Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеці­ального фонду місцевих бюджетів.

Величина перевищення видатків місцевого бюджету над його постійними доходами становить дефіцит місцевого бю­джету. За статтею 72 Бюджетного кодексу:

— бюджет АРК та місцеві бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку;

— дефіцит бюджету АРК та місцевих бюджетів покриваєть­ся за рахунок запозичень;

— затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

Законодавством України визначено, що основу місцевого самоврядування становить комунальна власність. Управління комунальною власністю здійснюється від імені населення ад­міністративно-територіальних одиниць відповідними місцеви­ми радами народних депутатів та уповноваженими ними інши­ми органами місцевого самоврядування. До комунальної влас­ності було віднесено майно, що передавалось безоплатно ко­лишніми СРСР і Українською РСР, іншими суб'єктами, а та­кож майно, що набувається місцевими радами народних депу­татів за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування-а також позабюджетних, цільових, валютних фондів та інших ресурсів.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про власність" комуналь­ну власність як власність адміністративно-територіальних одиниць поряд із загальнодержавною (республіканською) влас­ністю віднесено до державної власності.

У бюджетній системі України обов'язково виникають взає' мовідносини між різними бюджетами, яким притаманні вб'

І

Місцеві фінанси

дикі за обсягами зустрічні потоки бюджетних коштів. Підста­вою для міжбюджетних відносин є визначені законодавством держави:

— розподіл повноважень між державною виконавчою вла­дою та органами місцевого самоврядування;

— гарантія з боку держави щодо фінансування повнова­жень, наданих органам місцевого самоврядування;

— розмежування доходів і видатків між ланками бюджет­ної системи;

— підтримка "бідних" у фінансовому розумінні територій і відповідних бюджетів;

— вилучення коштів у відносно "багатих" у фінансовому розумінні територій і відповідних бюджетів;

— різні форми взаємовідносин, що виникають у процесі виконання бюджетів (векселі, взаємозаліки, бюджетні позики тощо).

Розмежування доходів, проведене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня, не дає змоги збалансувати абсо­лютно всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів та у складі й обсягах видатків бюджетів територіальних утворень, які мають об'єктивний характер і спричинені:

— різноманітністю природнокліматичних умов;

— різним екологічним станом територій;

— особливостями розташування населених пунктів, зокре­ма адміністративних центрів;

— насиченістю шляхами сполучення;

— кількістю населення, його віковим складом;

— економічним розвитком народного господарства та його спеціалізацією;

— станом соціальної та побутової інфраструктури тощо.

Вплив цих та багатьох інших факторів визначає різну вар­тість послуг, які надають місцеві органи в розрізі адміністра­тивно-територіальних одиниць; різний податковий потенціал, який безпосередньо впливає на формування дохідної бази місцевих бюджетів; неоднакову потребу в коштах, що спрямо-^вУються на підтримку соціально не захищених верств насе­лення, утримання об'єктів соціально-культурної сфери тощо.

Остаточно збалансувати бюджети одного рівня лише розме­жуванням їхніх доходів і видатків неможливо. Це досягається ^За Допомогою перерозподільних процесів у межах бюджетної ^Системи.

Тема ю

Центральне місце в управлінні фінансами в Україні посідає Міністерство фінансів. Саме на нього покладено завдання за­гального керівництва всією фінансовою системою країни.

Міністерство фінансів України має розгалужену регіональ­ну структуру: Міністерство фінансів АРК і обласні та міські (міст Києва та Севастополя) фінансові управління; районні та міські (міст республіканського та обласного підпорядкування) фінансові відділи (рис. 10.2).

Розмежування повноважень і функцій між органами Міні­стерства фінансів здійснюється за регіональним принципом. Так, Міністерство фінансів АРК складає і виконує республі­канський бюджет, обласні фінансові управління — обласні бюджети, районні й міські фінансові відділи — районні и міські бюджети.

Крім того, місцеві фінансові органи виконують такі функцій

— забезпечують втілення в життя державної фінансової політики;

— аналізують показники розвитку економіки відповідного району та галузей народного господарства;

— сприяють збільшенню доходів бюджету;

— розробляють проекти зведених балансів фінансових Р^е' сурсів для відповідних територій;

Міс цеві фінанси

— координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

— ведуть облік і складають звіти про виконання бюджету;

— готують інформаційні матеріали, доповіді органам місце­вої влади про хід і підсумки виконання бюджету;

— вирішують питання про відстрочення платежів;

— вносять пропозиції про надання пільг з податків і пла­тежів до бюджетів відповідних рівнів за висновками податко­вих інспекцій.

Регіональні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування. Вертикально вони підпорядковані відповід­ному фінансовому органу (наприклад, районні фінансові від­діли — обласному фінансовому управлінню). Горизонтально фінансові органи підпорядковані місцевим органам управлін­ня, тобто входять до складу відповідних державних адміні­страцій.

Державна контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фінансового контролю. По-перше, вона здійснює ревізії фінансових органів з питань складання і виконання бюджету. По-друге, вона є органом державного контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних асигнувань безпосередньо у розпорядників бюджетних коштів. По-третє, контрольно-ревізійна служба проводить ревізії фінансово-гос­подарської діяльності підприємств і організацій державного сектору. Контрольно-ревізійна служба має регіональну струк­туру, аналогічну структурі Міністерства фінансів.

Державне казначейство створено з метою забезпечення по­вного і своєчасного виконання державного бюджету. Казна­чейство має таку саму регіональну структуру, як і Міністер­ство фінансів.

Державна податкова адміністрація організовує справляння податків та контроль за дотриманням податкового законодав­ства.

Вищою її ланкою є Головна державна податкова адмініст­рація. Вона розробляє проекти податкового законодавства й °Рганізовує податкову роботу та діяльність податкових органів Україні. Регіональними органами є податкова адміністрація в. **К, областях, містах Києві та Севастополі та податкові ^8спекції в районах і містах обласного підпорядкування. По­лкові адміністрації в областях і містах з районним поділом Иконують організаційні та консультаційні функції. Безпосе-^еДньо податкову роботу ведуть податкові інспекції в районах

Тема Ю

і містах (без районного поділу). Вони здійснюють облік усіх платників, що перебувають на цій території і контролюють їх розрахунки з бюджетом.

Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів господарювання і надають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінан­сових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності фінансової звітності.

Органи місцевого самоврядування можуть утворювати ці­льові (в тому числі валютні) фонди. Ці фонди включають у спеціальний фонд місцевих бюджетів.

Джерелами формування цільових фондів місцевих бюджетів є:

— залучення коштів населення — добровільні внески і по­жертвування для проведення соціально-культурних заходів або будівництва шкіл, лікарень тощо;

— доходи від місцевих позик, грошово-речових лотерей та аукціонів;

— відрахування за твердо встановленими нормативами із загальнодержавних цільових фондів.

ПРАКТИКУМ

План семінарських занять

1. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному і соціальному розвитку регіонів.

2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки.

Теми рефератів

1. Місцеві фінанси як система.

2. Функції місцевих фінансів.

3. Місцеві бюджети — основна ланка місцевих фінансів.

4. Поняття комунальної власності.

5. Зміст і складові міжбюджетних відносин та методи бЮ" джетного регулювання.

Місцеві фінанси

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення місцевих фінансів.

2. Охарактеризуйте систему місцевих бюджетів в Україні.

3. Назвіть структурні елементи місцевих фінансів.

4. Назвіть функції місцевих бюджетів.

5. Дайте визначення місцевих бюджетів.

6. На основі яких параметрів визначається мінімальний розмір місцевих бюджетів?

7. Охарактеризуйте структуру доходів місцевих бюджетів.

8. Яке призначення видатків місцевих бюджетів?

9. Розкрийте сутність та форми регулювання міжбюджет-них відносин.

10. Розкрийте поняття комунальної власності.

Тести

1. Місцеві фінанси — це:

1) система формування, розподілу і використання грошо­вих та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцеви­ми органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних так і делегованих;

2) витрати, які здійснюються місцевими органами влади в обов'язковому порядку за переліком, що визначається законо­давством;

3) витрати, які здійснюються місцевими органами влади на власний розсуд, на основі рішень, прийнятих їхніми представ­ницькими зібраннями.

2. Видатки місцевих органів влади поділяють на:

1) поточні, розвитку, на фінансування делегованих повно­важень, обов'язкові, факультативні, на фінансування власних повноважень;

2) власні, закріплені, передані, податкові, неподаткові;

3) власні, поточні.

3. Способи формування доходів місцевих бюджетів — це:
1) місцеві податки і збори, частки загальнодержавних по­
датків, комунальні платежі, доходи від майна та землі, що
^аалежить місцевій владі, доходи комунальних підприємств,
Кредити, комунальні позики, трансферти;

Тема ю

2) громадські послуги, фінансові ресурси у фондовій формі;

3) власні, закріплені, регульовані.

4. Бюджет міста Києва — це:

1) бюджет розвитку;

2) місцевий бюджет;

3) поточний бюджет.

5. Суб'єкти місцевих фінансів — це:

1) територіальні громади; міські, селищні, сільські ради; бюджети АРК, обласні, міські, міст Києва і Севастополя, ра­йонні, міські, районні в містах, територіальних громад; голови міст, селищ та сіл; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києва та Севастополя державні ад­міністрації; обласні, Київська та Севастопольська міські, ра­йонні в містах Києві і Севастополі ради; Рада міністрів АРК; Мінфін України; Кабінет Міністрів України; Верховна Рада України;

2) фінансові ресурси у фондовій формі; фінансові ресурси в нефондовій формі.

3) громадські послуги, самостійні місцеві бюджети, кому­нальні форми власності, позабюджетні фонди, місцеві подат­ки і збори, комунальний кредит, фінансові комунальні підпри­ємства, комунальні платежі.

6. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначають на
основі:

1) закріплених на постійній основі доходів місцевих бю­джетів;

2) нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя;

3) власних доходів місцевих бюджетів.

7. Спеціальний фонд місцевих бюджетів — це:

1) кошти, спрямовані на реалізацію програм соціального розвитку;

2) класичний випадок закріплення джерела доходів за стат­тею видатків, за якого певні види доходів призначаються для фінансування певних видів видатків;

3) фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, що утримуються за рахунок бюджетних асиг­нувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Місцеві фінанси

8. Бюджетне регулювання — це:

1) повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів зідповідно до бюджетного призначення;

2) збалансування бюджетів, які входять до складу бюджет­ної системи;

3) сукупність усіх юридичних норм, які визначають бю­джетний устрій країни.

9. Міжбюджетні трансферти — це:

1) кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з од­ного бюджету до іншого;

2) різновид довгострокового кредиту, який погашається клієнтом у розстрочку;

3) розмір витрат на розрахункову одиницю.

10. Органи місцевого самоврядування можуть створювати
підприємства, фірми та компанії, засновані на комунальній
формі власності, у формі:

1) унітарних підприємств;

2) товариств з обмеженою відповідальністю;

3) акціонерних товариств;

4) всі відповіді правильні.

11. Субсидія — це:

1) форма перерозподілу і використання фінансових ре­сурсів;

2) форма фінансової допомоги держави місцевим органам влади, що надається з метою забезпечення виконання визна­чених наперед завдань чи цільових програм;

3) вид допомоги у грошовій або натуральній формі, що на­дається із коштів державного чи місцевого бюджетів.

12. Факультативні витрати місцевих органів влади — це:

1) витрати, які здійснюються місцевими органами влади в обов'язковому порядку за переліком, що визначається законо­давством;

2) витрати, які здійснюються місцевими органами влади на Власний розсуд, на основі рішень, прийнятих їхніми представ­ницькими зібраннями;

3) витрати, які здійснюються місцевими органами влади у ^пРоцесі надання нематеріальних послуг.

Тема 10

13. Причиною виникнення місцевих фінансів є:

1) виникнення держави;

2) наявність територіальних колективів, відокремлення фун­кцій і завдань, які покладені на їхні органи влади;

3) поява товарно-грошових відносин.

14. Місцеві бюджети — це:

1) балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізують­ся й витрачаються на відповідній території;

2) головний централізований фонд грошових коштів дер­жави;

3) кошти підприємств та населення.

15. Бюджет розвитку є складовою:

1) загального фонду місцевого бюджету;

2) спеціального фонду місцевого бюджету;

3) фонду нагромадження;

4) поточного бюджету.

Завдання

До даних термінів доберіть єдине правильне визначення серед тих, що наведені нижче.

Терміни

1. Система місцевих бюджетів.

2. Місцеві бюджети.

3. Бюджет місцевого самоврядування.

4. Загальний фонд місцевого бюджету.

5. Спеціальний фонд місцевого бюджету.

6. Місцевий бюджет поділяється на...

7. Поточні видатки.

8. Видатки розвитку.

9. Структура системи місцевих бюджетів.

 

10. Місцеві зведені бюджети.

11. Вільні бюджетні кошти.

 

 

Місцеві фінанси

Визначення

A. Бюджет Автономної Республіки Крим, бюджет області,
бюджет міста з районним поділом, бюджет району.

Б. Фонд, що включає надходження з поточного або реєстра­ційного рахунку фінансового органу на поточний або реєстра­ційний рахунок установи платіжним дорученням, в якому вказуються суми засобів, виділених на видатки установи в розрізі кодів економічної класифікації.

B. Бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх
об'єднань.

Г. Поточний бюджет і бюджет розвитку.

Д. Фонд, що формується з конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування конкретно визначених цілей.

Є. Фонди фінансових ресурсів, що мобілізуються й витра­чаються на відповідній території.

Ж. Кошти, що спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої та соціальної інфраструктури, що утри­муються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінан­сування заходів щодо соціального захисту населення.

3. Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, бю­джети міст республіканського підпорядкування, районні бюд­жети неміських районів, бюджети міст обласного підпорядку­вання, бюджети районів міст, бюджети міст районного підпо­рядкування, бюджети селищних рад, бюджети сільських рад.

І. Кошти, що спрямовуються на реалізацію програм соці­ально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а та­кож на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'яза­них з розширеним відтворенням.

К. Кошти, що утворюються в місцевих бюджетах на поча­ток бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року.

Л. Сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не вклю­чаються до складу державного бюджету й один до одного.

Тема Ю

Задачі

Задача 10.1

Визначте суму доходів зведеного бюджету області, якщо бюджет районів становить 103 405,0 тис. грн, а бюджет міст обласного підпорядкування — 73 004, 2 тис. грн.

Задача 10.2

Бюджет міста з районним поділом становить 108 932,0 тис. грн. Доходи І району — 25,6; II — 32,2; III — 25,0 %; IV —? Знайдіть суму доходів бюджету кожного району міста.

Задача 10.3

У звітному році місцевий бюджет Харківської області отри­мав надходжень за рахунок:

— прибуткового податку з громадян — 547 216 тис. грн;

— плати за землю — 73 103 тис. грн;

— місцевих податків і зборів — 40 784 тис. грн;

— єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — 13 783 тис. грн;

— доходів від майна, що належить місцевій владі, — 15 893 тис. грн;

— доходів від господарської діяльності підприємств кому­нальної власності — 548 423 тис. грн.

Всього доходи місцевого бюджету Харківської області за звітний рік — 1 313 786 тис. грн.

Визначте структуру доходів місцевого бюджету Харківської області у звітному році та надходження за рахунок інших до­ходів. Яка сума доходів надійшла за рахунок податкових над­ходжень, а яка за рахунок неподаткових?

Задача 10.4

Місцевий бюджет міста сформовано в сумі 17 978,6 тис. грн. У тому числі: власні доходи становлять 6240,0 тис. грн; закріп^-лені — 3405 тис. грн.

Визначте суму регульованих доходів та структуру доходів У місцевому бюджеті району.

Задача 10.5

На підставі даних табл. 10.1:

Місцеві фінанси

1) визначте суму доходів і витрат загального фонду місце­вих бюджетів (ЗФМБ) за всіма регіонами в наведеному році;

2) підрахуйте суму загального обсягу трансфертних пла­тежів по кожному наведеному регіону;

3) знайдіть суми за всіма наявними стовпцями;

4) зробіть висновки.

Задача 10.6

На підставі даних табл. 10.1:

1) проаналізуйте структуру доходів місцевих бюджетів;

2) дослідіть структуру витрат місцевих бюджетів;

3) порівняйте структуру та обсяги загального і спеціально­го фонду місцевих бюджетів.

Тема 11

ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

11.1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету є знеособленими і забезпе­чують реалізацію функцій держави. Однак у держави можуть бути певні потреби, що мають особливе значення і тому по­винні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.

Основне призначення державних цільових фондів полягає:

— у забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій, субсидій, фінансування соціальної інфраструк­тури;

— сприянні економічному піднесенню держави через фінан­сування, субсидування, кредитування вітчизняних підпри­ємств;

— фінансування природоохоронних заходів;

— надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фон­дів є:

— обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

— доходи від інвестування власних коштів;

— добровільні внески, спонсорська допомога;

— бюджетне фінансування;

— інші джерела.

де ржавні цільові фонди ________________________________________

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу держав-_ного бюджету).

Державні цільові фонди поділяють на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов'язане з виді­ленням окремих функцій держави. Це окремо створені спеці­альні фонди для гарантованого забезпечення соціального стра­хування. Другу групу становлять тимчасові фонди, які фор­муються з метою прискореного вирішення актуальних про­блем, їх створюють у разі конкретної необхідності й після вирішення проблеми закривають.

Формування цільових фондів у структурі Державного бю­джету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Пе­редбачено, що Кабінет Міністрів України разом з проектом державного бюджету на наступний бюджетний рік подає про­екти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утво­рюються за рахунок обов'язкових платежів (податків та зборів) виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціаль­ної сфери.

У структурі Державного бюджету України на 2005 р. ви­ділено такі фонди: Фонд соціального захисту інвалідів, Держав­ний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнарод­них авіаційних організаціях, Фонд розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, Соціальний фонд безпеки авіації.

Фонд соціального захисту інвалідів. Метою створення цьо­го фонду є фінансування роботи та державних програм із со­ціального захисту інвалідів, створення умов для їх працевлаш­тування, соціально-трудової та професійної реабілітації.

Основні завдання Фонду.

1) фінансування загальнодержавних програм та заходів із соціального захисту інвалідів;

2) фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, а також залучення їх до суспільно корисної праці;

3) мобілізація благодійних внесків і коштів підприємств, Установ, організацій та громадян України для ефективного їх ^використання Фондом та його відділеннями;

4) контроль за виконанням і додержанням нормативів пра­цевлаштування інвалідів та надання для них робочих місць;

5) участь у визначенні нормативів робочих місць, призна­
них для працевлаштування інвалідів.

Фінанси 9^7

Тема 11

Згідно із Законом України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі зміна­ми та доповненнями) місцеві ради разом з підприємствами, за участю відділень Фонду, на основі пропозицій органів Міністер­ства соціального захисту населення України щороку визнача­ють нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 названого Закону для підприємств незалежно від форми власності нормативи визначаються в розмірі, не меншому від 4 % від загальної кількості працюючих. Якщо кількість працюючих на підприємстві становить від 15 до 25 осіб, норматив встановлюється в кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення робочих місць відповідно до до­ведених норм або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання) установи, організації всіх форм власності зобо­в'язані щороку перераховувати до відділень Фонду цільові за­соби для створення робочих засобів, передбачених для праце­влаштування інвалідів і для здійснення заходів із їх соціаль­ної та професійної реабілітації. Розмір відрахувань визначаєть­ся середньою річною заробітною платою на відповідному під­приємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів не належить до обов'язкових податків, зборів і сплачуються як фінансові санкції за невиконання нормативів створення робо­чих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно, сума цих відрахувань не включається до складу валових видатків платника податків і сплачується за рахунок власних джерел підприємства.

Цільові засоби нараховують і перераховують на рахунки відділень Фонду підприємства (об'єднання), установи та органі­зації самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним, з одночасним поданням звіту до відділення Фонду-

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища. З метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здор°' в'я населення у 1991 р. згідно із Законом України "Про охоро' ну навколишнього природного середовища" було створено Державний фонд охорони навколишнього природного серед⁰' вища.

Державні цільові фонди

Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях за схемою, наведеною на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Схема формуваннята використання коштів Фонду охорони навколишнього природного середовища

Ставки збору запроваджуються урядом АРК та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів, а також нор­мативів плати за них. Ліміти викидів стаціонарними джере­лами за забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об'єктом обчислення збору є:

— обсяги забруднювальних речовин, які викидають в ат­мосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, ^та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених Для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;

■— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки ви­користанню яких утворюються забруднювальні речовини — Для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлює Кабінет Міністрів України як Фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюваль­них речовин та розміщення відходів. За викиди засобами пе­ресування джерелами забруднення нормативи збору встанов-Клоться залежно від виду пального та транспорту. За по-

Тема 11

надлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'я­тикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднен­ня обчислюються платниками самостійно щокварталу нарос­таючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів видатків, нормативів збору, кори­гувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди з ураху­ванням названих чинників.

Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних про­грам, визначених законодавством, згідно з кошторисами до­ходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів за погодженням з Міністерством фінан­сів. Переліки природоохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів.

До 10 % коштів Фонду може резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту Державного бюджету України.

Враховуючи техногенне навантаження на природне середо­вище в Україні, що перевищує аналогічний показник розви­нутих країн у 4—5 разів, КМУ розширив базу оподаткування. Окрім податків за спеціальне використання водних та лісових ресурсів введено збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використан­ня диких тварин; річкових та інших водних живих ресурсів.

Фонд формується за рахунок:

— частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України;

— ЗО % зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій» громадян та інших надходжень.

Розподіл коштів Фонду здійснює Кабінет Міністрів України-

державні цільові фонди

11.2. Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів, що створені в Україні

Позабюджетні фонди — це кошти держави, що мають цільо­ве призначення і не включаються до державного бюджету, перебувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня. До позабюджетних фондів належать: Пенсійний фонд, Фонд со­ціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві і професійних захворювань, що спричинили собою втра­ту працездатності.

Пенсійний фонд. Фонд є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного стра­хування; проводить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати; здійснює виплати допомоги на поховання; контролює цільове використання коштів.

Пенсійний фонд було створено у січні 1992 p., а з серпня 2003 р. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає перетворення Пенсійного фонду у самоврядну неприбуткову організацію, яка організо­вує та здійснює свою діяльність на підставі статуту, що за­тверджується його правлінням.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1) забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;

2) збирання та акумуляція внесків, призначених для пен­сійного забезпечення і виплати допомоги;

3) розширення відновлення засобів Пенсійного фонду Укра­ди на основі принципів самофінансування;

4) участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення й у стра­хуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії;

5) організація міжнародного співробітництва у сфері пен-^Сіиного забезпечення;

Тема 11

6) контроль за своєчасним надходженням страхових внесків У фонд;

7) контроль за правильним використанням засобів фонду;

8) участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

9) участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу спо­живчих цін тощо.

Пенсійний фонд формується і використовується за схемою, наведеною на рис. 11.2. Управління Фондом здійснює спе­ціальний орган — Пенсійний фонд України. Касове виконан­ня забезпечує поштово-пенсійний банк "Аваль".

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міні­стрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборго­ваності з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсій­ного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіаль­них органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається такими причинами:

а) демографічними:

— середня тривалість життя і її динаміка;

— кількість осіб пенсійного віку;

— чисельність працездатного населення та ін.;

б) економічними:

— економічний стан країни в цілому;

— співвідношення рівнів заробітної плати і пенсії;

— надбавки за стаж, умови роботи та ін.;

— наявність і частка осіб, що мають право на пільги при визначенні рівня пенсійного забезпечення.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює управління загальнодержавним со­ціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою пра' цездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, що гарантується державою, передбачає:

Державні цільові фонди

— матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаю­чи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим чле­ном сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною;

Рис. 11.2. Джерела надходжень та напрями використання Доходів Пенсійного фонду

Тема и

— часткову компенсацію витрат, пов язаних із народжен­ням дитини, смертю застрахованої особи або члена її сім'ї;

— надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати внесків власником або уповно­важеним ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.

Формування і використання коштів Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою (рис. 11.3).

Рис. 11.3. Схема функціонування Фонду соціального страху­вання з тимчасової втрати працездатності

Управління Фондом здійснюють правління і виконавча ДИ' рекція Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організа­цією. Гарантом його діяльності є держава.

дер жавні цільові фонди

Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Він створюється на державно­му та регіональному рівнях. Метою створення фонду є спри­яння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безро­біттю, створення нових робочих місць та ін. Його формування та використання характеризуються такими джерелами доходів та напрямами видатків (рис. 11.4).

 

Фо

Рис. 11.4. Джерела доходів та напрями використання коштів нду соціального страхування на випадок безробіття

Тема 11

Розміри страхових внесків до Фонду встановлюються на календарний рік.

Управління коштами здійснює Фонд загальнообов'язково­го державного соціального страхування на випадок безробіття як некомерційна самоврядна організація.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворю­вань створюється з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності по­терпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодуван­ням завданої їм матеріальної та моральної шкоди. Функціо­нує фонд за такою схемою (рис. 11.5).

Рис. 11.5. Схема функціонування Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників за­страхованих осіб і роботодавців.

Збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваН' ня, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездаї"

Державні цільові фонди

пості, на соціальне страхування на випадок безробіття, на со­ціальне страхування від нещасних випадків сплачуються од­ночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі нестачі коштів на оплату праці в платника зборів і сплати зборів у повному обсязі видача коштів на оплату праці й сплата зборів здійснюються у пропорційних розмірах.

Суми вчасно не сплачених зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещас­них випадків вважаються просроченою заборгованістю і стя­гуються з нарахуванням пені, що нараховується на суму за­боргованості за кожний прострочений день платежу в розра­хунку 120 % річних від облікової ставки НБУ, що була в пе­ріод наявності недоїмки.

11.3. Недержавні фінансові фонди

За рахунок державних фондів цільового призначення дер­жава виконує лише основні функції, а допоміжні та додаткові, а також функції суто комерційного характеру виконуються виробничими й громадськими структурами, а держава може частково фінансово підтримувати ці структури. Однією з та­ких структур є недержавні пенсійні фонди (ШІФ). НПФ є інди­каторами добровільного пенсійного страхування, які залуча­ють на добровільних засадах внески юридичних та фізичних осіб з метою формування фонду пенсійних накопичень, з яко­го здійснюються додаткові пенсійні виплати учасникам фон­ду, що дає змогу підвищити рівень пенсійного забезпечення громадян.

Діяльність НПФ регулюється законами України "Про не­державне пенсійне забезпечення" (2003 р.), "Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг" (2001 р.) та ін.

НПФ можуть утворюватись як відкриті пенсійні фонди, Корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

До доходів фонду входять: J частина інвестиційного прибутку, отриманого від пен-^Сіиних внесків, що розміщені на іменних пенсійних рахунках, Котрі залишаються в розпорядженні фонду і є його власністю.

Тема її

Вона визначається у відсотках від суми прибутку, встано^. люється відповідно до умов пенсійного договору і становить 20—25 %;

— комісійні збори, що встановлюються у відсотках від сум_и першого пенсійного вкладу вкладника, якщо це передбачено умовами договору;

— доходи з обороту власних коштів пенсійного фонду;

— надходження з інших джерел, не заборонених законо­давством.

Недержавні пенсійні фонди надають такі послуги:

— складання договору про додаткове пенсійне забезпечен­ня громадян;

— відкриття іменних пенсійних рахунків учасників;

— розміщення пенсійних внесків на депозитних рахунках;

— регулярного ознайомлення учасників з розміром пенсій­ного нагромадження;

— здійснення пенсійних виплат;

— надання послуг додаткового пенсійного забезпечення працівникам підприємств (трудові пенсії);

— здійснення одноразових пенсійних виплат;

— виплати всієї накопиченої на рахунку учасника суми протягом декількох років;

— здійснення комбінованих виплат;

— здійснення виплат з інвалідності.

НПФ можуть здійснювати такі види пенсійних виплат: пен­сія на певний строк; одноразова пенсійна виплата. НПФ кори­стується послугами адміністратора (юридичної особи), компанії з управління активами, банку-зберігача, аудитора на договір­них умовах з Радою фонду.

Благодійні фонди. Важливим чинником підтримки життє­вого рівня населення, народжуваності, виховання дітей, твор­чо обдарованої молоді, медичного обслуговування, допомоги малозабезпеченим верствам населення є гуманітарна допомо­га, що надається різноманітними благодійними та релігійни­ми організаціями.

Благодійні фонди — це особлива форма організації фінансо­вих відносин, яка характеризується виключно добровільними находженнями коштів для створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі. Благодійні фонди, як пра' вило, функціонують на правах юридичної особи і є самоврядне' ми суб'єктами. Метою створення їх є благодійна діяльність, Ш° здійснюється передусім стосовно хворих та громадян пенсійно' го віку. Кошти цих фондів створюються за рахунок:

Лер жавні цільові фонди

— добровільних внесків, дарунків, відрахувань, громад­ських організацій, творчих спілок, колективів підприємств, установ, окремих громадян;

— прибутку, одержаного від виробничо-господарської діяль­ності організацій та підприємств, створюваних фондами;

— надходження від закордонних фондів та окремих осіб;

— доходів від заходів, що проводяться на користь фонду, лотерей, платних послуг, видавничої та іншої діяльності.

Напрями використання грошових коштів, що надходять у благодійні фонди, визначаються правлінням фонду або плену­мом представників засновників і фіксуються в кошторисі до­ходів та витрат. Витрачання коштів визначається цілями ство­рення фонду, які конкретизують статутні завдання фонду. Головною рисою є витрачання коштів на безоплатній основі з благодійною спрямованістю.

В Україні зареєстровано 1500 таких організацій, а реальною діяльністю займається лише 200 фондів та громадських орга­нізацій. Так, фонд "Від серця до серця" опікується дитячими будинками, реабілітаційними центрами, медичними закладами, відпочинком потерпілих внаслідок аварій. Національний фонд соціального захисту матерів та дітей "Україна дітям" створено у 1996 р. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення рівня життя дітей в Україні. Фонд соціальних інвестицій, створений за постановою КМУ від 28 квітня 2000 p., займається покращанням умов життя бідних місцевих громадян і вразливих груп населення шляхом полегшення доступності та підвищення якості соціаль­них послуг, вирішення гострих кризових ситуацій.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх кла­сифікація і характеристика.

2. Характеристика загальнодержавних позабюджетних ці­льових фондів, що створені в Україні.

3. Недержавні фінансові фонди.

Тема 11

Теми рефератів

1. Джерела формування державних цільових фондів та їх призначення.

2. Державні цільові фонди, що входять до складу держав­ного бюджету та причини їх створення.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте коротку характеристику законодавчої бази функ­ціонування державних цільових фондів.

2. Яке призначення Фонду соціального захисту інвалідів?

3. Які особливості формування цільових фондів у структурі державних і місцевих бюджетів?

4. Поясніть необхідність існування державних позабюджет­них фондів.

5. Охарактеризуйте законодавчу базу, принципи бюджетної системи і напрями використання коштів Пенсійного фонду.

6. Які основні завдання Державного фонду загальнообов'яз­кового соціального страхування на випадок безробіття?

7. Назвіть джерела формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

8. В яких випадках підприємства повинні перераховувати цільові кошти до Фонду соціального захисту інвалідів?

9. Які суб'єкти беруть участь у недержавному пенсійному страхуванні?

10. Яка специфіка діяльності благодійних фондів?

Тести

1. Державні цільові фонди поділяють на:

1) відомчі;

2) галузеві;

3) економічні;

4) регіональні.

2. У відсотках до якого показника здійснюються відрахУ
вання підприємств до Пенсійного фонду:

1) валового доходу підприємства;

Державні цільові фонди

2) фонду заробітної плати;

3) прибутку;

4) собівартості продукції.

3. Кошти Пенсійного фонду України використовують на:

1) фінансування розвитку медицини;

2) соціально-культурні цілі;

3) фінансування державних та регіональних програм соці­альної підтримки пенсіонерів;

4) фінансування державних та регіональних програм соці­альної підтримки пенсіонерів.

4. Право створювати цільові фонди мають:

1) загальнодержавні органи влади;

2) місцеві органи влади;

3) правильні відповіді 1 і 2;

4) немає правильної відповіді.

5. Цільові фонди створюють шляхом:

1) виділення коштів з бюджету;

2) створення власних джерел доходів;

3) правильні відповіді 1 і 2;

4) немає правильної відповіді.

6. Позабюджетні цільові фонди:

1) Пенсійний фонд;

2) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності;

3) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ^виробництві та професійних захворювань;

5) Фонд соціального захисту інвалідів;

6) Фонд охорони навколишнього природного середовища;

7) правильні відповіді 1, 2, 3, 4;

8) правильні відповіді 1, 3, 5, 6.

7. Цільові фонди, що входять до складу Державного бю­
джету України:

1) Пенсійний фонд;

2) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­воздатності;

3) Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування на випадок безробіття;

4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

5) Фонд соціального захисту інвалідів;

6) Фонд охорони навколишнього природного середовища;

7) правильні відповіді 1, 2, 3, 4;

8) правильні відповіді 5, 6.

8. Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається:

1) демографічними причинами;

2) економічними причинами;

3) всі відповіді правильні;

5) немає правильної відповіді.

9. Демографічні причини визначення величини ресурсів пен­
сійного забезпечення:

1) середня тривалість життя і її динаміка;

2) кількість осіб пенсійного віку;

3) чисельність працездатного населення;

4) економічний стан країни в цілому;

5) співвідношення рівнів заробітної плати і пенсії;

6) правильні відповіді 1, 2, 3, 4;

7) немає правильної відповіді.

10. Економічні причини визначення величини ресурсів пен­сійного забезпечення:

1) економічний стан країни в цілому;

2) співвідношення рівнів заробітної плати і пенсії;

3) надбавки за стаж, умови роботи та ін;

4) наявність і частка осіб, що мають право на пільги при визначенні рівня пенсійного забезпечення;

5) середня тривалість життя і її динаміка;

6) кількість осіб пенсійного віку;

7) чисельність працездатного населення та ін.;

8) правильні відповіді 1, 2, 3, 4;

9) правильні відповіді 5, 6, 7.

Завдання

До даних термінів доберіть єдине правильне визначення серед тих, що наведені нижче.

Терміни

1. Позабюджетні фонди.

2. Цільові фонди.

3. Валютні фонди.

4. Резервні фонди.

5. Гарантійні фонди.

6. Амортизаційний фонд.

7. Страхові фонди.

Визначення

А. Фонди, що створюються для забезпечення гарантованих умов повернення коштів, залучених від муніципальних позик.

Б. Фонди, створені при кредитних установах, що надають гарантії з кредитів заново створеним підприємствам.

8. Різновид позабюджетних фондів, що використовуються
для розв'язання конкретних проблем, визначених органами
місцевого самоврядування.

Г. Валютні кошти органів місцевого самоврядування, що формуються на основі порядку, встановленого законодавством України, включаються до складу місцевого бюджету і витра­чаються з метою, визначеною місцевою владою.

Д. Грошові ресурси, що акумулюються на окремих рахун­ках, використовуються за цільовим призначенням для фінан­сування конкретних програм чи заходів.

Є. Спеціальні фонди, що формуються у складі місцевих бю­джетів і використовуються для фінансування невідкладних заходів, не передбачених при їх затвердженні.

Ж. Фонди, що формуються за рахунок амортизаційних ^відрахувань муніципальних підприємств і є організаційною Формою концентрації фінансових ресурсів для оновлення об­ладнання в муніципальному секторі економіки.

Тема 11

Задачі

Задача 11.1

На підставі даних табл. 11.1:

1) визначте суму доходів та видатків позабюджетних фондів у звітному та попередньому роках;

2) визначте структуру надходжень до позабюджетних фон­дів України у звітному та попередньому роках;

3) визначте структуру видатків позабюджетних фондів у звіт­ному та попередньому роках;

4) визначте залишок коштів позабюджетних фондів у звіт­ному та попередньому роках.

Таблиця 11.1. Фінансова діяльність позабюджетних фондів України, тис. грн

 

Показники	Попередній рік	Звітний рік
Залишок коштів на початок звітного періоду	353 751	389 302
Надходження
3 бюджетів України	1 242 348	2 539 052
Від підприємств та організацій	114 205 584	129 834 497
У тому числі: — України	11359 534	12 861283
— країн СНД
— інших країн	60 626	122 094
Від громадян		38 560
У тому числі: — України	30 911	26 064
— країни СНД
— інших країн		12 469
Доходи від комерційної діяльності	8 719

Державні цільові фонди

Закінчення табл. 11.1

 

Кредити, отримані від банків та інших фінансових установ	300 575	50 000
Проценти, отримані за даними кредитами
Інші надходження	680 556	190 097
Витрати
На основний вид діяльності	13 089 524	14 153 346
На утримання апарату управління фонду	109 725	198 750
Платежі до бюджетів України	2 579	7 990
Відсотки, сплачені за отримані кредити	15 236	6 317
На фінансування державних закладів
Капітальні вкладення на капітальний ремонт	40 426	46 367
На інші цілі		224 399
Залишок коштів на кінець звітного періоду

 

Тема 12