Злоякісні новоутворення 4 страница

Канадські дослідники визначили рівень електромагнітних навантажень на дітей до 15 років протягом двох діб: для магнітної складової це близько 0,121 мкТл, а для електричного поля – 14,4 В/м. Показано, що поле 1,5 мкТл індукує густину струму в органах людського тіла від 2 до 8 мА/м².

Установлено, що чим коротша хвиля, тим більшу енергію вона має. Високочастотні випромінювання можуть іонізувати атоми чи молекули в соматичних клітинах і таким чином порушувати біологічні процеси, що в них відбуваються. ЕМП високих частот мають властивість поширюватися в просторі зі швидкістю, наближеною до швидкості світла. Електромагнітні коливання довгохвильового спектра хоча і не вибивають електрони із зовнішніх оболонок атомів, але здатні нагрівати органіку, приводити молекули в тепловий рух. Причому тепло це внутрішнє – навіть чутливі покажчики, встановлені на шкірі, його не реєструють.

Зовнішнє низькочастотне електромагнітне випромінювання може створювати перешкоди біострумам, які відіграють важливу роль у життєдіяльності організмів.

З'ясовано, що в місцях з перевищенням рівня електромагнітного випромінювання можуть частіше виникати дорожньо-транспортні пригоди. Сильне електромагнітне поле сповільнює реакцію водіїв у 2-3 рази і негативно впливає на їх зір – зображення "віддруковується" в мозку з запізненням на пів секунди.

Встановлено, що діти, які проживають у безпосередній близькості від ЛЕП високої напруги, хворіють на лейкемію у 2 рази частіше від середньостатистичного показника. У людей, які проживають поблизу високовольтних ЛЕП, часто виявляються розлади сну і пам'яті.

ЕМП промислової частоти (50-60 Гц) впливають на розвиток раку в людей, професійно пов'язаних із електрозварюванням і обслуговуванням електроапаратури. Виявлено, що індукція магнітного поля від 0,3 мкТл збільшує ризик виникнення пухлин нервової системи та лейкемії.

Є низка епідеміологічних досліджень з вивчення впливу ЕМП на розвиток раку молочної залози. Такі роботи ґрунтуються на гіпотезі про те, що під дією ЕМП зменшується утворення гормону мелатоніну і це може відіграти певну роль у розвитку раку молочної залози.

"Побутові" ЕМП можна поділити на дві категорії: поля електричного обладнання будівель та поля побутової техніки в наших квартирах.

ЕМП від зовнішнього електротехнічного обладнання в житлових будинках, як правило, невелике – 1-10 В/м. Джерелом ЕМП у приміщенні є внутрішня проводка. Електричні поля, вищі від 200 В/м, у житлових приміщеннях не фіксуються.

Щодо магнітної складової, то особливу увагу привертають рівні близько 0,2 мкТл і вище. Цей рівень магнітного поля в багатьох країнах прийнято як пороговий після встановлення зв'язку між значенням магнітного поля промислової частоти (50-60 Гц) та захворюваністю на лейкемію при тривалому опроміненні.

Максимальні значення магнітного поля в приміському електротранспорті сягають 75 мкТл; середнє значення 20 мкТл; середнє значення на транспорті з приводом від постійного струму – 29 мкТл.

Найвідоміші ЕМП – це поля мобільних телефонів і персональних комп'ютерів. Вони можуть негативно впливати не тільки на наше здоров'я, але й на те, що знаходиться навколо нас. Користування комп'ютером під час польоту на літаку може призвести до виходу з ладу найкращого радіолокаційного обладнання літака, створити перешкоди, спричинити відключення бортових комп'ютерів і навіть вибух. До таких наслідків може призвести також радіотелефон стільникового зв'язку. Останній до того ж може викликати проблеми в роботі медичного обладнання лікарень. Розглянемо це детальніше.

Мобільний телефон – надзвичайно зручний засіб зв'язку. Але накопичені знання про вплив ЕМП на організм людини дають змогу однозначно говорити, що електромагнітне випромінювання мобільного телефону, як і будь-якого іншого джерела ЕМП, може спричиняти вплив на фізіологічний стан і здоров'я людини. У зв'язку з цим дослідники багатьох країн активно працюють над визначенням чітких критеріїв безпеки і рекомендацій для створення нового покоління техніки для мобільного зв'язку, яка працюватиме в найменш безпечному режимі впливу, щоб знизити до мінімуму шкідливий вплив ЕМП.

Областями опромінення під час роботи мобільного телефону є перш за все головний мозок і периферичні рецептори вестибулярного, зорового і слухового аналізаторів. При використанні мобільних телефонів з несучою частотою 490-900 мГц довжина хвилі випромінювання незначно перевищує лінійні розміри голови людини. У цьому випадку випромінювання поглинається нерівномірно і можуть утворюватися так звані гарячі точки, особливо в центрі голови. Розрахунки поглиненої енергії ЕМП у мозку людини показують, що при використанні мобільного телефону потужністю 0,6 Вт з робочою частотою 900 мГц "питома" енергія поля в головному мозку становить від 120 до 230 мкВт/см. Отже, можна очікувати, що тривалий повторний вплив гранично допустимих доз випромінювання може призвести до змін біоелектричної активності різних структур мозку і розладів його функцій.

Випромінювання мобільного телефону має складномодульований характер. Одна зі складових сигналу всіх телефонів – низькочастотна. Але найнижчі (1-15 Гц) частоти відповідають ритмам мозку людини, які за інтенсивністю перевищують інші ритми електричної активності здорової людини. Доведено, що модульовані ЕМП можуть вибірково пригнічувати чи підсилювати ці біоритми.

Складний режим модуляції електромагнітних хвиль мобільного телефону впливає на алергіків: частина з них страждає від надзвичайно високої сприйнятливості до електромагнітних хвиль у певних режимах модуляції вже при низькій дозі випромінювання (1-4 мкВт/см). Це слід ураховувати при користуванні мобільними телефонами. Важливим є й таке попередження: особливому ризику піддаються люди, які розмовляють по мобільному телефону всередині автомобіля. Якщо антена телефонного апарата знаходиться всередині металевого корпусу автомобіля, то він є резонатором і багатократно підсилює дозу поглиненого випромінювання.

Звичайно, що ці науково обґрунтовані докази не є підставою для висновку про шкідливість мобільних телефонів. Вони повинні стимулювати продовження серйозних досліджень у цій сфері і вдосконалювати телефонні апарати мобільного зв'язку, а також забезпечувати користувачів детальною інформацією про правильну експлуатацію цього зручного переговорного пристрою.

За своєю будовою і створенням електромагнітних полів комп'ютери схожі з радіоприймачами, телевізорами, музичними центрами та іншою технікою, яка сьогодні присутня майже в усіх домівках. Комп'ютерний монітор – джерело як змінного, так і постійного електричного поля. Перше небажане через прямий біологічний вплив; друге є чинником, що впливає на баланс аероіонів у помешканні.

Напруження статичного електричного поля безпосередньо біля екрана електронно-променевих трубок моніторів у відносно сухому повітрі може досягти декількох сот кВ/м. І в телевізорах, і в моніторах магнітні поля обумовлені частіше роботою систем кадрового та рядкового розворотів.

Згідно із санітарно-гігієнічними нормами, безперервна тривалість роботи з відеотерміналом не повинна перевищувати 4 години при 8-годинному робочому дні. Після кожної години роботи необхідна перерва на 5-10 хвилин, бажаною є спеціальна гімнастика для очей.

12.5. Акустичне забруднення

Шум – безладне поєднання різних за силою і частотою звуків, які здатні спричинити несприятливий вплив на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає зміну тиску чи механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах. Дія його на організм людини пов'язана головним чином із застосуванням нового, високопродуктивного обладнання, з механізацією і автоматизацією виробничих процесів: переходом на нові швидкості при експлуатації різних верстатів і агрегатів. Джерелами шуму можуть бути двигуни, насоси, компресори, турбіни, пневматичні та електричні інструменти, молоти, верстати, центрифуги, бункери та інші установки з деталями, які рухаються. Крім того, останніми роками у зв'язку зі значним розвитком міського транспорту зросла інтенсивність шуму в побуті, тому він як несприятливий чинник набув великого соціального значення.

Шум має певну частоту, або спектр, що виражається в герцах, і інтенсивність – рівень звукового тиску, який вимірюється в децибелах. Для людини область відчутних звуків визначається в інтервалі від 16 до 20 000 Гц. Найбільш чутливий слуховий аналізатор до сприйняття звуків частотою 1000-3000 Гц (мовна зона).

Нормованими параметрами шуму є рівні звукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними частотами 63,125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц і еквівалентний (за енергією) рівень звуку в децибелах (шкала А). Допустимі рівні шуму на робочих місцях не перевищують відповідно 110, 94, 87, 81, 78, 75, 73 дБ, а за шкалою А – 80 дБ. Наприклад, при запуску реактивних двигунів літаків рівень шуму коливається від 120 до 140 дБ, при клепанні і рубанні листової сталі – від 118 до 130 дБ, ткацьких верстатів – до 105 дБ; побутовий шум, пов'язаний з життєдіяльністю людей, становить 45-60 дБ.

Механізм дії шуму на організм людини складний і недостатньо вивчений. Коли йдеться про вплив шуму, то основну увагу приділяють стану органа слуху, бо слуховий аналізатор у першу чергу сприймає звукові коливання і його ураження адекватне дії шуму на організм. Поряд з органом слуху сприйняття звукових коливань може здійснюватися і через шкірний покрив рецепторами вібраційної чутливості.

Зміни, які виникають в органі слуху, деякі дослідники пояснюють травмувальною дією шуму на периферичний відділ слухового аналізатора – внутрішнє вухо. Цим же пояснюють первинну локалізацію ураження в клітинах внутрішньої спіральної борозни і спірального (кортієвого) органа. У механізмі дії шуму на орган слуху істотну роль відіграє перенапруження гальмівного процесу, яке за відсутності достатнього відпочинку призводить до виснаження звукосприймального апарата і переродження клітин, що входять до його складу. Деякі дослідники вважають, що тривалий вплив шуму викликає стійкі порушення в системі кровопостачання внутрішнього вуха, які і є безпосередньою причиною подальших змін у лабіринтній рідині і дегенеративних процесів у чутливих елементах спірального органа.

Патологічні зміни, що розвиваються в нервовому апараті завитка при тривалому впливі інтенсивного шуму, значною мірою обумовлені перевтомою кіркових слухових центрів.

Тривалий вплив шуму викликає порушення деяких біохімічних процесів – виявляються зміни у вмісті глікогену, нуклеїнових кислот, лужної і кислої фосфатаз, янтарної кислоти, дегідрогенази і холінестерази. Наведені дані повністю не розкривають механізм дії шуму на орган слуху, але кожний із зазначених моментів має певне патогенетичне значення.;

Виникнення неадекватних змін у відповідь на вплив шуму зумовлене широкими анатомо-фізіологічними зв'язками слухового аналізатора з різними відділами нервової системи. Акустичний подразник, діючи через рецепторний апарат слухового аналізатора, викликає рефлекторні зрушення у функціях не тільки кіркового відділу, але й інших органів.

Негативний вплив шуму на людину залежить від багатьох чинників: віку, статі, особливостей нервової системи, стану здоров'я, періоду доби, умов життя та ін. Підвищену чутливість до шуму мають підлітки 15-18 років, люди після 40 років. Чоловіки чутливіші до шуму, ніж жінки. Посилено реагують на шум хворі люди, особливо з розладами нервової системи. Виявлено випадки підвищеної індивідуальної чутливості до шуму.

Численними дослідженнями встановлено, що фізіологічно допустимі норми шуму вночі 40 і вдень 60 дБ. При шумі в 70-80 дБ людина відчуває втому; шум, інтенсивність якого коливається між 85-110 дБ, для здоров'я людини вже становить небезпеку; при 120-140 дБ з'являються больові відчуття, які загрожують травмою і викликають незворотні ураження слухових органів.

Професійне зниження слуху буває двостороннім і розвивається за типом кохлеарного невриту. Цей процес відбувається повільно, йому передує адаптація. Ризик професійної втрати слуху у працівників при 10-річній тривалості впливу шуму становить 10 % при рівні 90 дБ, 29 % – при 100 дБ і 55 % – при 110 дБ. Підраховано, що в США з 4,5 млн. робітників, зайнятих на виробництві з інтенсивним шумом, понад 1 млн. страждають на різке зниження слуху.

Такий самий результат спостерігається і в людей, які є любителями гучної сучасної естрадної поп- і рок-музики. Рівень шуму на концертних майданчиках становить від 110 до 125 дБ.

Щоденний вплив на людину навіть слабкого шуму викликає зниження порога слухового сприйняття. Шум погіршує самопочуття, знижує працездатність людини, позначається на її поведінці в колективі і сім'ї, викликає відчуття роздратованості і дискомфорту.

Короткочасний вплив шуму інтенсивністю 60-90 дБ викликає збільшення продукції гормонів гіпофіза, що стимулюють виділення інших гормонів, зокрема, гормонів надниркових залоз. Один із таких гормонів – кортизон, наприклад, ослаблює дезінтоксикаційну функцію печінки, інший – адреналін – викликає звуження судин, посилює роботу серця, підвищує артеріальний тиск, сприяє виділенню в кров вільних жирних кислот. Гормональні зрушення викликають розлади функцій органів шлунково-кишкового тракту, зміни в роботі щитовидної залози та ін.

Тривале шумове навантаження сприяє зниженню шкірно-судинної реактивності та розвитку вегето-судинних розладів. Дисфункції серцево-судинної системи виявляються у вигляді нейроциркуляторної дистонії, екстракардиальних порушень: синусовій брадикардії, брадіаритмії, тенденції до сповільнення внутрішньо-шлункової або передсердно-шлункової провідності. Можуть виникати спазми капілярів кінцівок і судин очного дна. Стійкий вплив шуму з часом може призвести до змін судинного тонусу, які є попередниками розвитку гіпертонічної хвороби.

Поєднання шумового подразника з нервово-емоційним напруженням також є чинником ризику виникнення судинної гіпертензії. При поєднанні шуму з вібрацією порушення периферичного кровообігу більш виражені, ніж при впливі тільки шуму.

Шум зменшує глибину і тривалість сну, що тягне за собою значні розлади нервової системи, викликає тривалі депресії, які є одними з проявів стресового стану. Шум великої інтенсивності знижує імунітет, стійкість до вірусних захворювань, стимулює швидкий розвиток атеросклеротичних процесів у судинах. Підвищений шум впливає буквально на всі сторони життя людини і погіршує її стан за будь-яких патологічних зрушень і виражених захворювань.

Англійські вчені помітили, що в хірургічному відділенні загоєння ран подовжується на 2-3 дні, а смертність від серцево-судинних захворювань хворих з органічними коронарними змінами збільшується з 30 до 70 %, якщо в палатах інтенсивність шуму тримається вище гігієнічної норми.

Відзначається, що шум знижує продуктивність розумової праці до 60, фізичної – до 30 %.

Серед людей, які проживають у зонах з високим рівнем шуму, збільшується частота госпіталізацій у психіатричні заклади, багатьох штовхає до немотивованого насильства, спостерігаються різкі коливання настрою, багато випадків сексуальної імпотенції.

Шум на 30 % є причиною передчасного старіння організму мешканців міста, скорочує тривалість їх життя на 8-12 років.

Шум належить до чинників, що погіршують фізичний розвиток дітей. Доведено, що в дітей, які народжені і проживають у шумному середовищі, помітно виражене сповільнення росту, відставання в розумовому розвитку, понижена увага в період навчання в школі. Діти стають роздратованими, у них розвиваються функціональні розлади нервової системи, порушуються імунобіологічні процеси, знижується стійкість до різних захворювань. У районах з різко вираженим шумом серед дітей спостерігається більше нещасних випадків, ніж в інших частинах міста.

Для захисту від несприятливого впливу шуму необхідно здійснювати комплекс організаційних, технічних і медичних заходів на етапах проектування, будівництва та експлуатації виробничих підприємств, машин, обладнання і транспортних засобів. Для підвищення ефективності боротьби з шумом введено обов'язковий гігієнічний контроль об'єктів, що генерують шум, реєстрація фізичних чинників, які спричиняють негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей.

12.6. Вібраційне забруднення

Вібрація – це складне коливання твердого тіла біля положення рівноваги, при цьому або все тіло коливається як єдине ціле, не змінюючи своєї форми, або коливаються частки, які становлять тіло.

Вібрації, як і будь-який інший коливальний процес, характеризуються частотою й амплітудою. Коливання, що виникли в будь-якому тілі (наприклад, у руці робітника, який тримає відбійний молоток), поширюється по всьому тілу у вигляді пружних хвиль. Таким чином, в основу вібрацій покладено коливальний процес, а хвильовий рух – поширення цих коливань по тілу людини.

Джерелами вібрації є промислові установки та механізовані інструменти, наприклад, ковальсько-пресове обладнання, поршневі компресори, будівельні машини (дизель-молоти), бетоноломи, перфоратори, відбійні молотки, гірські свердла, рубальні і клепальні молотки, шліфувальні і полірувальні машини, гайковерти. Вібрацію викликають транспортні засоби (метро мілкого закладення, вантажівки, залізничні потяги), що створюють при роботі великі динамічні навантаження, які викликають поширення вібрації в ґрунті й будівельних конструкціях споруд. Ці вібрації часто є також причиною виникнення шуму в приміщеннях будинків. Джерелом вібрації в житлових і громадських будовах є інженерне й санітарно-технічне обладнання.

На відміну від звуку вібрація сприймається різними органами й частинами тіла. Так, при низькочастотних (до 15 Гц) коливаннях поступові вібрації сприймаються отолітовим, а обертальні – вестибулярним апаратом внутрішнього вуха. При контакті з вібрацією твердого тіла сприйняття вібрації здійснюється нервовими закінченнями шкірних покривів.

Людина відчуває вібрації до 8000 Гц, а вібрації високих частот сприймаються подібно до ультразвукових коливань, виключаючи теплове відчуття.

У більшості випадків вібрації, що створюються різноманітними джерелами, мають складний спектр частот, але відрізняються різним розподілом інтенсивності за частотами і різним характером модифікації загальної вібраційної енергії в часі. Як і шум, вібрації різних частот і інтенсивностей неоднаково впливають на організм людини.

За характером впливу на людину вібрації поділяються на загальні й локальні. У житлових і громадських приміщеннях мають значення вібрації, що називаються вібраційними перешкодами, які знижують ефективність праці, особливо розумової, і заважають відпочинку людини. Вібрація в житлових приміщеннях може діяти цілодобово, викликаючи роздратованість, порушуючи відпочинок і сон людини.

Вібраційного впливу зазнають дуже багато людей різних спеціальностей: обрубники, клепальники, каменерізи, бурильники, формувальники, слюсарі, шліфувальники, вальцювальники, рихтувальники та ін.

Особливої актуальності проблема боротьби з вібраціями в житлових будинках набула у зв'язку з будівництвом метрополітену у великих містах при використанні тунелів мілкого закладення. Траси метрополітену прокладаються під існуючими житловими районами, а досвід експлуатації підземних потягів показав, що інтенсивні вібрації проникають у найближчі житлові будинки в радіусі до 40-70 м по обидва боки від тунелю метрополітену і викликають серйозні скарги населення. Вібрації, що виникають у тунелі, через ґрунт передаються фундаментам навколишніх споруд, збуджуючи в них коливання різноманітних конструктивних елементів.

Дослідження показали, що коливання в міру віддалення від джерела затухають, однак цей процес немонотонний. Він залежить від складових ланок на шляху поширення вібрації: рейка – стіна – тунель – ґрунт – фундамент будинку – будівельні конструкції.

Вивчення поширення вібрації по поверхах показало, що на близьких відстанях від тунелю в п'ятиповерхових житлових будинках рівень віброприскорення на 1-му та 5-му поверхах на частотах 8-16-32 Гц практично однакові. У багатоповерхових будинках відзначається як зменшення величини коливань на вищих поверхах, так і їхнє збільшення через наявність резонансних явищ. Так, на 9-му поверсі рівень віброприскорення був значно вищим, ніж на 1-му. Порівняння спектрального складу вібрацій великопанельного, каркасного і цегляного будинків, розташованих у радіусі 16-20 м від тунелю метрополітену в умовах однакових ґрунтів, показало, що коливання мають близькі характеристики й величини.

Вплив вібрації в умовах виробництва може бути причиною появи у робітників симптомокомплексу патологічних модифікацій, що одержали назву вібраційної хвороби. Тривалий вплив вібрації викликає в людини різні вегетативні і психічні порушення. Спостерігаються зміни в серцево-судинній системі (аритмія, гіпертонія, порушення капілярного кровообігу), обмінних процесах, кровотворній системі, органах чуттів. Головні болі, хронічна втома, що викликаються вібрацією, тягнуть за собою й інші функціональні розлади нервової системи. Внаслідок сильного впливу вібрації можуть навіть виникати струс мозку, розрив тканин, деформація м'язів і кісток. Це свідчить про необхідність гігієнічного нормування вібрації в умовах житла.

У результаті фізіолого-гігієнічних досліджень були обґрунтовані допустимі рівні вібрації в діапазоні частот 2; 8; 16; 31,5; 63 Гц для житлових приміщень. Ці рівні не викликають несприятливих зрушень з боку центральної нервової та серцево-судинної систем, слухового аналізатора.

Вібрації поширюються як у ґрунті, так і в будівельних конструкціях з відносно малим затуханням. Тому в першу чергу необхідно вживати заходів щодо зниження динамічних навантажень, що створюються джерелом вібрації, чи знижувати передачу цих навантажень шляхом віброізоляції машин і засобів транспорту.

12.7. Світлове забруднення

Світлове забруднення характерне для міського середовища. Воно характеризується кількісними і якісними показниками.

Завдяки зручності в експлуатації, простоті у виготовленні, низькій інерційності при вмиканні, відсутності додаткових пускових пристроїв, надійності при коливаннях напруги і при різних метеоумовах навколишнього середовища лампи розжарювання знайшли широке застосування в селітебній і промисловій зонах міст.

Але поряд з відзначеними перевагами лампи розжарювання мають істотні недоліки: низьку світлову віддачу, порівняно малий термін служби, у спектрі переважають жовті і червоні промені, що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла.

Останніми роками все більшого поширення набувають галогенові лампи – лампи розжарювання з йодним циклом. Спектр їх випромінювання ближчий до природного.

Основною перевагою газорозрядних ламп розжарювання є велика світлова віддача (40-110 лм/Вт). Від газорозрядних ламп можна отримати світловий потік будь-якого бажаного спектра, підбираючи відповідним чином інертні гази, пари металів, люмінофори.

За спектральним складом видимого світла розрізняють лампи розжарювання денного світла (ЛД), денного світла з поліпшеною кольоропередачею (ЛЛД), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) і білого кольорів (ЛБ).

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може призвести до появи стробоскопічного ефекту, який полягає в перекручуванні зорового сприймання. При кратності або збігу частоти пульсації джерела світла і об'єктів замість одного предмета видно зображення декількох, перекручуються напрямок і швидкість руху. Це робить неможливим виконання якісного аналізу ситуації, що викликає небезпеку травматизму.

Кольорова гама міського середовища визначається забарвленням будівель, споруд та вибором освітлювальних установок, які забезпечують світловий спектр. При оформленні інтер'єра будівель і споруд колір використовують як композиційний засіб і як чинник, що створює оптимальні умови для зорової роботи і сприяє підвищенню працездатності організму, а також як засіб інформації, орієнтації і сигналу для безпеки життєдіяльності.

Установлено, що кольори можуть впливати на людину по-різному: одні заспокоюють, інші – роздратовують. Наприклад, червоний колір – збуджуючий, гарячий, викликає в людини умовний рефлекс, спрямований на самозахист.

Жовтогарячий сприймається людьми також як гарячий – він зігріває, збадьорює, стимулює до активної діяльності. Жовтий -теплий, веселий, створює підвищений настрій. Зелений – це колір спокою і свіжості, він заспокійливо діє на нервову систему, а в поєднанні з жовтим позитивно впливає на настрій. Синій і блакитний кольори свіжі й прохолодні, сприймаються як легкі. Під їх впливом зменшується фізична напруга, вони можуть регулювати ритм дихання, сповільнювати пульс. Чорний колір – понурий і важкий, різко знижує настрій. Білий колір – холодний, одноманітний, здатний викликати апатію.

Світлове забруднення створюється неоновою рекламою, постійним освітленням вулиць штучними джерелами, параметри яких, як було сказано раніше, відрізняються від сонячного світла. Також до світлового забруднення можна віднести вивіски, плакати і стенди, спектр кольорів яких далекий від природного.

Зло­якіс­ні но­во­ут­во­рен­ня 4 страница

Злоякісні новоутворення 4 страница