Список рекомендованої літератури з курсу складається з двох частин: основної та додаткової. До списку основної літератури включені підручники, навчальні посібники, монографії, конспекти лекцій, збірки документів й матеріалів, енциклопедії та методичні вказівки до семінарських занять і самостійної роботи. Вся навчальна література має відповідний гриф і є доступною для студентів у друкованому та електронному вигляді. Кафедра підготувала електронний варіант лекцій та семінарських занять, що зберігається у фондах кафедри та гуманітарному залі науково-технічної бібліотеки НТУУ “КПІ” (№ 15). Кількість примірників основної навчальної літератури відповідає акредитаційним вимогам (1 примірник на 3-х студентів). Ці примірники є у фонді НТБ та у методичному кабінеті кафедри історії. Список додаткової літератури призначений для більш поглибленого вивчення окремих розділів, тем або курсу у цілому.
СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Грушевський М. Історія України-Руси. в 11т.-К., 1991-1997.
2. Бойко О.Д. Історія Укаїни. – К., 1999.
3. Історія України. За редакцією Ковальського Б.П. – К.,1998.
4. Історія України. Конспект лекцій. – В 4-х частинах. – К., 1993-1995.
5. Історія України. Під загальною ред. В.А.Смолія – К., 1997.
6. Історія України. За редакцією Ю.Зайцева. – Львів, 1996.
7. Конституція України. – К., 2000.
8. Декларація про державний суверенітет України: прийнята Верхавною Радою Української РСР 16 липня 1990р. – К., 1991.
9. Акт про незалежність України, прийнятий 24 серпня 1991 року. ІІ Хрестоматія з історії України. – К., 1993 – с. 363-364.
10. Новітня історія України (1900-2000рр.) А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусев, В.П.Дрожжин та ін. – К., 2000
11. Україна в ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.,2000.
12. Національні процеси в Україні. Документи і матеріали. В 2-х частинах. – К., 1997.
СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Грицяк Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст. Навч. посібник. – К., - 1997.
2. Курас І., Нагорна Л., Євтух В. та ін. Етнополітичний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи.- К., - 1997.
3. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000рр.). – К., 2000.
4. Політична історія України. – За ред. В.І.Танцюри. – К., 2001.
5. Україна і світ. Історія господарства. – К., 1994.
6. Павловський М.А. Шлях України. – К., 1997.
7. Киричук В.В. Історія державного управління в Україні. – К., 2000.
8. Дігтяр П.А. Історія держави і права України. – К., 1997.
9. Шевчук В., Тараненко М. Історія української державності.- К., 1999.
10. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.
11. Толочко П.П. Київська Русь – К., 1996.
12. Історія Української РСР у в-т., 10 лн.- К., 1997/ 1979рр.
13. Історія Українського війська. – Львів, 1992.
14. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997.
15. Історичні карти, схеми.
Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми дисципліни _________________“Історія України ”___________________________,
(назва дисципліни)
затвердженої ___________ протокол №12 від 29.06.07.________________________
(дата затвердження)
Розробники програми:
_к.і.н.,проф. Ковальський Б.П., к.і.н., доц Білявська О.С., к.і.н., доц. Лабур О.В._
(вчений ступінь, звання, прізвище та ініціали авторів програми)
_ к.і.н.,проф. Ковальський Б.П __/__________________/
_ к.і.н., доц Білявська О.С. _____/__________________/
_ к.і.н., доц. Лабур О.В._ _______/__________________
Додаток А
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Проблеми періодизації історії України в українській історіографії..
2. Проблеми етногенезу українського народу в історичній літературі.
3. М. Грушевський – видатний український історик та громадсько-політичний діяч.
4. Утворення давньоукраїнської князівської держави – Київської Русі, її державний лад та система органів управління та етапи її розвитку.
5. Суспільна організація Галицько-Волинського князівства, його соціальна структура.
6. Причини та особливості формування історико-етнографічних регіонів України: Буковини, Волині, Галичини, Закарпаття, Слобожанщини, Півдня, Середнього Подніпров’я.
7. Литовська та польська експансії на українських землях: етнополітичні виміри.
8. Українське козацтво як державотворча сила.
9. Утворення української держави – Війська Запорозького під проводом Б.Хмельницького, її державного-політична та соціально-економічна організація.
10. Причини та наслідки ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
11. Соціальна модернізація України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.
12. Українське питання у Першій світовій війні.
13. Національне питання в програмних українських політичних партій та рухів та боротьба за його реалізацію у кінці ХІХ – на початку ХХст.
14. Пошук оптимальної моделі будівництва незалежної української держави під час революції 1917-1920рр.
15. Західноукраїнські землі у 1918-1920рр. Боротьба за відродження Української держави.
16. Плани сусідніх держав щодо України на передодні та на початку Другої Світової війни.
17. Українське питання в політиці фашистського Рейху. Розгортання руху опору на окупованій Німеччиною та її союзниками території України в 1941-1944 рр.
18. Запровадження нової моделі освіти на Україні на рубежі ХХ-ХХІ ст.
19. Проблеми та шляхи вирішення національно-мовних і культурних потреб усіх етносів України в умовах розбудови незалежної держави..
20. Політичний і духовний розвиток українського суспільства у період загострення кризових явищ радянської системи (1965-1985рр.). Дисидентство, його течії.
21. Прийняття християнства та його роль у розвитку освіти Київської Русі.
22. Українські наукові школи в контексті світової історії.
23. Становище та перспективи розвитку вищої школи України у рамках Болонського процесу.
24. Україна в сучасних геополітичних перетвореннях. Етапи розвитку зовнішньополітичних стосунків України з Росією та США.
25. Основні етапи та напрямки розбудови незалежної Української держави в другій половині 90-х рр. ХХ ст.
26. Утворення багатопартійної системи та її вплив на громадсько-політичне життя сучасної України.
27. Історичний вимір конституційного процесу в Україні та його роль у політичному реформуванні держави на рубежі ХХ - ХХІст.
28. Основні тенденції співробітництва України з міжнародними організаціями в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.
29. Культура, освіта та спорт в умовах функціонування суверенної держави.
30. Історичні процеси реформування релігійних конфесій в Україні на сучасному етапі, їх взаємовплив та стосунки з державою.
31. Сучасна соціальна політика України та заходи щодо подолання кризових явищ.
32. Міграційні процеси на території України у ХІХ-ХХст.
33. Українська діаспора, її роль у розбудові української держави на сучасному етапі.
34. Репатріація кримськотатарського населення та проблеми його облаштування на сучасному етапі.
Додаток Б
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО РЕЙТИНГОВУ СИСТЕМУ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
з кредитного модуля (дисципліни) Історія України________________
(код та назва)
для спеціальності: усіх_____________________________________________ (шифр та назва)
факультету _усіх_______________________________________________________
Розподіл навчального часу за видами занять і завдання з дисципліни згідно з робочим навчальним планом.
| Семе-стр | Навчальний час | Розподіл навчальних годин | Контрольні заходи | ||||
| Кредити | Акад. год. | Лекції | Семінар | СРС | Реферат | Семестр. Атестація | |
| 1 або 2 | 1,5 | Залік |
Рейтинг успішності студента складається з балів, що отримуються за роботу на 9-ти лекціях, на 4-х семінарських заняттях, в тому числі за 3 експрес-контроля, що проводяться на семінарах, балів за реферат. Семестровим контролем є залік.
Система рейтингових балів та критерії оцінювання.
1. Робота на лекціях:
Ваговий бал – 1. Максимальна кількість балів на всіх лекціях дорівнює
1 бал × 9 = 9 балів
за наявністю конспектів від 0 до 1 бала (1 бал за кожну із 9-ти законспектованих лекцій).
2. Робота на семінарських заняттях:
експрес-контроль. Ваговий бал:
повна відповідь - 5 балів;
неповна відповідь - 3-4 балів;
незадовільна відповідь - 0 балів
виступи на семінарі. Ваговий бал:
глибоке розкриття питань семінару,
вільне володіння матеріалом - 10 балів;
неповна багаторазова участь у роботі семінару - 8-9 балів;
участь у роботі семінару - 5 балів;
максимальна кількість балів за всі семінарські заняття
5 балів × 3 +10 балів × 4 = 55 балів
3. Реферативна робота. Ваговий бал: - 36 балів;
глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 34-36 балів;
вміння виділити за темою аспект у питанні
та зробити висновок - 30-33 балів;
обґрунтоване розкриття проблеми - 26-29 балів;
реферат суто компілятивного рівня - 25-28 бали;
тема розкрита не повно - 22-24 бали;
реферат не зарахований - 0 балів;
Штрафні та заохочувальні бали за:
відсутність на семінарському занятті без поважних причин - - 2
несвоєчасне (пізніше ніж на тиждень) подання реферату - - 5
участь у студентській науковій конференції з дисципліни, виконання завдань
із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни (складання, карт, схем, таблиць, відвідування музеїв і використання в роботі над курсом музейного матеріалу) надається від 5 до 10 заохочувальних балів.
Розрахунок шкали (R) рейтингу:
Сума вагомих балів контрольних заходів протягом семестру складає:
Rс = 9б.+55б.+36б. = 100 балів
Для виставлення оцінок до залікової книжки RD переводяться у традиційні та ECTS оцінки відповідно до таблиці:
| Значення рейтингу з дисципліни | Оцінка ECTS та визначення | Традиційна диф. зал. оцінка | Традиційна зал. оцінка |
| 95 R ≤ RD | A – відмінно | Відмінно | Зараховано |
| 85 ≤ RD < 95 | B – дуже добре | Добре | |
| 75 ≤ RD < 85 | C – добре | ||
| 65 ≤ RD < 75 | D – задовільно | Задовільно | |
| 60 ≤ RD < 65 | E – задовільно | ||
| RD < 60 | FX – незадовільно | Незадовільно | Незараховано |
| RD < 40 | F – незадовільно (потрібна додаткова робота) | Недопущено |
Необхідною умовою допуску до заліку є позитивна оцінка з реферату (не менше 22 балів) та попередній рейтинг не менше 60 балів.
Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг більше 60 балів, отримають оцінку з дисципліни “автоматом”.
Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з дисципліни менше 60, тобто оцінку “незадовільно” або “не зараховано”, зобов’язані складати залік, тобто залікову к.р.
Студенти, які набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD≥60) мають можливості:
· не складати залік, а отримати залікову оцінку так званим “автоматом”;
· складати залік з метою підвищення залікової оцінки;
· в разі отримання оцінки більшої, ніж у семестрі, попередній рейтинг студента з історії України скасовується і він отримує оцінку тільки за результатами складання заліку;
у разі отримання на заліку оцінки меншої, ніж у семестрі, за студентом зберігається семестрова оцінка.
