Передумови польсько-литовської інтеграції. Кревська та Городельська унії.

З урегулюванням галицького конфлікту провідні політики Польщі та Литви зрозуміли, що їх об’єднують важливі спільні інтереси. Обидві країни перебували під загрозою агресивних планів Тевтонського ордену, що панував на. Балтійському узбережжі. Виснажена до краю своєю експансією на сході, Литва була нездатною чинити опір німцям на півночі. І без того складна ситуація погіршувалася швидким зростанням могутності й престижу Московського князівства, що загрожувало зі сходу. Тим часом поляки, незадоволені династичними зв’язками з угорцями і прагнучи заволодіти іншими українськими землями, шукали нових можливостей для здійснення своїх намірів. У цей момент магнати Південно-Східної Польщі висунули несподівану пропозицію: укласти унію між Польщею та Литвою, одруживши польську королеву Ядвігу з новим великим князем литовським Ягайлом (Ягеллом).

Кревська унія 1385 - угода про дінастіческом союз між Великим князівством Литовським і Польщею, за яким литовський великий князь Ягайло, одружившись з польською королевою Ядвігою, проголошувався польським королем.

1. Передісторія З 1340 королівство Польща та Велике князівство Литовське воювали за галицько-волинську спадщину. Після смерті Ольгерда в 1377 у Великому князівстві Литовському почалася боротьба за владу. Великим князем став Ягайло Ольгердович, його брати Андрій Полоцький і Дмитро Стародубський і Трубчевський перейшли на службу до Дмитру Івановичу Московському, ставши його намісниками відповідно у Пскові і Переславлі-Заліському, і брали участь в Куликовській битві в 1380 на боці Москви. В жовтні 1381 Ягайло (отримав у тому ж році ярлик на велике княжіння від Тохтамиша) був скинутий із престолу своїм дядьком Кейстутом. У травні-червні 1382 проти Кейстута сталося виступ Дмитра-Корибута Ольгердовича, і вже в липні Ягайлу вдалося повернути владу при військової допомоги Тевтонського ордена. Кейстут був укладений в Кревський замок, де був задушений 15 серпня 1382 (24 серпня головні сили Тохтамиша обложили Москву).В 1384 Ягайло, Скиргайло і Дмитро-Корибут уклали з Дмитром Московським і його двоюрідним братом Володимиром Серпуховський два попередніх договору, які передбачали, в тому числі, шлюб Ягайла з дочкою Дмитра Донського за умови підпорядкування литовського князя верховної влади князя московського і визнання православ'я державною релігією Великого князівства Литовського, які так і не були реалізовані. Дмитро Іванович Московський погодився на виплату данини Орді з підвладних земель в підвищеному розмірі та відправив в Орду старшого сина Василя в якості заручника.Не виключено, що перспектива особливо важкої даннической залежності від Орди справила вплив на політичні настрої феодалів підвладних Литві князівств Русі і також зіграла роль фактора, що сприяв переважанню в середовищі литовської знаті близькою до Ягайлу угруповання, яке побоювалася втратити свої панівні позиції в частині земель Русі і орієнтувалася на Польське королівство У 1384 році Ягайло уклав з Тевтонським орденом договір в Дубіссах, в якому зобов'язався передати Ордену Жмудь і прийняти протягом 4 років католицтво. Кревська унія була підписана 14 серпня 1385 в замку Крево (територія сучасної Білорусі). Внаслідок чого Ягайло взяв на себе ряд зобов'язань: перевести Литву на латинський алфавіт; використовувати всі можливі засоби і сприяти, щоб повернути втрачені Польщею Землі; збільшити кількість полонених; повернути Польські землі, відібрані у неї ким завгодно; перейти в католицизм і звернути до нього всіх своїх братів, бояр, народ; приєднати до Польського Королівства руські землі; виплатити колишньому нареченому Ядвіги (Вільгельм (герцог Австрії)) 200 тис. як компенсацію за порушення шлюбної угоди.Війська, законодавство і судова система, а також скарбниця (включаючи грошову емісію) залишалися роздільними, зберігалася і кордон між державами з справлянням митних зборів.3. Наслідки Підписання Кревської унії, хоча й викликало хвилю невдоволення частини литовсько-руської знаті, стало етапом до припинення боротьби між двома державами за південно-західні руські землі (останній етап війни за галицько-волинську спадщину відбувався у формі придушення спільними польсько-литовськими зусиллями самостійності князя Федора Любартовича) і сприяло розширенню їх меж до узбережжя Чорного моря.Умови Кревської унії (в 1401 їх уточнила Віленської-Радомська унія) діяли протягом 184 років, аж до 1569, коли Литва і Польща підписали Люблінську унію, що об'єднала обидві держави в конфедеративний республіку

Городельська унія 1413 року 1410 року об’єднані війська Польщі та Литви за підтримки українцiв, бiлорусiв, чехів здобули велику перемогу під Грюнвальдом над лицарями Тевтонського ордену. Грюнвальдська перемога дала новий поштовх для оформлення державно-правових відносин мiж Польщею та Литвою. У жовтні 1413 року в замку Городець (на Західному Бузі) була підписана Городельська унія, яка передбачала:

· рух Польщі та Литви до об’єднання в єдину державу

· широкі довiчнi повноваження Вiтовта як великого князя литовського

· постійну автономію Литви у відносинах з Польщею

Однак так само в унії зафіксовано:

· зверхність польського короля над Литвою

· запровадження в Литві сейму, призначення посадових осіб, вибір адмiнiстративно-територiального устрою, вигідних Польщі

· зрівняння в правах польських феодалiв-католикiв та литовських можновладців, які приймуть католицьку вiру.Це знову ж таки викликало незадоволення православної частини населення й уже немолодий Вiтовт, відчуваючи небезпеку, вирішив відстоювати незалежність Литви. Проте задумане не вдалося - князь Вiтовт помер 1430 року. Нехтуючи умовами Городельської унії, за якою великий князь мав би обиратися лише за згоди Ягайла, литовська та українська шляхта призначила великим князем Литви Свидригайла Ольгердовича (Ягайдового брата). Унаслідок цього в 1432 році вкотре спалахнула війна мiж Польщею і Литвою.І без того скрутне становище Литовського князівства ускладнилося внутрiшнiм розколом i виникненням двох новоутворень: власне Литви на чолі з Сигізмундом та Великого князівства Руського (назва за літописом), де й далi княжив Свидригайло. Але вік цих двох держав, як і їхніх князів, був дуже короткий. Ягайло не міг допустити до влади нi Свидригайла, нi Сигізмунда.1440 року великим литовським князем коронували Ягайлового сина - 13-рiчного Казимира. Хоч новий князь відразу видав "Віленський привілей", який зрівнював права православної i католицької шляхти, відносини мiж Польщею та Литвою ще тривалий час були досить напруженими.