Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ репрес≥њ 30-х рр. в ”крањн≥.




Ќев≥дТЇмною частиною тотал≥тарноњ системи влади був репресивний апарат, €кий повинен був тримати сусп≥льн≥ процеси п≥д жорстким контролем, знищуючи будь Ц €ку опозиц≥ю стал≥нському режиму, будь Ц €к≥ про€ви ≥накомисленн€. ќргани ƒѕ” Ц Ќ ¬— розгорнули масов≥ репрес≥њ проти вс≥х прошарк≥в населенн€.

ѕочаток масового вишуковуванн€ Дкласових ворог≥вФ Ц Дворог≥в народуФ поклав сфабрикований ƒѕ” Ушахтинський процесФ 1928 р., на €кому група ≥нженер≥в ƒонбасу була репресована за вигаданими звинувачуванн€ми в шк≥дництв≥. ≤з 49 засуджених у ц≥й справ≥ Ц 7 було розстр≥л€но. ѕочинаючи з 1929 р. масов≥ репрес≥њ трьома хвил€ми прокотилис€ по ”крањн≥.

ѕерша Ц 1929Ц1931 рр.: примусова колектив≥зац≥€ ≥ розкуркуленн€, процес Д—п≥лки ¬изволенн€ ”крањни (—¬”)Ф, л≥кв≥дац≥€ ”јѕ÷.

ƒруга Ц 1932Ц1934 рр.: штучний голод, постишевський терор (проти ≥нтел≥генц≥њ та партпрац≥вник≥в).

“рет€ Ц 1936Ц1938 рр.: так званий Двеликий терорФ, в центр≥ €кого були репрес≥њ проти в≥йськових.

” вересн≥ 1929 р. в≥дбулис€ арешти визначних д≥€ч≥в украњнськоњ науки, культури, рел≥г≥њ Ц €к член≥в вигаданоњ ќƒѕ” Д—п≥лки визволенн€ ”крањниФ. ” 1930 р. в≥дбувс€ процес над 45 Дкер≥вникамиФ —¬”. —еред них Ц академ≥к —. ™фремов, професори …. √ермайзе, ћ. —лабченко, письменники ћ. ≤вченко, Ћ. —тарицька-„ерн€х≥вська та ≥н. ¬ 1931 р. в≥дбувс€ ще один процес Ц так званого Д”крањнського нац≥онального центруФ, за €ким були репресован≥ 50 представник≥в украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, в тому числ≥ академ≥к ћ. √рушевський, в≥домий ≥сторик-марксист ћ. яворський та ≥н. ” стал≥нських заст≥нках загинули украњнськ≥ академ≥ки Ц геолог Ќ. —в≥тальський, генетик ≤. јголь, ф≥лософ —. —емк≥вський. ќднак нав≥ть за цих умов украњнськ≥ науковц≥ встигли зробити чимало корисного. ¬изнанн€ набули прац≥ ќ.ѕаллад≥на, ћ. —тражеска, ќ. ƒинника, ћ. Ћуговцева, ё.  ондратюка та ≥н.

«а фальшивими звинуваченн€ми були засуджен≥ та розстр≥л€н≥ √.  осинка,  . Ѕурев≥й, ƒ. ‘альк≥вський, ќ. Ѕлизько, ≤.  рушельницький та багато ≥нших украњнських поет≥в та письменник≥в. –епрес≥њ не обминули й театр. ” 1933 р. було заарештовано видатного режисера Ћ.  урбаса, а орган≥зований ним театр ДЅерез≥льФ Ц закрито. ” грудн≥ 1934 р. у справ≥ так званого Д”крањнського центру б≥логвард≥йц≥в-терорист≥вФ було засуджено до розстр≥лу 28 представник≥в украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. ѕрот€гом 1933 р. в≥д науковоњ роботи за пол≥тичними звинуваченн€ми було усунуто 1649 науковц≥в, тобто 16% њхнього загального складу. „ерговими жертвами репрес≥й стали ≤.  ул≥ш, ћ. «еров, ™. ѕлужник та багато ≥нших. ” ц≥лому за ц≥ роки ”крањна втратила близько 500 талановитих письменник≥в. ¬лада сто€ла на завад≥ творчост≥ таких видатних к≥норежисер≥в, €к ќ. ƒовженко, ≤.  авалер≥дзе, ≤. —авченко, ≤. ѕирТЇв, Ћ. Ћуков та ≥н. ” 30-х роках ќ. ƒовженко не з власноњ вол≥ вимушений був залишити ”крањну ≥ перењхати до ћоскви. Ќепоправних втрат зазнали в≥йськов≥ кадри (в передвоЇнн≥ роки було репресовано понад 40 тис. найдосв≥дчен≥ших командир≥в „ервоноњ арм≥њ, в т. ч. 1800 генерал≥в). ¬арто зазначити, що репрес≥€м п≥ддавалис€ не лише ≥нтел≥генц≥€, кер≥вники, партпрац≥вники ≥ в≥йськов≥, але й р€дов≥ роб≥тники та колгоспники.

ќтже, в 30-т≥ роки терор був тотальним, охоплював ус≥ верстви населенн€. ” сусп≥льств≥ поширилис€ доноси, взаЇмна п≥дозра, пошуки Дворог≥в народуФ. √оловним насл≥дком масових репрес≥й було ф≥зичне винищенн€ найб≥льш активноњ та ≥нтелектуальноњ частини нац≥њ ≥ тотальне розтл≥нн€ тих, кого терор не зачепив. Ўл€хом репрес≥й в≥дбулос€ остаточне утвердженн€ стал≥нського тотал≥тарного режиму в —–—– ≥ в ”крањн≥ зокрема.

ћасов≥ репрес≥њ не т≥льки призвели до ф≥зичного винищенн€ найб≥льш активноњ та ≥нтелектуальноњ частини нац≥њ, а й пон≥вечили долю багатьох людей, пов'€заних родинними узами з репресованими, Ч т.зв. "член≥в с≥мей ворог≥в народу", спри€ли моральному розтл≥нню тих, кого терор не торкнувс€. «а розмахом знищенн€ населенн€ власноњ крањни комун≥стичний терор не знаЇ соб≥ р≥вних у св≥тов≥й ≥стор≥њ. ¬≤Ќ залишивс€ в пам'€т≥ людства п≥д назвою ¬еликого “ерору.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 869 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

847 - | 658 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.