У період домінату у зв'язку з глибокою кризою рабовласницької системи римське право зазнає деякі незначні зміни, але його основні інститути практично зберігаються в колишньому вигляді. Найбільші зміни в цей час відбуваються саме в джерелах права. Серед яких все більшу питому вагу набуває законодавство імператорів.
Скорочується кількість класичних юристів, праці і думки яких і раніше, розглядають як джерело права. У 426 році спеціальними знавцями Феодосія II і Валентина III про цитуванні була визнана юридична сила за творами лише п'яти юристів: Папініана, Павла, Ульпіана, Мадестіна і Гая. Судді повинні були виявляти загальну думку цих юристів, а в разі розбіжності між ними - думка більшості. У разі рівності голосів вирішальним визнавалося думку Папініана, якщо ж у цьому випадку Папініана не висловлювався, суддя міг діяти самостійно.
Всеосяжна систематизація римського права була проведена в 528-534 рр.., Тобто вже після падіння Західної Римської імперії, за вказівкою візантійського імператора Юстиніана. Результатом роботи комісії стало складання великих збірників римського права, що піддалося, проте, деяким інтерполяція - включенням норм більш пізнього, зокрема грецького та східного права. На більш пізньому етапі історії права ці збірники стали виступати як єдиний Звід законів Юстиніана (Кодекс Юстиніана).
За прикладом Законів XII таблиць Кодекс Юстиніана був розділений на 12 книг. У книзі 1 розглядаються питання церковного права тахристиянської теології, книги 2-8 присвячені різним питанням приватного права, в книгах 9-12 зачіпаються різні сторони публічного права (адміністративне управління, злочину і покарання тощо). Кожна книга розпадається на титули, а останні - на фрагменти.
Найважливішу частину кодифікації імператора Юстиніана складають дігести, або Пандекти. Дигести представляють собою унікальний правовий пам'ятник, що нараховує близько 150 тис. рядків, що включає більше 9 тис. текстів, взятих з книг римських юристів, що жили з I ст. до н.е. по IV ст. н.е. Більше за інших у Дигестах цитуються Ульпіан, Павел, Папініана, Юліан, Помпоній, Модестін.
Структурно Дигести діляться на сім частин (у самому тексті такої рубрики немає) і на 50 книг, які в свою чергу (крім книг 30-32 про легата і фідеікомісса) розчленовуються на титули, що мають назви. Титули складаються з фрагментів і розміри яких неоднакові. Кожен фрагмент містить в собі текст з твору якого-небудь юриста. Частковий наводиться з зазначенням автора і назви роботи, звідки взята цитата.
Найбільш повно в Дигестах представлено приватне право.
Своєрідною частиною кодифікації Юстиніана є Інституції - елементраний підручник права, звернений імператором до "юнацтву, люблячому закони". В їх основу були покладені твори Гая, а також Інституції Флорентіна, Марціана, Ульпіана і Павла.
Інституції Юстиніана складаються з 4 книг. Під впливом Дигест вони були розділені на титули, які складаються з окремих фрагментів.
У першій книзі даються загальні відомості про правосуддя і право, про правовий статус осіб, про вільновідпущеникам, про шлюб, про батьківської влади, про опіку та піклування. Друга книга присвячена речовому праву. У ній докладно розглядаються нові способи розподілу і властивості речей, передбачаються нові способи їх придбання. Тут же йдеться про заповіти і легат.
У третю книгу включені титули, пов'язані з спадкоємства без заповіту, ступеня римського споріднення й т.п. На відміну від Інституцій Гая зобов'язання з деліктів включені в четверту книгу, де особливо докладно розглянуто закон Аквилия про відшкодування шкоди. Далі розбираються питання захисту прав (різні види позовів та интердиктов). У заключній частині Інституцій Юстиніана додані два титули, де перераховані обов'язки людей і різні види злочинів, особливо розроблені в імператорському законодавстві (образу величності, перелюбство, батьковбивство, фальсифікації і т.п.)
У 535-555 рр.. зазначені вище три збірки римського права були доповнені збірками конституцій (новел) самого Юстиніана, в яких більшою мірою відбилися вже особливості не римського права, а візантійського суспільства і права.
Зміст римського права вивчається самостійно студентами з навчальної літератури та спеціальному навчальному курсу "Римське право".
Висновок
Таким чином, на конкретному історичному матеріалі Ви ознайомилися з процесом виникнення і розвитку найбільших держав та їх правових систем давнини.
У ході лекції Ви повинні були усвідомити, що домінуючий поліс Стародавньої Греції Афіни на відміну від давньосхідних держав склався у вигляді демократичної рабовласницької республіки. Необхідно запам'ятати, що для Афін характерна класична форма виникнення держави. У ході самостійного вивчення матеріалу Ви повинні глибше вивчити зміст реформ Тезея, Солона, Клісфена, які в 6 столітті до н.е. призвели до утворення рабовласницького держави. Хоча право давньогрецьких держав багато в чому схоже з правом країн Стародавнього Сходу. Ви повинні добре знати особливості елліністичного права.
Про те, що давньоримський держава і право являє повчальну державно-правову модель, я сподіваюся Ви вже зрозуміли.
В історії Римського рабовласницького держави важливо глибоко усвідомити процес освіти і періодизацію історії держави. У зв'язку з цим зверніть увагу на зміст і значення реформ Сервія Тулія. Ви повинні бути компетентними в системі державних органів у період аристократичної республіки в імперії, усвідомити, чим був обумовлений перехід Риму до принципату, а пізніше до доминату.
Даний матеріал має важливе значення для Вас, як майбутніх юристів, або знання правових систем минулого полегшує вивчення чинного права. Дана навчальна дисципліна містить основні відомості, необхідні для вивчення державного, цивільного, кримінального, земельного права та ін
Без пізнання минулого не можна зрозуміти сьогодення, передбачати майбутнє. Історія і сучасність поняття нероздільні. У кінцевому рахунку, корінь багатьох сучасних суспільних проблем лежить у минулому. З іншого боку, сучасність дає ключ до розуміння багатьох явищ і процесівминулого.
Отже, історія держави і права Стародавньої Греції та Риму, являє собою систему знань про об'єктивні закони розвитку суспільства, розуміння якої дозволить Вам передбачати подальший рух суспільства. Це, по-моєму, важливо для Вас, не тільки з точки зору юристів, але і як освічених людей, що вивчають такі суспільні дисципліни, як історія, політологія, соціологія.
