Мета: допомогти дитині, яка вступає до 1-го класу, побороти страх перед шкільним учителем, покараннями в школі.
Настало перше вересня. Кожному учневі зрозуміло – у цей день дружно йдемо в школу! А для першокласників це особливий день: знайомства зі школою, з учителем, із класом. Сонечко посміхалося нашим першокласникам, ще теплий вітерець підганяв їх. Акуратні, гарні, зі справжніми портфелями та з яскравими букетами квітів наближалися вони до Лісової школи. Біля школи учнів зустрічав Учитель – їжак. Він уважно розглядав кожного учня й доброзичливо посміхався. Букети йому дуже сподобалися, Їжак оцінив старання діточок.
«Спасибі!» - вимовив Учитель, і його очі засвітилися веселими вогниками.
Сорока галасливо привітала учнів дзвоником, що луною рознісся по всьому лісі.
«Прошу сіх пройти в клас і вибрати парту, де вам буде зручно навчатися!» - урочисто вимовив Їжак. Першокласники обережно пройшли за вчителем, але, побачивши світлий клас, роззирнулися навколо і сміливо знайшли собі підходящі місця.
«Сьогодні на першому уроці ми будемо знайомитися, - спокійно промовив Їжак. Ви розповісте, як вас звати, чим ви любите займатися». Кожний з учнів розповів про свої улюблені ігри,, мультфільми, книги і навіть про улюблені солодощі. Тільки Зайча нічого не розповідало. Воно сховалося за парту, так що визирали одні тремтячі вушка. Учитель не одразу звернувся до нього, почекав, поки всі учні висловляться.
А тебе як звуть? І чим ти любиш займатися? – пролунало над заячим вушком.
Я? Не-не-не знаю! – тремтячим голосом прошепотіло Зайченя.
Хто тебе так налякав? – стурбувався Вчитель.
Бра-братик… - відповіло Зайча, - він сказав, що в школі мене провчать як треба, та ще й будуть карати дубчиками.
Усі першокласники розсміялися.
А що ще розповідав твій братик про школу? – продовжував запитувати Їжак.
Він говорив… - вже сміливіше вимовив Зайчик, - що у вас дуже гострі голки і що неслухняних учнів ви боляче ними колете.
Їжак, всі учні і навіть Зайча дружно сміялися.
Так твій братик – фантазер! – з посмішкою сказав Учитель – їжак. – Напевно, йому не хотілося відпускати тебе в школу, тому що ні з ким буде гратися. От він і придумав ці страшилки.
Напевно… - вже спокійно відповіло Зайча, - ще він образився на мене за те, що я навчився краще за нього стрибати і бігати.
А ти любиш бігати й стрибати? – уточнив Учитель.
Дуже! – радісно відповіло Зайча.
Дуже добре! Отже, ти будеш на фізкультурі кращим учнем! А на перерві допоможеш організовувати рухливі ігри для відпочинку.
Після цих слів Учителя пролунав дзвоник з уроку, і Їжак запросив дітей у коридор відпочити.
Першокласники з посмішкою виходили з класу, а Зайченя впевнено крокувало попереду.
Запитання до казки
Чого боялося Зайченя, коли йшло до школи?
Чи дійсно в школі дітям погано, як розповідав братик Зайчика?
Як ви думаєте, чому Зайча подолало страх?
