Лекции.Орг


Поиск:




Б) Тести для поточного контролю знань. Заповнити таблицю “Суспільно-політичний рух в Україні ХІХ ст.”




(1800–1920 рр.)

 

Завдання 1.

Заповнити таблицю “Суспільно-політичний рух в Україні ХІХ ст.”

 

№№ Назви товариств, громадських об'єднань, рухів Дата створення, місто Засновники Програмні документи. Практичні дії
         
         

 

Завдання 2.

Схарактеризувати причини і суть селянської реформи 1861 р.

 

№№ Причини Суть положень реформи Кріпосницькі пережитки
       
       

 

Завдання 3.

Заповнити таблицю “Основні соціально-економічні та політичні події на західноукраїнських землях у ХІХ ст.”

 

№№ Роки Соціально-економічні події Політичні події
       
       

Завдання 4.

Схарактеризувати економічний розвиток України у ХІХ ст.

 

№№ Причини й ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарства (перша половина ХІХ ст.) Зміст та особливості капіталістичної індустріалізації (60-і – 90-і рр. ХІХ ст.)
     
     

 

Завдання 5.

Заповнити таблицю “Українські та загальноросійські політичні партії на початку ХХ ст.”

 

№№ Назва партії, рік утворення Засновники або провідні діячі Програмні цілі
       
       

 

 

Завдання 6.

Скласти хронологічну таблицю основних подій української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.

 

№№ Роки Зміст події Наслідки Історичне значення
         
         

в) Тематика рефератів (модуль ІІ)

1. Суспільно-політичне і духовне життя українців у складі Російської імперії (ХІХ ст.).

2. Селянська реформа 1861 р. в Росії (Україні): причини, суть і наслідки.

3. Політичний етап українського національного відродження (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

4. Національна і соціальна боротьба в Україні (1917–1920 рр.). Встановлення радянської влади.

5. Причини поразки Центральної Ради.

 

 


Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

 

Теми 18–19. Україна у 20 – 30-х рр. ХХ ст.

Мета заняття полягає у з’ясуванні суперечливого характеру соціально-економічного та політичного розвитку радянського суспільства у 20 – 30-і роки.

Студентам пропонується прослідкувати хід і підсумки розвитку народного господарства України на засадах НЕПу; форсовану індустріалізацію, насильницьку колективізацію та їх наслідки, з¢ясувати стан національно-державного і культурного будівництва в Україні.

Семінарське заняття 1.

План

1. Кінець громадянської війни. Нова економічна політика (НЕП), її суть та історичне значення.

2. Утворення Союзу РСР. Політична оцінка договору від 30 грудня 1922 р.

3. Політика коренізації як спроба розв’язання національної проблеми в Радянському Союзі; її втілення в Україні.

4. Відхід сталінського керівництва від НЕПу. Становлення адміністративно-командної системи. Сталінізм та його сутність.

 

Семінарське заняття 2.

План

5. Соціально-економічні перетворення в роки перших п¢ятирічок: досягнення і прорахунки.

6. Політика центру щодо України. Причини голодомору (геноциду)1932–1933 рр., його трагічні наслідки.

7. Умови і результати національно-культурного розвитку в 20–30-х рр.

8. Соціально-економічний потенціал України напередодні Другої світової війни.

9. Розвиток культури і моральний стан суспільства.

 

Опорні поняття: НЕП, індустріалізація, адміністративно-командна система, колгоспи, МТС, кооперативи, радгоспи, голод, коренізація, тоталітаризм, сталінізм, культурна революція.

 

Характеризуючи соціально-економічний та політичний розвиток України 20–30-х рр., варто почати з рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід країни до нової економічної політики. Рекомендуємо звернути увагу на питання: чим була зумовлена необхідність переходу до НЕПу? У чому полягає економічна і політична суть НЕПу? Чи забезпечувала нова економічна політика втілення в життя економічних методів господарювання? Закінчуючи розглядати аспекти цієї проблеми, варто проілюструвати перші досягнення НЕПу у відбудові народного господарства.

Аналізуючи проблему національно-державного будівництва, слід звернути увагу на пошуки форм державного об¢єднання радянських республік. Студенти мають усвідомити, що шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об’єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до складу СРСР, свого часу були об¢єднані в Російській імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці. Інтеграційним процесам сприяли утворення у роки громадянської війни воєнно-політичного союзу радянських республік, а під час підготовки до Генуезької конференції – союзу дипломатичного. Необхідно схарактеризувати союзний договір 30.12.1922 р., дати йому політичну оцінку, пам’ятаючи, що остаточна ліквідація державного суверенітету України відбувалася не в момент утворення СРСР, а дещо пізніше і пов’язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР (1925 рр.). Однак це не означало цілковитої ліквідації завоювань українського народу, руйнації української державності.

Продовжуючи розгляд соціально-економічного і політичного розвитку на межі 1928–1929 рр., коли відбувався демонтаж НЕПу і утвердилася сталінська політика "надзвичайних заходів", слід розуміти, що це був по суті відхід від ленінської концепції соціалізму. Важливо проаналізувати процес згортання демократичного потенціалу радянського суспільства, створення адміністративно-командної системи управління країною, встановлення тоталітарного режиму.

Необхідно на конкретних фактах розкрити суперечливий характер соціально-економічних перетворень, зокрема індустріалізації, з¢ясувати досягнення і прорахунки у цій галузі, показати політику диктату центру щодо всіх аспектів розвитку України: економічного, соціального, політичного, культурного. хоча суперечливість мала місце в галузі національно-культурного будівництва, як і в інших сферах суспільного життя, все ж були досягнуті чималі успіхи, проте ціною небачених втрат, у т.ч. людських.

Опрацьовуючи тему, студенти мають виробити власну оцінку цього складного і трагічного (у багатьох вимірах) періоду, але не випускати з поля зору таких фактів: у 20-і роки партія більшовиків проводила гнучку економічну політику (НЕП), що сприяла швидкому відродженню економіки республіки, дала змогу Україні стати чітко окресленим національним і територіальним цілим, чого український народ не мав з часів козацької Гетьманщини. Але з кінця 20-х рр. Сталін і його оточення відійшли від основних принципів НЕПу, заклали підвалини жорсткої командно-адміністративної системи.

 

Питання для самоконтролю:

1. У чому різниця капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних формацій?

2. Схарактеризуйте здобутки Радянської влади у соціальній, економічній, політичній і культурній сферах.

3. Які негативні явища притаманні тоталітарній системі?

4. Схарактеризуйте наслідки форсованої колективізації і причини голодомору 1932–1933 рр.

 

Теми доповідей:

1. Політична і соціально-економічна суть нової економічної політики (НЕП) більшовиків.

2. Етапи утворення Союзу РСР. Юридичний і фактичний статус Української СРР у складі Радянського Союзу.

3. Коренізація (українізація): зміст, форми проведення і суспільно-політичні наслідки.

4. Особливості індустріалізації в УСРР.

5. Аграрна політика більшовиків в Україні, її соціально-економічні, політичні й демографічні наслідки.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 32-33, 46].

 

Теми 21-22. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн та першому повоєнному десятиріччі (1939–1955 рр.)

Мета вивчення теми полягає у з’ясуванні місця України в політичних та економічних планах Гітлера, викритті злочинного характеру окупаційного режиму в Україні. Студенти мають зрозуміти велич смертельної боротьби українського народу проти фашизму, гідно оцінити патріотичний подвиг мільйонів вояків і мирних жителів в ім’я Великої Перемоги, з¢ясувати характер діяльності ОУН–УПА під час війни та по її закінченні.

План

1. Мюнхенська змова 1938 р. – породження Версальської системи.

2. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.

3. Причини, характер і особливості Великої Вітчизняної війни.

4. Оборонний період війни. Народний опір нацистським окупантам (1941-1944 рр.).

5. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

6. Внесок українців у розгром фашистської Німеччини.

7. Політичні підсумки й уроки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн.

8. Відбудовчий період та хрущовська політична "відлига".

 

Опорні поняття: Мюнхенська змова, агресія, війна, геополітика, компроміс, фашизм, план “Барбаросса”, Велика Вітчизняна війна, мобілізація, патріотизм, евакуація, депортація, антигітлерівська коаліція, другий фронт, ленд-ліз, партизан, підпільник, геноцид, концтабір, колабораціонізм, капітуляція, ОУН–УПА, ООН, політична “відлига”, десталінізація, „холодна” війна.

 

Опрацювання теми варто розпочинати із з¢ясування причин мілітаризації і фашизації Німеччини. Тут слід згадати наслідки Першої світової війни, закріплені Версальським мирним договором 1919 р., які поставили Німеччину на "коліна".

Бажання взяти реванш визначило її політику на майбутній період, що завершився розв’язанням Другої світової війни. Підсобниками Німеччини виступили Англія і Франція, вступивши у вересні 1938 р. у змову з Гітлером у Мюнхені, маючи на меті спрямувати його агресію проти СРСР. Необхідно ознайомитися із змістом пакту Молотова – Ріббентропа (23.08.39 р.) та договором СРСР з Німеччиною (28.09.39 р.).

Аналізуючи соціально-економічний і політичний стан України напередодні Другої світової війни, слід підкреслити негативні сторони адміністративно-командної системи, репресій проти воєнних кадрів, що завдали шкоди боєздатності армії і обороноздатності країни в цілому. Особливо на початковому етапі війни далися взнаки прорахунки Сталіна, що дуже дорого коштувало народові України.

З’ясовуючи плани Гітлера щодо СРСР і України, які він намагався здійснити у ході війни, доходимо висновку, що війна носила загарбницький характер. Попри намагання сучасних, особливо діаспорних істориків, звести характер війни до загарбницьких як з німецької, так і з радянської сторони, на основі конкретного матеріалу студенти мають пересвідчитися, що не можна прирівнювати змовницьку політику Сталіна і Гітлера у 1939 р., яка справді характеризується як загарбницька, до всенародної боротьби радянських людей проти фашизму. Необхідно об’єктивно оцінити становище західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини і політичні наслідки їх приєднання до Української РСР.

Студенти мають звернути увагу на своєрідність боротьби українських націоналістів у західних областях України за створення соборної держави, створення УПА та суперечливий характер її діяльності. Особливої уваги заслуговує висвітлення всенародної боротьби в тилу ворога, партизанських дій об¢єднань С.А.Ковпака, С.Ф.Федорова.

Висвітлюючи питання про звільнення України від фашистських загарбників, треба залучити матеріал про подвиги воїнів-українців на фронтах, самовіддану працю трудящих України у східних районах СРСР, куди вони були евакуйовані разом з промисловими підприємствами і все робили для зміцнення воєнного потенціалу країни, підкреслити мобілізуючу роль партійного і комсомольського активу.

Завершуючи розгляд теми, варто проаналізувати місце і роль українців у розгромі агресора, вказати на ті людські й матеріальні втрати, що їх понесла УРСР у період Другої світової війни.

На основі вивченого матеріалу студенти доходять висновку, що незважаючи на невдачі у початковий період Великої Вітчизняної війни, народ України спільно з іншими народами СРСР піднявся на боротьбу з ворогом – фашизмом, виявляючи безприкладні мужність і героїзм. Підсумки війни були неоднозначними для України: з одного боку, вона стала соборною, але знову потрапила під прес сталінізму, що спричинило ускладнення суспільно-політичної ситуації в Західній Україні.

Політичні підсумки Другої світової війни студентам рекомендується висвітлити за матеріалами Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, а також Нюрнберзького процесу.

Відбудовчий повоєнний період розглядається як один з найскладніших у соціально-економічному і політичному житті країни: збитки народному господарству УРСР складали 285 млрд. крб., значне скорочення трудових ресурсів, голод 1946–1947 рр., тоталітарний режим, суперечливість і неоднозначність “радянізації” західних областей. І все ж на початку 50-х рр. народне господарство республіки було в основному відбудоване. Необхідно з¢ясувати, за яких обставин це вдалося здійснити, навівши конкретні приклади.

Питання післявоєнної відбудови господарства вивчається у контексті тогочасних політичних змін у житті СРСР і України зокрема, з’ясовуються причини доволі швидкої відбудови промисловості та транспорту. Студенти мають усвідомити політичні наслідки розвінчання культу особи Сталіна і зміни, що сталися внаслідок цього в суспільному розвитку, роль у цих процесах М.С. Хрущова.

Розкриваючи питання про тимчасову лібералізацію суспільно-політичного життя, радимо звернути увагу на непослідовність, хвилеподібність, а інколи навіть авантюрність процесів середини 50-х – середини 60-х рр. Студенти мають пояснити причини незавершеності процесу десталінізації, збереження командної системи, різкого піднесення, а потім різкого спаду сільськогосподарського виробництва в Україні, показати вплив реформування економіки на соціальну сферу.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа від 23.08.1939 р. виходячи з норм міжнародного права.

2. Чи можна було відвернути Другу світову війну?

3. Наведіть приклади героїзму на фронтах Великої Вітчизняної війни. Що означають поняття: “героїзм”, “патріотизм”, „націоналізм”?

4. Поміркуйте і розкажіть про психологічний аспект війни.

5. Жінки і діти під час війни.

6. Чи повинна війна бути засобом розв’язання міждержавних конфліктів?

Теми доповідей:

1. Політичні оцінки радянсько-німецького договору від 23.08.1939 р. та його історичних наслідків.

2. Утворення і діяльність ОУН-УПА.

3. Партизанський і молодіжний підпільний рух у роки Великої Вітчизняної війни.

4. Ціна великої перемоги над фашистською Німеччиною.

5. «Холодна» війна – суперництво капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних систем.

6. Геополітичні наслідки Другої світової війни.

Література за списком: [1, 3, 5, 10, 17-18, 23, 39, 50, 56, 59, 72].

 

 

Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср. Проголошення і розвиток незалежної України

(друга половина 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

 

Мета вивчення теми – з’ясувати причини соціально-економічної і політичної кризи в СРСР і в Україні, довести закономірність здобуття Україною державної незалежності, проаналізувати успіхи і помилки політичного керівництва країни упродовж 14-річного пошуку історичного шляху розвитку, дати неупереджену оцінку подіям, пов’язаним з обранням Президента України у 2004 році.

План

1. Взаємообумовленість соціально-економічної і політичної кризи в СРСР.

2. Хаотичність і помилки державного керівництва у період горбачовської перебудови (1985-1991 рр.).

3. Формування багатопартійної системи в СРСР і в Україні. Зростання національної самосвідомості народів Радянського Союзу.

4. Проголошення Акту незалежності України (24.08.1991 р.), його історичне значення. Євроінтеграційні процеси в Україні.

5. Здобутки і втрати України у процесі реформування планової економіки та її трансформації у ринкову.

6. Соціальне розшарування суспільства. Міжконфесійні стосунки в Україні.

7. Прийняття Конституції України (1996 р.), її правові засади.

8. Президентські вибори 2004 р. і вибух масового протесту проти їх фальсифікації – відображення системної кризи економічного, політичного і культурного розвитку попереднього періоду.

9. Дочасні парламентські вибори 2007 р. та їх результати.

10. Українська культура доби незалежності.

 

Опорні поняття: криза тоталітаризму, перебудова, реформа, багатопартійність, суверенітет, лібералізація, приватизація, корупція, уявна демократія, СНД, СОТ, ЄС, ЄЕП, “помаранчева революція”.

 

Аналізувати передумови соціально-економічного і політичного зламу в Радянському Союзі і в Україні необхідно з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників та зовнішньополітичних факторів. Розпливчастість і відсутність наукового обгрунтування реформаторських кроків М.Горбачова призвела до поглиблення кризи в економіці, руйнації її планових засад і краху монопартійної політичної системи. Загострення протистояння в політичному керівництві СРСР, серпневий путч 1991 р. підштовхнули українські національно-демократичні сили до активізації своїх дій, що завершилися проголошенням 24 серпня 1991 р. Акту незалежності України. Ця подія за своїм історичним значенням вважається третьою у ХХ ст. поруч із розпадом Австро-Угорщини (1918 р.) і перемогою над фашизмом у Другій світовій війні. Рекомендуємо студентам уважно прослідкувати логічність чи нелогічність, обгрунтованість або популізм економічних, соціальних і політичних гасел демократичного (на словах) керівництва державою. Наслідком діяльності корумпованої влади стало небезпечне для стабільного розвитку України соціальне розшарування суспільства.

На конкретних фактах пропонуємо довести, що відсутність у політичного істеблішменту чіткого уявлення моделі суспільного розвитку України спричинило до ускладнення конституційного процесу, гальмування ринкових реформ і концентрації уваги на власному збагаченні шляхом пограбування загальнодержавної власності.

Пропонуємо на основі вивчення подій недалекого минулого і зокрема осені – зими 2004-2005 рр. знайти історичні паралелі, дати власну оцінку фактам і спробувати спрогнозувати подальший розвиток подій в Україні. Необхідно звернути увагу на роль народних мас і ступінь врахування їхніх інтересів у процесі державотворення, зростання масової соціальної і національної свідомості в суспільстві, політичну активність молоді.

 

Питання для самоконтролю:

1. Чи був альтернативний варіант розвитку подій у другій половині 80-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.?

2. Як Ви розумієте і оцінюєте демократичні перетворення в Україні?

3. Що спричинило до вибуху масового протесту восени 2004 р.

4. Чим відрізняється державний переворот від революції?

5. Ваше ставлення до міфологізації новітньої історії України та використання релігійного фактора у політичній діяльності.

Теми доповідей:

1. Перебудова «по-горбачовськи», її політичні та соціально-економічні наслідки.

2. Участь студентів у суспільно-політичному житті України наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.

3. Успіхи і прорахунки державотворення в Україні: економічна і політична складова.

4. «Помаранчева революція»: причини, рушійні сили, наслідки.

 

Література за списком: [1, 3, 5, 7, 12, 16, 18, 22, 30, 37, 56].

 

б) Тести для поточного контролю знань (1921–2010 рр.)

Завдання 1.

Схарактеризувати поняття і основний зміст історичних процесів 1921–1939 рр.

 

№№ Поняття Роки Основний зміст
1. Соціалістичні перетворення    
2. Радянська влада    
3. Диктатура пролетаріату    
4. НЕП    
5. СРСР    
6. “Коренізація”    
7. Колективізація    
8. Розкуркулення    
9. Кооперація    
10. Депортація    
11. Індустріалізація    
12. Тоталітаризм, сталінізм    
13. Командно-адміністративна система    
14. П’ятирічки    
15. Соцзмагання    
16. Культурна революція    
17. Репресії    
18. Конституції    

 

Завдання 2.

Заповнити таблицю, проаналізувавши наслідки возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР (1939–1940 рр.):

 

№№ Позитивні наслідки Негативні наслідки
     
     

Завдання 3.

Скласти хронологічну таблицю “Основні події Другої світової і Великої Вітчизняної воєн та їх історичні наслідки і політичні уроки”:

 

№№ Дата Характеристика події Історичні наслідки і політичні уроки
       
       

 

Завдання 4.

Заповнити таблицю “Причини і основні ознаки економічного застою (70-і-перша половина 80-х рр.) та кризи адміністративно-командної системи (друга половина 80-х рр. ХХ ст.).

 

№№ Політичні Економічні
     
     

 

Завдання 5.

Схарактеризувати успіхи і прорахунки у соціально-економічному, політичному і культурному розвитку незалежної України (1991–2005рр.).

 

№№ І. Політичні успіхи і прорахунки
   
  ІІ. Економічні успіхи і прорахунки
   

Завдання 6.

Зазначити періоди та основний зміст процесу державотворення в Україні.

 

№№ Дата Зміст
     
     

 


в) Тематика рефератів (модуль ІІІ)

1. Здобутки і прорахунки радянської влади в період індустріалізації і колективізації.

2. Причини і характер Другої світової і Великої Вітчизняної воєн. Місце України в економічних і політичних планах гітлерівської Німеччини.

3. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР і в Україні у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.

4. Національно-демократичний рух в Україні 60-х – 80- рр.

5. Демографічна проблема в незалежній Україні: причини і наслідки.

 


7. Методичні поради до написання рефератів

Реферат– один із важливих видів самостійної роботи студентів, який допомагає більш глибоко вивчити одну з проблем курсу після опрацювання відповідної наукової та методичної літератури. Підготовка рефератів сприяє виробленню навичок самостійного аналізу матеріалу, систематизації та його вільного викладу.

Студент обирає одну із запропонованих тем з курсу "Історія України" (див. перелік тем рефератів).

Підготовка рефератів починається зі складання бібліографії (не менше п’яти назв) та її опрацювання. На цьому етапі важливими є два взаємопов’язаних моменти: вміння читати і вміння конспектувати прочитане. Культура читання – важлива складова частина загальної культури людини і неодмінна умова активної пізнавальної діяльності. Правильна робота з книгою передбачає дотримання низки правил, основним з яких є свідоме засвоєння прочитаного, а не механічне заучування. Це вимагає зосередженості та виключає поверхове читання. Дане правило стосується не лише роботи над книгою під час написання реферату), а й вивчення курсу в цілому.

Опрацювання книги починається після ознайомлення зі змістом і вступом (передмовою). Це створить загальний орієнтир та уявлення про питання, що у ній висвітлюються. Потім здійснюється фронтальне ознайомлення з матеріалом, а після цього розпочинається його глибоке опрацювання. Неодмінним правилом при цьому є з’ясування незрозумілих слів, понять, визначень тощо, для чого слід користуватися словниками, довідниками, каталогами та ін. довідковими виданнями.

Працюючи з літературою, необхідно робити виписки (краще на окремих аркушах або картках) із зазначенням найважливіших подій, фактів, дат, імен, висновків, вказуючи усі складові наукового апарату (автор і назва твору, місце і рік видання, сторінка, напр.: Іванов М.Ф. Теорія та історія образотворчого мистецтва. – К., 1985. – С.28). Виписки згрупувати за тематикою і скласти план реферату, у якому передбачити вступ, кілька пунктів основної частини і висновки.

У вступі варто схарактеризувати важливість проблеми, стан її висвітлення в літературі, мету та завдання роботи. В основній частині потрібно розкрити зміст кожного питання у логічній послідовності з елементами самостійного аналізу матеріалу. Писати слід сучасною українською мовою, короткими чіткими фразами, правильно оформлюючи науковий апарат; цитати брати в лапки і зазначати в посиланні, з якого джерела вони взяті, вказуючи сторінку. Кожний пункт плану має бути логічно завершеним.

У висновку підводиться підсумок з теми в цілому, робляться узагальнення.

В кінці реферату подається список використаної літератури, підпис студента і дата виконання.

Реферат повинен мати обсяг 15–20 стор. машинопису (комп’ютерного набору) через 2 інтервали з полями не менше 2 см (ліворуч). На обкладинці реферату зазначаються: назва вузу, прізвище, ім¢я, по батькові виконавця, тема, назва дисципліни, факультет, спеціальність, курс, група, форма навчання (очна, заочна).

Реферати здаються старості, після чого за списком передаються на кафедру викладачеві для перевірки. Кращі з них будуть рекомендовані для обговорення на студентському диспуті.

При підготовці реферату студент може консультуватися у викладача кафедри суспільних наук УДУФМТ.

 


8. Питання для підготовки до іспиту

 

1. Найдавніші племена і державні утворення на території сучасної України.

2. Розселення, заняття та вірування східних слов’ян.

3. Передумови та причини утворення держави на Русі. Розширення і зміцнення Давньоруської держави наприкінці ІХ – Х ст.

4. Розквіт Київської Русі (кінець Х – перша половина ХІ ст.). Прийняття християнства та його значення в історичному розвитку східних слов’ян.

5. Виникнення, соціально-політичний розвиток та історичне значення Галицько-Волинської держави. Данило Галицький.

6. Історичне значення Давньоруської держави “Київська Русь”.

7. Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).

8. Утворення українського козацтва.

9. Причини та початок Визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Б.Хмельницький.

10. Переяславська Рада та Українсько-російський договір ("Березневі статті") 1654 р. Оцінка цих подій в історіографії.

11. Боротьба старшинських угруповань за гетьманську булаву (друга половина ХVІІ ст.).

12. Козацтво та його роль в історії українського народу.

13. Україна і Північна війна. Іван Мазепа. Оцінка особи і діяльності Мазепи в історіографії.

14. Гетьман Пилип Орлик та "Конституція прав і свобод Запорізького війська".

15. Україна – Гетьманщина в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

16. Запорізька Січ у ХVІІІ ст. Останній кошовий отаман П.Калнишевський.

17. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії у ХІХ ст.

18. Декабристи і Україна. “Південне товариство”. “Товариство об’єднаних слов’ян”.

19. Кирило-Мефодіївське товариство (засновники, мета, діяльність).

20. Селянська реформа 1861 р. та її наслідки.

21. Громадівський рух в Україні (друга половина ХІХ ст.).

22. Класова та національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ ст.).

23. Українські землі у міжнародній торгівлі (Х-ХІХ ст.).

24. Україна в революції 1905-1907 рр.

25. Україна в роки Першої світової війни.

26. Українська революція: доба Центральної Ради. М.С.Грушевський – видатний вчений, політичний, державний діяч України.

27. Схарактеризувати універсали Центральної Ради.

28. Проголошення України Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів. Причини протистояння радянської влади і Центральної ради.

29. Причини поразки й історичні уроки Української національно-демократичної революції (1917-1920 рр.).

30. Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр. (“Воєнний комунізм”).

31. Радянсько-польська війна 1920 р. та її наслідки для України.

32. НЕП в Україні.

33. Утворення Кримської АСРР, її історична доля.

34. Утворення Союзу РСР (30 грудня 1922 р.).

35. Політика коренізації (українізації): форма, зміст, суспільно-політичні насідки.

36. Особливості соціалістичної індустріалізації в Україні.

37. Колективізація в Україні. Причини, соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору в Україні 1932-1933 рр.

38. Українські землі під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини між двома світовими війнами.

39. Економічне становище України напередодні Другої світової війни.

40. Тоталітарний режим в СРСР і в Україні.

41. Початок Великої Вітчизняної війни. Місце України в політичних та економічних планах гітлерівської Німеччини.

42. Німецький окупаційний режим в Україні.

43. Радянізація західних областей України в 40-і – 50-і рр. Трагедія УГКЦ в контексті оцінок Львівського церковного собору.

44. Рух опору німецько-фашистським загарбникам на окупованих українських землях (1941-1944 рр.).

45. Становище України в повоєнний період. Хрущовська політична “відлига”.

46. Дисидентство 60-70-х рр. ХХ ст. в Україні.

47. Економічні реформи другої половини 60-х – початку 70-х рр. ХХ ст.

48. Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в другій половині 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.

49. Перебудова “по-горбачовськи” та її наслідки.

50. Боротьба національно-демократичних сил за державну самостійність України (1989-1991 рр.). Проголошення Акту незалежності України.

51. Розпад СРСР. Україна і країни СНД.

52. Прийняття Конституції незалежної України; її основні засади.

53. Українська державна символіка.

54. Сучасне економічне і політичне становище в Україні.

55. Наука і культура в незалежній Україні.

56. Зовнішньополітичні пріоритети України.

57. „Помаранчева революція”: причини, суть, наслідки.

58. Періодизація історії України.

59. Українська діаспора: історія і сучасність.

60. Пояснити походження назв “Русь”, “Україна”.

ЗНАТИ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ:

автономія, автохтонність, викупні платежі, геноцид, громадянське суспільство, буржуазна, буржуазно-демократична та соціалістична революції, державний переворот, десталінізація, дисидент, діаспора, духовне розкріпачення, етногенез, імпічмент, колабораціонізм, кондомініум, коренізація, менталітет, народність, референдум, розкуркулення, плюралізм, політична конфронтація, «право складу», протекторат, самоідентифікація, сепаратизм, суверенітет, тоталітаризм, унія, федерація.

 


9. Система модульно-рейтингової оцінки знань

Протягом семестру студенти вивчають теоретичний курс, працюють на семінарських заняттях і самостійно вивчають окремі теми, пишуть реферати й виконують творчі роботи тощо. Усі види праці, у т.ч. відвідання лекцій, семінарів, оцінюються за 100-бальною системою. Наприкінці вивчення матеріалу трьох модулів виконуються завдання для його закріплення і проводиться тестування.

Набрана студентом кількість балів сумується і складає семестрову оцінку без додаткового іспиту. Якщо студент не набрав відповідну кількість балів на оцінку “3” або бажає підняти свій рейтинг з “3” до “4” чи з “4” до “5” балів, він складає іспит.

 

Шкала оцінювання знань студентів у балах*

 

Поточне тестування за трьома модулями Відвідання лекцій Відвідання семінарів Виступ на семінарі Виступ з повідмленням Участь у роботі наук. конференцій, історичного тов-ва, олімпіаді Виконання с/р Сума
2–30 2–20 2–16 2–8 2–12 2-4 2-10  

 

За шкалою ECTS:

* 90–100 балів – відмінно (А);

75–89 балів – добре (ВС);

60–74 балів – задовільно (DE);

35–59 балів – незадовільно (FX), внаслідок чого обов’язково складається

іспит з усього курсу наприкінці семестру.

1-34 балів – незадовільно (F), отже повторне прослуховування курсу.


10. Основні вимоги до відповіді
на семінарі, співбесіді, іспиті

Відповіді на питання семінарських занять та екзаменаційних білетів, а також ті, що винесені для самостійного опрацювання, мають бути логічно побудованими і відбивати основний зміст події чи історичного явища. Для власної упевненості варто скласти орієнтовний план відповіді. Розповідь слід починати із зазначення часу і місця події, з’ясування причин, мети і завдань (руху, повстання, війни), характеристики учасників (рушійних сил, дійових осіб). Переказуючи зміст, необхідно виділяти головне, наводячи конкретно історичні факти, імена, цифрові показники. Завершуючи розповідь, слід зробити висновки, зазначити близькі та віддалені наслідки, причини невдач або успіхів, політичні уроки. Особливо цінуватиметься власна точка зору і оцінка подій або історичних осіб, що характеризуються. Важливо також правильно оперувати історичними термінами і тлумачити їх, орієнтуватися на історичній карті.

Іспит проводиться у письмовій формі.

 

11. Зразки екзаменаційних білетів

Екзаменаційний білет №1

1. Причини та початок Визвольної війни українського народу середини ХУІІ ст. Б.Хмельницький.

2. Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в другій половині 80-х-на початку 90-х рр. ХХ ст.

3. Дати визначення терміна “плюралізм”.

Екзаменаційний білет №2

1. Передумови утворення держави на Русі. Розширення і зміцнення Давньоруської держави наприкінці ІХ–Х ст.

2. Політика більшовиків в Україні в 1919–1920 рр. “Воєнний комунізм”.

3. Пояснити походження назв “Русь”, “Україна”.

 

12. Критерії оцінювання знань студентів на іспиті

Під час іспиту або комплексної контрольної роботи студент повинен виявити знання фактичного матеріалу, основних закономірностей історичного процесу та його учасників, причинно-наслідкових зв’язків і хронології подій.

На оцінку 5 (“відмінно”) студент має чітко у логічній послідовності з глибоким аналізом подій відповісти на три питання.

На оцінку 4 (“добре”) слід дати вичерпну відповідь на два перших питання.

Оцінка 3 (“задовільно”) ставиться за посередню відповідь на одне з перших двох питань.

Відповідь студента, яка свідчить про нерозуміння матеріалу, невміння навіть переказати його без будь-якого аналізу або пояснень, оцінюється на 2 (“незадовільно”).


13. Рекомендована література

Підручники, навчально-методична і довідкова література

1. *Бойко О.Д. Історія України. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

2. Історія України: Тренувальні тестові завдання. - К., 2007.

3. *Гудзь В.В. Історія України. Підручник для ВНЗ. – К., 2003.

4. Енциклопедія історії України. – Т. І. – К., 2003; Т. ІІ. – К., 2004; Т. ІІІ. – К., 2006; Т. IV. - К., 2007; Т. V. - К., 2008; Т. VI - К.,2009 (видання триває).

5. *Історія України. Документи і матеріали. – К., 2001.

6. *Історія України // За ред. В.А. Смолія. – К., 1997.

7. Історія України: Новий довідник. Вид. друге. – К., 2006.

8. Історія України. Документи. Матеріали. - Х., 2009.

9. *Історія України. Навч.-метод. посібник для семінарських занять. – К., 2006.

10. *Історія України.: Навч. пос. для студентів неісторичних спеціальностей. – К., 1998.

11. Василенко С.Д. Історія України. - Одеса, 2008.

12. Юрій М.Ф. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2010.

13. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2009.

14. Історія України: Навчально-практичний довідник. - Х., 2010.

15. *Малий словник історії України. – К., 1997.

16. *Новітня історія України. 1900–2000. – К., 2000.

17. *Остафійчук В.Ф. Історія України. Сучасне бачення. Навч. пос. Третє видання. – К., 2006.

18. *Україна в ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 2000.

19. Греченко В.А. Історія України. Модульний курс: Навчальний посібник для ВНЗ. - Х., 2009.

Література з окремих проблем історії України

 

20. Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). – К., 2000.

21. Асмунд А. Розбудова капіталізму. Трансформації в країнах колишнього Радянського блоку: Пер. з нгл. – К., 2003.

22. Базів В.А. Політичні партії в незалежній Україні. – Л., 1999.

23. Безсмертя. Книга пам’яті України. 1941-1945. – К., 2000.

24. Білорус О. Глобалізація і національна стратегія України. – Броди, 2001.

25. Боплан Г. Опис України: У 2 т. – К., 1990.

26. Брехуненко В. Богдан Хмельницький. – К., 2007.

27. Вівчарик М., Карабанов М. Україна етнонаціональна: від етногенезу до суверенної держави. – К., 2003.

28. Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.

29. Винниченко В. Відродження нації: У 3-х ч. – Репринтне видання з 1920. – К., 1990-1991.

30. Гальчинський А. Помаранчева революція і нова влада. – К., 2005.

31. Гетьмани України. - Х., 2008.

32. Голод 1921–1923 років в Україні.: Зб. докум. і матеріалів. – К., 1993.

33. Голод в Україні 1946 – 1947: документи і матеріали. – Київ–Нью-Йорк, 1996.

34. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1999.

35. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

36. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1991.

37. Етнос. Нація. Держава. Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду / За ред.. Ю. Римаренко. – К., 2000.

38. Канигін Ю.М. Початок і кінець часів: Новий погляд на історію. - К., 2005.

39. Історія України: Завдання комплексного контролю для студентів. - К., 2005.

40. Історія України: Хрестоматія: Навч. пос.: У 2ч. – 2-е вид. – К., 1996.

41. Руїна. Друга половина ХVІІ ст. – К., 1996.

42. Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30-і роки). – К., 1991.

43. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Л., 1993.

44. Костюк Т.Й. Про значення зовнішньої торгівлі для економіки України // Торгівля і ринок України: тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк, 1998.

45. Крижановська О.О. Поміщицькі селяни Правобережної Україеи у 30-50-х рр. ХІХ ст.: умови життя, суспільно-політичний світогляд, соціальний темперамент. - К., 2008.

46. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1933 рр.). – К., 1999.

47. Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – М., 2004.

48. Липинський В. Релігія і церква в історії України. – К., 1995.

49. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва.– Л., 1991.

50. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. – К., 1994.

51. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

52. Нариси історії Закарпаття: У 2-х т. – Ужгород, 1993.

53. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К., 2003.

54. Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів. – К., 2001.

55. Полоська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – К., 1993.

56. Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія: Історіософія світової та української історії ХVІІ-ХХ ст. – К., 2002.

57. Розвиток України в регіональній перспективі: політичні, економічні, соціальні проблеми регіоналізації. – К., 2002.

58. Реєнт О. Україна в імперську добу. – К., 2003.

59. Саган Н.О. Україна моя. Ми бережемо пам’ять про подвиги твоїх героїв. – К., 2004.

60. Сергійчук В. Етнічні межі і державні кордони України. – К., 2000.

61. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

62. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К., 1999.

63. Ткаченко Г.С. Великая Отечественная война в кривом зеркале манипуляторов сознания. - К., 2009.

64. Толочко П. Украина: государство или страна? - К., 2008.

65. Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин. – К., 2003.

66. Українська діаспора. Соціологічні та історичні студії. – К., 2003.

67. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996. – К., 1997; - Закон України „Про внесення змін до Конституції України”, № 2222-ІV від 08.12.2004 р.

68. Українські ліві: між ленінізмом і соціал-демократією / За ред.. О.Гараня, О.Майбороди. – К., 2000.

69. Усі видатні постаті історії України. – Х., 2007.

70. Чупин Г.Т. Предистория и история Киевской Руси, Украины и Крыма. - 2010.

71. Українські політичні партії кінця ХІХ-початку ХХ ст. Програмові і довідникові матеріали. – К., 1993.

72. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 1997.

73. Шиловцев Ю.В. Ми перемогли! Ми переможемо!. – К., 2005.

74. *Шип Н.А. Етимологія і семантика терміна «Русь» - К., 2002.

75. *Шип Н.А. Суспільно-політичне і духовне життя українців у складі Російської імперії (ХІХ ст.) – К., 2004.

76. *Шип Н.А. Україна-Русь у міжнародній торгівлі (ІХ-ХІІІ ст.). – К., 2007.

77. Шляхами перемоги (1941–1945 рр.): Методичні поради. – К., 2003.

78. Щербак Ю.М. Україна: виклик і вибір: Перспективи України в глобалізаційному світі ХХІ ст. – К., 2003.

79. Щокін Г. Закони соціального розвитку і управління. - К., 2006.

80. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

81. Яневський Д. Загублена історія втраченої держави. - Х., 2009.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 703 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Самообман может довести до саморазрушения. © Неизвестно
==> читать все изречения...

862 - | 713 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.