Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) від­носин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) повинен вчинити певну дію госпо­дарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кре­дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань передбачені ст. 174 ГК Укра­їни та ст. 11 ЦК України. Господарські зобов'язання можуть виникати:

• безпосередньо з акта законодавства (ГК, ЦК, закону, підзаконних нормативно-правових актів), що регулює господарську діяльність;

• з акта управління господарською діяльністю (в тому числі прийняття рі­шення про створення суб'єкта господарювання, його реєстрації чи відмові в ній, виданні чи анулюванні ліцензій та ін.);

• з господарських договорів;

• інших договорів, передбачених законом, а також з договорів, не передбаче­них законом, але таких, які йому не суперечать;

• інших правочинів, що не суперечать законові;

• внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання;

• придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів;

• внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфе­рі господарювання (надзвичайний або військовий стан);

 

 

Особливості правового статусу повного та командитного товариства.

Повне товариство. Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Основні риси:

• різновид господарського товариства;

• спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132),Закон «Про господарські товариства» (статті 66-74);

• установчий документ - засновницький договір;

• відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;

• відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

• можливість використання таких схем управління: а) управління здійсню­ється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);

• повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

• субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

• вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);

• законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним то­вариством;

• заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

Командитне товариство.

Відповідно до ч. ст. 133 ЦК України (додатково див. ст. 75 Закону «Про господарські товаритва) командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство".Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.

До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено ЦК України, іншим законом.