Понятие принципов уголовного процесса. Значение нормативного закрепления принципов для обеспечения правильного и точного применения уголовно-процессуального законодательства

Стаття 3 Конституції України проголошує людину, її життя і

здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соці-

альною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод люди-

ни — головним обов’язком держави. Правова держава, таким чином,

є формою обмеження влади правами і свободами людини, що висту-

пають противагою всесиллю державної влади.

Кримінально-процесуальне законодавство має розроблятися від-

повідно до конституційних засад судочинства, які обумовлюють регу-

лювання кримінально-процесуальних відносин таким чином, щоб

здійснення прав і законних інтересів особи не ставилося у залежність

від діяльності органів досудового розслідування чи суду і мало надій-

ний механізм для реалізації правозахисту. Для цього правова держава

повинна мати систему процедур, механізмів, інститутів, що гарантують

захист суб’єктивних прав людини.

Одним з таких регуляторів є принципи кримінального процесу.

Найбільш поширеним у науці кримінально-процесуального права є

розуміння їх як закріплених у законі визначальних, фундаментальних

положень щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей

кримінального процесу, які обумовлюють їх значення як засобу для

захисту прав і свобод людини і громадянина, а також для врегулюван-

ня діяльності органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний про-

цес. Загальна теорія права визначає принципи як засади, що виплива-

ють із ідей справедливості та свободи, визначають загальну спрямова-

ність і найістотніші риси чинної правової системи.

Принципи кримінального судочинства мають наскрізний характер

і діють у всіх стадіях кримінального процесу. Для кожної стадії харак-

терне їх вираження певною мірою. Однак у стадії судового розгляду

кримінальної справи всі принципи діють без обмежень.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності по-

лягає перш за все у тому, що кожне рішення правозастосовника, яке

приймається з порушенням їх вимог, повинно підлягати скасуванню,

тобто дотримання принципів є гарантією винесення законних та об-

ґрунтованих рішень, дотримання прав та законних інтересів особи у

кримінальному судочинстві. Значну роль вони відіграють у ході подо-

лання прогалин у законодавстві. Будучи ціннісними орієнтирами,

принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією;

вносять упорядкованість при субсидіарному застосу ванні норм права

(цивільний позов у кримінальному процесі). Крім того, вони є вихід-

ними положеннями для тлумачення окремих норм кримінально-

процесуального права.

Усі принципи кримінального процесу тісно пов’язані між собою,

обумовлюють один одного, утворюють певну систему. Та чи інша

множинність об’єктів може бути визнана системою лише за на явності

системоутворюючих зв’язків, які забезпечують системі влас тивість

цілісності.

Системі права в цілому можуть бути притаманні зв’язки генетичні,

структурні (зв’язки побудови), субординації, координації (взаємозв’язок),

управління. Щодо системи принципів, то найбільш характерними для

неї є зв’язки координації (взаємодії). Відносини доповнюваності прин-

ципів, притаманні цій сфері правового регулювання, забезпечують у

цілому несуперечливість системи. Зв’язок між принципами настільки

безпосередній, що порушення одного неминуче тягне за собою пору-

шення іншого. Так, недотримання принципу національної мови судо-

чинства порушує принцип публічності, всебічного, повного та

об’єктивного дослідження обставин справи, забезпечення обвинуваче-

ному права на захист. Ігнорування принципу безпосередності створює

перепони для дії принципів гласності, змагальності і, кінець кінцем,

обмежує одне з найприродніших прав людини — право на захист.

Таким чином, дія принципів кримінального судочинства надає

ста більності системі права в цілому, забезпечує достовірність і

справедли вість остаточного рішення у справі. Для осіб, що беруть

участь у кримі нальному судочинстві, дотримання принципів є ви-

могою закону.

У юридичній літературі відсутня єдність поглядів вчених на сис-

тему принципів кримінального процесу. Залежно від характеру норма-

тивних актів, у яких закріплюються принципи, пропонується поділяти їх на конституційні (закріплені в Конституції України) та інші (закрі-

плені в інші законах). Проте ця класифікація принципів здається фор-

мальною, оскільки такий їх поділ штучно виокремлює конституційні

принципи як головні, основні, а інші — як другорядні. Принципи тому

і є найбільш узагальненими нормами, що вони однаковою мірою важ-

ливі, незалежно від правового вираження та діапазону їх дії, тісно

пов’язані між собою та мають однакову юридичну силу.

Автори, що відстоюють іншу думку, зазначають наявність двояко-

го роду принципів у кримінальному процесі — судоустрою та судо-

чинства. До принципів судоустрою відносять ті, що визначають

компетенцію різних ланок судової системи та вимог до організації

самого суду. До принципів судочинства відносять ті засади, які

пов’язані із встановленням правового статусу осіб у кримінальному

процесі. Але слід зазначити, що судоустрійні принципи у криміналь-

ному процесі не мають самостійного відокремленого значення, не

діють за рамками кримінального процесу, а функціонують як засади

кримінального судочинства, тобто є в тому числі принципами кримі-

нального судочинства.

На наш погляд, найбільш доцільною є класифікація принципів за-

лежно від їх поширюваності на галузі права на загальноправові, за-

гальнопроцесуальні та кримінально-процесуальні.

Загальноправові принципи закріплені в Конституції України та

відображені в галузевому законодавстві. Їх дія поширюється на всі

галузі права. До них відносять: принципи верховенства права, спра-

ведливості, рівності громадян та держави перед законом і судом, за-

конності та ін.

Загальнопроцесуальні принципи — це ті, що діють у всіх галузях

процесуального права та закріплюють фундаментальні положення

становища особи, забезпечують законність і ефективність відповідних

процесуальних процедур. До них можна віднести принципи здійснен-

ня правосуддя тільки судом; незалежності суддів та підкорення їх

тільки законові; всебічного, повного _______й об’єктивного дослідження об-

ставин справи; змагальності сторін; гласності судового розгляду спра-

ви; безпосередності; національної мови судочинства.

Кримінально-процесуальні принципи діють лише в межах кримі-

нального процесу. До них слід віднести принцип особистої недотор-

канності; забезпечення обвинуваченому права на захист; презумпції

невинуватості; публічності.