О.Ф. Штейнле
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Методичні рекомендації
для студентів факультету іноземної філології
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол № від 2011 р.
Запоріжжя 2011
УДК: 94(477)(076)
ББК: Т3(4Укр)я73
Ш886
Штейнле О.Ф. Історія України: Методичні рекомендації для студентів факультету іноземної філології – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 45 с.
Методичні рекомендації призначені для студентів I курсу усіх напрямів підготовки факультету іноземної філології. У них містяться питання та вказівки щодо підготовки семінарських занять, виконання самостійної роботи, модульних контрольних робіт, індивідуальних завдань. Надано літературу з курсу та термінологічний словник.
Рецензент Каганов Ю.О., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України
Відповідальний за випуск Ткаченко В.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………...………..………...…4
1. CЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських
занять ………………………..………..................................……5
1.2. Плани семінарських занять …................................................…6
2. МОДУЛЬНІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ
2.1. Рекомендації щодо підготовки до модульних
контрольних робіт......................................................................17
2.2. Перелік тем та понять до модульної контрольної
роботи №1……………………………………………….……..23
2.3. Перелік тем та понять до модульної контрольної
роботи №2………………………………………...…………....23
3. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
3.1. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи............24
3.2. Перелік тем індивідуальних робіт……………………......…...28
3.3. Зразок титульної сторінки
індивідуального завдання…………………………………..…33
4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ…………………………………………….34
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………...38
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК………………………….....……...40
ВСТУП
Історія України є однією з основних дисциплін у гуманітарній та соціально-економічній підготовці фахівців з іноземної філології. Об’єктивна та критична історична пам’ять є неодмінною ознакою сформованої особистості і дозволяє їй орієнтуватися в сучасному суспільстві.
Мета вивчення курсу полягає у підготовці майбутніх бакалаврів до самостійного аналізу актуальних проблем iсторiї України та формуванні у них інтересу до минулого своєї Батьківщини.
Завданнями курсу є ознайомлення студентів з історичним минулим України, осмислення досвіду розвитку суспільства від найдавніших часів до сьогодення, опанування принципів та методів самостійного аналізу історичних подій, формування гуманістичних та патріотичних цінностей.
Вивчення курсу історії України у виші спирається на знання, отримані у середній школі та в процесі вивчення дисципліни “Українська література”. Засвоєний матеріал дозволить успішно опанувати дисципліни “Історія української культури”, “Політологія”, “Соціологія”, “Філософія”, “Українська та зарубіжна культура”.
CЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар (лат. seminarium – розсадник) – це вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Його характерною рисою є активна участь самих студентів у розкритті поставлених питань, самостійне опрацювання ними необхідної літератури та можливість вільного висловлювання власного бачення проблеми.
Відповіді на питання семінару студент готує, опрацьовуючи рекомендовану літературу.
Важливо! Опрацьовувати слід усю літературу! У різних виданнях можуть міститися різні бачення проблеми. Одне із завдань студента на семінарах з історії України – навчитися аналізувати відмінні точки зору та висловлювати власне судження.
Під час виступу на занятті можна використовувати власні конспекти, написані власноруч, або матеріали, роздруковані на принтері і належним чином опрацьовані (з підкресленими головними твердженнями, аналітичними замітками студента). Використання неопрацьованих роздруківок або ксероксів не допускається.
Після заголовку заняття наводяться основні поняття, які потрібні для успішної відповіді з цієї теми. Більшість їх можна знайти у термінологічному довіднику наприкінці методичних рекомендацій.
Кожне питання, винесене на семінар, складається з 2 частин. Перша частина – формулювання проблеми. Вона визначає, що саме має підготувати студент. Друга частина – запитання – важлива складова проблеми, яка потребує додаткової уваги. Як правило, це запитання передбачає висловлення студентом власної думки.
Приклад
Тема № 1, питання 1: Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?
Відповідаючи на це питання, необхідно підготувати невеликий огляд кожної з наведених теорій. Потім потрібно подумати і сформулювати власну точку зору, яка з них є найбільш аргументованою і відповідно – правдивою.
Виступ на семінарі повинен відповідати наступним вимогам:
1) повністю розкривати поставлену проблему;
2) тривати 7-10 хвилин;
3) в кінці виступу потрібно зробити висновок – 1-2 речення, що передають головну думку.
Оцінювання роботи на семінарському занятті проводиться за такими умовами:
1) чітка відповідь, яка відповідає сформульованим вище вимогам, – 4 бали;
2) відповідь неповна, але розкриває основні складові питання – 3 бали;
3) відповідь неповна, відсутній висновок – 1-2 бали;
4) відповідь не розкриває питання – 0 балів;
5) запитання до доповідача – до 1 балу;
6) важливе доповнення виступу доповідача – до 2 балів.
До кожної теми заняття наведено завдання для самостійної роботи, яке спрямоване на закріплення отриманих знань та розвиток аналітичних умінь і навичок. Перевірка виконання її студентами відбуватиметься на початку наступного семінарського заняття, окремі її питання включено до модульних контрольних робіт. Кожне завдання самостійної роботи оцінюється до 2 балів.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Ранньофеодальна держава Київська Русь
(IX-XII ст.)
Поняття: держава, монархія, соціально-економічний лад, феодалізм, аграрне суспільство
1. Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?
2. Феодальне землеволодіння. Які його види виділяють?
3. Соціальна структура давньоруського суспільства. Дайте відповідь у вигляді схеми.
4. Політичний лад Київської Русі. З яких головних елементів складалася система управління?
Література:
1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.
2. Моця О.П. Київська Русь: держава, культура, народність // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2004. – Т. 27 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2004_27/
05_motsya_op.pdf.
3. Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // Український історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 4-19 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf.
4. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 4: Київська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 351 с.
Самостійна робота
Подумайте і дайте відповідь на питання:
1. Які держави були ровесниками Київської Русі? З якими вона найбільше схожа?
2. У давньоруському суспільстві, як і в античному Римі, були раби (челядь і холопи). Чому ж тоді ми називаємо Русь феодальною, а римське суспільство – рабовласницьким?
Питання для самоконтролю:
1. Які теорії походження Київської Русі існують? У чому їх зміст?
2. Що таке феодальне землеволодіння?
3. Якими були особливості давньоруського феодалізму?
4. З яких станів складалося суспільство Київської Русі?
5. Що таке колективний сюзеренітет?
6. Які функції виконували князь, боярська рада, віче?
Тема 2. Литовсько-польський період української історії
(XIV-XVI ст.)
Поняття: унія, шляхта, кріпацтво, фільварок, мануфактура
1. Захоплення земель Південно-Західної Русі Литвою, Польщею, Угорщиною та Московським князівством. Якими були особливості становища українських земель у складі цих держав?
2. Литовсько-польські унії XIV-XVI ст. (Кревська, Городельська, Люблінська). Що стало причиною зближення і злиття Польщі та Литви?
3. Соціальна структура суспільства Речі Посполитої. Порівняйте її з давньоруським суспільством.
4. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV – першій половині XVII ст. Які нові явища в економіці з’являються в цей період?
Література:
1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 89-126.
2. Маложон О.І. Україна у складі Литви і Польщі // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2010. – №2 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_2/30.pdf.
3. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 185 с.
4. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.
Самостійна робота
1. Коротко, у вигляді запитань для кросворду, опишіть історичних діячів: Юрій ІІ Болеслав, Ольгерд, Ягайло, Ядвіга, Вітовт, Сигізмунд ІІ Август.
2. Порівняйте вотчину Київської Русі та фільварок Речі Посполитої. Що спричинило відмінності між ними?
Питання для самоконтролю:
1. Коли і за яких обставин землі Південно-Західної Русі опинилися у складі Великого Князівства Литовського, Польщі, Угорщини та Московського князівства?
2. Чому Польща і Литва об’єдналися у одну державу?
3. Яким було становище українських земель у складі Речі Посполитої?
4. Кого називали магнатами, шляхтою, кріпаками?
5. Що таке фільварок?
6. Що таке мануфактура?
Тема 3. Козацтво. Визвольна війна українського народу середини XVII ст.
Поняття: козак, січ, Дике Поле, республіка, революція
1. Причини виникнення козацтва. Яке місце в суспільстві зайняла ця нова соціальна група?
2. Селянсько-козацькі повстання та боротьба козаків з турками і татарами в кінці XVI – першій половині XVII ст. Як це вплинуло на становище українських земель та козаків?
3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі. Чи можна вважати її державою?
4. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Чи можна назвати її національною революцією?
Література:
1. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк., 1994. – 539 с. // http://litopys.org.ua/holob/hol.htm.
2. Лепявко С.А. Проблема захисту українських земель від татарських нападів і становлення козацтва // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – Вип. XXVI. – С. 147-153.
3. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. крізь призму століть // Український історичний журнал. – 1998. – № 1.
4. Степанков В.С. Переяславська присяга: зміст і наслідки // Український історичний журнал. – 2003. – № 6; 2004. – № 1 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2003/6/3.pdf; http://history.org.ua/JournALL/journal/2004/1/2.pdf.
Самостійна робота
1. Яке твердження щодо значення Переяславської Ради 1654 р. відповідає дійсності: а) “Переяславська Рада була помилкою Б. Хмельницького, адже автономія Гетьманщини не могла довго існувати у самодержавній Росії”; б) “Переяславська Рада була вдалим кроком Б. Хмельницького, адже дозволила отримати військову допомогу з боку Росії”. Відповідь обґрунтуйте.
2. Складіть хронологічну таблицю (10-15 дат), яка б відобразила найголовніші події української історії протягом 1657-1800 рр.
Питання для самоконтролю:
1. Якими були причини виникнення козацтва?
2. Які існують версії походження козаків?
3. Що таке січ? Скільки їх існувало?
4. Які органі влади існували на Січі?
5. У чому полягає різниця між січовими і реєстровими козаками?
6. Назвіть головні події Визвольної війни.
