Викладач навчального закладу (майстер виробничого навчання)

Державний заклад

„Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка”

 

 

О. Я. Сердюкова

Методичні рекомендації

до педагогічної практики

 

для студентів IV та V курсів

спеціальності „Професійне навчання”

(профіль підготовки „Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування”)

 

 

Луганськ

ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”

УДК [378.016:664](076)

ББК 36р3

С32

Рецензенти:

Савченко С. В. – доктор педагогічних наук, професор, ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вілков С. М. – кандидат технічних наук, професор, декан технологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії.

Гирич З. І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії.

 

 

Сердюкова О. Я.

С32 Методичні реком. до педагог. практики для студ. ІV та V курсів спец. „Професійне навчання” (профіль підготовки „Технологія харчової промисловості, організація громадського харчування”/Олена Яківна Сердюкова; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. – 84 с.

 

 

У методичних рекомендаціях наведено основні завдання і зміст педагогічної практики, структуру і принципи організації педагогічної практики в освітніх установах початкової і середньої професійної освіти. Висвітлено структуру, зміст, вимоги до оформлення ітогового звіту з педагогічної практики, наведено список рекомендованої літератури.

Для студентів, які навчаються за спеціальністю „Професійне навчання” (профіль підготовки „Технологія харчової промисловості, організація громадського харчування”).

УДК [378.016:664](076)

ББК 36р3

 

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол № 2 від 6 жовтня 2010 р.)

Ó Сердюкова О. Я., 2010

Ó ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………....
1. Мета та завдання педагогічної практики студентів...…..........................................................................................
1.1. Мета педагогічної практики……………………………......
1.2. Завдання педагогічної практики……………………………
2. Програма та зміст педагогічної практики………………..
2.1. Програма педагогічної практики…………………………...
2.2. Зміст педагогічної практики на ІV курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр)…………………………......
2.3. Зміст педагогічної практики на V курсі (освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)…………………………...
3. Організація і порядок проведення практики……..……...
3.1. Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики.....
3.2. Обов'язки і права студента-практиканта…………………..
3.3. Обов'язки керівників педагогічної практики від ПТНЗ та ДЗ „ЛНУ імені ТарасаШевченка”……………………………...
3.4. Підведення підсумків педагогічної практики……………..
4. Структура і зміст звітної документації з педагогічної практики………………..……………………………………......
5. Методичні вказівки щодо складання звіту з практики…
5.1. Загальна частина………………………………………….....
5.2. Методична частина………………………………………….
5.2.1. План-конспект навчального заняття…………………......
5.2.2. Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів….....
5.3. Виховний розділ………………………………………….....
5.4. Висновки………………………………………………….....
5.5. Бібліогафічний опис…………………………………………
6. Аналіз підсумків педагогічної практики……………….....
6.1. Самодіагностика рівня розвитку педагогічної компетентності…………………………………………………...
6.2. Самоконтроль і самоаналіз педагогічної діяльності………
6.3. Типові помилки студента-практиканта…………………....
7. Орієнтовні питання до диференційованого заліку……....
8. Заключні положення………………....…………………......
Список рекомендованої літератури…….…………………....
Додатки………………………………………………...………...

Вступ

 

У системі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів важлива роль належить педагогічний практиці. Педагогічна практика студентів-випускників освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" і "спеціаліст" є завершальним етапом у підготовці фахівців, вона засвідчує не тільки загальний рівень фахової, психолого-педагогічної та методичної компетентності, але й певним чином впливає на остаточне професійне самовизначення майбутнього інженера-педагога.

Методичні рекомендації підготовлені на основі "Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", затвердженого наказом Міністерства освіти України (№93 від 8 квітня 1993 р.) із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 351, листом Міносвіти України від 14.02.1996 р., №3 1-5/97; "Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців", затвердженого наказом МОН України 23.01.2004 р., №48.

Тривалість та строки педагогічної практики зумовлені освітньо-професійними програмами за профілем підготовки "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування".

Педагогічна практика проходить у два етапи:

– перший етап на IV курсі – у сьомому (восьмому) семестрі;

– другий етап V– у дев”ятому семестрі.

Виконання робочої програми педагогічної практики ґрунтується на знаннях та уміннях, які набувають студенти при вивченні: психолого-педагогічних, природничонаукових і професійних дисциплін, а також на уміннях, набутих під час проходження технологічної практики.

Методичні рекомендації розроблені для студентів, що навчаються за напрямом підготовки "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування" і є системним викладом матеріалів, необхідних як студентам-практикантам, так і організаторам та керівникам педагогічної практики. В них визначено зміст практики, вимоги до організації навчальної, виховної і методичної роботи студентів-практикантів, методичні рекомендації щодо підготовки занять і виховних захолів та їх аналізу, вимоги до оформлення звіту з практики, критерії оцінювання кожного з видів роботи студента-практиканта.

Базою проходження практики можуть бути професійно-технічні навчальні заклади (ПНЗ), та вищі навчальні заклади (ВНЗ) 1-го та 2-го рівнів акредитації, які готують фахівців харчового профілю.

Згідно з навчальним планом студент інженерно-педагогічної спеціальності проходить дві педагогічні (виробничі) практики: одну як майстер виробничого навчання, другу – як викладач загально-професійних або професійних дисциплін. Педагогічна практика проводиться після засвоєння студентами теоретичної частини професійно-педагогічної підготовки, а також здійснення дидактичного проектування в рамках виконання курсової робіти з методики викладання спеціальних дисциплін за профілем підготовки.

Зважаючи на наступність та збіг у змісті і організації практик на IV та V курсах (у структурі, вимогах до навчальної та методичної роботи, правах і обов’язках студентів-практикантів тощо), декілька розділів методичних рекомендацій ідентичні для обох практик.

 

1. Мета та завдання педагогічної практики

 

1.1 Мета педагогічної практики

Педагогічна практики спрямована на забезпечення адаптації студента до професійно-педагогічної діяльності в умовах реального навчального закладу, а саме:

– залучення до безпосередньої професійної діяльності, сприяння формуванню об”єктивних уявлень про майбутню професію;

– поглиблення й збагачення спеціальних, технічних та психолого-педагогічних знань, удосконалення їх застосування на практиці;

– розвиток педагогічного мислення і творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

– формування уміння проектувати власну педагогічну діяльність і реалізувати її в реальних умовах ПНЗ;

– здійсненняи самооцінки та самоаналізу власної педагогічної діяльності.

1.2. Завдання педагогічної практики

Завдання практики полягають в наступному:

– ознайомитися з навчальним закладом, організацією педагогічного процесу, документацією, у якій відображено зміст професійної підготовки і вимоги до майбутніх фахівців;

– ознайомитися з основними напрямками роботи педагогічного колективу навчального закладу;

– вивчити досвід навчальної, методичної, виховної роботи викладача, майстра виробничого навчання;

– провести уроки й оцінити ступінь реалізації власного дидактичного проекту;

– удосконалювати техніку педагогічного спілкування;

– розробити дидактичний проект вивчення окремих тем навчального матеріалу із загально-професійних та професійних дисциплін;

– розробити й провести виховні заходи.

Після закінчення педагогічної (виробничої) практики студент, майбутній інженер-педагог повинен:

– мати уявлення:

1) про систему підготовки кадрів для харчового виробництва;

2) про методологічні основи теоретичного і практичного навчання ккваліфікованих робітників з професій харчового профілю;

3) про методологію проектування освітніх систем;

– бути здатним:

1) адаптувати методичні розробки до умов реального навчального процесу в професійних учбових закладах харчового профілю;

2) самостійно працювати з технічною і довідковою літературою;

– знати:

1) основні вимоги, зміст м етодики організації і проведення професійної підготовки кваліфікованих робітників і фахівців;

2) дидактичні можливості, принципи дії, технологію використання і методику застосування дидактичних засобів;

3) сутність, зміст і структуру освітнього процесу у професійних закладах освіти;

4) форми, засоби і методи професійно-педагогічної діяльності;

5) основи проектування змісту професійної освіти;

6) професійну лексику;

7) сучасні педагогічні і психологічні технології;

– уміти:

1) спрямовувати саморозвиток і самовиховання особистості учня;

2) організовувати процес професійного самовизначення особистості учня;

3) вибирати засоби і методи навчання, розробляти індивідуальну особистісно орієнтовану технологію навчання;

4) виявляти і оцінювати результати діяльності педагога і роботи учнів;

5) розробляти зміст навчання, планувати і проводити різні типи і види занять з теоретичного і професійного навчання в освітніх закладах харчового профілю;

6) розробляти різні види навчально-програмної і методичної документації для підготовки робітників харчової галузі;

7) розробляти комплекси дидактичних засобів навчання і адаптувати їх до реальних умов навчального процесу в професійних освітніх установах харчового профілю;

– володіти:

1) методиками проектування, організацією проведення занять з загальнотехнічнихі спеціальних дисциплін, практичному (професійному) навчанню;

2) методиками проектування педагогічних технологій і техніко-методичного забезпечення для підготовки сучасного робітника, фахівця харчовій промисловості;

3) уміннями аналізу, проектування, реалізації, оцінювання і корекції освітнього процесу у закладах професійної освіти.

В процесі виконання завдань педагогічної практики, у студентів, крім зазначених знань, умінь і навичок, мають бути певним чином сформовані такі види педагогічної компетентності:

1. Конструктивний:

- визначати конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових психолого-фізиологічних і індивідуальних особливостей особливостей колективу учнів;

- спостерігати, аналізувати і планувати навчально-виховний процес у дидактичних, психологічних аспектах;

- освоювати основні форми позаурочної виховної роботи|;

- проводити роботу з розвитку пізнавальної активності, інтересів і потреб учнів;

- здійснювати колективну, індивідуальну виховну роботу;

- вивчати функціональні обов'язки класного керівника;

- проводити індивідуальну роботу з учнями;

- здійснювати самоаналіз, самооцінку і корегування власної діяльності;

- складати конспекти, сценарії, проектувати педагогічні ситуації, проводити методичний аналіз педагогічної діяльності.

2. Комунікативний:

- використовувати різноманітні форми і методи педагогічного спілкування з учнями, батьками, колегами;

- будувати ділові і особисті стосунки зі всіма особами, що беруть участь у вихованні учнів;

- формувати і закріплювати уміння і навички з педагогічної техніки;

- розвивати здатність до педагогічної рефлексії;

- вміти створювати гуманні стосунки з учнями;

- вміти висловлювати й обгрунтовувати свою позицію;

- вміти охарактеризувати суть культури, її місце і роль в житті людини і суспільства;

- вміти мотивувати поведінку і діяльність;

- володіти власними емоціями і почуттями;

- вміти створювати міжособистісні стосунки на засадах емпатії.

3. Організаторський:

- організувати і провести конкретний позаурочний, позакласний виховний захід;

- брати участь у вихованні учнів, сприяти їх об'єднанню;

- організувати індивідуальну роботу з учнями, навчальною в цілому.

4. Дослідницький:

- вивчення особистості учня і навчального колективу вцілому з метою діагностики і проектування подальшого розвитку і виховання;

- вивчення плану роботи класного керівника, особистих справ учнів;

- вивчення передового педагогічного досвіду, новіх педагогічних систем, форм виховної роботи, сучасних технологій навчання і виховання, альтернативних, варіативних і авторських програм і підручників;

- вивчення психологічних аспектів навчально-виховної діяльності (урахування вікових, індивідуальних особливостей учнів, особливостей пізнавальної діяльності; особливостей спілкування у навчальному колективі);

Складові педагогічної компетентності, що мають бути сформовані у період навчання в університеті (в тому числі і в період проходження педагогічних (виробничих) практик), вимагають постійного розвитку в процесі всієї подальшої професійної діяльності.

 

 

2. Програма та зміст педагогічної практики

2.1. Програма педагогічної практики

Період практики	Програма проходження практики
Тиждень 1	Ознайомлення з навчальним закладом, його діяльністю та структурою. Знайомство з навчальною групою. Аналіз освітньо-кваліфікаційної документації, що регламентує процес підготовки конкретних фахівців. Аналіз документації з виховної роботи (планів виховної роботи ПНЗ, навчальної групи). Корегування плану виховної роботи навчальної групи ПНЗ відповідно до програми педагогічної практики. Знайомство з матеріально-технічною й навчально-виробничою базою навчального закладу. Ведення щоденника педагогічних спостережень.
Тиждень 2, 3	Вибір навчальних тем для методичної розробки. Підготовка і проведення навчальних занять. Студент самостійно проводить не менше 4-х годин навчальних занять, одне заняття з яких відкрите. Відвідування занять, проведених майстрами виробничого навчання, викладачами ПНЗ і студентами-практикантами (не менше 4-х навчальних занять). Відвідування й аналіз виховних заходів, проведених куратором закріпленої групи. Підготовка та проведення запланованих виховних заходів. Самоаналіз виховного заходу. Анкетування учнів. Профорієнтаційна робота з учнями ПНЗ на інженерно-педагогічні спеціальності ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”. Відвідування педагогічних рад, методичних комісій тощо. Складання звіту.
Тиждень 4,5 (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр)	Аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду. Виконання завдань з науково-дослідної роботи. Складання звіту.

 

2.2. Зміст педагогічної практики на ІV курсі

(освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр)

 

Педагогічна (виробнича) практика студентів IV курсу триваєє 5 тижнів.

Практика проходить у ПНЗ м. Луганська та області на підставі укладених договорів.

Для проведення навчально-виховної роботи кожен студент закріплюється за однією навчальною групою. Керівництво практикою з навчальної та виховної роботи здійснюють викладачі кафедр педагогіки, психології та харчових технологій.

Педагогічна практика на IV курсі передбачає:

- ознайомлення студентів з напрямами, формами організації, методами навчальної, виховної роботи професійних навчальних закладів;

- планування студентами навчально-виховної роботи на весь період педагогічної практики;

- роботу студентів на посаді майстра виробничого навчання;

- підготовку студентами звітної документації та участі у підсумкових конференціях з педпрактики.

До змісту практичної діяльності студента-практиканта IV курсу входить:

а) навчальна робота:

- складання тематичного плану навчального заняття;

- планування окремих занять спільно з методистом або спираючись на їх консультації;

- проведення навчальних занять (не менше 4-х);

- відвідування уроків майстрів, викладачів та студентів-практикантів;

- ведення щоденника педагогічних спостережень;

б) виховна робота:

- спостереження та аналіз окремих видів виховної роботи, що проводять викладачі професійного навчального закладу;

- планування групових та масових форм виховної роботи;

- підготовка та проведення запланованої виховної роботи (не менше 2-х виховних заходів);

- відвідування й аналіз виховних заходів, проведених класним керівником (куратором) і студентом-практикантом;

- анкетування учнів.

в) дослідницька робота

- проведення тестування учнів;

- проведення опитування учнів для вивчення особистісної спрямованості та індивідуального стилю;

- вивчення наукової методичної літератури з метою удосконалення своєї роботи;

- вибір навчальних тем для методичної розробки;

- відвідування педагогічних рад, засідань методичних комісій;

- аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду.

За підсумками педагогічної практики студент-практикант складає звіт.

2.3. Зміст педагогічної практики на V курсі

(освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)

Навчально-виховна практика студентів V курсу.

Педагогічна практика на V курсі передбачає:

- ознайомлення студентів з особливостями навчально-виховної роботи професійного навчального закладу, його навчально-матеріальною базою, системою роботи педагогічного колективу;

- роботу студентів на посаді викладачів професійних дисциплін;

- проведення науково-дослідницької роботи;

- підготовку студентами звітної документації та участь у підсумкових заходах з педпрактики.

Зміст педагогічної діяльності студента V курсу включає:

а) навчальна робота:

- складання тематичного плану навчальних занять;

- проведення 5-ти годин навчальних занять, 2 заняття з яких відкриті;

- спостереження за навчальними заняттями викладачів ПНЗ та студентів-практикантів, аналіз цих занять;

б) виховна робота:

- планування виховних заходів;

- підготовка та проведення запланованої виховної роботи;

- спостереження та проведення аналізу виховної роботи, що проводять студенти-практиканти;

- ведення щоденника педагогічних спостережень;

- профорієнтаційна робота з учнями ПНЗ та інших навчальних закладів;

в) дослідницька робота:

- вивчення наукової літератури з метою удосконалення своєї роботи;

- проведення анкетування та тестування для вивчення особливостей навчальної діяльності учнів;

- вибір навчальних тем для методичної розробки;

- відвідування засідань методичних комісій, педагогічних рад;

- аналіз і систематизація отриманих матеріалів, власного досвіду

- складання звіту.

 

3. Організація і порядок проведення практики

 

3.1. Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики

Напередодні практики представники кафедри харчових технологій, педагогіки та психології проводять настановчу конференцію. На конференції перед студентами ставиться мета та окреслюються завдання практики, надається інформація про організацію проходження практики, надаються рекомендації щодо підготовки звітної документації.

До практики допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план попереднього семестру. Допуск оформлюється відповідним наказом по ІТОТТ ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка.

Перед початком практики студент надає методисту від кафедри харчових технології належним чином оформлену медичну книжку для її реєстрації у спеціальному журналі.

У кожній групі одного зі студентів призначають старостою, в обов'язки якого входить облік відвідування студентами-практикантами бази практики, повідомлення інформації про колективні консультації і семінари, виконання доручень керівників практики та ін.

Усі студенти зобов'язані щодня приходити на місце проходження практики за 15-20 хвилин до початку занять, тривалість роботи - не менш 6 годин на день. У межах цього часу допускається робота студентів у бібліотеці, методичному кабінеті або вдома, якщо це пов'язано з підготовкою до занять. Сумарна кількість годин, пов'язана з виконанням програмних вимог педагогічної практики, повинна складати 6 годин на день.

У навчальному закладі студент повинен дотримуватися правил його внутрішнього розпорядку, виконувати відповідні розпорядження директора, його заступників, викладача й майстрів. У випадку порушення дисципліни або внутрішнього розпорядку, невиконання вимог директора або керівників практики від навчального закладу, директорат відсторонює студента від подальшого проходження практики за поданням керівника практики.

Для надання допомоги студентам у вирішенні завдань з виховної роботи виділяються методисти з числа викладачів кафедри педагогіки та психології.

Від професійного навчального закладу керівництво педагогічною практикою здійснюють заступники директора з навчально-виробничої і навчально-виховної роботи, майстер виробничого навчання, викладач професійних дисциплін і класний керівник (куратор).

Протягом останнього тижня проходження педагогічної практики студент повинен підготувати звіт, який при виконанні усіх вищезазначених вимог є допуском до заліку. Залік складається в 10-денний строк після закінчення терміну практики. У цей же період викладачами кафедри харчових технологій, педагогіки та психології організується і проводиться заключна конференція, що передбачає присутність усіх студентів групи і керівників практики (від університету і навчального закладу – бази практики), з метою обговорення результатів практики, прийняття рішень щодо удосконалення педагогічної практики.

 

3.2. Обов'язки і права студента-практиканта

Протягом перших 3-4 днів перебування на практиці студент зобов'язаний скласти і погодити з керівниками практики від ПНЗ, а потім подати на затвердження керівникам-методистам індивідуальний план проведення усіх видів робіт на період практики. У випадку відсутності такого плану студент відсторонюється від проходження практики.

Студент зобов'язаний вести наступну документацію:

• щоденник практики з оцінкою щодо виконання робіт і щотижневим візуванням керівника від навчального закладу-бази практики;

• записи відвідування уроків і виховних заходів, їх аналіз;

• конспекти проведених або підготовлених занять;

Студент зобов'язаний щодня присвячувати виконанню програмних завдань практики не менш ніж годин, а саме:

• ознайомлення з навчальним закладом, його структурою, матеріально-технічною базою, кабінетами, лабораторіями та ін.;

• відвідування занять (не менше 3-х) викладачів загально-професійних і професійних дисциплін, навчальних занять (не менше 2-х) з виробничого навчання;

• робота над конспектами занять у бібліотеці, лабораторії;

• робота щодо розробки виховних заходів і виховних годин;

• самостійне проведення занять з виробничого (теоретичного) навчання, на одно з яких обов'язково запрошується керівник від кафедри харчових технологій;

• відвідування занять інших студентів-практикантів та складаня аналізу навчального заняття;

• проведення в позаурочний час культпоходів, диспутів, вечорів відпочинку, конкурсів та інших виховних заходів;

• проведення з учнями додаткових занять і консультацій;

• проведення індивідуальних бесід з учнями;

• присутність на педагогічних радах, засіданнях методичних, предметних (циклових) комісій тощо;

• проведення роботи з професійної орієнтації серед учнів.

Студенти мають право:

• звертатися з усіх питань, що виникають у процесі практики, до відповідних керівників практики від університету, адміністрації навчального закладу-бази практики, викладачів та майстрів виробничого навчання даного навчального закладу;

• користуватися, з дозволу завідувача навчальною частиною ПНЗ, навчальними планами, програмами й іншими методичними посібниками, а також бібліотечним фондом;

• вносити пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу, організації практики.

 

 

Для успішного виконання програми практики студенти повинні з перших днів включатися у життя навчального закладу-бази практики і стати активними помічниками майстрів виробничого навчання і викладачів. Бесіди із заступниками директора з навчально-виховної роботи та виробничої роботи допоможуть студентам скласти комплексне уявлення про навчальний заклад і налагодити контакти з педагогічним колективом.

Особливості організації і проведення педагогічної практики студентів заочного віділення

 

Студенти заочної форми навчання, що працюють за фахом, відповідним профілю «Професійне навчання», звільняються від проходження педагогічної практики. Залік ставиться при наявності такої документації:

1. Характеристика з місця роботи.

2. Копія трудової книжки.

3. Звіт з педагогічної практики.

Студенти, що не працюють за фахом, відповідним профілю навчання, проходять обов'язкову педагогічну (виробничу) практику в обсязі, передбаченому навчальними планами в освітніх установах в установленому порядку за планом ІТОТТ.

Завдання і зміст педагогічної практики, основні положення її організації, обов'язки керівників практики і студентів-практикантів, розподіл доручень, є однаковими для денної і заочної форм навчання.

 

3.3. Обов'язки керівників педагогічної практики від ПТНЗ і ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”

 

Діяльність керівників педагогічної практики – науково-педагогічних працівників університету, керівників ПТНЗ та викладачів – здійснюється у п’ять етапів: етап попередньої роботи, початковий, основний та підсумковий етапи, етап організаційної роботи після закінчення педагогічної практики.

Керівник з навчально-методичної роботи – викладач кафедри харчових технологій:

• разом з викладачем навчального закладу розподіляє між практикантами теми уроків і позакласних завдань;

• організовує відвідування практикантами занять зі спеціальних дисциплін;

• перевіряє, затверджує плани та конспекти занять, відвідує відкриті уроки і позаурочні навчальні заходи, аналізує й оцінює їх;

• контролює виконання індивідуальних планів роботи студентів-практикантів;

•надає науково-методичну допомогу студентам-практикантам;

• перевіряє звітну документацію студентів;

• виставляє загальну оцінку за практику.

Методист від кафедри педагогіки:

• планує навчально-виховну роботу студента-практиканта з відповідними записами в щоденнику практики;

• спрямовує проведення студентами виховної роботи з учнями;

• перевіряє, затверджує плани та конспекти позакласних занять, відвідує їх, проводить аналіз і дає їм оцінку;

• допомагає студентам-практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів;

• бере участь в оцінці роботи студента-практиканта.

Методист від кафедри психології:

• допомагає студентам-практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів, надає зразки діагностичних матеріалів для проведення психолого-педагогічного спостереження;

• бере участь в оцінці роботи студента-практиканта

Обов'язки адміністрації навчального закладу

(бази практики)

Директор навчального закладу (заступники директора з навчально-виробничої та виховної роботи):

• надає кожному студенту місце практики і закріплює його наказом;

• забезпечує нормальні умови проходження практики;

•знайомить студентів-практикантів з навчальним закладом, особливостями навчально-виховної роботи, складом викладачів, навчально-виховною документацією й учбово-матеріальною базою (кабінетами, майстернями, бібліотекою та ін.), з роботою педагогічної ради, методичних об'єднань;

• проводить із практикантами наради на початку і наприкінці практики;

• разом з викладачами здійснює методичне керівництво, розподіляє студентів за навчальними групами;

• відвідує уроки, що проводять студенти, і бере участь у їх обговоренні.

Заступник директора з навчально-виховної роботи

• знайомить студентів з планом виховної роботи навчального закладу;

• допомагає студентам у плануванні та проведенні уроків і виховних заходів;

• відвідує (вибірково) уроки й позакласні заходи, що проводять практиканти, і бере участь в їх обговоренні;

• забезпечує участь студентів у навчально-виховному процесі, відвідування уроків, що проводяться викладачами ПНЗ або технікумів.

Викладач навчального закладу (майстер виробничого навчання)

• знайомить студентів з планом своєї роботи, проводить відкриті уроки і позакласні заняття з предмету;

•разом з викладачем, що здійснює методичне керівництво практикою, розподіляє між студентами теми уроків;

• перевіряє, затверджує конспекти та плани майбутніх уроків і позакласних заходів щодо предмету;

• бере участь в обговоренні й оцінці уроків, проведених студентами;

• залучає практикантів до проведення гурткових і додаткових занять з учнями;

• залучає практикантів до методичної роботи з виготовлення наочних приладів й інших дидактичних засобів, що застосовуються на уроках.

Куратор закріпленої групи (класний керівник):

• знайомить закріплених за ним студентів-практикантів зі складом навчальної групи, з успішністю учнів, відвідуванням занять і поведінкою, основними виховними завданнями і планом виховної роботи;

• забезпечує студенту можливість виконання завдань з виховної роботи;

• проводить відкриті позакласні виховні заходи з учнями;

• допомагає практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів,

• допомагає студентам спланувати виховні заходи, які необхідно провести під час практики, консультує їх в процесі складання плану виховної роботи і контролює його виконання;

• є присутнім на позакласних заходах, що проводять студенти-практиканти і бере участь в їх обговоренні та оцінюванні.

 

3.4. Підведення підсумків педагогічної практики

Протягом 7 днів після закінчення педагогічної практики студент повинен надати керівнику практики від кафедри харчових технологій належним чином оформлену звітну документацію.

Підсумки педагогічної практики підводяться не пізніше 10 днів після закінчення педагогічної практики на підсумковій конференції, під час якої студенти діляться враженнями про власну педагогічну діяльність, обмінюються думками про позитивні й негативні моменти, з якими вони зштовхнулися під час проходження педагогічної практики в різних навчальних закладах.

Доповіді готуються практикантами на основі вивчення досвіду роботи викладачів і майстрів, результатів власної наукової, начально-методичної, виховної роботи.

Проводить підсумкову конференцію керівник практики від кафедри харчових технологій. На конференцію запрошуються:

• керівники навчальних закладів-баз практики;

•методисти від кафедри педагогіки та кафедри психології.

Оцінка роботи студентів

Підсумкову оцінку виставляє керівник педагогічної практики від кафедри харчових технологій, узгоджуючи її:

•з оцінкою викладача-предметника або майстра виробничого навчання;

•з оцінкою роботи студента класним керівником (майстром виробничого навчання);

• з оцінкою керівника від кафедри педагогіки;

• з оцінкою керівника від кафедри психологіхї.

Підсумкова оцінка згідно вимог модульно-рейтингової системи навчання виставляється у балах та є сумою таких складових: оцінки за навчально-методичну роботу, оцінки за навчально-виховну роботу та за оформлення звіту з педагогічної практики. Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за педагогічну практику, становить 100, з яких до 10 балів оцінюється оформлення звіту у відповідності з вимогами. Максимальна кількість балів за навчально-методичну роботу – 60 та за виховну роботу – 30 відповідно.

Загальна кількість балів за педагогічну практику та її відповідність рівню засвоєння та реалізації набутих вмінь розподіляється таким чином:

90-100 балів – рівень засвоєння відмінний;

75-89 балів – рівень засвоєння добрий;

60-75 – рівень засвоєння задовільний.

менше 60 - рівень засвоєння незадовільний, студент отримує їх за невиконання програми практики, тобто в педагогічному процесі він не реалізував освітні, виховні і розвиваючі завдання; допустив серйозні помилки при викладанні навчального матеріалу; не забезпечив дисципліну учнів; неефективно провів навчальну і виховну роботу; не зміг критично її оцінити.

 

Критерії оцінювання результатів

з навчально-методичної роботи

56-60 балів (Відмінно) студент отримує за повне і сумлінне виконання програми практики, проведення заняття на високому організаційно-методичному рівні з постановкою і вирішенням загальноосвітніх, виховних і розвиваючих завдань, із застосуванням оптимальних методів навчання і прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей; виявлені глибокі знання психолого-педагогічної теорії, методики викладання, методів педагогічних досліджень, продемонстровано педагогічний такт і творчу самостійність при проектуванні і проведенні занять.

46-54 бали (Добре) студент отримує, якщо успішно виконав програму практики, всі заняття проведені на достатньому організаційно-методичному рівні, виявлені знання психолого-педагогічної теорії, продемонстрвоано ініціативу і самостійність у підборі навчального матеріалу, але недостатньо ефективно використані окремі методи і прийоми навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів.

40-45 балів (Задовільно) студент отримує, якщо у цілому виконав програму практики, але в реалізації освітньо-виховних і розвиваючих завдань допустив помилки: неефективно застосував методи і прийоми навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів; не завжди був встановлений контакт з аудиторією, не враховані у достатній мірі вікові та індивідуальні особливості учнів; при аналізі занять і заходів не студент побачив своїх помилок.

Критерії оцінювання результатів з виховної роботи

При оцінюванні результатів педагогічної практики враховуються такі показники:

- організованість, дисциплінованість і сумлінне відношення студента-практикантадо роботи; його ініціативність і творчість;

- якість виховної роботи з учнівським колективом і окремими учнями;

- якість оформлення документації з педпрактики;

- своєчасність здачі документації.

25-30 балів (Відмінно) Студент отримує, якщо виховну роботу проведено на високому рівні (допускається не більше 25% оцінок «4» за виховні заходи, при задовільній оцінці з боку вчителя-предметника, класного керівника); студент проявив себе як організована, сумлінна, творча особистість під час виконання різних видів роботи, викликав повагу та авторитет серед учнів, батьків і педагогічного колективу навчального закладу-бази практики, керівників практики; своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів, свєчасно провів відкритий заліковий захід, здав у визначений термін оформлену належним чином звітну документацію.

20-24 бали (Добре) студент отримує, якщо навчально-виховна робота проведена ним на достатньому рівні (допускається не більше 25% оцінок «3» за проведені виховні заходи, при задовільній оцінці з боку вчителя-предметника, класного керівника); але студент допустив деякі методичні помилки у навчально-виховному процесі, і зміг самостійно їх виправити або пояснити причину помилок у процесі аналізу уроку або виховного заходу; у ході педпрактики студент-практикант не допускав недисциплінованості, байдужості, на всіх ділянках роботи; студент отримав схвальну оцінку від учнів, батьків, педагогічного колективу, методистів і класного керівника; своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів, свєчасно провів відкритий заліковий захід, здав у визначений термін оформлену належним чином звітну документацію.

15-19 балів (Задовільно) студент отримує, якщо навчально-виховна робота проведена на достатньому рівні (не допускається підсумкове оцінювання за проведені уроки та виховні заходи оцінкою «2» бали); студент проявив себе як організований, дисциплінований, але недостатньо самостійний та ініціативний;загальна оцінка діяльності студента-практиканта з боку учнів, батьків, вчителя-предметника, класного керівника, керівників педпрактики «задовільно»; при цьому він своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів,, свєчасно провів відкритий заліковий захід, здав у визначений термін звітну документацію, оформлення і зміст якої вимагає доповнень та поправок за вказівкою керівників практики.

4. Структура і зміст звітної документації

з педагогічної практики

Звітна документація заповнюється щодня протягом усієї практики та оформлюється щосуботи. Звітна документація з педагогічної практики включає:

- щоденник педагогічної практики;

- звіт з педагогічної практики;

- картку обліку сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутнього інженера-педагога (табл. 6.1).

Щоденник педагогічної практики

Щоденник педагогічної практики містить:

- індивідуальний план з усіх видів робіт (підписується керівником практики від кафедри харчових технологій, методистами від кафедри педагогіки та кафедри психології);

- календарний графік виконання робіт (заповнюється студентом-практикантом щодня і підписується керівником практики від ПНЗ, зтверджується печаткою навчального закладу);

- перелік проведених студентом навчальних занять.

Оцінку якості розробки і реалізації дидактичних матеріалів надає керівник практики від кафедри харчових технологій, самоаналіз проводить студент.

- аналіз результатів анкетування учнів ПНЗ;

- розклад занять у навчальному закладі;

- розклад занять студента-практиканта на період практики;

- список учнів закріпленої групи.

У щоденнику обов'язкова наявність характеристики й оцінки навчально-виховної діяльності практиканта, що складається керівником від ПНЗ і завіряється адміністрацією (підпис, кругла печатка).

 

 

Звіт з педагогічної практики

 

Звіт з педагогічної практики виконується на аркушах паперу формату А4 з титульним листом (форма заповнення наведена в додатках А, Б), підписаним керівником практики від ПНЗ і завіреним адміністрацією (підпис, кругла печатка). Обсяг звіту (без додатків) не повинен перевищувати 45-50 сторінок (з додатками).

Структура й обсяг звіту з педагогічної практики:

1. Загальна частина:

- характеристика навчального закладу;

- загальна характеристика виховної та навчально-методичної роботи, проведеної практикантом у ПНЗ.

2. Методична частина.

2.1.Аналіз нормативних документів щодо роботи професійних навчальних закладів, навчальних програм зі спеціальних дисциплін;

- розробка планів-конспектів навчального заняття;

2.2 Аналіз навчальних занять викладачів і студентів-практикантів;

3. Виховна частина.

3.1. Розробка виховного заходу, сценарію заходу;

3.3. Самоаналіз проведеного виховного заходу.

3.4.Характеристика колективу навчальної групи.

3.4. Психолого-педагогічна характеристика учня.

3.5.Загальний висновок про проведену навчально-виховну роботу.

Висновки

Список використаних джерел (бібліографічний опис).

Додатки: сценарії виховних заходів, результати анкетування учнів, та ін. Наявність додатків є обов'язковою.

 

 

5. Методичні вказівки

щодо складання звіту з практики

 

Загальна частина.

Характеристика навчального закладу:

 

- історія та структура навчального закладу;

- перелік професій, за якими здійснюється підготовка фахівців;

- характеристика матеріально-технічного, дидактичного оснащення навчальних кабінетів, лабораторій, робота методкабінету, бібліотеки;

- огляд основних напрямків виховної та навчально-методичної роботи ПНЗ.

 

Методична частина.

План-конспект навчального заняття

План-конспект уроку – основний документ для проведення конкретного уроку з навчальної теми. Стандартних, обов'язкових форм планів-конспектів уроку не встановлено, тому що форма плану-конспекту, як і його зміст, методи проведення, глибина розкриття матеріалу змінюються в залежності від змісту уроку, його навчальної і виховної мети, характеру майбутніх робіт, організації вправ.

Добре складений конспект допомагає вести урок на високому рівні. У конспекті коротко викладається основна сутність навчального матеріалу, наводяться необхідні обґрунтування, табличної дані, схеми, ескізи, розрахунки та ін. Передбачається також можливість за необхідністю доповнювати раніше складений конспект новими матеріалами. У такий спосіб конспект стає збірником дидактичних, методичних і технологічних матеріалів, куди викладач вносить нові, прогресивні знання. Такі конспекти мають велику цінність при підготовці до навчальних занять.

Методичні рекомендації щодо складання розгорнутого

плану-конспекту заняття і його проведення.

План-конспект заняття складається за такою формою:

Тема.

Мета заняття (навчальна, розвиваюча, виховна).

Тип заняття.

Методи заняття.

Обладнання.

Хід заняття:

- Організаційна частина;

- Перевірка пройденого матеріалу;

- Викладання нового матеріалу;

- Підведення підсумків уроку.

При визначенні мети заняття треба пам'ятати, що:

навчальна мета передбачає оволодіння визначеним навчальним матеріалом, усвідомлення учнями нових знань;

розвиваюча мета досягається в процесі залучення учнів до рішення технічних або винахідницьких задач;

виховна мета спрямована на формування в учнів якостей особистості, що характеризують сучасну високоморальну людину.

У розділі "Обладнання" наводиться обладнання, інструменти і наочні приладдя, що будуть застосовуватися в ході занятті.

Організаційний момент містить у собі наступні пункти:

– перевірка наявності учнів;

– перевірка готовності до заняття (наявність зошитів, технологічного одягу та ін.).

Перевірка пройденого матеріалу

Форма перевірки пройденого матеріалу може бути такою: індивідуальне опитування, доповідь учнів, фронтальне швидке опитування, запитання учнів один до одного, невелика письмова робота, написання технічного диктанту, рішення карток-завдань, розгадування кросвордів, ребусів та ін. Форму перевірки пройденого матеріалу викладач повинен вибрати самостійно, з огляду на контингент групи, тему заняття та інші фактори.

План-конспект повинен містити запитання з відповідями, кросворди, текст технологічного диктанту чи інший матеріал, що використовується для перевірки пройденого матеріалу.

Викладення нового матеріалу.

Цей розділ плану-конспекту повинен містити пункти плану повідомлення нового матеріалу і короткий зміст навчального матеріалу по даному пункту, бажано з малюнками, кресленнями, схемами і т.п.

Перш ніж приступити до викладання нового матеріалу, необхідно підвести до цього учнів, активізувати їх увагу, підкреслити актуальність і важливість даної теми для формування фахових знань.

Для закріплення нового матеріалу бажано підготувати короткі запитання.

Пояснення нового матеріалу може бути організоване таким чином: викладання матеріалу з використанням різних методів (словесних, наочних), а потім швидке опитування учнів з метою виявлення глибини засвоєння ними нового матеріалу. При цьому викладач поділяє новий матеріал на логічно цілісні елементи (блоки) і після пояснення кожного блоку перевіряє, як учні його засвоїли. Тільки після доцільно переходити до пояснення наступного блоку і перевірки його засвоєння.

Підведення підсумків уроку.

Заняття закінчується узагальненням викладача, що сприяє систематизації знань учнів, отриманих на всіх його етапах і виставленням оцінок найбільш активним учням.

Структура плану-конспекту уроку виробничого навчання

Тема уроку

Мета уроку:

– навчальна

– виховна

– розвиваюча

Методи уроку

Об'єкти праці

Навчально-матеріальне оснащення уроку

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина (5 хв.)

1. Перевірка наявності учнів.

2. Перевірка наявності спецодягу.

3. Перевірка наявності зошитів і креслярського приладдя.

ІІ. Вступний інструктаж і тренувальні вправи (60 хв.)

1. Повідомлення теми й мети уроку.

2. Перевірка знань учнів з матеріалу, вивченому на уроках теорії, а також на попередніх уроках виробничого навчання, зв'язаному з матеріалом поточного уроку.

3. Активізування мислення учнів.

4. Пояснення і показ трудових прийомів й способів виконання навчально-виробничих робіт, організації робочих місць.

5. Тренувальні вправи.

6. Пояснення характеру і призначення роботи, що буде виконуватися на уроці, порядку виконання самостійної роботи учнів.

7. Розбір схем, технічних вимог, демонстрація зразків майбутніх навчально-виробничих робіт.

8. Ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами, приладами, пристосуваннями й іншими засобами виконання робіт, що будуть застосовуватися на уроці.

9. Пояснення й показ найбільш раціональних прийомів, способів і послідовності виконання завдань, способів контролю якості роботи.

10. Розгляд типових помилок, способів їх попередження й усунення.

11. Пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць при виконанні завдань.

12. Розгляд правил безпеки праці учнів.

13. Закріплення й перевірка засвоєння учнями матеріалувступного інструктажу, додаткові повторні пояснення й показ прийомів і способів роботи.

14. Видача завдань й розподіл учнів по робочих місцях.

ІІІ. Самостійна робота й поточне інструктування учнів (190 хв.)

ІV. Заключний інструктаж (15 хв.).

1. Зібрати й перевірити роботи учнів.

2. Відзначити кращі роботи.

3. Указати на типові помилки, з'ясувати причину їхнього виникнення.

4. Виставити оцінки.

5. Підбити підсумок заняття.

6. Видати домашнє завдання.

 

У процесі підготовки плану-конспекту навчального заняття та його проведення доцільно використатися табл.2.1 та 2.2.

 

Таблиця 5.1. Сценарій уроку теоретичного навчання

 

Етапи (елементи) уроку теоретичного навчання	Час (хв)	Зміст діяльності викладача	Зміст діяль-ності учнів
1. Організаційний момент
2. Мотиваційний момент
3. Актуалізація базових знань
4. Формування ЗУН
5. Контроль дій
6. Видача домашнього завдання

 

 

Таблиця 5.2. Сценарій уроку виробничого навчання

 

Етапи організаційної структури уроку	Етапи (елементи) дидактичної структури уроку	Час (хв)	Зміст діяль-ності майстра	Зміст діяль-ності учнів
1. Вступний інструктаж	1.1 Цільова настанова
1.2 Актуалі-зація знань і досвіду учнів
1.3 Форму-вання орієнтованої основи дій учнів
2. Основна частина уроку: поточний інструктаж і вправи (самостійна робота) учнів	Формування нових або закріплення засвоєних способів дій
3. Заключний інструктаж	Підведення підсумків

 

Нижче наведено приклад оформлення плану-конспекту заняття з виробничого навчання.

 

Дата_________

Група №______

План уроку виробничого навчання

Тема програми: Механічна кулінарна обробка овочів, грибів.

Тема уроку: Обробка капустяних, листових, пряних, десертних овочів, форми нарізки і кулінарне використання

Мета уроку:

– Сформувати в учнів початкові вміння правильно і якісно виконувати прийоми і операції по обробці капустяних, листових, пряних, десертних овочів; виконувати правила санітарії та гігієни, технічні вимоги ОП.

– Виховати в учнів мотиви праці, добросовісне відношення до праці, дисциплінованість, естетичні смаки.

– Розвинути в учнів загально трудові вміння (вміння користуватися приладами і інструментами, вміння планувати, оцінювати результати виконаних дій, регулювати і контролювати свої дії), волю і самостійність (вміння долати труднощі, вміння володіти собою - витримка, самовладання)

Тип уроку: Урок вивчення трудових прийомів і операцій.

Методи і прийоми: демонстрація, метод вправ.

Матеріально-технічне забезпечення: Устаткування (овочерізка)

Інвентар: (робочі столи, обробні дошки з маркуванням (О.С.), лотки, ємкості).

Інструмент: (ножі кухарські з маркуванням О.С.

Ілюстрації, схеми: (плакати «Схема обробки капустяних, листових, пряних десертних овочів»)

Сировина: (Капустяні: білоголова, червоноголова, савойська, кольрабі, вітна, брюссельська;

Листові: салат шпинат, щавель;

Пряні: кріп, чабер естрагон;

Десертні: спаржа, ревінь артишоки).

Міжпредметні зв'язки: Технологія приготування їжі з основами товарознавства, Устаткування підприємств харчування, Гігієна і санітарія, Організація виробництва і обслуговування, Охорона праці

Література:

1. Шуміло Г. И. Технологія приготування їжі: навч. посіб. – К.: „Кондор”, 2003.

2. Справочник технолога общественного питания. –М.:Экономика, 1984.

Хід уроку:

1. Організаційний момент

1) Перевіряю явку учнів.

2) Перевіряю зовнішній вигляду учнів (стан спецодягу, виконання правил особистої гігієни).

3) Перевіряю наявність щоденників.

2. Вступний інструктаж.

1) Повідомляю та пояснюю тему та мету уроку.

2) Перевіряю знання, уміння і навики по матеріалах уроків, пов'язаних з метою уроку і необхідних для його проведення:

– Правила охорони праці при роботі в овочевому цеху.

– Які овочі відносяться до капустяних?

(білоголова, червоноголова, савойська, кольрабі, цвітна, брюссельська).

– Які овочі відносяться до листових?

(салат, шпинат, щавель).

– Які овочі відносяться до пряних?

(кріп, чабер, естрагон).

– Які овочі відносяться до десертних?

(спаржа, ревінь, артишоки)

3. Поясняю нову навчальну інформацію

КАПУСТЯНІ:

Білоголова капуста й інші види капустяних овочів містять цукор, мінеральні речовини (калій, натрій, кальцій, фосфор, магній, залізо та ін.), вітаміни С, В1, РР, Е. Фолієва кислота, що міститься в капусті знижує кількість холестерину в організмі. При обробці білоголової, червоноголової та савойської капусти відділяють забруднене листя, що загнило, підрізуючи кочережки, вирізують частини, що загнили. Після цього капусту промивають в холодній воді, з крупних голівок зрізують на 1/3 верхню частину, а потім розрізають на дві або чотири частини, голівки малого розміру розрізають на дві частини. У кожній частині капусти видаляють кочережку. У білоголової капусти, призначеної для приготування голубців, після зачистки вирізують кочережку так, щоб качан залишився цілим, потім промивають, занурюють в киплячу підсолену воду і проварюють 12–15 хв. до напівготовності. У качана цвітної капусти відрізують листя, видаляють частини, що потемніли і загнили, забруднені місця зіскоблюють ножем або теркою. Кочережку відрізують, відступаючи 1 см від початку розгалуження качана. Якщо капуста пошкоджена гусеницями, її занурюють на 30 мін в холодну підсолену воду. При цьому гусениці спливають на поверхню, а капусту знов промивають. Цвітну капусту, пошкоджену гусеницями, обробляють так само, як білоголову. Щоб уникнути в'ялення качанчики брюссельської капусти зрізують безпосередньо перед тепловою обробкою. Потім їх разом із знятим капустяним листям ретельно промивають у великій кількості води. Кольрабі уручну очищають від шкірки, промивають і нарізують.

Форми нарізки з капусти:

Соломка – капусту ріжемо на 2, 4, 6 частин в залежності від величини качана, вирізуємо кочерыжку і шинкуємо на соломку завдовжки 4,5-5 см., шириною 0,2 см. КВ: для тушкування, для борщів, окрім «Полтавського»; соломка завдовжки 4,5-5 см.., шириною 0,1 см. – для салату зі свіжої капусти.

Шашки – капусту ріжуть на смужки завтовшки 2-2,5 см., потім упоперек на квадрати. КВ: борщ «Полтавський», суп «Селянський», рагу овочеве.

Січення – капусту ріжемо на соломку завтовшки 2-2,5 см., а потім упоперек на квадрати. КВ: для фаршу

Підготовка капусти для голубців

Видаляють пошкоджене листя, видаляють кочерижку круговим надрізом, потім бланширують до напівготовності, виймають, дають стекти воді і охолоджують. Листя відділяють один від одного, відбивають потовщену частину, кладуть фарш і формують НФ.

 

ЛИСТОВІ:

Обробка листових овочів. Листові овочі перебирають, відділяючи пошкоджене і мляве листя. В салаті обрізують коріння, в щавлі й шпинату видаляють черешки. Качановий салат розбирають на листя. Всі листові овочі ретельно промивають у великій кількості холодної води, потім відкидають на сито.

ПРЯНІ:

Зелень кропу обробляють так само, як салатні овочі. Стебла овочів можна використовувати при варінні бульйонів. Перебрану зелень краще зберігати при температурі від 1 до 7 °С.

ДЕСЕРТНІ:

Артишок, спаржа і ревінь містять вітамін С, мінеральні речовини, мають ніжну консистенцію, прекрасні смакові властивості.

Артишоки обробляють таким чином: зрізують верхню частину листя з гострими кінцями і видаляють стебло, місце зрізу змочують лимонною кислотою для зберігання від потемніння. Металевою ложкою вичищають внутрішню, неїстівну, частину артишоку, потім артишоки промивають. Аби під час варіння листя не розпадалося, артишоки перев'язують нитками (див. мал. 1-6).

Мал. 1. Артишоки

Мал.2. Зрізання стебла і зачистка артишоку

Мал. 3. Зрізання лусочок верхньої частини

Мал. 4. Вискоблювання внутрішньої частини

Мал. 5. Натирання лимоном перед варінням

Мал. 6. Скріплення артишоку перед варінням

 

Після обробки артишоки слід відразу ж варити; їх можна зберігати до варіння з лимонною кислотою, в холодній воді не більш за одну годину. При тривалому зберіганні очищені артишоки темніють.

Спаржу очищають від шкірки, промивають, зв'язують пучками (знімати шкірку треба дуже обережно, аби не відламалася верхівка — найбільш смачна і живильна частина спаржі).

Ревінь перебирають, з черешків відрізують нижню частину, зіскоблюють верхню плівку, промивають і нарізають.

4) Демонструю нові операції та прийоми трудової діяльності

5) Ознайомлюю учнів з матеріалами, інструментами і пристосуваннями, які вперше використовуватимуться на уроці, і з вимогами охорони праці при роботі з ними

Нагадую техніку безпеки при роботі в овочевому цеху (робота учнів з ножем, на овочерізці, картоплечистці).

Техніка безпеки в овочевому цеху

Електрична безпека

На підприємствах громадського харчування використовується велика кількість машин, що працюють від електродвигуна. Аби уникнути поразки людей електрострумом, кожну машину заземляють або занулюють, а струмовиходячі пристрої захищають сітками, кожухами.

Овочевий цех підприємства найбільш сирий, а вода добрий провідник електрики. Тому працівників овочевого цеху забезпечують гумовими чобітьми і фартухами, а біля машин укріплюють гумові килимки або дерев'яні решітки.

Для швидкого та безпечного включення і виключення електричного дроту пускові пристрої розташовують в безпосередній близькості від робочого місця.

Забороняється мити і чистити включене електроустаткування, а також залишати його без нагляду.

 

Пожежна безпека

В цілях пожежної безпеки всі теплові апарати, якщо нагрів їх зовнішніх стін перевищує +60°С розташовують на відстані 0,5 м від стін приміщення. До всіх цехів і підсобних приміщень забезпечують вільний доступ. У кожному приміщенні є обладнаний пожежний стенд, де встановлюють вогнегасник, шланг і ємність з водою.

 

6) Поясненюю і показую способи раціональній організації робочих місць

– Вимити стіл і інструмент гарячою водою

– Перед початком роботи вимити руки милом і про хлорувати їх 0,2% розчином хлорного вапна.

– Обробну дошку розмістити перед собою на відстані 5-6 см. від краю столу. Інструмент, інвентар, посуд розташувати справа, а оброблені овочі – зліва. Ніж покласти лезом до дошки. Обробна дошка повинна мати маркування «ОС».

7) Інформую учнів про типові помилки та способи їх попередження

Типові помилки і шляхи їх попередження

№ п\п	Помилки	Причини	Попередження
1.	Поріз пальця

---

123Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

---

Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1164 | Нарушение авторских прав

---

Лучшие изречения:

© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление