Склад та порядок розроблення проекту впорядкування території населених пунктів

 

Положення 2.3 з Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджено наказом Держкомземом України від 26.08.1997р., №885

До складу робіт при інвентаризації земель входить:

а) результати польових робіт подаються підрядчиком у вигляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма).

б) до складу документації входять:

- пояснювальна записка;

- технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

- список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

- список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

- перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

- перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

- перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);

- експлікація всіх земель та розподіл їх по землекористувачах (власниках землі) та угіддях по формі 6-зем.;

- зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

- каталог координат кутів повороту меж кварталу;

- акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

- абриси меж земельних ділянок;

- каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);

- план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

- схема прив'язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

- схема планової опори;

- відомість врівноваження теодолітних ходів.

в) документацію щодо інвентаризації земель підрядчик подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

г) міське управління, районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління, відділ земельних ресурсів повертає документацію на доопрацювання.

д) на підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з наступних питань:

- наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його корегування;

- порядок створення основи для робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- наявність спірних питань і пропозиції по їх вирішенню;

- склад земель по категоріях та формах власності, по кварталах і зведений звіт по району, населеному пункту;

- виявлення порушень в землекористуванні;

- виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;

- пропозиції щодо уточнення існуючих меж населеного пункту;

- стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

е) зведений звіт інвентаризації підрядчик подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування і архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної держадміністрації. Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

є) після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту, всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищестоящі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

ж) по кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

 

Порядок проведення інвентаризації земель такий:

1. Виконавцями робіт по інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі - підрядчик).

 

2. Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два
етапи:

1) етап - підготовчий;

2) етап - виробничий.

2.1.1. Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

- збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

- підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

- розробці технічного завдання;

- підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;

- складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

- аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

- аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

- аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

- аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

2.1.2. Вивченню і аналізу підлягають:

- облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

- документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

- матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

- інформація про землекористувачів та землевласників;

- матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

- затверджена містобудівна та проектна документація (також в т.ч. для індивідуальних забудовників).

2.1.3. На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт:

- структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

- встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

- формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

- обстеження пунктів геодезичної мережі;

- обстеження існуючих меж кварталу, массив у, мікрорайону;

- обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

- складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;

- складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

2.1.4. В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад - міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об'єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги.

2.1.5. На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

2.1.6. При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

- на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

- схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри емельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв.м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;

- у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

- у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок
межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.
2.2) Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

- складання списку власників землі (землекористувачів);

- польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

При виконанні робіт цього етапу необхідно керуватись наступними принципами:

- основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) підпорядкування - масштабу 1:500;

- відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов'язкове;

- граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування - 0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах - 0,2 м; у селах - 0,4 м.

2.2.1. Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

2.2.2. Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

2.2.3. Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

2.2.4. При проведенні польових обстежень проводиться тимчасовезакріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за наступними варіантами:

2.2.4.1. При наявності плану масштабу не дрібніше ніж 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив'язуються до пунктів полігонометрії (в обов'язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план.

2.2.4.2. При необхідності корегування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив'язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план.

2.2.4.3. При наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

При відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визначається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотознімку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються у відповідності з інструкцією по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та у відповідності до вимог Будівельних норм іправил - БНІП 1.02.07-87
"Инженерные изыскания для строительства".