Тема 2.9. Електронні музичні інструменти

1. а; 2. б; 3. 2-в, 3-б,4-г,5-а, 6-д; 4. в; 5. б; 6. в; 7. б; 8. а; 9. б; 10. в; 11. в; 12. б.

 

 

Термінологічний словник

Аванложа – невелике приміщення, що примикає в ярусному залі до глядацької ложі, внутрішня закрита частина театральної ложі.

Авансцена – ділянка сцени, що знаходиться в залі для глядачів перед порталом сцени.

Аеродизайн сценічний – художнє конструювання сценічного простору.

Аеромен – динамічна надувна декорація (фігура), яка здійснює хаотичні рухи.

Аеростат – літальний апарат легший за повітря, що складається з оболонки, заповненої легким газом, і корисного навантаження. Розрізняють аеростати прив'язні, вільного пересування і аеростати з двигуном витягнутої опуклої форми – дирижаблі.

Акустика – чутність звуків у приміщенні.

Амфітеатр – зал для глядачів (або його частина), у якому ряди місць розташовані з підвищенням кожного наступного ряду. У стародавньому Римі монументальні приміщення для публічних видовищ.

Ар'єрсцена – замкнутий із трьох сторін простір, що примикає до задньої частини основної сцени.

Арлекін – смужка тканини, нерухомо закріплена у верхній частині сцени, що обрамляє портальну арку.

Балаган (балаганний театр) – тимчасове приміщення, переважно дерев’яне, для театральних, циркових чи естрадних вистав.

Балкон – місця для глядачів, розміщені ярусами на стінах глядацького залу.

Бек-лайни – додаткове звукове обладнання: монітори, комбіки, призначені для того, щоб артисти на сцені могли чути себе і партнерів.

Бельетаж – перший ярус глядацької зали над бенуаром та амфітеатром.

Бенуар – нижній ярус лож, розташованих навколо партеру на одному рівні зі сценою або дещо нижче.

Бережок – невеликий декораційний елемент, установлюваний на планшеті сцени для прикриття нижньої частини задника, світлової апаратури і т.п.

Бурак (міна) – одиночні феєрверки різного калібру (від 15 мм до 200 мм), що представляють собою товстостінну паперову або металеву гільзу, з одного боку міцно закриту піддоном, на якому знаходиться заряд-носій, над яким через мембрану знаходиться начинка з піроелементами або дрібними феєрверковими виробами, і все це закрито картонній кришкою. Буряк (міна) утворює траєкторії, що світяться від самої землі.

Бутафорія – підроблені предмети, які використовуються замість справжніх.

Вежа портальна – портальні куліси з рядом містків, на яких розташовуються світлові прилади.

Веларій (велум) – великий парусиновий тент для накриття від сонячних променів на негоди сцени та амфітеатру. Тент прикріплювався за допомогою канатів до щогл, розставлених по верхньому краю стіни.

Верстат – декораційна конструкція, застосовувана для створення на сцені різноманітних підвищень.

Верстат робочий – декораційний верстат, розташований у закулісному просторі сцени.

Верстати черговий – декораційний верстат, як правило стандартного типу, що застосовується в різних постановках.

Вестибюль (хол) – велике привхідне приміщення для очікування глядачами вистави (в театрі, в палаці, в будинку культури та ін.); хол.

Вирубка – одночасне вимкнення всіх джерел світла на сцені, крім чергового.

Відеопроекція інтерактивна – пристрій, що передбачає взаємодію об'єктів, зокрема, проекційного відеозображення і користувача, де людина може впливати на зображення в реальному часі.

Воксал – вид заміського залу для розваг, танців, концертів, вистав.

Галереї сцени – балкони технічного призначення, що оперізують сцену із трьох сторін.

Гардероб – 1. сукупність акторського одягу для різних постановок; 2. приміщення, в якому зберігається верхній одяг відвідувачів, глядачів та ін.

Генератор диму – обладнання, яке продукує клуби диму, що підсвічуються променями світлових приладів і використовується під час проведення концертів, шоу-програм. Ці пристрої діляться на генератори туману, генератори низького диму і просто генератори диму (димові машини, дим-машини)

Декорації – штучно створене середовище, що характеризує місце дії або створює відвернений зоровий образ.

Декорації симультанні – нерухомі декорації, встановлені заздалегідь на ігровій площадці в певній послідовності, які не змінюються протягом усієї дії.

Декорація ажурна (прорізна) – один з видів площинної живописної декорації, створюється на сцені завдяки проекції та за законами умовної сценічної перспективи.

Декорація задня – задник, на якому намальовані краєвиди, пейзажі, зроблені аплікації, іноді зображення проектується.

Декорація м’яка – декорація, де поряд з мальованими декораціями використовуються справжні ужиткові предмети (дивани, стільці, кушетки тощо).

Декорація об’ємна – декорація виконана у вигляді об’ємних елементів.

Декорація павільйонна – декорація, на стінах-рамах виконана у вигляді павільйону, яка зображує інтер’єр будинку, кімнати, хати тощо.

Декорація перспективна – декорація, виконана методом перспективного скорочення.

Декорація підвісна – декорація, що прикріплюється до декораційних підйомів.

Декорація тверда – декорація, виконана із твердих матеріалів. Строєна декорація – інша назва твердої декорації.

Декорація чергова – частини (деталі комплекту) декорацій, що не належать до конкретного спектаклю.

Дзеркало сцени – простір, що знаходиться всередині портальної арки сцени.

Діорама – частина декораційного оформлення вистави, зображення намальоване фарбами на тонкій матерії для просвічування.

Екіклема – у давньогрецькому театрі рухома площадка, яка викочувалася на орхестру в тих випадках, коли треба було показати події, що відбувалися всередині будинку.

Екран (дисплей) ламповий – пристрій відображення і передачі візуальної інформації, в якому кожною точкою зображення, пікселем є одна або кілька електроламп.

Екран (дисплей) світлодіодний – пристрій відображення і передачі візуальної інформації, в якому кожною точкою зображення, пікселем виступає один або кілька напівпровідникових світлодіодів.

Електромузичний інструмент – інструмент, звук у якому утворюється за допомогою електронних чи електроакустичних приладів.

Еорема – у давньогрецькому театрі підйомна машина, за допомогою якої з’являлися вершителі добра. Звідси походить вираз «Деус екс махіна» – Бог з машини.

Етюд піротехнічний – автономний (закінчений) фрагмент піротехнічного сценарію.

Ефект сценічний – ілюзія, створювана за допомогою різноманітних приладів та засобів у сценічному просторі.

Живопис люмінесцентний – зображувально-виражальне оформлення, побудоване на використанні холодного випромінювання.

Завіса – пристрій із спеціальним полотнищем (драпіруванням) для перекриття або відкривання сцени, підвішується з внутрішнього боку портальної арки.

Завіса антрактова – стаціонарна завіса.

Завіса вогнезахисна – вогнетривка залізобетонна завіса, установлена за портальною аркою сцени.

Завіса ігрова завіса – завіса, виготовлена для певної постановки і є частиною декораційного оформлення. Друга назва – завіса інтермедійна.

Завіса попланова – завіса, розташована на якому-небудь плані сцени.

Завіса розсувна – завіса, що поділена на дві частини, які можуть приводитись до руху механічним або електромеханічним способом.

Задник – м'яке декороване полотнище, підвішене до декораційного підйому на задньому плані сцени.

Зал (зала) – приміщення для багатолюдних зібрань з певною метою.

Зал (зала) кіноконцертний – кінозал з естрадою для проведення концертів і мінімумом артистичних приміщень, вестибюлем та гардеробом для глядачів.

Зал (зала) концертний – спеціально обладнане акустично підготовлене приміщення для проведення концертних програм.

Зал театральний – зал, здатний забезпечити проведення театральних вистав, має театральне обладнання сцени і достатню кількість артистичних та гримерних, може займати частину будинку, поверху.

Зала (зал) глядацька – місця для глядачів (партер, амфітеатр тощо); один з компонентів приміщення.

Звуковідтворення – перетворення в звук механічних і електричних коливань.

Звукозапис – процес запису звукової інформації з метою її збереження і подальшого відтворення.

Зорб (сфера) – велика куля, надувна сфера для катання з пагорбів та інших підвищень або по воді, порожня всередині.

Ігрова зона – ігровий простір без фіксації меж.

Ігровий майданчик – ігровий простір з фіксацією меж.

Ілюмінація – святкове освітлення нічного міста.

Інсталяція – жанр в сучасній образотворчій діяльності, коли носієм твору виступає реальне середовище – чи то предметне (міська площа, внутрішнє приміщення, ландшафт), чи віртуальне (телевізійне, фотографічне чи Інтернет-зображення). Інсталяція використовує тривимірні об'єкти для зміни сприйняття простору людиною. Наприклад, для художнього оформлення міського середовища застосовуються імітації нових архітектурних форм.

Каркас для світлової апаратури – модульна конструкція, що складається з набору алюмінієвих ферм, опорно-підвісних елементів, електромеханічних лебідок.

Кишені сцени – бічний простір основної сцени, підлога якого на одному рівні із планшетом сцени, використовується для заготовки декорацій при необхідності швидкої подачі їх на сцену.

Кільце – частина поворотної сцени у вигляді поворотного кільця.

Клуб – будинок або приміщення для закладу, що об’єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін.

Колізей – назва давньоримського цирку.

Коло барабанне – поворотне коло сцени з убудованими в нього підйомно-опускними площадками.

Коло накладне – збірно-розбірне коло, що виготовляється для якої-небудь постановки.

Коло поворотне – поворотна частина планшета сцени, яка обертається навколо осі.

Колосники – ґратчаста стеля сцени.

Конструкції сценічні модульні – металеві конструкції сцен з подіумами різних розмірів і висот, з банями різних конструкцій і розмірів для облаштування світломузичною апаратурою, з навісами, каскадними сходами и т. п. Використовуються як в приміщенні, так і просто неба.

Котурни – в античному театрі складова костюма трагічного актора: взуття на дерев’яних підошвах, яке збільшувало зріст, надавало величності постаті, ході – урочистості.

Куліса портальна – куліса, встановлена безпосередньо за порталом сцени.

Куліси (лаштунки) – 1. вертикальні підвісні площини, що служать для маскування бічних просторів сцени. 2. частина бічного сценічного простору, розташована між вертикально підвішеними полотнищами, що слугують для його маскування.

Кулісно-аркова система оформлення спектаклю – оформлення, що складається з розписаних лаштунків, падуг і задника.

Кулуари – приміщення для відпочинку та спілкування акторів.

Куля повітряна – некерований аеростат кулеподібної форми, що літає в напрямі повітряний течій, тобто здатний до самостійного підйому над поверхнею землі без можливості переміщення проти потоків повітря.

Лазер – прилад для генерування або підсилення монохроматичного світла.

Лампа люмінесцентна – газорозрядне джерело світла, в якому видиме світло випромінюється в основному люмінофором, який в свою чергу світиться під впливом ультрафіолетового випромінювання від розряду; паралельно розряд випромінює і видиме світло, але значно меншою мірою. Найбільш економічний, довговічний і надійний вид ламп, що використовується не тільки для заходів дозвілля, а і для підсвічування вітрин магазинів, фасадів будівель, рекламно-виставкових стендів і вітрин.

Лампа ультрафіолетова – джерело світла, здатне до флуоресценції (світитися) під дією ультрафіолетового випромінювання.

Логейон (пульпітум) – в античному театрі поміст, на якому грали актори, як правило, він з’єднував параскеній.

Ложа – група місць у глядацькій залі за перегородками чи бар’єрами.

Ложа освітлювальна – спеціальне приміщення в залі для глядачів, обладнане світловою апаратурою для освітлення сцени.

Люк – отвір із заслоною для проникнення в середину чогось.

Люк (лючок) освітлювальний – отвір із заслоною в планшеті сцени, через який підключається переносна освітлювальна апаретура.

Люк димовий – спеціальне сценічне пристосування, яке призначене для подачі повітря або сценічного диму на сцену. Розташовуються над колосниками.

Люк-провал – невеликий підйомно-опускний пристрій планшета сцени. Слугує для підйому або спуску з трюму до рівня планшету і назад виконавців чи деталей оформлення.

Макет – зменшене відтворення декораційного оформлення спектаклю.

Маска – спеціальна накладка з яким-небудь зображенням (ліпна чи мальована), яка надягається на обличчя виконавця.

Мікрофон – прилад, що перетворює звуки в електричні коливання.

Мікшерний пульт (пульт звукорежисера) – пристрій, що дозволяє скласти електричні сигнали від декількох джерел звуку в один.

Місток перехідний – вузький місток, що йде поперек сцени на рівні галерей.

Модератор – пристрій для приглушення звуку музичних інструментів.

Мультимедіа – сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів.

Навіс сценічний – модульна конструкція, що складається з набору алюмінієвих ферм, опорно-підвісних елементів, електромеханічних лебідок і тенту. Універсальні стиковочні блоки забезпечують варіативність розмірів.

Навмахія – у Давньому Римі видовище, яке влаштовувалось на водоймищах, на аренах амфітеатрів і цирків при спеціальному заповненні їх водою.

Облаштування сцени механічне – стаціонарні механізми, призначені для монтування та переміщення декорацій і акторів у сценічному просторі.

Обрій (горизонт) – задник, що перекриває задню й частину бічних зон сцени.

Одяг сцени – система лаштунків, падуг і задника. Сукно – одна з назв одягу сцени.

Одяг сцени черговий – лаштунки, падуги й задники, що не належать до конкретного спектаклю й застосовувані в багатьох випадках.

Орхестра – в античному театрі круглий (потім напівкруглий) майданчик для виступів акторів, хору і окремих музикантів.

Оформлення – організація всіх зовнішніх засобів сценічної виразності, які надають дійству закінченої форми.

Оформлення шумове – відтворення на сцені звуків навколишнього світу.

Павільйон – тверда декорація (стіни-рами), що зображує яке-небудь приміщення.

Падуга – горизонтально підвішене полотнище, що закриває від глядачів верхню частину сценічного простору.

Пандус – декораційний верстат, що має похилу поверхню.

Панорама – живописний задник, що рухається на очах у глядачів.

Параскеній – в античному театрі бокові дерев’яні прибудови (крила) з обох боків центральної сцени.

Парафрагма – в античному театрі переносні ширми.

Парод – у давньогрецькому театрі відкритий прохід на орхестру між амфітеатром і скеною.

Партер – середня частина глядацького залу з рядами місць для глядачів, розташовується на нижньому поверсі і знаходиться нижче рівня планшета сцени.

Перестановка – зміна декорацій, що виконується протягом спектаклю.

Періакти – римська назва трикутних поворотних призм, що несуть на своїх площинах три різних декораційних зображення. Грецька назва – теларії.

Пеформанс (перфоманс арт) – 1. термін для означення квазітеатрального твору – вистави (дійства) непевного жанру скомпонованого за допомогою різних засобів сценічного мистецтва (танцю, співу, музикування, пантоміми, читання віршів, епіграм, гуморесок та ін.) без претензії на цілісність та завершеність форми. 2. У переносному значенні, імпровізовані дії, розраховані на публічне представлення, часто шокуючого, епатажного характеру.

Підйом безпротивоваговий – штанкетний декораційний підйом, що не має противаги.

Підйом декораційний – пристрій для вертикального переміщення підвісної декорації. Підйом – одна з назв декораційного підйому.

Підйом індивідуальний – не стаціонарний декораційний підйом, установлюваний у потрібному місці сцени.

Підйом танкетний – система, що складається зі штанкета, блоків, канатів і противаги, що служить для вертикального переміщення підвісних декорацій.

Піромузичне шоу – видовищна вистава, в якій феєрверк та інші піротехнічні ефекти накладаються на музичний твір, тобто піротехнічні засоби оформлення синхронізуються з музичними підйомами і спадами, наслідують настрій музики.

Піротехніка – розділ техніки, пов'язаний з виготовленням вибухових і горючих сумішей, сигнальних вогнів, ракет, феєрверків.

Піротехніка сценічна – це піротехніка, що застосовується для створення піротехнічних ефектів в закритих приміщеннях (фонтани, спалахи, водоспади та ін.). Відмінною особливістю сценічної піротехніки є відносно низька температура горіння і мала кількість шкідливих продуктів згорання у вигляді диму і запаху.

Піротехнічна сюїта – феєрверкове шоу, в якому піротехнічний сценарій синхронізований з музичним рядом, при цьому музичний ряд і сам феєрверк складаються з декількох різнотипних фрагментів.

Піротехнічне шоу – феєрверкове шоу, в якому значну частину сценарію складають піротехнічні етюди.

Піротехнічний концерт (піромузичний концерт) – феєрверкове шоу з досить великою окружністю панорами, при цьому піротехнічний сценарій синхронізований з музичним рядом (музичним супроводом), а заряди на всій протяжності панорами не завжди вилітають одночасно.

Піротехнічний спектакль – феєрверкове шоу, в якому є тема, сценарний сюжет і зображувані герої.

Піротехнічний сценарій – запис послідовних піротехнічних елементів, об’єднаних єдиною дією та назвою.

План підйомно-опускний – підйомно-опускна площадка, що займає цілком один із планів сцени.

План сцени – 1. Умовна ділянка сцени, розташована паралельно порталу. 2. Видрукуваний типографським або іншим способом бланк, на якому показане креслення сцени в плані.

Планшет сцени – підлога сцени, відмітка якої прийнята за нуль відносно усіх інших у споруді театру.

Площадка підйомно-опускна – частина планшета сцени, що піднімається над ним на задану висоту й опускається під сцену, у трюм.

Пневмобудівля – споруда, зведення якої здійснюється шляхом нагнітання повітря.

Пневмокостюм (надувний костюм) – вид надувної конструкції довільної форми і розміру, яка здатна до самостійного переміщення в автономному режимі, повторюючи рух оператора, який знаходиться всередині конструкції.

Пневморобот – вид надувної конструкції довільної форми і розміру, яка здатна до самостійного переміщення в автономному режимі і управляється дистанційно.

Повітроопорна конструкція – споруда, в установці і зведенні якої бере участь повітря, воно ж виконує і опорну функцію; вони не потребують центральних опор і утворюють внутрішній простір, спираючись лише на крайні точки опори.

Подіум – підвищення з місцями для привілейованих глядачів в античному амфітеатрі, або майданчик, піднятий над землею чи підлогою для виконавців вистав.

Політ – пристрій для переміщення в повітрі предметів і живих виконавців.

Половик – м'яка декорація, що покриває планшет сцени.

Поміст сценічний – підвищена підлога сцени, на якій відбувається дія.

Портал ігровий – арка, утворена портальними лаштунками і падугою.

Портал сцени – архітектурна арка, що обрамляє дзеркало сцени. Друга назва – портал архітектурний.

Портал сцени – архітектурно оформлений проріз у стіні, який відокремлює сцену від глядачів.

Портали акустичні – гігантські колонки з підсилювачами, звернені до слухачів, що зазвичай розміщуються праворуч і ліворуч від сцени.

Портальна арка – несуча конструкція, яка перекриває проріз у стіні, що відокремлює сцену від глядачів.

Прожектори заливного світла – стаціонарні світильники, що розміщуються на і над сценою та випромінюють світло різних кольорів; як правило, керовані з пульта світооператора.

Проскеній – у давньогрецькому театрі класичної доби фасад стіни або особлива декоративна стіна, споруджена перед сценою. Відігравав важливу роль в оформленні спектаклю.

Простір сценічний – це те місце, де розгортається будь-яке сценічне дійство – шоу, концерти, вистави, театралізовані видовища.

Простір театральний – простір, в якому можна забезпечити проведення деяких театральних вистав, але який не має спеціально обладнаної сцени.

Простріл – місце, де декорації або лаштунки не повністю закривають закулісний простір.

Пюі – підвищення, що використовувалося під час вистав, естрада. У Середньовіччя застосовувалося в костьолах, церквах, пізніше перейшло в світське життя.

Райок – назва верхнього ярусу в театрі.

Рампа – прилади нижнього освітлення, розташовані по передньому краю сцени або авансцени.

Раус – високий балкон над входом до ярмаркового балагану, з якого часто учасники програми виконували різні трюки, читали монологи, спілкувалися з потенційною публікою, запрошували купувати квитки.

Реквізит ігровий – предмети, з якими актор грає на сцені.

Реквізит костюмний – знаки відмінності, ордена, окуляри, поясні ремені й т.п.

Реквізит, що витрачається – предмети реквізиту, які знищуються по час дії (напої, їжа, що розкривають конверти й т.п.).

Римська свічка (помпфейер) – феєрверковий виріб, що складається з довгої паперової гільзи, наповненої послідовно у кілька рядів порохом (заряд-носій), піроелементом і проміжним повільно палаючим складом. При горінні відбувається низка пострілів з викиданням на висоту до 50 м кольорових піроелементів.

Рунд-горизонт – нижня частина задника сцени.

Ряд крісел – лінійне розміщення крісел паралельно або під кутом до ігрового простору в межах кута зору.

Сабвуфер – акустична система, що відтворює звуки низьких частот, у тому числі інфразвук (приблизно від 5 до 200 Гц).

Салютна установка, (салютна батарея) – піротехнічна конструкція з декількох зазвичай картонних мортир, з'єднаних між собою за допомогою гніту, та призначена для демонстрації серії піротехнічних ефектів (одночасно або послідовно) в певному порядку.

Світильники динамічні (диско-світло) – світловий прилад, що управляється вбудованим мікрофоном, змінює колір, яскравість і напрямок світлових променів в такт музиці.

Світло (освітлення) – технічне обладнання, апаратура для забезпечення художньої виразності вистави.

Світло чергове – робоче освітлення сцени, що включається в антрактах, під час репетицій і т.п.

Світлова гармата – світловий прилад, що дозволяє виділити на сцені виступаючого артиста, звернути увагу глядача на візуальний елемент вистави, створити світловий акцент шоу;

Світломузика – світловий прилад, що дає можливість продукувати світлові промені, синхронізовані з музикою, налаштовувати швидкість світлових спалахів (від неспішного світіння до нестримно швидкого мерехтіння), створювати сценічне освітлення і ефект зірок на нічному небі.

Сейф – сховище м'яких декорацій.

Семплер – електронний музичний інструмент, що відтворює раніше записані зразки звуків

Середовище сценічне – сукупність зовнішніх умов, в яких існує сценічний персонаж.

Синтезатор – електронний музичний інструмент, який створює (синтезує) звук за допомогою електричного генератора звукових хвиль (осцилятора)

Софіт – ряд приладів верхнього висвітлення, прикріплених до рухомої ферми.

Спалах – феєрверковий виріб, що представляє собою корпус, в який встановлений піротехнічний заряд, з яким змішаний або в який впресовано слабкий іскристий склад. При спрацьовуванні порохового заряду в повітря викидається стовп вогненних іскор.

Споруда театральна – пересувна, мобільна, збірно-розбірна або стаціонарна, сезонна, тимчасова будівля, з різним режимом закритості, для організації театраль­ної діяльності.

Стіна четверта – уявна стіна, яка відділяє сцену від глядацької зали.

Стробоскоп – демонстраційний прилад, дія якого ґрунтується на швидкому відтворюванні повторюваних яскравих світлових імпульсів.

Стробоскоп музичний – один з варіантів світлового динамічного приладу для дискотеки, що використовує різночастотні світлові спалахи імпульсної лампи, синхронізовані з музичним рядом.

Сцена – спеціально обладнаний майданчик або місце перед місцями для глядачів, на якому відбувається сценічна дія.

Сцена бездекораційна – неглибока сцена закритого типу, що має простору авансцену, що є основною ігровою площадкою.

Сцена безпортальна – сцена-коробка, ширина портального отвору якої повністю збігається із шириною залу для глядачів у зоні перших рядів партеру.

Сцена бокова – простір ігрового майданчика, який розташований вздовж бокових сторін глядацького залу.

Сцена верхня – частина сценічного простору, яка знаходиться над центральною ігровою площадкою, між першою галереєю і дахом.

Сцена глибинна – простір ігрового майданчика, відділений від залу порталом і розвинутий в глибину від нього.

Сцена дисперсно-симультанна – ігровий простір у вигляді довільно розташованих майданчиків, що можуть не мати визначених меж поміж глядацькими місцями.

Сцена елеваторна – сцена, оснащена такою механізацією, при якій подача зібраних декорацій із трюму сполучається з горизонтальним переміщенням їх на накатних площадках.

Сцена кільцева – ігровий простір, що оточує глядачів з усіх боків у виг­ляді кільця.

Сцена колосникова – сцена, обладнана колосниковими підйомами декорацій, завіс, софітного освітлення. Найчастіше зустрічається в комплексі з глибинною сценою.

Сцена кулісна – сцена обладнана кулісними машинами.

Сцена ліфтова – сцена або її ігрова зона, виконані у вигляді підйомно-опускної двоповерхової конструкції.

Сцена модульна – каркас, що являє собою металеву конструкцію з елементів модульних ферм, настилу з дерев’яних брусів і покриття (ламінат, лінолеум) та драбини.

Сцена панорамна – ігровий простір, який оточує глядацький зал з трьох боків.

Сцена плавуча – відкрита сценічна площадка, що розміщена на водній поверхні та із трьох або з усіх боків оточена нею.

Сцена портальна – сцена, відділена від глядацького залу порталом – переважно глибинна колосникова сцена.

Сцена тристороння (історичний прототип – шекспірівська або єлизаветинська сцена) – ігровий простір, оточений з трьох боків глядачами.

Сцена-арена – відкрита сценічна площадка,

Сцена-арена (театр у колі, ринг, подіум або центральна сцена) – ігровий простір, із трьох або з усіх боків оточений місцями для глядачів.

Сцена-коробка – закритий сценічний простір, відділений від залу для глядачів портальною стіною. Сцена закрита, колосникова сцена, сцена глибинна – варіанти назви сцени-коробки.

Сценограф-постановник (художник-постановник) – художник-оформлювач, який виступає автором-постановником сценічного твору та засобами образотворчого мистецтва у відповідності із задумом драматурга та режисера створює його зоровий образ. Він виконує макет сценічного оформлення, ескізи декорацій, костюмів героїв, атрибутики та здійснює керівництво з виготовлення.

Театр – узагальнена назва театральних будинків, залів, просторів, споруд, об’єктів, закладів, підприємств.

Театр зелений – вид відкритого літнього театрального приміщення, призначеного для різноманітних сценічних дійств.

Театр, що трансформується – театральне приміщення, в якому зал для глядачів і сцена можуть оперативно міняти свою форму.

Театралізація – інтерпретація події або тексту з використанням елементів сценічної гри.

Театрально-концертний зал – концертний зал, який також обладнаний спеціально обладнаною сценою і гримерними для забезпечення театральних вистав.

Телармоніум – перший у світі електромузичний інструмент.

Терменвокс – електромузичний інструмент, в якому електричні коливання звукових частот створюються генератором на електронних лампах, сигнал пропускається через підсилювач і перетворюється гучномовцем у звук.

Техніка сцени – сукупність стаціонарних і тимчасових сценічних пристроїв і пристосувань, що використовуються в процесі монтування й проведення сценічного дійства.

Техніка сценічна – тимчасові механізми, пристосування й пристрої, що створені для конкретного дійства.

Трупа — колектив артистів театру.

Трюм – приміщення, що знаходиться під планшетом сцени.

Убиральня артистична – приміщення для відпочинку акторів у перервах між діями вистави та у вільний час від виступу на сцені.

«Уподібнення ночі з днем» – назва в київських часописах середини ХІХ ст. способу ілюмінаціїпарків, вулиць і площ за допомогою електричних батарей, які поєднувалися дуговими лампами в 1200 і більше свічок.

Устаткування софітне – частина декораційного оформлення сцени, що умовно зображує стелю або небо і є частиною освітлювальної апаратури.

Устаткування сценічне – сукупність механізмів і пристроїв на сцені.

Феєрверк – 1. феєрверкове шоу, в якому використовуються різні види піротехнічних зарядів у відповідності з певним сценарієм; 2. кольоровий декоративний вогняний ефект

Феєрверк висотний – феєрверкове шоу, в якому використовуються люсткугель (висотний заряд, куля, циліндр) та з використанням набоїв калібру 2,5 дюйма і вище.

Феєрверк водний – різновид наземного феєрверку, феєрверкова вистава, в якій використовуються водні піротехнічні вироби, що вистрілюють у воду або запускаються з води.

Феєрверк наземний – феєрверковий спектакль, в якому використовуються наземні піротехнічні вироби: спалахи, фонтани, піротехнічні фігури, динамічні колеса, вогняні написи і логотипи, вогнеспади та ін.. Вони працюють на висоті до 10 метрів.

Феєрверк панорамний – феєрверкове шоу, в якому відстань між крайніми точками вильоту зарядів більше, ніж висота пострілів, при цьому заряди вилітають одночасно по всій довжині панорами і створюють суцільну вогняну стіну.

Феєрверк парковий – феєрверкове видовище, в якому використовуються піротехнічні вироби, які після свого запуску залишаються на землі, але випускають вгору (на висоту до 50 м) вміщені в них піроелементи (салютні установки, римські свічки малих калібрів і т.д.).

Феєрверк сценічний – піротехнічний супровід концертної або іншої театралізованої програми на сценічному майданчику. Основною відмінністю сценічного феєрверку є використання на сцені піротехнічних виробів з відносно низькою температурою горіння і низьким ступенем викидів шкідливих продуктів горіння.

Феєрверкова композиція – композиція, що складається з декількох піротехнічних фігур.

Фігура піротехнічна – технічна конструкція, на якій закріплені піротехнічні елементи (як правило, фонтани). У процесі роботи іскри, що випускаються піроелементами, створюють задану фігуру. Піроелементи можуть бути закріплені як на статичній конструкції (сонце, ялина, зірка) так і на динамічній (млин, колесо).

Фойє – зал у театрально-видовищному закладі для перебування глядачів перед початком заходу, під час антракту.

Фонограма – запис музично-звукових коливань на плівці, платівці, диску і т. ін., а також сама плівка, платівка, диск із таким записом.

Фонтан піротехнічний – піротехнічний парковий феєрверковий виріб, що складається з міцної паперової або металевої гільзи, наповненої швидко займистою речовиною. Під час горіння фонтан викидає через шийку (сопло) на значну висоту, до 40 м в залежності від калібру і конструкції фонтану, велику кількість блискучих або кольорових іскор, що утворюють іскристий букет, подібний бризкам фонтану.

Функціонально-технологічний комплекс — технологічно нерозривна сукупність приміщень і обладнання для обслуговування глядача, актора або демонстрації видовища.

Фурка (фура) – платформа на роликах, яка служить для пересування декорацій (їх частин) або аксесуарів на сцен

Червона лінія – лінія, на яку опускається вогнезахисна завіса сцени.

Ширма – складна переносна перегородка, зроблена з рам-стулок, обтягнутих тканиною, папером і т. ін..

Шоу лазерне – це видовищна постановка, головним елементом якої є лазерна система.

Штанкет – частина штанкетного підйому у вигляді твердого стрижня, підвішеного на піднімальних тросах.

Яма оркестрова – проёстір, розташований перед сценою (авансценою) і глядацькою залою для розміщення артистів оркестру.

Ярус – балкон з розташованими на ньому місцями для глядачів, який знаходиться уздовж задньої стіни глядацької зали.