Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћистецтво Ќ≥меччини та јвстр≥њ. Ќа початок XV≤≤≤ стол≥тт≥ √ерман≥€ складалась з 300 др≥бних дер≠жав, 50 ¬≥льних м≥ст, та тис€ч≥ др≥бних лицарських маЇтк≥в




 

Ќа початок XV≤≤≤ стол≥тт≥ √ерман≥€ складалась з 300 др≥бних "дер≠жав", 50 "¬≥льних м≥ст," та тис€ч≥ др≥бних лицарських маЇтк≥в. “аким був ре≠зультат —ел€нськоњ в≥йни. ¬≥дкритт€ јмерики, под≥бно до дол≥ ≤спан≥њ, п≥д≥рвало розвиток н≥мецькоњ торг≥вл≥ ≥ промисловост≥. Ѕанкрутства ≤с≠пан≥њ нищать ≥ н≥мецьких банк≥р≥в.  онкуренц≥€ Ќ≥дерланд≥в гальмуЇ розвиток економ≥ки на п≥вноч≥. ѕо€ва дорогоц≥нних метал≥в з нового св≥ту руйнуЇ саксонськ≥ ср≥бн≥ рудники. «убож≥нн€ крањни посилюЇтьс€ тридц€тил≥тньою в≥йною 1618- 1648 рок≥в. «авмираЇ культурне житт€, майже припин€Їтьс€ масштабне буд≥вництво. «анепад захоплюЇ ≥ мистец≠тво: зникаЇ нац≥ональна художн€ школа, митц≥ навчаютьс€ за кордоном ≤ працюють за зразками ≤тал≥њ, ‘ландр≥њ, √оланд≥њ.

Ћише з початку XVIII стол≥тт€, з посиленн€м ѕрус≥њ, јвстр≥њ, —ак≠сон≥њ починаЇ в≥дновлюватись художнЇ житт€ на територ≥њ √ерман≥њ. ¬ цей час формуЇтьс€ найсильн≥ша в ™вроп≥ музична школа, творить ген≥альний ….-—. Ѕах, пише своЇ нове досл≥дженн€ про людський розум Ћейбн≥ц, п≥зн≥ше починаЇ д≥€льн≥сть ≈. ант. ¬ образотворчому мистецтв≥ найкращих усп≥х≥в дос€гаЇ арх≥тектура.

јрх≥тектура. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших старих Ївропейських художн≥х шк≥л н≥мецька арх≥тектурна школа в названу добу розвиваЇтьс€ саме €к пров≥дний вид нац≥о≠нального мистецтва ≥ це пов'€зано з абсолютним характером влади в н≥≠мецьких державах. ¬лада - а в п≥вденних земл€х ≥ католицька церква -залишаютьс€ головним замовником. ќсобливо пишними вигл€дають п≥вденно-нњмецьк≥ собори, що демонструють власний вар≥ант ≤тал≥йського ба≠роко.

¬елику роль в≥д≥грають арх≥тектура та скульптура јндреаса Ўлютера (≤659- ≤7≤4), €кий працював при двор≥ ‘ридриха II в Ѕерл≥н≥. ƒл€ будинку Ѕерл≥нського ÷ейхгаусу в≥н виконуЇ виразну високофахову сер≥ю гол≥в помираючих воњн≥в. ¬≥н зум≥в про€вити тут стриман≥сть ≥, водночас, р≥зноман≥тн≥сть в передач≥ стражданн€. ¬еликою роботою Ўлютера €к скульптора був к≥нний монумент ‘ридриху ¬≥льгельму. ¬≥н бере за вз≥рець памТ€тник Ћюдовику XIV ∆ирардона. јле н≥мецький, правитель в≥др≥зн€≠Їтьс€ б≥льшою грузн≥стю, нерухом≥стю форм. ‘≥гуру поставлено на невисокий ≥ пишний постамент, прикрашений чотирьма постат€ми скутих раб≥в.

Ўлютер оформлюЇ також п≥вн≥чний та п≥вденний фасади корол≥вського палацу в Ѕерл≥н≥ та його ≥нтерТЇри. ¬ ц≥й робот≥ в≥дчутн≥ впливи Ѕерн≥н≥. ѕ≥вденний фасад з с≥рого каменю з двома могутн≥ми ризал≥тами.  ожен з них маЇ по 4- колони на рустованому цокол≥, €к≥ завершуютьс€ ≥ продовжуютьс€ декоративними стату€ми балюстради.

Ќайв≥дом≥шим буд≥вничим ѕрус≥њ т≥Їњ доби був ƒан≥Їль ѕеппельман (1862- ≤736), €кий спорудив найзначн≥ший памТ€тник - дрезденський ÷в≥нгер. ѕалац зводивс€ дл€ життЇлюбного корол€ јвгуста ≥ призначавс€ дл€ св€т ≥ банкет≥в. Ўирокий парадний дв≥р з 3-х бок≥в оточений пав≥льонами, що служили н≥би лодж≥€ми дл€ гл€дач≥в урочистих церомон≥й, що проходили на цьому двор≥. ¬ декор≥ пав≥льйон≥в ви€влено масу чар≥вноњ фантаз≥њ. Ќиж≠н≥ поверхи б≥чних пав≥льйон≥в прикрашен≥ п≥вф≥гурами веселих атлант≥в, що перемовл€ютьс€ м≥ж собою, виконаних австр≥йцем Ѕалтазаром ѕермозером.  арн≥зи верхнього поверху, здаЇтьс€, "прогинаютьс€" п≥д вагою численних статуй, ваз, маскарон≥в та г≥рл€нд. ўедрий декор п≥дкреслюЇ легк≥сть конструк≠ц≥њ пав≥льйон≥в. ÷в≥нгер прикрашаЇ знаменита ажурова брама п≥д короною. ¬ ц≥лому арх≥тектура ÷в≥нгера нагадуЇ майбутнЇ рококо, але поск≥льки в≥дсутн€ ≥нтимн≥сть, то це, так би мовити, "рокайльне" бароко.

¬ цей же час у ¬юрцбурз≥, резиденц≥њ кн€з€- Їпископа …огана фон Ўенборна арх≥тектор Ѕалтазар Ќейман (≤687- ≤75«) зводить третю знаме≠ниту буд≥влю - палац Їпископа, намагаючись надати споруд≥ рис шл€хетноњ величност≥ ≥ €сноњ стриманост≥. ƒовгий /≤67 м/ ≥ спок≥йний фасад вихо≠дить на в≥дкритий парадний дв≥р, що нагадуЇ версальський. —ередн€ час≠тина висунута вперед ≥ стримано декорована. Ќайб≥льше уславились па≠радн≥ сходи палацу: величн≥ ≥ легк≥, стр≥мк≥ ≥ гнучк≥, з розк≥шним але не перевантаженим декором. —тел€ сход≥в, €к ≥ вже згадуваний ≤мператорський зал, розписана ƒ.“ТЇполо.

ўе одна вдала робота Ѕ.Ќеймана - церква у ‘≥рценгеймген≥. ¬она приваблюЇ вишуканою жвав≥стю форм. ќсобливо ц≥кавим Ї р≥шенн€ ≥нтер'Ї≠р≥в: овально - круглих, що надаЇ простору активноњ динам≥ки. ÷е - ча≠р≥вне п≥знЇ бароко, пишне ≥ життЇрад≥сне. ¬одночас, тут, €к ≥ у вс≥х культових спорудах ѕ≥вденноњ Ќ≥меччини, в≥дчутний пот€г до м≥стики ≥ певний внутр≥шн≥й зв'€зок з середньов≥чч€м,

ўе б≥льше зазначен≥ риси притаманн≥ сакральному живопису та скуль≠птур≥. ¬они використовують вс≥ дос€гненн€ формально-техн≥чного харак≠теру вс≥ € галуз≥ дл€ посиленн€ м≥стичного настрою. ”люблена тема н≥мецького сакрального мистецтва - чудо. ’арактерно, що митц≥ майстер≠но застосовують синтез мистецтв: в цей час на п≥вденних земл€х пра≠цюють справжн≥ майстри "синтезатори". “акою була творч≥сть брат≥в јзам≥в з ћюнхену;  осмас ƒам≥ан був живописцем, а ≈г≥д  в≥р≥н - скуль≠птором. ¬они оформлювали ¬≥втар у ¬ельтенбурз≥ ≥ особливо Ц ≥нтерТЇр монастирськоњ церкви в –ор≥. ¬се оформленн€ будуЇтьс€ на принцип≥ вра≠жаючого театрального видовища. Ќайц≥кав≥шою Ї багатоф≥гурна скульптур≠на композиц≥€ "«несенн€ ћар≥њ". Ќавколо пишного барочного саркофагу-чаш≥ згрупован≥ апостоли, а ћар≥€ з двома ангелами п≥дноситьс€ над ними.  омпозиц≥йна Їдн≥сть ≥ динам≥ка поЇднуютьс€ з ефектом невидимого дл€ гл€дача осв≥тленн€ з б≥чних в≥кон. ∆ивопис п≥дпор€дкований загальному задуму.

Ѕрати јзами ц≥лком створили маленьку церкву св. ≤оана Ќепомука у ћюнхен≥. ƒекор фасаду викликаЇ почутт€ невизначеного неспокою ≥ воно посилюЇтьс€ у р≥шенн≥ ≥нтерТЇру. ÷ентральне м≥сце належить в≥втарн≥й композиц≥њ з скульптурною групою “р≥йц≥,

¬изначним майстром п≥зньон≥мецького бароко в галуз≥ сакральноњ скульптури був ≤гнац √юнтер (≤725- ≤775). ¬≥н створював велик≥ в≥втар≠н≥ композиц≥њ, так≥ €к "ќплакуванн€" та "Ѕлагов≥щенн€" у ¬ейм€ар≥. “раг≥зм ≥ глибока емоц≥йн≥сть характеризують першу з них ≥ грац≥озна рокайльна галантн≥сть Ц другу. “≥Їњ ж грац≥њ сповнений ≥ мотив "ѕо≠клон≥нн€ ангела".

Ўироко розвиваЇтьс€ бароко у перш≥й половин≥ стол≥тт€ в јвстр≥њ. Ќа цей час крањна перетворюЇтьс€ на одну з сильн≥ших в ™вроп≥. ƒо њњ складу ув≥йшли „ех≥€, —илез≥€, ”горщина, Ѕельг≥€, ≥тал≥йськ≥ земл≥. ¬≥дпов≥дно до цього пол≥тичного п≥днесенн€ починаЇтьс€ розкв≥т музики та, меншою м≥рою, образотворчого мистецтва. «вичайно, јвстр≥€ в≥дчуваЇ величезний вплив ≥тал≥йського мистецтва ≥ менше - нац≥ональних традиц≥й. ћистецтво маЇ придворно- аристократичний характер.

як ≥ в сус≥дн≥й Ќ≥меччин≥ арх≥тектура в≥д≥граЇ визначальну роль. ѕишно в≥дбудовуЇтьс€ п≥сл€ пожеж≥ 1693 року ¬≥день: саме в цей час фор≠муЇтьс€ блискучий бароковий вигл€д м≥ста. “алановитим посл≥довником ≥дей Ѕорром≥н≥ був ‘≥шер фон ярлах (≤б5б- ≤723), що т€ж≥в до напруженого неспокою. ¬≥н спорудив церкву  арла Ѕорроме€ у ¬≥дн≥ з дивним поЇднанн€м р≥зних елемент≥в. ќвальному плану в≥дпов≥даЇ овальне купольне перекрит≠т€. ‘асад розташований перпендикул€рно поздовжн≥й ос≥. 3 бок≥в фасад фланкують дв≥ башточки, а в центр≥ - стриманий шестиколонний портик з двома "колонами “ра€на", дзв≥ниц€ми,що його замикають.

¬ творчост≥ Ћукаса фон √≥льдебранда (≤668- ≤745) напружена енер≠г≥€ поступаЇтьс€ м≥сцем легк≥й ошатност≥, але цей майстер мислить ц≥л≥с≠ним ансамблем. …ого кращою роботою Ї ѕалац Ѕельведер дл€ принца ™вген≥€ —авойського, ƒовга буд≥вл€ головного - ¬еликого Ѕельведера - маЇ два, фасади: парадний, що виходить на трикутний дв≥р, та парковий. ÷ен≠тральна частина ¬еликого Ѕельведера - трьохповерхова, при двоповерхо≠вих крилах; по боках - восьмикутн≥ пав≥льйони. —илует доповнюють висок≥ баштопод≥бн≥ покр≥вл≥. ќбидва фасади мають пишний декор.

 атолицька церква в јвстр≥њ була м≥цна ≥ заможна тут звод€тьс€ гранд≥озн≥ монастирськ≥ комплекси, так≥ €к монастир у ћельку, побудований якобом ѕрандтауером (≤658- 1726). ¬еличезна споруда стоњть на. скел€с≠тому берез≥ ƒунаю; вглиб територ≥њ направлен≥ могутн≥ корпуси, а м≥ж ними - компактний собор. …ого башти панують над ансамблем.

¬ австр≥йськ≥й скульптур≥ €скраво вид≥л€Їтьс€ постать Ѕалтасара ѕермозера, €кий прикрашаЇ ÷в≥нгер. ¬≥н був майстром широкого емоц≥йного д≥апазону. ѕор€д з жарт≥вливо-примхливими атлантами ÷в≥нгера в≥н створюЇ сповнений похмуроњ експрес≥њ, нервовий бюст "¬≥дчай прокл€того". ќбраз людини, що горить в пекельному полумТњ, пронизуЇ безмежний траг≥чний пафос ≥ майже ф≥зично в≥дчутн≥ страшн≥ муки.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ѕермозера дуже спок≥йним по св≥тосприйн€ттю скульптором був –афаель ƒоннер (≤693- ≤74≤). ¬ його роботах можна в≥днайти гармон≥йн≥ риси майбутнього класицизму. “иповим зразком Ї к≥нна стату€ "—в. ћартин ≥ жебрак". ¬ створен≥й дл€ собору в —трастбурз≥ композиц≥њ, на в≥дм≥ну в≥д п≥дкресленоњ бароковоњ трьохм≥рност≥ головна увага прид≥л€Їтьс€ ч≥ткому силуету. ўе б≥льш класицистичними видаютьс€ декоративн≥ постат≥ дл€ фонтану на Ќов≥й площ≥ ¬≥дн€. ѓм притаманна класич≠на €сн≥сть образ≥в, зовн≥шн≥й спок≥й та стриман≥сть контур≥в.

¬≥денська живописна школа також представлена €скравими майстрами. њњ стр≥мкий розвиток у друг≥й половин≥ стол≥тт€ пов'€заний з творч≥стю ‘ранца јнтона ћауельбертча (≤724- 1796). ¬≥н навчавс€ у в≥денськ≥й јкадем≥њ мистецтв ≥ п≥сл€ отриманн€ в ≤750 роц≥ званн€ одразу ж здобуваЇ попул€р≠н≥сть ≥ до к≥нц€ житт€ завалений замовленн€ми по вс≥й јвстроугорщин≥ ≥ Ќ≥меччин≥. –аннЇ "’рещенн€ Ївнуха" св≥дчить про впливи “ТЇполо та ≥нших венец≥анц≥в. —ам сюжет трактований дещо фантастично.  ольорова гама побудована на сп≥вставленн≥ р≥зних в≥дт≥нк≥в двох барв: червоноњ та синьоњ.

«р≥лий ћаульбертч захоплюЇ на лише декоративним розмахом та виключним, ≥ колоритом, а широтою емоц≥йного д≥апазону: в≥д напружено - нервового до рад≥сно- сентиментального.  р≥м фресок, €к≥ писались лише л≥том, в≥н створив багато в≥втарних композиц≥й. "—в. “екла" своњм вишу≠каним колоритом, побудованим на б≥ло-блакитних та рожево-золотистих тонах, св≥дчить про небайдуж≥сть до рокайльноњ вишуканост≥.

ƒо реч≥, рококо в Ќ≥меччин≥ ≥ јвстр≥њ, не ви€вл€ючись в живопис≥ ≥ скульптур≥, розкв≥таЇ в арх≥тектур≥ ≥ прикладному мистецтв≥. ≥ найслав≥шим памТ€тником цього напр€мку став палац —ан- —ус≥, створений у ѕотсдам≥ √еоргом  нобельЇдорфом. Ќевеличкий зам≥ський палацик- пав≥льйон служить за своњми художн≥ми €кост€ми вз≥рцем Ївропейського рококо. Ќевеличка споруда складаЇтьс€ з перекритого куполом овального залу та двох бокових крил. ѕарковий фасад прикрашено п≥вф≥гурами попарних ат≠лант≥в ≥ кариатид, що тримають карн≥з.

¬ Ѕавар≥њ под≥бними рисами позначений крих≥тний палацик-пав≥льйон јмал≥Їнбург, побудований ‘рансуа  юв≥льЇ. ‘ранцузький майстер створив тут шедевр рокайльного ≥нтерТЇру. Ћ≥пн≥ прикраси суц≥льним килимом вкривають ст≥ни ≥ стелю, не залишаючи ≥ клаптика в≥льного простору. ƒзер≠кала ≥ панно, вс≥ мебл≥ розробл€лись  юв≥льЇ ≥ це надаЇ јмал≥снбургу виключноњ стильовоњ Їдност≥.

ѕрикладне мистецтво Ќ≥меччини дос€гаЇ слави у нов≥й галуз≥ - вироб≠ництв≥ порцел€ни. —аме тут в цю добу розкрили секрет "китайського" складу порцел€ни ≥ в ћейсен≥ розкв≥таЇ њњ виробництво п≥д кер≥вництвом ≤оахима  ендлера (≤706- ≤775). «а його еск≥зами створюють гранд≥озн≥ серв≥зи, вази люстри ≥ чудову малу пластику св≥товоњ слави. ≤рон≥чно- грац≥йн≥ "кринол≥нов≥ групи" в≥дображають дух рококо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 552 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

517 - | 475 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.