Освітлення виробничих приміщень.

Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам СНіП П-4-79.

Штучне освітлення підрозділяється: за призначенням на: робоче, аварійне, евакуаційне та спеціальне; за конструктивним виконанням – на загальне, місцеве та комбіноване. Залежно від конструктивного виконання світильники бувають: відкриті, захищені, закриті, пило- та вологонепроникні, вибухозахищені. Світильники в приміщеннях, у яких зберігаються відкрито (без пакування) харчові продукти або тара для їх пакування, повинні мати захисні пристрої (грати, сітки, розсіювачі, спеціальні патрони та ін.), які виключають можливість випадання ламп або їх осколків при руйнуванні.

В усіх виробничих і складських приміщеннях, що безпосередньо пов’язані з веденням технологічного процесу, світильники повинні мати закрите виконання.

У виробничих і адміністративно-громадських приміщеннях, де переважно виконуються роботи з документами, допускається застосовувати систему комбінованого освітлення. Загальне освітлення влаштовується у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розташовуються осторонь від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно зору працівників.

Таблиця 6.3Освітлення виробничих приміщень.

6.10 Забезпечення раціонального питного режиму на підприємствах харчування.

Робітники гарячих цехів забезпечені білково-вітамінними напоями, газованою водою.

6.11 Запобігання пожежам на проектованому підприємстві.

Особливі вимоги пред’являються до вибухо-, пожежонебезпечних виробництв. Кожне таке виробництво повинне бути оснащене автоматичними засобами контролю робочих параметрів, які визначають його вибухо-, пожежонебезпечність, сигналізацією їх граничних значень і системами блокування, що перешкоджають виникненню аварійних ситуації. На підприємствах харчових виробництв вибухо-пожежонебезпечність обумовлена в значній мірі утворенням і накопиченням горючого пилу в обладнанні і біля нього при виконанні технологічних процесів. Для забезпечення вибухопожежонебезпечності передбачають: виготовлення робочих камер з негорючих матеріалів; герметизація обладнання; аспірація апаратів і технологічних ліній; місцеве обезпилювання; виключення утворення застійних зон і небезпечних відкладень пилу всередині обладнання; усунення іскор удару і тертя; запобігання накопиченню і розряду статичної електрики; обмеження температури нагрівання тертьових деталей до небезпечної величини; гасіння іскор тління і полум’я в місцях його виникнення; застосування електроустаткування у відповідному виконанні; розміщення окремих апаратів в ізольованих приміщеннях. Для обмеження поширення пожежі, будівлі та споруди розділяються на секції протипожежними перешкодами – негорючими перекриттями та протипожежними стінами. Площа поверху між протипожежними стінами приймається залежно від категорії виробництва, ступеня вогнестійкості і поверхності будинку.