Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

Залежно від їх значення

- а - тверда та мішана групи - я - м’яка група	- у - тверда та мішана групи - ю - м’яка група
1. Назва осіб, власні імена та прізвища: промовця, студента, тесляра, учителя; Лазаря, Дуня, Шевченка; персоніфіковані предмети та явища: Ліса, Вітра, Мороза, Тумана, Града.	1. Іменники на позначення речовини, маси, матеріалу: азоту, борщу, асфальту, водню, гасу, квасу, льоду, меду, сиру, спирту, кисню ( але хліба).
2. Назва сузір’їв та ін. небесних тіл: Водолія, Стрільця, Рака, боліда, Астероїда, метеорита.	2. Назви, що означають збірні по- няття: ансамблю, гаю, атласу, батальйону, вишняку, загалу, інвентарю, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, комплексу, лісу, оркестру, парку, реманенту, тексту, рою, саду, сушняку, товару, тому, тріумвірату, хору (але: кросворда, табуна, щоденника, циркуляра).
3. Назви тварин і дерев: бобра, вовка, коня, мікроба, пса; горіха, евкаліпта.	3. Назви рослин, кущів, плодових дерев: барвінку, бузку, буркуну, гороху (але: вівса), молочаю, очерету, чагарнику ( але: чагаря), щавлю, ячменю; ренету, каль- вілю, ренклоду, макінтошу.
4. Назви чітких предметів, речей: замка, малюнка, олівця, піджака, плаща, стільця ( але: трону, при- ладу).	4. Назви будівель, споруд, при- міщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, метрополітену, коридору, магазину, мезоніну, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку (хоча ангара та з наголо- сом на закінченні: бліндажа, га- ража, куреня, млина, хліва, сажа).
5. Назви населенних пунктів: Берліна, Відня, Ізмаїла, Києва, Лондона, Луцька, Львова, Парижа.	5. Назви установ, закладів, орга- нізацій та їх підрозділів: інсти- туту, клубу, кооперативу, техні- куму, комітету, штабу, театру, факультету, деканату, відділу.
6. Інші географічні власні назви з наголосом у Р. відмінку на кін- цевому складі, а також із суфіксами присвійності – ов, - ев (- єв), - ин (- їн): Дінця, Псла, Сиваша, Дністра, Орла, Остра, Дніпра, Пскова, Тетерева, Кол- гуєва, Пирятина, Каракоїна.	6. Назви явищ природи: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, холоду, інею, снігопаду.
7. Назви мір довжини, ваги, площі, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: метра, грама, карата, літра, відсотка, тижня, дня, вечора (але:ранку, віку, кварталу, року), гала, джоуля, вольта, люкса; назви місяців і днів тижня: жовтня, грудня, четверга, вівторка; назви грошових одиниць: долора, фунта, реала, стерлінга, рубля; числові назви: мільйона, нуля.	7. Назви почуттів, відчутів: болю, дуру, гніву, гумору, жалю, страху ( але: гріха).
8. Назви машин та їх деталей: автомобіля, комбайна, дизеля, мотора.	8. Іменники на позначення місця, простору: абзацу, байраку, космо- су, краю, лиману, лугу, майдану, ринґу, рову, ручаю, світу, усесвіт- ту,шляху, уривку, яру ( але :бугра, горба, вулкана, острова, хутора, берега та зменшені форми на - к: ліска, майданчика, ставка).
9. Терміни іншомовного походжен- ня, що означають елементи будови чогось, конкретні предме- ти, геометричні фігури та їх частини: карниза, гурта, еркера, портика, картуша; атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа, а також українські суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника (але: виду, роду, складу, способу).	9. Терміни іншомовного походжен- ня (хімічні або фізичні процеси): аналізу, імпульсу, синтезу, фер- менту; літературознавчі терміни: альманаху, анекдоту, епілогу, епосу, жанру, журналу, міфу, на- рису, образу, памфлету, роману, сюжету.
10. Частини тіла, органи: рота, паль- ця, хребта, нігтя, кишківника, шлунка, нерва ( але: мозку, стра- воходу).	10. Назви ігор і танців: альпінізму, баскетболу, бобслею, боксу, волейболу, картингу, слалому, тенісу, футболу; вальсу, галопу, краков’яку, менуету, міньйону, полонезу, танку, танцю ( але: го- пака, козачка, тропака).
Примітки: 1. Без зміни значення слова при- пускаються паралельні закінчення в таких іменниках: стола і столу, плота і плоту, моста і мосту, пар- кана і паркану, полка і полку, двора і двору, гурта і гурту (гру- па). 2. Іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Красного Луча, Верхнього Сал- това, Великого Бурлука, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу.	11. Назви процесів, станів, ознак, властивостей, формацій, явищ суспільного життя та хвороб: авралу, бігу, винятку, галасу, дисонансу, догмату, достатку, експорту, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колоквіуму, конфлікту,крику, ляпасу, мажору, міражу,мінімуму, маршруту, максимуму,моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, толку, хисту, ходу, шуму, вантажу (але: тягаря,ривка, стрибка, стусана, пікніка, парадокса); нежиттю грипу, кашлю, тифу, кору, сказу (але:правця).
	12. Складні без суфіксальні слова крім назв істот): водогону, вододілу, живопису, манускрип- ту, родоводу, рукопису, суходолу, телеграфу, телефону, трубопро- воду ( але: електровоза, пароплава, телевізора, телетайпа).
	13. Більшість префіксальних імен- ників (окрім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, запису, заробітку, затору, опису, опіку, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, успіху.
	14. Назви річок (окрім зазначених у п. 5 на –а (- я), озер, гір, вул.- канів, островів, півостровів, країн, областей, регіонів і т. ін.: Амуру, Бугу, Ґанґу, Дону, Дунаю, Єні- сею, Кальміусу, Нілу, Райну, Сей- ну; Байкалу, Балатону, Мічигану, Світязю; Алтаю, Арарату, Ель- брусу, Паміру; Кіпру, Родосу, Криту, Мадагаскару; Єгипту, Ки- таю, Іраку, Казахстану; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Карабаху, Каш- міру, Руру, Сибіру.

УВАГА! Зміна закінчення впливає на значення слова в таких іменниках:

акта (документ) – акту (дія), алмаза (окр. кристал; інструмент) – алмазу (мінірал) апарата (пристрій) – апарату (установа; сукупність органів) бала (од. виміру) – балу (танц. вечір), банкета (земляний насип) – банкету (учта) бара (од. виміру) – бару (ресторан), бора (свердло) – бору (хім.. елемент) блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання) булата (зброя) – булату (сталь), вала (деталь машини) – валу (насип; хвиля) галуна (нашивка) – галуну (сіль), гніта (прес) – гніту (гноблення) граната (дерево, плід, коштовний камінь) – гранату (мінірал) детектива (агент) – детективу (твір), джина (дух) – джину (напій) Духа (у міфології) – духу (свідомість, дихання, запах та ін.) екіпажа (коляска) – екіпажу (команда), елемента (деталь) – елементу (абстрактне) звука (термін) – звуку (в ін. значеннях), каменя (одиничне) – каменю (збірне) знака (мітка, марка, орден, сигнал) – знаку (слід, відбиток, прикмета) інструмента (одиничне) – інструменту (збірне) клина (клинець) – клина (ділянка землі), лома (інструмент) – лому (брухт, хмиз) листа (поштовий; папір, залізо) – листу (листя) листопада (місяць) – листопаду (процес) магазина (пристрій) – магазина (крамниця) органа (част. організму) – органу (установа; видання) папера (документ) – паперу (матеріал), початка (суцвіття) – початку (в ін. знач.) рахунка (документ) – рахунку (дія), ременя (пояс) – ременю (матеріал) реверса (механізм) – реверсу (зворотній бік монети, медалі) рентгена (од. вимірювання; апарат) – рентгена (просвічування; проміння) стана (техн.) – стану (муз. та ін.), терміна (слово) –терміну (строк) типа (людина) – типу (зразок, образ), томата (рослина) – томату (сік) центра (кола) – центру (в ін. значеннях), чина (людина) – чину (посада) шаблона (пристрій) – шаблону (зразок), ячменя (хвороба) – ячменю (злак) юаня (грошова одиниця) – юаню (парламент)

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівник — незмінна повнозначна частина мови, яка об'єднує слова зі значенням ознаки дії, стану чи іншої ознаки або зі значенням стану, або ступінь чи міру вияву іншої ознаки.

Правила	Приклади
1. Разом пишуться прислівники, утворе- ні поєднанням: а) прийменника з прислівником; б) прийменника з коротким прикмет- ником; в) прийменника з числівником; г) прийменника з займенником; ґ) кількох прийменників з будь-якою частиною мови; д) кількох основ (із прийменником чи без нього); е) префіксів, які походять від часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, із будь-якою частиною мови.	відтоді, дотепер, занадто, назавжди, оскільки, удвічі вручну, допізна, засвітла, зліва, нарізно, полегеньку вшестеро, вперше, натроє, уп’ятьох, спершу внічию, нащо, передусім, почім, почому завширшки, знадвору, навколо, навздо-гін, завчасно воднораз, достобіса, живовидячки, ми-мохідь, нашвидкуруч, чимдуж абихто, аніскільки, деколи, чимало, що-тижня, якнайшвидше
2. Окремо пишуться прислівники, утво- рені сполученням: а) прийменника з повним прикметни- ком або числівником; б) прийменника по із збірним числів- ником.	в головному, в цілому, в одному по п’ятеро, по десятеро
3. Через дефіс пишуться прислівники, утворені: а) від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфік- сів -ому (-єму), -и; б) від порядкових числівників за до- пологою префікса по-; в) за допомогою префіксів, які похо- дять від часток будь-, казна-, хто- зна-,і суфіксів, які походять від часток -небудь, -то, -таки; г) з двох прислівників; ґ) повторенням слова або основи, сполученням синонімів або анто- німів.	по-святковому, по-теперішньому, по-материнському і по-материнськи, по-українському і по-українськи, по-моєму, а також по-латині по-перше, по-друге, по-третє будь-куди, казна-коли, хтозна-скільки, де-небудь, так-то, як-таки вряди-годи, сяк-так, десь-інколи швидко-швидко, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, біль-менш, часто-густо, видимо-невидимо
4. Через два дефіси пишуться деякі при- слівники.	будь-що-будь, віч-на-віч; де-не-де, коли- не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Перекладіть речення. Знайдіть орфограми. Усно поясніть їх правопис за

такою схемою:

Слово	Орфограма	Принцип правопису	Пояснення

Для питания дуги постоянного тока применяют сварочные выпрямители и преобразователи.

Часто применяется многопроходная автоматическая сварка, так как одно-проходная нижняя автоматическая сварка металла толщиной более 20 мм со-пряжена с определенными трудностями, возникающими в связи с неблагоприят-ными условиями кристаллизации металла шва.

2. Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, обґрунтуйте

закінчення -а (-я) чи -у (-ю).

I варіант – Документ, наряд, план, Степан, вокзал, верстат, сантиметр, зварник,

мороз, пункт, колектив, квартал, факультету, вал, елемент, шаблон.

II варіант – Договір, технікум, прилад, електрод, Кавказ, факт, об’єкт, дощ, прин-

цип, складальник, інвентар, люкс, відділ, стан, тип, інструмент.

3. Провідміняйте подані імена, по батькові та прізвища.

I варіант – Степашко Олександр Станіславович, Іванчук Ольга Павлівна.

II варіант – Роговець Андрій Леонідович, Бойко Катерина Іванівна.

4. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі форми імен по батькові.

I варіант – Авделай, Віанор, Генрій, Давікт, Єлизбар, Йоганн, Картерій, Люціан,

Октавіан, Фемелий.

II варіант – Афінодор, Вахтисій, Гранислав, Елладій, Зоровавель, Ізяслав, Копрій,

Мелхиседек, Тривимій.

5. Запишіть подані прізвища українською мовою.

Ткачёв, Волобуев, Расцветаев, Баранцевич, Григорьев, Белов, Каменева, Меньшиков, Репин, Евдокимова, Бессонов, Китаин.

6. Напишіть складні слова разом або через дефіс і поясніть їх правопис.

Крає/знавець, багато/тиражка, боє/припаси, член/кореспондент, сто/шіст-десяти/річчя, 50/річчя, пів/Європи, пів/острів, тисячо/ліття, науково/технічний, віце/адміральський, військово/повітряний, торгово/кооперативний, суспільно/ко-рисний, виробничо/споживчий, вище/зазначений, мало/досліджений, лічильно/обчислювальний.

7. Від поданих словосполучень утворіть складні іменники і прикметники. Пояс-

ніть правопис.

Короткий час, культура і побут, подібний до крил, знавець літератури, се-редні віки, людина високої кваліфікації, 75 літ, 26 томів, перший розряд, життєва необхідність, захищати від сонця.

8. Запишіть наведені прислівники та прислівникові словосполуки окремо, через

дефіс та разом. Поясніть їх правопис.

На/багато, без/вісти, на/гора, коли/на/коли, до/пізна, на/рівні, всього/на/всього, в/голос, де/не/де, до/дому, пліч/о/пліч, сам/самотою, кінець/кінцем, ось/ось, оди-н/одним, на/пам'ять, час/від/часу, на/ четверо, рука/в/руку, як/не/як, рік/у/рік, зі/споду, день/у/день, о/полудні, сам/на/сам, десь/інколи, до/ купи, на/довго, по/п'яте, по/іншому, рано/пораненьку, на/силу, на/зустріч, по/юнацьки, в/середині, за/одно, у/чотирьох, по/середині.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Ідентифікація слова

Перекладіть речення. Знайдіть орфограми. Усно поясніть їх правопис за

такою схемою:

Слово	Орфограма	Принцип правопису	Пояснення

Для питания дуги постоянного тока применяют сварочные выпрямители и преобразователи.

Дуель

Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, обґрун-туйте закінчення -а (-я) чи -у (-ю).

I варіант – Документ, наряд, план, Степан, вокзал, верстат, сантиметр, зварник,

мороз, пункт, колектив, квартал, факультету, вал, елемент, шаблон.

II варіант – Договір, технікум, прилад, електрод, Кавказ, факт, об’єкт, дощ, прин-

цип, складальник, інвентар, люкс, відділ, стан, тип, інструмент.

Біг із бар’єрами

1. Провідміняйте подані імена, по батькові та прізвища.

I варіант – Степашко Олександр Станіславович, Іванчук Ольга Павлівна.

II варіант – Роговець Андрій Леонідович, Бойко Катерина Іванівна.

2. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі форми імен по батькові.

I варіант – Авделай, Віанор, Генрій, Давікт, Єлизбар, Йоганн, Картерій, Люціан,

Октавіан, Фемелий.

II варіант – Афінодор, Вахтисій, Гранислав, Елладій, Зоровавель, Ізяслав, Копрій,

Мелхиседек, Тривимій.

3. Запишіть подані прізвища українською мовою.

Пастка

1. Напишіть складні слова разом або через дефіс і поясніть їх правопис.

2. Від поданих словосполучень утворіть складні іменники і прикметники. Пояс-ніть правопис.

3. Запишіть наведені прислівники та прислівникові словосполуки окремо, через

дефіс та разом. Поясніть їх правопис.

БЛОК ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

1. Поставте у формі родового відмінка однини наведені іменники. Прокомен-

туйте використання відповідного закінчення.

Гурт, мед, студент, вокзал, фунт, клуб, анекдот, тип, вал, Кіпр, вантаж.

2. Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис.

Калинкин, Луговской, Чижевский, Тимофеев, Лаптев, Андреев, Барышев.

3. Утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові від наведених власних імен.

Амплій, Вольфрід, Малафій, Клеопа, Пансофій.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Тема заняття: «Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української

літературної мови».

Мета заняття:

Методична – уміти розрізняти поняття: «орфографія», «орфоепія»,

«фонетичний принцип», «морфологічний принцип»,

«історичний принцип», «смисловий принцип»;

– знати особливості принципів написання слів в українській

мові; правописні правила української мови.

Дидактична –навчити студентів правильно використовувати правила

орфографії сучасної української літературної мови в про-

фесійному спілкуванні.

Виховна –розвивати спостережливість, логічне та аналітичне мислення

й комунікативні здібності студентів;

– виховувати бажання глибоко пізнавати мовні закономірності

Вид заняття: практичне

Тип заняття: лінгвістичні випробування

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі загальноосвітні предмети: “Українська мова”, “Стилісти-

ка ділового мовлення і редаґування службових докумен-

тів”.

Методичне забезпечення: роздатковий матеріал, словники.

Література:

Обов’язкова: 1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова:

Підручник для вищ. Навч. закладів. – 2-ге вид., допов. –

Х.: Торсінг, 2002. – С. 175-218; 230-239.

2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення:

Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997. – С. 36-40;

48-50; 76-81; 86-91; 100-102; 109-110; 117-123; 128-

132; 179-187.

3. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. –

К.: Вища шк., 1997. – С. 131-133; 143-145; 154-163.

Додаткова 1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення:

професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк:

ТОВ ВКФ”БАО”, 2004. – С. 286-289.

2. Зарицка І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлен-

ня: Практикум. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів,

1997. – С. 22 – 26; 29 – 30; 45 – 46; 50 – 51.

ХІД ЗАНЯТТЯ