| Критерії класифікації | Тип тексту |
| Форми вираження | Усний |
| Письмовий | |
| Нелінійний (гіпертекст) | |
| Характер відображення дійсності | Художній |
| Нехудожній | |
| Комунікативна мета | Розповідь |
| Опис | |
| Роздум (міркування) |
Таблиця 4
Класифікація текстів за соціологічним напрямом
| Критерій | Тип тексту |
| форма втілення тексту | усні й писемні з їхньою специфікою організації текстового матеріалу |
| типи функціонально-жанрових різновидів мовлення | тексти побутово-розмовного спілкування, офіційного спілкування, публіцистичні, наукові, художньо-белетристичні тексти |
| функціональний вияв | тексти інформаційні, емотивні, фатичні, поетичні, метамовні |
Таблиця 5
Класифікація текстів за психолінгвістичним напрямом
| Критерій | Тип тексту |
| міра спонтанності | спонтанні та підготовлені |
| міра евристичності/алгоритмізованості | фіксовані, напівфіксовані, нефіксовані |
| міра експліцитності / імпліцитності у втіленні задуму | крайніми виявами є тексти державних угод з однозначною експлікацію задуму і поетичні тексти, де однозначність експлікації творчого задуму відсутня |
За комунікативним напрямом тексти поділяються на дві групи:
1) тексти, націлені на процес;
2) тексти, націлені на результат.
Тема 3. Семантична і структурна організація тексту - 4 год.
План
1. Речення й текст.
2. Складне синтаксичне ціле в науковій літературі.
3. Розмежування складного синтаксичного цілого й абзацу.
4.. Основні семантичні ознаки тексту.
5. Тема й мікротеми тексту. Основна думка тексту.
6. Заголовок тексту.
7. Поняття контексту.
8. Поняття про актуальне членування речень у тексті.
ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 2, 5, 8, 17];
додаткова [3, 4, 10, 16, 18].
Основні поняття теми: текст, цілісність, зв’язність, членування, лінійність, інформативність, структурно-смислова завершеність, повтори, континуум, тематичний зв'язок, абзац, надфразна єдність, модальність, контекст, підтекст.
Абзац служить для виділення значущих із логіко-змістового та емоційного погляду частин тексту. Це синтаксично організована одиниця. Абзац і ССЦ формально можуть збігатися, але ці поняття не тотожні.
Таблиця 6
Розмежування ССЦ та абзацу
| Параметри | ССЦ | Абзац |
| Формальні показники | немає | обмеженість відступами |
| Доля суб’єктивності й об’єктивності | семантико-структурна побудова тексту залишається незмінною | абзац пов’язаний з авторським задумом, його намірами (той самий текст може бути по-різному поділений на абзаци |
Функції заголовків перебувають у тісному взаємозв’язку і в різних творах можуть виявлятися по-різному: одна з функцій може виступати провідною, а інші послабленими.
Таблиця 7
Класифікація заголовків
| Підхід | Типи | Приклади |
| Семантичний | заголовок-тема | „Степ” (Г.Гайворонська) |
| заголовок-рема | „Світ прекрасний і добрий” (Г.Гайворонська) | |
| заголовок-асоціація | „Червоне й чорне” (Стендаль) | |
| Структурний | заголовок-опис | „Малий хованець” (В.Голобородько) |
| заголовок-розповідь | „А від річок лишились рівчаки” (І.Низовий) | |
| заголовок-роздум | “Хіба ревуть воли, як ясла повні ” (П..Мирний) |
При прямому порядку слів «дане» стоїть на початку речення, «нове» – наприкінці. При зворотному порядку вони можуть мінятися місцями. Пор.:
Актуальне членування речення:
|
|
Порядок слів
| |||
| |||
Тема 4. Структура тексту і тип мовлення - 2 год.
План
1. Поняття типу мовлення.
2. Опис, розповідь, роздум як основні типи мовлення.
3. Функціональні стилі мовлення.
4. Поняття жанру.
5. Залежність структури тексту від типу і стилю висловлювання.
6. Класифікація текстів.
ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 2, 5, 8, 17]; додаткова [3, 4, 10, 16, 18].
Основні поняття теми: текст, повні тексти, усні, письмові, інформативні.
Стиль – різновид мовлення з властивими йому лексичними, фразеологічними, морфолого-синтаксичними, орфоепічно-акцентуаційними засобами, використовуваний для здійснення однієї з функцій мови – спілкування, повідомлення, впливу.
Жанр (франц. genre – „рід, вид, жанр”) – вид творів, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками, різновид.
Таблиця 8
Стилі й жанри мовлення
| Назва стилів | Жанри | Основні ознаки стилів і жанрів | |||
| Мета мовлення | Сфера спілку-вання | Форма реалізації стилю | Мовні особливості стилю | ||
| Розмовний | Бесіда, розмова | Обмін інформаці-єю, думка-ми, вражен-нями, виховний вплив | Побутові стосунки | Діалог, Полілог | Побутова лексика, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вигуки |
| Науковий | Науково-популярний, науково-технічний, підручники | Повідом-лення про результати наукових досліджень | Наука, техніка, освіта | Монолог | Терміни, складні синтаксичні конструкції |
| Офіційно-діловий | Закони й постанови, виробничо-технічні описи, устави, розпорядження | Регулюван-ня офіційно-ділових стосунків | Офіційно-ділові стосунки | Монолог, Діалог | Стандартна канцелярська лексика, складні речення |
| Публіцис-тичний | Оратор-ський, нарисовий, агітаційний, пропаганди-стський | Формування громадської думки | Громад-сько-політичне життя | Монолог діалог | Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова |
| Художній | Ліричний, епічний, драматич-ний | Вплив на почуття людей | Мисте-цтво слова | Монолог | Засоби образності |
Тема 5. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ – 2 год.
План
1. Аналіз тексту як наукова проблема.
2. Схеми аналізу тексту.
3. Повний лінгвістичний аналіз тексту.
ЛІТЕРАТУРА:
основна [1, 2, 5, 8, 17];додаткова [3, 4, 10, 16, 18].
Основні поняття теми: заголовок, вступ, передмова, преамбула, післямова, епілог, висновок.
Основне завдання лінгвістичного аналізу – вивчити мовний елемент не ізольовано від інших, а в його природному середовищі – мовній тканині тексту, побачити реалізованими функціональні можливості мовних одиниць різних рівнів на певних етапах сприйняття текстів – акустично-візуальному, уявно-понятійному, змістово-сюжетному, образно-естетичному.
 |  | ||
|
! Схема аналізу тексту – послідовні, системні кроки виконання аналітичних дій з текстом.
Схеми можуть відображати повний або частковий аналіз, лінгвістичний (аналіз мовних особливостей) і комплексний (характеристика змісту й форми, урахування певних особливостей лінгвістичного й літературознавчого підходів).
Спрощена схема аналізу тексту:
1. Тема й головна думка тексту.
2. Підтеми тексту.
3. Стиль тексту і його тип.
4. Поділ речень на фрагменти «дане» і «нове» (О. Глазова).
Повна схема аналізу тексту:
1. Заголовок, його функція.
2. Тема. Підтеми. Мікротеми.
3. Основна думка (ідея).
4. Зв’язність тексту: мовні засоби зв’язності та їх роль у тексті, предметно-логічна сітка.
5. Інформативність тексту: змістово-фактуальна, змістово-концептуальна та змістово-підтекстова.
6. Поділ тексту на складні синтаксичні цілі (ССЦ). Виділення автосемантичних речень. Співвідношення ССЦ і абзаців.
7. Способи, засоби зв’язку речень у ССЦ.
8. Визначення теми й реми в реченнях одного ССЦ.
9. Комунікативність тексту: функції тексту.
10. Класифікаційні характеристики тексту: а) тип мовлення; б) стиль, в) жанр тощо.
Змістовий модуль 2.
