Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—емюел Ѕарбер (1910-1981)





—емюел Ѕарбер (Barber, Samuel) - американський композитор, народивс€ 9 березн€ 1910 в ”ест-„естер≥ (шт. ѕенс≥льван≥€). ѕочав навчатис€ музики у в≥ц≥ шести рок≥в ≥ вже на першому роц≥ навчанн€ ви€вив ознаки композиторського обдаруванн€. ” тринадц€ть рок≥в вступив до ћузичного ≥нституту  ерт≥са у ‘≥ладельф≥њ, де прот€гом дев'€ти рок≥в займавс€ грою на фортеп≥ано, сп≥вом ≥ композиц≥Їю, а також брав уроки диригуванн€ у ‘. –айнера.
ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни Ѕарбер служив у в≥йськово-пов≥тр€них силах —Ўј. ” кв≥тн≥ 1945 в≥н був обраний почесним членом ћемор≥ального фонду ƒж.√уггенхейма. ѕрот€гом л≥тн≥х сезон≥в 1947 ≥ 1948 був музичним консультантом јмериканськоњ академ≥њ в –им≥.
—еред твор≥в, €к≥ принесли Ѕарбер св≥тову попул€рн≥сть, можна згадати адаж≥о дл€ струнного оркестру, оркестров≥ есе є 1 ≥ є 2,  епр≥корнск≥й концерт дл€ флейти, гобо€, труби ≥ струнних (Capricorn Concerto), в≥олончельний ≥ фортеп≥анну сонати (соната дл€ фортеп≥ано вперше виконано ¬олодимиром √оровицем). ¬ опер≥ Ђ¬анессаї (Vanessa) розкривс€ талант Ѕарбера €к музичного драматурга.
ѕерша симфон≥€ була створена в –им≥ ≥ виконана там же п≥д управл≥нн€м Ѕ. ћол≥нар≥ (1936); в 1937 тв≥р прозвучав на «альцбурзькому фестивал≥. ѕрем'Їру ƒругоњ симфон≥њ пров≥в у 1944 —ерг≥й  усевицький з Ѕостонським симфон≥чним оркестром; п≥д його ж управл≥нн€м в 1948 в≥дбулос€ перше виконанн€ Ћ≥тньоњ музики (Knoxville, Summer of 1915) дл€ кв≥нтету духових, а в 1946 - в≥олончельного концерту.
Ѕалет Ђћеде€ї (≥нша назва ѕечера серц€; Medea, Cave of the Heart), замовлений Ѕарбер ћартою √рехем, до цих п≥р користуЇтьс€ найб≥льшою попул€рн≥стю серед йоготеатральних композиц≥й. ќркестрова сюњта з цього балету вперше прозвучала в 1947 у виконанн≥ ‘≥ладельф≥йського оркестру п≥д керуванн€м ё. ќрманд≥.
” 1964 Ѕарбер отримав замовленн€ на оперу Ђјнтон≥й ≥  леопатраї (Antony and Cleopatra) за Ўексп≥ром; у створенн≥ њњ л≥брето композитор сп≥впрацював з режисером ‘. ƒзефф≥релл≥. ѕрем'Їрою цього твору було ознаменовано в≥дкритт€ 16 вересн€ 1966 новоњбуд≥вл≥ нью-йоркськоњ Ђћетропол≥тен-операї.
ѕрот€гом свого житт€ Ѕарбер отримав безл≥ч прем≥й ≥ нагород, в тому числ≥ дв≥ч≥ ѕул≥тцер≥вську прем≥ю (1958 ≥ 1963): в перший раз прем≥€ була присуджена йому за оперу Ђ¬анессаї, €ка одночасно отримала ≥ ѕрем≥ю критики, по другий - за фортеп≥анний концерт є 1≈кспресивна природа музичного обдаруванн€ Ѕарбера - в основному романтична, л≥рична. —аме тому в пер≥од творчого становленн€ його не привернула н≥ одна з Ђсистемї, що виникли в музиц≥ 20 ст. - Ќ≥ неокласицизм —трав≥нського, н≥ атонал≥зм, н≥ додекафон≥€ Ўенберга. Ѕарбер звол≥в њм виражальн≥ засоби 19 ст., ≤ на ц≥й основ≥ рано зум≥в виробити техн≥чно досконалий стиль, головними ознаками €кого можна вважати об'Їктивн≥сть ≥ нейтральн≥сть.
ћабуть, т≥льки в одному твор≥ Ѕарбера -  епр≥корнском концерт≥ (1944) - пом≥тно пр€мий вплив художн≥х теч≥й сучасност≥, а саме неокласицизму —трав≥нського. Ќеокласицизмнадав стримуючий вплив на романтично насичений мова Ѕарбера, ≥ тенденц≥€ до економного поводженн€ з виразними засобами ≥ кульм≥нац≥€ми стала характерною дл€ всього зр≥лого творчост≥ композитора.
ѕомер Ѕарбер в Ќью-…орку 23 с≥чн€ 1981.

 

4. ‘≥л≥п √ласс (нар. 1937 р)


‘≥л≥п √ласс (Glass Phlipp) (р. 31 с≥чн€ 1937, Ѕалт≥мор, ћер≥ленд) - американський композитор, п≥ан≥ст. ќдин з основоположник≥в музичного м≥н≥мал≥зму.
ѕочав грати на скрипц≥ з 6 рок≥в, на флейт≥ - з 8. «ахоплювавс€, кр≥м ≥ншого музикою композитор≥в новоњ в≥денськоњ школи, зокрема, ј. фон ¬еберна. ” 19 рок≥в вступив до „иказького ун≥верситету (математика ≥ ф≥лософ≥€), а п≥зн≥ше почав навчанн€ в ƒжуль€рдська музичн≥й школ≥ в Ќью-…орку. ” цей час √ласс став в≥дмовл€тис€ в≥д 12-тоновоњ техн≥ки ≥ захопивс€ творч≥стю таких композитор≥в, €к ј.  оупленд ≥ ”. Ўуман.
” в≥ц≥ 23 рок≥в √ласс перебравс€ до ѕарижа ≥ прот€гом 2 рок≥в займавс€ у в≥домого педагога Ќад≥ Ѕуланже. ѕ≥д час перебуванн€ в ѕариж≥ до нього звернувс€ один к≥норежисер з проханн€м транскрибувати музику в≥домого ≥нд≥йського композитора ≥ с≥тар≥ста –ав≥ Ўанкара (Ravi Shankar), щоб њњ змогли читати французьк≥ музиканти. ” ход≥ роботи √ласс подруживс€ з Ўанкаром (дружба ≥ сп≥впрац€ м≥ж ними триватимуть багато рок≥в), заразивс€ неЇвропейськими етн≥чними музичними концепц≥€ми ≥ зробив дек≥лькаподорожей до ѕ≥вн≥чноњ јфрики, ≤нд≥њ ≥ √≥малањ, досл≥джуючи м≥сцев≥ музичн≥ традиц≥њ. ѕ≥сл€ поверненн€ до Ќью-…орк √ласс приступив до написанн€ власноњ музики. ” 1974 вийшла перша робота композитора п≥д назвою ЂMusic In 12 Partsї. ¬ основ≥ композиц≥й лежали цикл≥чно повторюютьс€ прост≥ теми, написан≥ на диатонической Ђп≥дкладц≥ї ≥ претерпевающие лише к≥льк≥сн≥ зм≥ни. ÷е був пер≥од чистого м≥н≥мал≥зму у творчост≥ √ласса.
. ” 1975 √ласс написав св≥й перший значний тв≥р - м≥н≥мал≥стичний оперу ЂEinstein On The Beachї. (÷е перша з трьох опер √ласса, присв€чених видатним особистост€м, Ђ≥сторичним постат€м, €к≥ своЇю мудр≥стю й силою внутр≥шнього баченн€ м≥н€ють зм≥нюють х≥д ≥стор≥њї; кр≥м ≈йнштейна, √ласс обрав ћ.  . √анд≥ та староЇгипетськогофараона ≈хнатона.) ѕ≥сл€ виходу альбом≥в North Star (1977), Dances Nos. 1 & 2 (1979) ≥ особливо Glassworks (1982) √ласс став в≥домий у всьому св≥т≥. …ому почали робити замовленн€ на написанн€ твор≥в (наприклад, опера ЂSatyagrakhaї (1985) була замовлена ​​Ќ≥дерландськоњ оперою, а ЂAkhnatenї (1987) - Ўтутгартським оперним театром).
” 1983 почалас€ робота √ласса з написанн€ музики до ф≥льм≥в √одфр≥ –едж≥о ЂKoyaanisquatsiї (1983), ЂPowaqquatsiї (1988) ≥ ЂNaqoyquatsiї (2002), що опов≥даЇ про руйн≥вний ≥ самоун≥чтож≥тельном характер сучасноњ цив≥л≥зац≥њ, про жахливу пр≥рви, €ка в≥дд≥л€Ї сучасноњ людини в≥д природи та њњ одв≥чних закон≥в. “алановита зачаровуЇ музика напрочуд вдало гармон≥ювала з в≥деор€дом, створюючи химерн≥ ≥ к≥лька л€каюч≥ гранд≥озн≥ полотна. ” 1983 в≥домий англ≥йський режисер ѕ. √р≥нуей присв€тив √ласс частину свого документального ф≥льму Ђ„отири американських композитораї, демузикант сус≥див з ћеред≥т ћонк (Meredith Monk), ƒжоном  ейджем (John Cage) та –обертом ≈шл≥ (Robert Ashley).
√ласс справив значний вплив на р€д рок-виконавц≥в - таких, €к –оберт ‘р≥пп (Robert Fripp), Ѕрайан ≤но (Brian Eno), ƒев≥д Ѕоуњ (David Bowie), ƒев≥д Ѕ≥рн (David Byrn). ќсобливо вдало спадщина √ласса прижилос€ в арт-року. Ќе об≥йшлос€ ≥ без зворотного впливу: в ≥нструментальний арсенал √ласса давно ≥ м≥цно ув≥йшли синтезатори; безл≥ч твор≥в в≥др≥зн€ютьс€ ч≥тко вираженим фатальним саундом. Ќа запис свого альбому ЂSongs From Liquid Daysї (1986) √ласс запросив таких в≥домих виконавц≥в рок-музики, €к ѕол —аймон (Paul Simon), ƒев≥д Ѕ≥рн, Ћор≥ јндерсон (Laurie Anderson) ≥ —юзанна ¬ега (Susanne Vega). ј в 1993 √ласс записав авторську обробку альбому ƒев≥да Ѕоуњ ЂLowї.
‘≥л≥п √ласс - людина-легенда, за житт€ отримав статус класика. ƒо твор≥нь √ласса можна ставитис€ по-р≥зному: одн≥ визнають за ним ген≥альн≥сть, ≥нш≥ пом≥чають зайву патетику ≥ монументальн≥сть звучанн€, але так чи ≥накше, його ≥м'€ давно ув≥йшло у вс≥ музичн≥ енциклопед≥њ, його творч≥сть - предмет численних досл≥джень.  онцерти √ласса ≥з захопленн€м приймаютьс€ критикою ≥ публ≥кою по всьому св≥ту. ≤м'€ √ласса часто згадуЇтьс€ в зв'€зку з к≥нотрилог≥Їю Ђ ацц≥ї / Qatsi режисера √одфр≥ –едж≥о. «в'€зок не випадкова: над першим ф≥льмом трилог≥њ - легендарним Ђ о€н≥скацц≥ї / Koyaanisqatsi –едж≥о працював прот€гом семи рок≥в (з 1975 по 1982 р≥к), ≥ велику частину цього часу - за безпосередньоњ участ≥ ‘≥л≥па √ласса, €кий написав музику, без €коњ, ймов≥рно, картини б не вийшло зовс≥м. Ќаступн≥ два ф≥льми трилог≥њ - Ђѕовакацц≥ї / Powaqqatsi (1988 р≥к) ≥ ЂЌакойкацц≥ї / Naqoyqatsi (2001 р≥к) також стали сп≥льними твор≥нн€ми √ласса ≥ –едж≥о. Ђ«азвичай композитор пише музичн≥ теми на замовленн€ режисера. ћи з √лассов сп≥впрацюЇмо по-≥ншомуї, - сказав в ≥нтерв'ю √одфр≥ –едж≥о, -Ђћи робили ф≥льм разом, п≥дтримуючи один одного ≥ пост≥йно рад€чисьї.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 633 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

546 - | 450 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.