3. Принцип науковості освіти.
4. Принцип доступності (посильності) навчання.
5. Принцип зв'язку навчання з життям, теорії з практикою.
6. Принцип наочності навчання.
7. Принцип систематичності, системності, послідовності, наступності навчання.
8. Принцип цілеспрямованості та мотивації навчання.
9. Принцип активності та самостійності учнів у навчанні.
10. Принцип свідомості й міцності засвоєння знань, умінь і навичикок.
11. Принцип індивідуального та особистісно зорієнтованого підходу до учнів у процесі навчання
12. Принцип оптимізації навчального процесу.
32.Методи навчання. Метод як багатомірне явище.
Методи навчання – це упорядковані способи діяльності вчителя і учня спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань.
Прийоми навчання – це складові методу, певні разові дії спрямовані на реалізацію вимог до певних методів.
Засоби навчання – обсяг навчального обладнання, що використовується для організації пізнавальної діяльності учнів (книги, зошити, карти, картини, письмове приладдя, технічні засоби навчання, натуральні предмети).
33. Класифікація методів навчання: різні підходи. 34, 35, 36 - все в таблиці!!!
1 група методів. Методи організації і здійснення пізнавально-навчальної діяльності.
| За джерелами знань | За способом викладу матеріалу | За характером пізнавальної діяльності | За рівнем самостійності |
| Словесні: - бесіда - дискусія - розповідь - лекція - конференція - пояснення наочні: - натуральні - таблиці - картини - карти - схеми практичні: - практичні роботи - лабораторні роботи навчально-виробнича практика. | Індуктивні (від частин до цілого) Дедуктивні (навпаки) Аналітичні (ціле на частини) Синтетичні (поєднання частин в ціле) | Репродуктивний Конструктивний Частково-пошуковий Творчий | Самостійна робота під керівництвом вчителя Самостійна робота учня |
2 група методів. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
| Методи стимулювання інтересу до навчання | Методи стимулювання обов’язку і відповідальності |
| - пізнавальні ігри - навчальні дискусії - створення ситуації зацікавленості - створення ситуації успіху реалізація виховного потенціалу ситуації неуспіху, емоційних переживань | - формування впевненості і усвідомленості учнем соціальної і особистісної значущості учіння - вимоги до знань (прямі і опосередковані) - вправи, виконання вимог змагання, заохочення, покарання |
3 група методів. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
| Усного | Письмового | Практичного |
| Індивідуальне, фронтальне, усні заліки та екзамени | Письмові самостійні і контрольні роботи, творчі, лабораторні роботи, екзамени, заліки | Лабораторні роботи по плану |
37.Вплив методів на формування і розвиток пізнавальних здібностей.
Пізнавальні здібності сприяють загальні спрямованості д-сті школяра і можуть відігравати значну роль у структурі його особистості. Вплив пізнавального інтересу ні формування особистості забезпечується рядом таких умов: -рівнем розвитку інтересу; -характером; -місцем пізнавального інтересу серед ін. мотивів, їх взаємодією; -своєрідністю процесу в пізнавальному інтересі; - звязком з життєвими планами і перспективами. Ефективним щодо розвитку різнавальних здібностей є застосування за змістом спрямованістю(комп’ютерні, дидактичні, рольові) і засобами ігрових психотехнік, які мають різну специфіку. Завдяки цьому оптимізується весь процес розвитку пізнавальних здібностей дитини, виробляється індив. «почерк» дитини, гармонійності розвитку різних компонентів пізнавальних здібностей.
38. Вплив методів на формування активної продуктивної д-сті.
Продуктивне навчання – це процес створення учнем певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня. Основні принципи продуктивного навчання: служіння дитині; глибоке знання природи дитини, законів її розвитку і виховання; демократизація; гуманізація; національний характер; вільний вибір; самоосвіта; індивідуальність; продуктивність, результативність.
39.Вплив методів на формування уміння застосувати знання у конкретних умовах, практичній д-сті, сомовдосконалення.
На засадах свідомості мають формуватися вміння, а також навички поведінки відповідно до встановлених правил і моральних норм. Процес формування вмінь і навичок, які б переросли у звички, є довготривалим і багатоаспектним. Для формування вмінь і звичок інколи потрібний не один місяць копіткої роботи. Проте така робота педагога вкрай необхідна, оскільки вона полегшує життєдіяльність особистості, готує вихованця до активної участі в соціальний сфері буття. Цьому традиційно слугують методи вправ і привчання.
Види навчання.
1. Пояснювально-ілюстративний
2. Проблемний
3. Програмований
Пояснювально-ілюстративний- вид навчання полягає в тому, що вчитель надає знання у готовому вигляді, учні сприймають і відтворюють їх. Переваги:
- систематичність;
- Послідовність;
- Відносно малі витрати часу
Недоліки:
- Слабо реалізується (розвиток, логічне мислення) розвивальна функція навчання, діяльність учня в основному репродуктивна (відтворююча)
- Найдавніша форма (вид) навчання існував в усі часи розвитку школи.
Проблемний вид навчання.
При проблемному навчанні вчитель не повідомляє готових знань, а організовує учнів на їх пошук: визначення поняття, закономірностей, теорій. Усе це учні формулюють у процесі пошуку, спостережень, аналізу фактів, явищ, тобто в процесі мисленнєвої діяльності. У цьому випадку процес навчання подібний до наукового пошуку і відображається у таких формах роботи на уроці: проблемна ситуація, гіпотеза, експеримент, а далі вибираються засоби розв’язання, аналіз результатів, висновок. Переваги:
- Розвиваються розумові здібності, підвищується інтерес до навчання, збуджуються і розвиваються творчі сили.
Недоліки:
- Не завжди можна застосувати через особливості навчального матеріалу (є матеріал, який треба просто вивчити і знати. Де усе навантаження лягає на пам'ять, а не на розмірковування);
- Забирає більше часу ніж пояснювально-ілюстративне.
- Не всі вчителі вміють організувати його належним чином.
Цей вид навчання започаткував в Америці філософ Дьюі і називався він тоді «навчання через дії» (друга половина ІХХ – перша ХХ ст.). спрямований на формування ділової людини здатної самостійно думати і приймати виважені, обґрунтовані рішення для досягнення успіху, особистого благополуччя власним розумом і діяльністю. Був розповсюджений у після воєнний час.
Програмоване навчання.
Управлінський процес, коли навчальний матеріал розбивається на дрібні частини, які легко засвоїти, ще називають покрокове навчання, кожний крок має таку схему: пред’явлення – засвоєння – перевірка. Переваги:
- Дрібні частки швидко засвоюються;
- Темп засвоєння вибирає учень;
- Забезпечується високий результат.
Недоліки:
- Не всякий матеріал можна поділити на дрібні частини;
- Обмежується розумовий розвиток учня репродуктивними операціями;
- Дефіцит спілкування і емоційного комфорту у навчанні.
Форми навчання.
Форми організації навчання:
1. поняття
2. виникнення і розв’язання класно-урочної системи
3. урок як основна форма навчання
4. інші форми організації навчання
5. підготовка вчителя до уроку
6. вимоги до уроку
7. типи і структура уроків
Форми організації навчання – це зовнішнє вираження певного змісту обмеженого в часі й просторі та обумовлене діяльністю вчителя і учня. Існує багато форм: індивідуальні, групова, класно-урочна, дальтон-планівська, бригадно-лабораторна, Белл-Ланкастерська. Дальтон-планівська – різновид класно-урочної форми.
