Визначення перспективних ресурсів категорії С3 на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами

Визначення перспективних ресурсів категорії С₃ на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами більш складне ніж у випадку однофазових покладів. Складність пояснюється необхідністю взаємної ув’язки можливих нафтонасичених (газонасичених) товщин і ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин в нафтовій і газовій частинах покладу, що дуже важко зробити або практично не можливо, особливо для пластових склепінних покладів з нафтовою облямівкою. Тому підрахунок перспективних ресурсів двофазових покладів доцільно робити безпосередньо через об’єм колекторів нафтонасиченої і газонасиченої частини покладу.

Найбільш простими і в той же час достатньо достовірні є такі схеми підрахунку.

На виявлених покладах досліджуваного продуктивного пласта розміщених в одній структурно – фаціальній зоні з перспективними структурами визначаються окремо нафтонасичені об’єми колекторів з запасами категорій А+В+С₁+С₂. Якщо перспективні структури розміщені між вже виявленими покладами, а глибинним бурінням пусті структури не виявлені, то для кожного покладу розраховуються об’єми нафтонасичених R_ні (газонасичених R_гі) колекторів, які припадають на 1 км² площі S_i структури по ВМГ:

де V_ні і V_гі – об’єми нафто- і газонасичених колекторів по вже виявлених покладах з запасами категорій А+В+С₁+С₂.

S_i – площа структури по відбиваючому маркуючому горизонту (ВМГ), що перебуває в глибокому бурінні незалежно від його результатів.

Інтерполюючи отримані значення (окремо для нафти і газу) між виявленими покладами можна визначити величини R_{н.персп} і R_{г.персп} для точок, які будуть відповідати центрам перспективних структур. Тоді об’єми нафто- і газонасичених колекторів по кожній перспективній структурі будуть дорівнювати:

V_{н.перп.і}=R_{н.пер і} ·S_{пер і.},

V_{г.перп і=}R_{г.пер і}·· S_{пер і.},

де S_{пер і.} – площа перспективної структури.

В тих випадках, коли перспективні структури розміщені поза ділянками з виявленим покладом але в безпосередній близькості від них, значення R_{н.пер і} і R_{г.пер і} визначаються шляхом екстраполяції.

При наявності в межах структурно – фаціальної зони пустих структур, встановлених глибоким бурінням, при вклинюванні і літолого – фаціальному заміщені колекторів на всю товщину пласта розрахунок нафтонасичених і газонасичених об’ємів на перспективних структурах здійснюється за допомогою середньозважених значень питомих об’ємів, визначених в цілому для зони:

Для розрахунку об’ємів кожної частини передбачуваного покладу площа перспективної структури множиться на величини питомих об’ємів нафтонасичених і газонасичених колекторів.

Для уточнення перспективних ресурсів доцільно розраховувати по кожному пласту коефіцієнт достовірності, який дорівнюють відношенню суми початкових балансових запасів відкритих покладів в цьому пласті до суми раніше підрахованих перспективних ресурсів тих же об’єктів але перевірених бурінням:

,

Цей коефіцієнт вводиться у якості множника у формулі підрахунку запасів нафти газо – об’ємним методом.

В загальному слід підкреслити, що ресурси площі в цілому визначаються додаванням результатів оцінки ресурсів, які отримані по продуктивних пластах (горизонтах).

Різними авторами пропонуються інші методи і способи визначення підрахункових параметрів при підрахунку перспективних ресурсів. Але найбільш поширені і застосовуються частіше методи визначення безпосередньо по існуючим геологічним даним підрахункових параметрів або використовуючи аналогію геологічної будови структурно – фаціальної зони.