Проголошення УНР не відповідало цілям більшовиків — створення пролетарської держави: для них Україна була цінним джерелом матеріально-технічних і людських ресурсів. У цих умовах 4 грудня 1917 р. Українська ЦР одержала урядову радіотелеграму з Петрограда, підписану В. Леніним і Л. Троцьким. Цей документ називався Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради. Відповідно до нього УНР визнавалася, а влада Центральної Ради — ні. УЦР повинна була визнати радянську владу і виконати такі ультимативні вимоги:
1) відмовитися від створення Українського фронту;
2) не пропускати військові частини з фронту на Дон (до генерала О. Каледіна) та Урал;
3) допомагати військам більшовиків на Південному фронті в боротьбі з генералом О. Каледіним;
4) призупинити роззброювання радянських полків і червоногвардійців в Україні.
Генеральний Секретаріат відмовився виконати ці вимоги, після чого війна між більшовицькою Росією та УНР стала неминучою. Проти УНР було кинуто 30-тисячне угруповання Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнком, М. Муравйовим, І. Єгоровим. Дуже швидко було захоплено Харків, Полтаву, Чернігів. Протягом січня 1918 р. більшовики зайняли Лівобережну Україну. Кривавий бій розгорівся 16 січня 1918 р. під Крутами, у якому загинуло кількасот студентів і гімназистів, які чинили опір більшовицькому наступу.
Додаткова інформація Із твору У ласа Самчука «Крути»: «...Українська молодь, що... з Піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою... хто відверто... й рішуче вступив у боротьбу... її ідеалом було — власна державність, власне суверенне життя, своя духовність. [У її боротьбі лунав] мотив опору марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, глибоко переконаного, що тільки незалежність на землях предків дасть повну впевненість, що більшовизм... буде стерто з поверхні нашої планети». За умов погіршення військово-політичної ситуації в Україні на засіданнях Малої Ради УЦР неодноразово висувалися вимоги проголосити незалежність України. 9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал. Основні положення цього документа, розробленого на основі проектів М. Гру шевського, В. Винниченка і М. Шаповала, були такими:
— УНР проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою'українського народу;
— УНР установлювала мирні взаємини із сусідніми державами — Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими; — УЦР виступала від імені народу України до скликання Українських Установчих Зборів;
— Генеральний Секретаріат (уряд) був перейменований на Раду Народних Міністрів;
— урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, укласти з ними мир;
— передбачалися демобілізація армії та створення народної- міліції, запровадження суворого контролю над банками, навесні — роздача землі селянам без викупу.
Після прийняття IV Універсалу ЦР прийняла закон про ліквідацію права власності на землю (19 січня 1918 р.) і закон про національно-персональну автономію.
Додаткова інформація
Із закону УЦР про національно-персональну автономію:
Ст. 1. Кожна з націй, що населяють Україну, має право в межах УНР на національно-персональну автономію: право на самостійний устрій свого національного життя... Це є невід'ємне право націй, і жодна з них не може бути позбавлена цього права чи обмежена в цьому.
IV Універсал відіграв важливу роль в історії української державності. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Із проголошенням незалежності вона отримала змогу вести самостійну міжнародну політику і укласти Берестейський Мирний договір з країнами Четверного союзу.
Наприкінці січня 1918 р. більшовики захопили Київ і розпочали «червоний терор».
Головні причини поразки військ УЦР у війні з радянською Росією:
— керівництво УЦР не змогло створити боєздатну національну армію;
— значна частина населення зайняла нейтральну позицію стосовно подій, що відбувалися; — соціальна невдоволеність внутрішньою політикою УЦР у селах і містах (затримка зарплатні залізничникам, робітникам; затримка проведення аграрної реформи);
— віра українських солдатів в обіцянку більшовицького уряду роздати землю і покласти край війні;
— політична і психологічна непідготовленість керівництва УЦР до війни (українські соціалісти в ЦР вважали, що війна між соціалістичними урядами неможлива в принципі);
— нездатність керівників національно-визвольного руху повести за собою широкі народні маси.
Висновок. Війна радянської Росії з УНР негативно вплинула на перебіг національно-визвольної революції, а УЦР не змогла згуртувати українські сили для відсічі більшовицькому вторгненню. Прийняття IV Універсалу ЦР стало визначною подією у розвитку української державності. Україна нарешті проголосила про свою незалежність. І хоча ідея самостійності зазнала краху, вона надихала майбутні покоління На боротьбу за незалежність України.
Дати: 4 грудня 1917 р., 16 січня 1918 р., 22 січня 1918 р.
■ Поняття, терміни, назви: ультиматум, IV Універсал, Крути.
■ Особистість в історії: В. Ленін, Л. Троцький, М. Грушевський.
