Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади України

Курортом (нім. Кur - лікувати,Ort - місце) називають місцевість з лікувальними чинниками та сприятливими умовами для їх використан­ня (сонячним світлом, чистим повітрям, наявністю моря чи річки, пре­красними ландшафтами).

Завдяки вдалому збігу географічного положення, геологічної будови та гідрогеологічних умов Україна має багаті рекреаційні й бальнео­логічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку ту­ризму і спорту. За даними Державного комітету статистики, в 2000 р. в Україні загальна кількість закладів тривалого перебування станови­ла 3229 одиниць. За формами власності ці заклади розподіляються так: державна - 40 %, колективна - 55, приватна - 0,8, власність міжнародних організацій - 4,2 %.

Усього по Україні за 2000 р. в санаторно-курортних закладах оздо­ровлено 2 869 976 осіб, з них іноземців - 307 330 (10,7 %).

Одним із напрямів державної політики в галузі туризму є організація оздоровлення населення (стаття 3 п.2 Закону України «Про туризм»).

Згідно з рекомендаціями ВТО, санаторно-курортні та оздоровчі закла­ди (санаторії, пансіонати з лікуванням, будинки й бази відпочинку та ін.) належать до туристичної індустрії, а вітчизняні та іноземні грома­дяни, які використовують їхні послуги, - до туристів.

Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санатор­но-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На її території поширені практично всі бальнеологічні типи міне­ральних вод: вуглекислі - на Закарпатті, радонові - у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні - у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті - в Донбасі, бромні, йодобромні та йодні - на терито­рії Причорномор'я, води з підвищеним вмістом органічних речовин - всесвітньо відома «Нафтуся» - у Львівській та Хмельницькій областях, а також усі типи лікувальних грязей -- торф'яні (родовище «Семереньки», «Любень - Великий»), мулові (Куяльницьке, Сакське, Чокрацьке родовища), сапропелеві («Шацькі озера»). Термальні води (гарячі джерела) розміщені в двох артезіанських басейнах - Причорноморсько­му та Закарпатському.

Усього в Україні налічують 79 родовищ мінеральних вод на 109 зе­мельних ділянках, на базі яких може розвиватися курортне господарство, однак експлуатується тільки 8,9 %.

Великі можливості для розвитку курортного господарства мають Автономна Республіка Крим, Одеська, Запорізька, Закарпатська, Львівська та інші області. Найсприятливіші умови для розвитку рекреа­ції й туризму мають Карпати, на території яких виявлено 800 джерел мінеральних вод. На їх базі працюють санаторії, пансіонати, санаторії-профілакторії, будинки відпочинку, в яких можуть поліпшити здоров'я до 800 тис. чол. Такі курорти, як Трускавецький, Моршинський, Свалявський та ін., відомі далеко за межами України. Оскільки тут не­значна природна радіація, Карпати використовують для оздоровлення населення із забруднених радіонуклідами районів Чорнобильської зони. Площа зарезервованих для рекреації ландшафтів дає змогу прийняти 1,5 млн чол., розвідані ж запаси мінеральних вод можуть посприяти оздоровленню 7 млн чол. Значні перспективи для розвитку рекреації й туризму мають Буковина й Полісся. Причорноморсько-Азовське узбе­режжя і Крим мають прекрасні ресурси для таласотерапії, тобто ліку­вання морем, масового відпочинку та оздоровлення. Сонячне світло й тепло, мінерально-сольовий склад і температурний режим морської води, чудові пляжі створюють сприятливі умови для подальшого розвитку санаторно-курортного господарства. Нині тут налічують близько 800 са­наторіїв, будинків відпочинку й туристських баз, майже 400 з них - у Криму. Загальновідомими санаторно-курортними центрами є Ялта, Одеса, Алушта, Алупка, Судак, «Артек», Планерське (Коктебель), Феодосія, Саки, Євпаторія, Бердянськ та багато інших. У таких районах, як Карпати, Крим, Причорноморсько-Азовське узбережжя, рекреація має стати пріо­ритетною сферою перспективного розвитку, оскільки вона може забез­печити більшість валютних надходжень, сприяти зміцненню національ­ної грошової системи, створенню в цій сфері додаткових робочих місць.

Україна має велику кількість висококваліфікованих медпрацівників, цінні знахідки і «ноу-хау» в галузі курортології та медицини. Все це дає можливість оцінити курортний потенціал України як такий, що може і повинен стати вагомим чинником оздоровлення нації, особливо

дітей, перед якими суспільство відповідальне, як перед своїм майбутнім. Курорти також мають стати стратегічним і економічним ресурсом на міжнародному ринку.

У нинішніх умовах поступово реформується весь господарський меха­нізм курортної галузі України. Поступово змінюються форми влас­ності, джерела фінансування, методи керівництва на державному, регіо­нальному та місцевому рівнях. Найкращою формою власності для най­більших санаторно-курортних установ є акціонерна. Прикладом великої санаторно-курортної мережі України стала санаторно-курортна систе­ма - закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця», заснова­не Федерацією незалежних профспілок України і Фондом державного соціального страхування (95% акцій належить ФПУ, 5% - соцстра­ху). Завдяки створенню акціонерного товариства, до складу якого ввійшло 16 територіальних об'єднань, в основному вдалося зберегти комплекс профспілкових курортів України.

Питома вага профспілкових санаторіїв у загальнодержавному масшта­бі становить нині 24 %, а число хворих, що отримали лікування в цих санаторіях, - 41 % загальної кількості хворих у всіх санаторіях; крім того, 19 % усіх оздоровлених - діти й підлітки, 38 % - постраждалі від наслідків чорнобильської катастрофи.

Цілком закономірно, що основна маса санаторно-курортних установ, особливо розрахованих на «середній клас», перебуває нині в стані «мерт­вого сезону». Це пояснюється тим, що сьогодні при середній зарплаті близько 300 грн ціна путівки на 24 дні становить від 600 до 2000 грн, тоді як за радянських часів середня зарплата становила 160 крб, а ціна путівки - 80 -100 крб.

Компанія «Укркурортсервіс» запропонувала свій варіант «вижи­вання» в конкурентному і загальноекономічному оточенні. Створена в лютому 1999 p., вона розробила кілька оригінальних управлінських програм із залучення нових категорій покупців санаторно-курортних послуг. Виступивши в ролі туроператора для турагентств, що працю­ють на внутрішній туризм, «Укркурортсервіс» уклав агентські угоди з 50 турфірмами. Для них були організовані ознайомлювальні тури по санаторно-лікувальних установах профспілок. Турфірми могли укла­дати договори безпосередньо з санаторіями.

«Укркурортсервіс» використовує існуючі можливості для реконст­рукції та розширення санаторіїв «Хорол» (м. Миргород), «Карпати» (Закарпаття) і «Алушта» (Крим).

Поліпшення комфортності номерів у типовому санаторному корпусі сприяє підвищенню показників їх використання. Адже умови більшості українських курортів недостатньо комфортні. Для того щоб наші ку­рорти стали привабливими для заможних клієнтів і могли забезпечи­ти валютні надходження, необхідне будівництво висококомфортабельних санаторіїв та фешенебельних готелів, ресторанів, розвиток індустрії розваг.

Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних і бальнео­логічних ресурсів України дає змогу в перспективі сформувати регіо­нальні рекреаційно-туристські суперсистеми, кожна з яких може ґрунту­ватися на місцевих природних умовах і лікувальних ресурсах. А такі регіони, як Карпати, Полісся, Степ, Причорноморсько-Азовське узбе­режжя й Крим, можуть і повинні стати великими, з високорозвиненою інфраструктурою рекреаційно-туристськими комплексами не тільки загальноєвропейського, а й світового значення.