою:

(4)

Середини класів набувають значення окремих варіант і називаються класовими варіантами на відміну від конкретних варіант, що складають дану сукупність. Описану методику можна продемонструвати на прикладах|зразках|.

У цій сукупності х_min = 5 і х_mах = 12. Звідси

Щоб при визначенні частот кожного класу не збитися з рахунку|лічби|, потрібно побудувати|спорудити| допоміжну (розрахункову) таблицю, в якій перша графа заповнюється класами (у даному випадку ранжируваними значеннями ознаки), а друга необхідна для обліку|урахування| частот f_i,що розподіляються за цими класами.

Рознесення частот за класами проводять|виробляють,справляють| таким чином. Проглядаючи сукупність результатів спостережень, в другій графі розрахункової таблиці за допомогою умовних знаків відзначають повторюваність варіант для кожного класу. При цьому рекомендується не вишукувати однакові варіанти, а розносити їх за класами, що не одне і те ж. Зневажання|нехтування| цієї рекомендації призводить|призводить,наводить| до помилок, зайвих витрат|затраті| праці і часу на виконання роботи. Умовними знаками при рознесенні результатів спостережень за класами можуть бути крапки|точки|, риски та інші знаки. Зручним, особливо при обробці великих сукупн остей|, виявляється|опиняється| наступний|слідуючий| шифр частот:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Одержаний|отриманий| варіаційний ряд|лава,низка| відбиває залежність між окремими варіантами та їх зустрічаємості в даній сукупності, тобто закономірність варіювання ознаки, що досліджується.

Таблиця 10

Класи х_і	Шифр частот	Частоти р_і








Сума

Рис. 1. Полігон розподілу чисельності квіток на 64 рослинах, що зростають на клумбі

Рис. 2. Гістограма розподілу вмісту білка (мг/г сухої речовини) в клейковині пшениці сорту Безоста

Частоти f_i................................ 2 6 15 23 25 17 7 5

Кумуляти частот Sf_i................. 2 8 23 46 71 88 95 100

Рис. 3. Огіва розподілу вмісту|вмісту,утримання| білка в клейковині пшениці сорту|гатунку| Безоста