Причини та механізми розвитку ранової інфекції

1. Визначення: Ранова інфекція - це ускладнення відкритих пошкоджень тканин, невід’ємною умовою розвитку якої є інвазія в живі тканини патогенних мікроорганізмів.

2. Умови, які необхідні для розвитку інфекційного процесу в рані:

А) Мікроби-збудники інфекційного процесу повинні відповідати певним кількісним параметрам (кількість мікробів на 1 гр. тканини).

Б) Мікроби-збудники повинні відповідати певним якісним характеристикам (вираженість фактора інвазивності).

В) Кількісні і якісні параметри мікробного фактора знаходяться між собою в протилежній залежності: чим більше виражені механізми агресії мікроорганізмів, тим менша кількість їх необхідна для розвитку інфекційного процесу в рані.

3. Показники, які характеризують ступінь агресії мікроорганізмів:

А) Патогенність мікробної флори -здатність мікроорганізмів викликати розвиток інфекційного процесу:

а) це видова, генетично обумовлена ознака, яка характеризує можливості того чи іншого мікроба до проникнення і розмноження в організмі хворого, здатність мікробного фактора до подолання опору захисних реакцій;

б) ступінь патогенностізалежить також відстану неспецифічного і специфічного імунітету макроорганізму, а також умов їх взаємодії, тобто факторів зовнішнього середовища і характеру місцевих змін;

в) виділяють високопатогенні, слабопатогенні та умовно-патогенні збудники, навіть серед штамів одного і того ж виду мікроба:

- високопатогенні збудники здатні привести до виникнення інфекційного процесу в рані навіть при наявності високого ступеня захисних сил організму;

- слабопатогенні штами збудників здатні викликати інфекційне ускладнення в рані тільки при умові значного зниження опірності макроорганізму;

- умовно-патогенними мікроорганізмами є бактерії, які здатні викликати розвиток інфекційного процесу тільки при зміні умов їх існування, наприклад, середовища перебування (кишкова паличка - постійний представник нормальної мікрофлори кишечника, але якщо вона потрапляє в черевну порожнину або на ранову поверхню, то набуває патогенних властивостей і призводить до розвитку ранової інфекції).

Б) Вірулентність мікробної флори -в клінічних умовах визначається ступенем тяжкості та наслідком патологічного процесу, а в лабораторних - це мінімальна доза мікробних тіл, яка може викликати інфекційний процес або летальний наслідок у дослідних тварин.

В) Токсикогенність мікробної флори - властивість мікробів виробляти токсичні речовини у вигляді ферментів і токсинів, які впливають на метаболічні процеси макроорганізму, порушуючи його гомеостаз:

а) ферменти, які виділяються патогенними бактеріями, за характером дії на макроорганізм поділяються на дві групи:

- перша група - ферменти, які розщеплюють високомолекулярні з’єднання макроорганізму і сприяють прояву агресивних властивостей збудника (до них належать гіалуронідаза, дезоксирибонуклеаза, фібринолізин, колагеназа, протеїназа та інші ферменти агресії, які мають важливе значення у розповсюдженні інфекції в організмі хворого);

- друга група - ферменти, які побічно сприяють патогенній дії бактерій (до них відносяться уреаза, декарбоксилаза, ліполітичні та окисно-відновні ферменти);

б) токсини - токсичні речовини, які виділяють бактерії, поділяються на екзотоксини (справжні токсини) та ендотоксини:

• екзотоксини мають високу токсичність, впливають на організм хворого після інкубаційного періоду:

- місце місце їх впливу (дії) - ендотелій капілярів, лейкоцити, лімфоїдна тканина та вегетативна нервова система;

- вони мають виражені антигенні та алергенні властивості, поза клітиною екзотоксини термолабільні і високочутливі до кислот і дезінфікуючих речовин);

• ендотоксини звільняються при загибелі бактеріальної клітини, вони менш токсичні і більш терморезистентні (до цього часу відсутня єдина точка зору на механізм їх дії, але відомо, що в рані вони проявляють місцеву некротизуючу дію на тканини).

Г) Iнвазивність мікробної флори -властивість патогенних бактерій, яка визначається як здатність долати захисні бар’єри макроорганізму і розповсюджуватись у тканинах шляхом утворення ферментів (гіалуронідаза, лецитиназа, еластаза, колагеназа та ін.).

Д) Ступінь мікробного засівання рани:

а) в момент інфікування рани - "інфікуюча доза";

б) кількість мікробів у рані в розрахунку на 1 г тканини (кількість мікробів, що обумовлюють розвиток ранового процесу, повинна складати більше, ніж 105 мікробних тіл в 1 г тканини).