Класифікувати фізичні вправи - значить логічно представити їх як деяку впорядковану сукупність з поділом на групи і підгрупи згідно конкретних ознак. Значення класифікацій визначається перш за все тим, які саме ознаки покладені в її основу, наскільки вони важливі в науковому і практичному відношенні. Повністю розробленої всезагальної класифікації фізичних вправ поки що не створено. Проблема полягає в тому, щоб систематизувати всю різноманітність фізичних вправ, виходячи з об'єктивних можливостей, що вони надають для реалізації завдань всебічного фізичного виховання і згрупувати так, щоб можна було вибирати вправи за ознакою найбільшої ефективності. Суттєво також щоб в класифікації передбачалась можливість появи нових форм фізичних вправ. При загальному огляді сукупності фізичних вправ в спеціальній літературі часто групують їх по належності до історично сформованих видів гімнастики, спорту, ігор і туризму. Всередині груп вводять більш дрібні поділи (наприклад: гімнастика ділиться на основну, або загальнопідготовчу, спортивно-допоміжну, лікувальну, виробничу). Але така класифікація не відрізняється достатньою чіткістю, не відображає в необхідній мірі все більш глибоке взаємопроникнення і зміну створених раніше засобів і методів фізичного виховання.
Одна з широко розповсюджених і практично виправданих класифікацій в даний час є класифікація фізичних вправ за тими вимогами, які вони переважно висувають до фізичних якостей людини і за деякими додатковими ознаками. Відповідно виділяють:
1. Швидкісно-силові види вправ, що характеризуються максимальною інтенсивністю, або потужністю, зусиль (спринтерський біг, метання, стрибки, піднімання штанги).
2. Види вправ, що вимагають переважного прояву витривалості в рухах циклічного характеру (біг на середні і довгі дистанції, лижні гонки, ходьба, плавання, гребля на відповідні дистанції і т.п.).
3. Види вправ, що вимагають прояву головним чином координаційних і інших здібностей в умовах строго заданої програми рухів (гімнастичні і акробатичні вправи, стрибки в воду, фігурне катання, синхронне плавання і т. п.).
4. Види вправ, що вимагають комплексного прояву фізичних якостей в умовах змінних режимів рухової діяльності, неперервної зміни ситуацій і форм дій(боротьба, бокс, фехтування, спортивні ігри і т.д.).
В ряді спеціальних дисциплін користуються частковими класифікаціями фізичних вправ. Так в біомеханіці їх поділяють на локомоторні (спрямовані на переміщення свого тіла в просторі) обертові, переміщуючи (зв'язані з переміщенням зовнішніх фізичних тіл і ін.
В фізіології на вправи, що виконуються в різних зонах фізіологічної інтенсивності роботи (максимальній, субмаксимальній, великій і помірній). Досить широко поширена класифікація вправ на основі особливостей структури рухів, коли виділяють групи циклічних, ациклічних і комбінованих (поєднаних) вправ.
Велике методичне значення має поділ вправ по їх конкретному призначенню в процесі освоєння цільових рухових дій, при цьому виділяють підвідні, підготовчі і основні (цільові) вправи, а перші поділяють на загально-підготовчі і спеціально-підготовчі. В любій класифікації передбачається, що кожна вправа володіє відносно постійними (інваріантними) ознаками, в тому числі по ефекту впливу. Але фактично, конкретний ефект любої фізичної вправи залежитьне тільки від властивостей притаманних самій вправі, але і від ряду умов його виконання.
В. Ашмаріна - Класифікація фізичних вправ за ознакою переважного розвитку окремих м'язових груп: вправи для м'язів рук й плечового пояса, м'язів тулуба і шиї, м'язів ніг і тазу.
Всередині цієї класифікації вправи діляться на:
• вправи гомілковостопного суглобу;
• колінного суглобу і т.д.;
• вправи без предметів і з предметами;
• стоячи, сидячи, лежачи;
• для розвитку сили і гнучкості.
