Форми та способи реалізації норм міжнародного права

еред численних досліджень реалізації норм міжнарод­ного права у вітчизняній юридичній науці найпоширені­шим є погляд на реалізацію як на явище, яке відобра­жається в чотирьох основних формах: застосуванні, вико­ристанні, виконанні й дотриманні права. Для становлення такого твердження характерні принаймні дві особливості. По-перше, спочатку класифікація особливостей реалізації правових норм не досить чітко уявлялася деякими вчени­ми. Тому в одних наукових дослідженнях під виконанням, використанням, дотриманням і застосуванням розуміли форму реалізації, в інших — спосіб, а в деяких навіть

Глава XIII Реалізація норм міжнародного права

стадії. По-друге, погляд на виконання, використання, до­тримання і застосування міжнародно-правових норм (як і, до речі, норм внутрішньодержавного права) склався не відразу. Увагу до цих питань було прикуто з 1954 p., після проведення першої наукової дискусії щодо з'ясування сут­ності застосування правових норм.

Саме під час цієї дискусії було встановлено, що дот­римання, застосування, виконання і використання є ок­ремими формами реалізації суб'єктивних прав та суб'єк­тивних обов'язків, норм міжнародного права в цілому. Але тривалий час цей висновок не визнавався багатьма теоретиками права. Одні з них (О. М. Даніелян, О. С. Пі-голкін та ін.) вважали, що це всього лише слова з однако­вим змістом. Деякі автори (Л. С Явич, Ю. Г. Ткаченко, Ю. С. Решетов та ін.) одні терміни відносили до тих, що стосуються форм реалізації, інші — способів. Залежно від уподобань автора вирізнялися дві форми — два способи реалізації, одна форма — три способи, три форми — один спосіб тощо.

Сучасній системі міжнародного права властиві дві фор­ми реалізації норм права: а) через правовідносини і б) по­за правовідносинами. Така реалізація здійснюється двома шляхами: через дію або утриманням від дії суб'єкта права.

Існує чотири способи втілення розпоряджень міжна­родно-правових норм у суспільно бажані результати, тоб­то чотири головні способи реалізації: виконання, викори­стання, дотримання і застосування.

Не всі суб'єкти міжнародного права можуть скорис­татися різними способами реалізації норм міжнародно­го права, і не завжди — в той спосіб, який захочуть. Є певні юридично необхідні обмеження. В силу того міс­ця, яке посідає держава серед суб'єктів міжнародного права, лише вона може скористатися різними способа­ми реалізації норм міжнародного права або наділити такими повноваженнями (правами) інших суб'єктів. Ін­ші суб'єкти міжнародного права не можуть скористати­ся можливістю застосувати право. Застосування права — це державно-владна реалізація. За волею держави або уповноваженого на те органу держави цей спосіб реалі­зації норми міжнародного права може бути застосовано навіть до виникнення міжнародних правовідносин. За­стосування норм міжнародного права не має свого по-

__________ Форми та способи реалізації норм міжнародного права

стійного місця в механізмі міжнародно-правового регу­лювання.

З державно-владного характеру застосування випливає ще й те, що в міжнародному праві (яке є координацій­ним за характером) воно може здійснюватися за поперед­ньою домовленістю держав і в разі правопорушення.

Застосування норм міжнародного права можуть здій­снювати міжнародні органи (Міжнародний Суд ООН, ін­ші міжнародні суди та арбітражі, Рада Безпеки ООН) в силу повноважень, наданих їм державами. Отже, застосу­вання норми міжнародного права вимагає з'ясування фак­тичних обставин правопорушення, їх оцінки, встановлен­ня норм, які можуть бути застосовані, визначення сфери дії таких норм і порівняння їх із конкретною поведінкою (або її відсутності) суб'єкта міжнародного права, вияснен­ня змісту відповідної норми, можливості і способу її за­стосування до встановлених обставин, забезпечення від­повідного рішення тощо.

Дотримання норм міжнародного права полягає в ут­риманні від дій, заборонених міжнародно-правовим ак­том. Це — виконання нормативних розпоряджень забо­ронного характеру, реалізація норм-заборон. Міжнарод­но-правові норми можуть реалізовуватися шляхом дотри­мання тільки в юридично передбачених випадках, інакше суб'єкт правовідносин своїм утриманням від певних дій може порушити норму, її правове розпорядження.

Часто реалізація норм міжнародного права способом дотримання відбувається зовні непомітно. Відсутність дії з боку суб'єктів міжнародного права свідчить, що вони втілюють норму в життя. Прикладом дотримання норм міжнародного права є невтручання у внутрішні справи держави, непоширення ядерної зброї, відмова від вироб­ництва ядерних компонентів, припинення певного спів­робітництва з державою-порушницею за умови оголошен­ня блокади тощо.

Суб'єктами дотримання норм міжнародного права є всі суб'єкти міжнародного права без винятку. Це однако­вою мірою стосується й таких способів реалізації норм міжнародного права, як виконання та використання.

Виконання норм міжнародного права передбачає ак­тивну дію суб'єкта щодо реалізації зобов'язань, які вип­ливають із неї. Суб'єкти міжнародних правовідносин зо-

Глава XIII Реалізація норм міжнародного права

бов'язані своїми діями цілеспрямовано здійснювати норг мативно-юридичне розпорядження і тим самим сприяти добровільній, добросовісній реалізації права. Зважаючи на те, що виконання завжди супроводжується активними дія­ми суб'єкта міжнародних правовідносин, нормативно-пра­вове розпорядження в подібних випадках, як правило, ретельніше регламентує поведінку суб'єктів, аніж у разі дотримання міжнародно-правових заборон. Тому й гово­рять, що виконання характеризується конкретними нор­мами, конкретними зобов'язаннями і конкретно визначе­ними діями. Такі норми переважають у міжнародному гу­манітарному праві, міжнародно-правовій сфері визначен­ня прав людини, співробітництва в боротьбі зі злочинні­стю, визначення статусу території тощо. Часто вони фор­мулюються в досить категоричній формі. Наприклад, ст. 2 Конвенції про оповіщення про ядерну аварію вимагає від держав у разі ядерної аварії, яка б могла привести до трансграничного викиду радіоактивних речовин, негайно оповістити про це інші держави, які підпали або можуть підпасти під їхній фізичний вплив.

Активна дія суб'єкта правовідносин характерна й для реалізації норм міжнародного права способом викорис­тання. В цьому випадку йдеться про реалізацію суб'єктив­них юридичних прав, наданих нормою міжнародного пра­ва можливостей. Суб'єкт міжнародних правовідносин сам вибирає варіант поведінки (а їх йому надає норма права значно більше, ніж при виконанні зобов'язань) у реалі­зації юридично визначених йому можливостей.

Використання є характерним для норм, які встанов­люють правомочність суб'єкта міжнародного права. Це, як правило, диспозитивні норми міжнародного права.

Дуже рідко норми міжнародного права реалізуються шляхом простих, разових дій або утримання від дій. У кожному з названих способів є свої труднощі та перепо­ни. Наприклад, при виконанні й дотриманні норм міжна­родного права не завжди добросовісно діють суб'єкти, ча­сто буває складно встановити міру відповідальності, не спрацьовують санкції. При використанні норм суб'єкти переходять за межі й без того широко передбачених варі­антів поведінки, діють всупереч цілям договору тощо.

Ці та інші наслідки знижують ефективність реалізації норм, а тому потребують додаткових організаційно-пра-

_____ Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права

вових заходів. З часом процес реалізації перетворився на складну систему втілення норм міжнародного права в життя. Сьогодні вона охоплює як безпосередні дії та ут­римання від дій, так і їх організаційно-правове забезпе­чення. А через те шо норми міжнародного права у своїй реалізації потребували відповідного організаційно-право­вого забезпечення на міжнародному і внутрішньодержав­ному рівні, відтак і склалися два механізми реалізації, які взаємодіють і доповнюють один одного: а) міжнародно-правовий механізм реалізації і б) внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.