Право на позов

Літ-ра:

Ø Ст.. 8, 55, 59 КУ

Ø Ст. 104-106, 109 КАСУ.

Ø ЗУ «про звернення громадян» від 02.10.1996 року.

Ø НПК КАСУ під заг. Ред.. Куйбіди Р.О. – Київ: «Юстиніан» - 2009 рік.

Ø «Основи адміністративного судочинства та адміністративного права за заг. Ред.. Шишкіна В.І., Куйбіди Р.О. – Київ 2006.

Ø Стефанюк В.С. – «Судовий адміністративний процесу»: монографія – Харків: «Консум» 2003 рік.

Ø Комзюк А.Т. «Адміністративний процес України» - Київ: «Прецедент»: 2007

Позов в адміністративному процесі є особливою категорією, яка має матеріально-правові та процесуально-правові особливості.

Говорячи про позов в адмін. процесі, необхідно пам’ятати, що він виникає внаслідок сукупності 3 юридичних фактів:

1. Існування публічно-правових відносин

2. Конфлікт, загострення інтересів – має бути правовим; та суперечка, яка нормами права не описана, не може розглядатися як передумова виникнення адміністративного позову.

3. Намагання зацікавленої особи відстояти свої претензії, вимоги у публічно-правових відносинах, які сформувались.

Позов як матеріально-правова вимога, таким чином, існує іще до відкриття провадження в адміністративній справі, і лише після прийняття цієї вимоги адміністративним судом втілюється у процесуальний документ.

Позов як матеріально-правова вимога завжди утворений із обов’язкових складових, які потім відтворюються і у адміністративному позові.

 

Підстави позову – ті фактичні обставини, в наслідок яких з’явився, народився позов.

Наприклад, підставою позову про поновлення на публічній службі будуть факти:

1. Перебування особи позивача у правовідносинах із суб’єктом владних повноважень щодо проходження публічної служби

2. Оголошення дисциплінарного стягнення та, як наслідок, примусове звільнення позивача із публічної служби.

Кожен позов має власні специфічні підстави своєї появи; кожен позов характеризується різним набором фактичних життєвих обставин.

Підстави позову, безпосередньо відображаються в описовій частині позовної заяви і відіграють надзвичайно важливу роль у справі здійснення правосуддя. На скільки повно позивач опише підстави позову, на стільки повно, зрозуміло і вичерпно суддя зрозуміє суть самої справи та, відповідно, оцінить суперечливі правовідносини.

Другий елемент позову – предмет позову.

Предмет позову можна розглядати у таких трьох основних аспектах:

1. Матеріально-правова вимога позивача до відповідача; («визнати наказ про звільнення фізичної особи незаконним та поновити цю особи на службі»).

2. Те, на що спрямований адміністративний позов; та мета, до якої ми прагнемо, подаючи позов.

3. Те, з приводу чого подається позов.

Предмет зазначається у прохальній частині позову.

 

Підстава позову:

До підстав, як елементу позову традиційно відносяться:

Ø Фактичні умови

Ø Законодавство, яке урегульовує правовідносини

Складові позову обов’язково відображаються у позовній заяві і залежать від матеріальних публічно-правових відносин. Тому ми можемо говорити про те, що в теорії і практиці адміністративного процесу існує така закономірність, такий алгоритм:

 

Відносини à Матеріально-правова вимога позивача à Позовна заява

 

Предмет позову:

Предмет позову безпосередньо в КАСУ представлений тріадою:

1. Рішення суб’єктів владних повноважень

2. Дії суб’єктів владних повноважень

3. Бездіяльність суб’єктів владних повноважень

В адмін. праві Німеччини і Франції рішення та дії суб’єктів владних повноважень будь-якого виду іменується як адміністративний акт.

Адміністративні акти суб’єктів владних повноважень можуть бути виражені у будь-якій формі (чи то письмовій, чи то в конклюдентній).

Підстава та предмет позову знайшли своє безпосереднє закріплення у нормах КАСУ у ст. 51.

Ч.1 даної норми говорить про те, що позивач може будь-якої миті до моменту ухвалення постанови змінити підставу, або предмет позову на власний розсуд.

Зміст позову:

Зміст позову безпосередньо описаний в ст.. 105 КАСУ, і являє собою спосіб судового захисту, за яким звертається позивач до адміністративного суду.

Даний елемент залежить від двох попередніх. Прикладом такого елементу може бути:

Ø Клопотання про скасування адмін. акту СВП (суб’єкта владних повноважень).

Ø Клопотання про визнання права за позивачем (наприклад, можна звернутися із клопотанням про визнання за нами права власності на земельну ділянку, можемо звернутися до адміністративного суду із клопотанням про скасування наказу органу державної влади (ОДВ) про звільнення із державної служби.

Важливо усвідомлювати, що оскільки публічно-правові відносини є неоднорідними, в них можуть поєднуватись як публічні, так і приватні права, то, відповідно, і зміст позову може містити у собі від 2 і більше вимог, як публічного, так і приватного характеру.
Таким чином, завжди треба пам’ятати, що адміністративний позов спрямований як на захист публічних, так і приватних прав.

Всі зазначені 3 елементи позову як матеріально-правової вимоги, безпосередньо, для успішного завершення адміністративної справи мають бути відображені у позовній заяві.

Ст. 110 КАСУ

Взаємозалежність позову та позовної заяви

Ст. 18 КАСУ

Підстави позову Вступна частина позовної заяви

Предмет позову Описова частина позовної заяви
(Історична частина позовної заяви)

Зміст позову Мотивувальна частина позов. заяви

Прохальна частина позовної заяви

 

 

У зміст позову, крім способу судового захисту, ми можемо також включати і інші вимоги, клопотання, які безпосередньо не пов’язані із судовим захистом:

Ø Клопотання про залучення інших необхідних учасників адміністративної справи (третіх осіб, свідків, витребування доказів, розподіл судових витрат).

ВИДИ ПОЗОВІВ

За класичною уявою про види позовів, адміністративні позови поділяються на 2 групи:

1. Адміністративні позови, які розрізняються за матеріально-правовим критерієм.
З урахуванням цього критерію, адміністративні позови поділяють з урахуванням тих публічно-правових відносин, які передували адміністративному позову. По великому рахунку, усі існуючі адміністративні позови можуть розрізнятися за цим критерієм, даний вид адміністративних позовів проявляється у назві конкретного адміністративного позову:

1.1. Адміністративний позов про скасування рішення суб’єкта владних повноважень.

1.2. Адміністративний позов про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

Така назва адміністративного позову зазвичай таким чином і формулюється у позовних заявах.

Класифікація адміністративних позовів за матеріально-правовим критерієм має таке практичне значення:

Ø Орієнтує суддю адміністративного суду на вид та особливість публічно-правових відносин, які йому доведеться дослідити у залі судового засідання. Попередньо перечитавши найменування адміністративного позову суддя вже знає, яке матеріальне законодавство він має застосувати, та які підготовчі дії слід провести з огляду на найменування адміністративного позову.

Ø Є можливість узагальнення судової практики ВАСУ. Так, наприклад, з урахуванням матеріально-правового критерію адміністративних позовів, вищим адміністративним судом дано роз’яснення щодо таких категорій публічно-правових суперечок:
- суперечки, пов’язані із податковим законодавством.
- суперечки, пов’язані із соціальним законодавством.
- суперечки, пов’язані із проходженням публічної служби.

Ø Є можливим правильно визначити підвідомчість (юрисдикцію) та підсудність адміністративних справ. Оскільки у найменуванні адміністративного позову із використанням такого критерію згадуються ідентифікуючі чинники (суб’єкт владних повноважень, предмет суперечки)

2. Адміністративні позови за процесуально-правовим критерієм:

2.1. Позови про визнання – метою даного позову є встановлення факту присутності, або відсутності публічно-правових відносин, у яких позивач і відповідач мають реалізовувати адміністративні повноваження. Суд своїм рішенням, за умови подання такого позову має підтвердити наявність, або відсутність у сторін взаємних повноважень. Класичним прикладом даної групи позовів є позови про нарахування та виплату різноманітних соціальних сум, які передбачені ст. 18 КАСУ.

2.2. Позови про присудження – як правило спрямовані на поновлення порушеного права і усунення недоліків застосування законодавства – у таких видах позовів від суду вимагається поновлення становища, яке існувало до порушення прав. Даний вид позовів з’являється у разі, коли припиняється в супереч норм права суб’єктивні права. Приклад: позов про поновлення на публічній службі.

2.3. Перетворювальні позови – спрямовані на змін, або припинення існуючих правовідносин. Даний вид позову подається як наслідок існування певних правовідносин, які, однак,не задовольняють позивача. Приклад даного виду позову: ситуація, коли позивачеві оголошено догану або застосоване інше дисциплінарне стягнення скасовується через адміністративний суд.

Разом із тим, практика Європейського адміністративного процесуального права знає, застосовує зовсім іншу класифікацію позовів на види, яка більш предметно описує процедуру дій адміністративного суду у разі отримання позову того чи іншого виду.

Виходячи із змісту позовних вимог та змісту рішення суду, яке можу бути ухвалене за підсумками розгляду та вирішення адмін. справи, адмін. позови можуть подаватися наступних видів:

- Адмін. позов про оскарження – вимога позивача про визнання адмін. судом неправомірності, або необґрунтованості адміністративного акту та про його скасування. (можуть подаватись щодо указів, розпоряджень, наказів, вказівок,актів та інших видів вираженої поведінки суб’єктів владних повноважень)
Під час розгляду адмін. справи про оскарження адмін. акту суд може застосувати заходи процесуального захисту, якими призупиняє виконання адміністративного акту, який оскаржується
Відповідно до ст.. 117 КАСУ в справах про оскарження адміністративних актів публічної адміністрації, заходом процесуального захисту позивача є забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює з власної ініціативи, або за клопотанням позивача. Постанова адмін. суду, якою задовольняється адмін. позов про оскарження у резолютивній частині містить припис скасувати, або визнати не чинним рішення відповідача повністю,чи окремих його положень.

- Адміністративний позов про примушення до виконання зобов’язань. – предметом є факт бездіяльності публічної адміністрації, який перешкоджає вільному здійсненню позивачем своїх суб’єктивних прав,свобод та інтересів. Постанова буде містити приписи, визначені п.2,5 ч.4 ст. 105 КАСУ.

- Позов про виконання зобов’язання – подається для усунення перешкод здійснення або обмеження суб’єктивних публічних прав, свобод, законних інтересів. Предметом цього виду позову є публічна поведінка, бездіяльність,публічне розпорядження речами (майном), які негативно впливають на здійснення суб’єктивних публічних прав, або в майбутньому можуть обумовити настання негативних наслідків. Подаючи позов про виконання зобов’язання заявник прагне ухвалення судом постанови, якою б зборонялись небезпечні для оточуючих публічні дії, зняті, або зменшені перешкоди здійснення суб’єктивних публічних прав, свобод і законних інтересів. (ст.. 182 – 184).
Зміст резолютивної частини, якою задоволено адмін. позов про виконання зобов’язання викладається таким чином: «Зобов’язати суб’єкта владних повноважень ухвалити рішення чи вчинити дії..»

- Адмін. позов про визнання.

- Адміністративні позови суб’єктів владних повноважень (про заборону,або обмеження здійснення фізичною, чи юридичною особою спеціальних прав).

- Позови про визнання протиправності адміністративного акту.

- Зустрічні адміністративні позови.

Запропонована класифікація адміністративних позовів досконало розроблена наукою адміністративно-процесуального права Німеччини. Запропонована класифікація адміністративних позовів передбачає наявність алгоритму дій судді адміністративного суду щодо конкретного виду позову. Тобто, кожен вид адмін. позову передбачає обов’язків набір процесуальних дій судді. Крім того, така класифікація дає відповідь на наступні запитання:

1. Що є предметом оскарження в адміністративному суді?

2. Які процесуальні, матеріально-правові наслідки можуть виникнути у сторін?

3. Яким має бути зміст резолютивної частини, постанови, ухвали адміністративного суду?

Вихідною категорією для досліджуваної класифікації адмін. позовів є вид та зміст публічно-правових відносин, вид провадження, який має місце в адміністративному суді, суб’єкти публічних правовідносин та предмет оскарження.

Позов про визнання являє собою різновид позову, який спрямований на встановлення наявності, або відсутності компетенції суб’єкта владних повноважень; такий позов має місце у випадках, коли необхідно встановити наявність, або відсутність публічних правовідносин між позивачем та відповідачем.

За допомогою цього позову з’ясовується наявність, зміст та обсяг матеріально-правових повноважень сторін.

Як наслідок – зміст резолютивної частини постанови адміністративного суду, якою задовольняється подібний адміністративний позов викладається приблизно таким чином: бездіяльність (інший адміністративний акт) суб’єкта владних повноважень визнати протиправним.

 

Ухвала – адмін. процесуальний документ, яким супроводжується будь-яка процесуальна дія у адміністративному суді: ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала, якою завершується процес.

Постанова – результативний (узагальнюючий) документ, у якому міститься відповідь на питання, сформульоване позивачем у позовній заяві.

 

1) Вступна частина – найменування суду, його склад, учасники справи, найменування і суть справи, дата, номер, місце ухвалення рішення.

2) Описова частина – стислий (розгорнутий) виклад обставин справи, суть процесуального питання.

3) Мотивувальна частина рішення – виклад фактичних обставин справи(1.), посилання на норми матеріального права(2.), співставлення 1 та 2.

4) Резолютивна частина – висновки суду щодо заявленого (заявлених) клопотань.

Позови суб’єктів владних повноважень.
Подання адміністративного позову суб’єктами владних повноважень має на меті:

1. Забезпечення громадського порядку

2. Недопущення вчинення адміністративних проступків, злочинів

3. Забезпечення суспільного блага

Зважаючи на норми КАСУ, адміністративні позови цих суб’єктів слід класифікувати на такі групи:

- Адміністративний позов про заборону здійснення фізичною (юридичною) особою спеціальних Конституційних прав:
а. адмін. позов, спрямований на позбавлення повноважень народного депутата у разі невиконання їм вимог щодо несумісності.
б. адмін. позов, спрямований на обмеження права на мирні зібрання.
в. обмеження майнових прав суб’єкта підприємницької діяльності.

- Адміністративний позов про позбавлення суб’єктивного права фізичних або юридичних осіб.
Дана група позовів, згідно приписів КАСУ (ст..ст. 183-1, 183-5), спрямована на позбавлення прав власника земельної ділянки у разі примусового відчуження такої ділянки, спрямований на позбавлення права фізичної особи перебувати на території України.

- Позов про визнання протиправності адміністративного акту - адмін. справи, які можуть порушуватись за вказаним видом позову описані у ст.. 171-2 – 182, і даний позов, як правило, подається щодо будь-яких документально оформлених адмін. актів суб’єктів владних повноважень. Особливістю даного позову є те, що він може подаватись щодо адмін. актів, які вже ухвалені публічною адміністрацією, застосовуються тривалий час щодо учасників публічно-правових відносин, і можливо уже втратили свою юридичну силу, а відтак, у майбутньому вже ніколи не будуть виконуватись.
Таким чином, даний вид позову виконує правовідновлювальну регресну функцію, яка спрямована на визнання прав, порушених у минулому.

- Зустрічний адміністративний позов: є способом захисту суб’єктивних прав, порушених у публічно-правових відносинах; є засобом захисту прав та інтересів відповідача.
Зустрічний адміністративний позов цілком обґрунтовано може подаватись в адміністративному процесі, зважаючи на існування взаємопов’язаних між собою претензій учасників публічно-правових відносин.