Антични держави у пивничному причорноморьи

Ніконій.

Назва міста походить, можливо, від імені ойкіста. Розташовувалося

воно на лівому березі Дністровського лиману, поблизу сучасного с.Роксолани

. Заснований переселенцями з Іонії в останній третині 6 ст до н.е.,

Ніконій являв собою невеликий поліс що складався із власне міста і близько

десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою.

Тіра

Назва міста походить від грецької назви Дністра –Тірас.

Місцерозташування залишків Тіри - околиця сучасного Білгорода

-Дністровського лиману Одеської області. Колонія заснована вихідцями з

Мілета наприкінці 6-ст. - початок 5 ст.до н.е.

Борисфеніда (від грецької назви Дніпра - Борисфен)

Грецьке поселення на півострові (нині острів) Березань, найраніша

в Північному Причорномор'ї айпокія, заснована грецькими переселенцями у

другій половині 7-го ст. до н.е.. На певній стадії свого розвитку це

поселення було полісом, який згодом був перенесений до поселення, що

одержало назву Ольвія.

Починаючи з останньої чверті 7 ст. до н.е. Борисфеніда входила до

складу Ольвійської держави й загинула разом з Ольвією. Площа населення, що

зберіглася, становить близько 10 га. Місто в окремих своїх районах мало

прямокутне планування. Розкопанно залишки апсидального храму, некрополь

5 ст. до н.е. Ранні культурні шари Борисфеніди багаті на знахідки

грецького посуду.

Ольвія – давньогрецькою мовою означає -"щаслива". Розташована на

правому березі Південнобузького лиману. Рельєф місцевості зумовив форму

міста у вигляді неправильного трикутника. Єдиної точки зору на дату

заснування Ольвії до цих пір нема. Більшість істориків схиляється до

заснування Олвії на рубежі 7-6 ст.до н.е. чи в першій половині 6 ст. до

н.е. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини 3 ст.

Топографічно Ольвія складалася з трьох частин - Верхньої, Терасної

та Нижньої. Остання вже після загибелі міста була зруйнована водами лиману.

Херсонес Таврійський

Назва походить від грецького слова "півострів". Руїни цього міста

розташовані на околиці Севастополя. Херсонес заснований у 422 -421 році до

н.е. вихідцями з Гераклеї Понтійської. Розквіт держави припадає на кінець

4-3 ст.до н.е. Це одне з трьох великих античних північнопричорноморських

міст, які дожили до пізнього середньовіччя.Територія досягала 33 га, а

населення становило не менш, як 15 тисяч жителів. Місто мало єдине

прямокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами, що

збереглися до нашого часу, мало добре укріплений порт, а в римські часи -

цитадель.

Боспорська держава

Розташовувалася по обидва боки Керченської протоки, яка в давнину

називалася Боспор Кіммерійський. Головним містом був Пантікапей, але

столицею азіацької частини Боспору вважалася Фанагорія. До утворення

Боспорської держави існуючі на її теріторії з 6 ст.до н.е. грецькі міста

Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія,

Германаса, Гергіппія, Кепи та інші, здебільшого були звичайними полісними

структурами. В 480р. до н.е. Боспором починає правити династія

Археанактидів, яку в 438-437рр. до н.е. змінює династія Спартокідів.

 

Населення

Етнічний субстрат античних міст на час їхнього заснування становили

греки-переселенці з Малої Азії, Аттіки й Гіраклеї Понтійської. З перших

століть Нової ери зростає чисельність представників місцевого населення в

античних містах. За соцальним станом структура населення була досить

строкатою. Крім громадян і рабів, існувало також багато вільних,

залежних або напівзалежних людей.

Торгівля

Протягом усього свого існування античні міста - держави Північного

Причорномор'я вели жваву торгівлю з античними містами Східного

Середземномор'я, Причорномор'я, з навколишніми племенами, Римом, і його

східними провінціями. Ведуть торгівлю з варварами, які постачали грекам

зерно, рибу, худобу, шкіри, рабів, мед, віск, натомість одержували

ремісничі вироби, зброю, прикраси, вино, тканини.

Торгівельні стосунки з варварським світом відбувались на

обмінній, а з античним – головним чином на грошовій основі. Монетна справа

виникає у північнопричорноморських державах майже одночасно з їхнім

формуванням. Кожний із полісів карбував власну монету.