Тема 8. Змішана економіка та її типи. 1. Основними варіантами змішаної економіки є:

1. Основними варіантами змішаної економіки є:

а) соціально-реформістський;

б) економічний дирижизм;

в) консервативний;

г) ліберальний;

д) усі відповіді правильні.

2. Складовими механізму господарювання у змішаній економіці є:

а) стихійне регулювання;

б) ринкове регулювання;

в) свідоме регулювання;

г) фінансово-кредитне регулювання;

д) планування на макрорівні.

3. Ринок у змішаній економіці є:

а) стихійним регулятором пропорцій та розподілу доходів;

б) системою недосконалої конкуренції;

в) системою недосконалої конкуренції, що перебуває під регулюючим впливом монополій, олігополій та держави;

г) системою недосконалої конкуренції, що перебуває під регулюючим впливом держави.

4. Складовими революції в трудових відносинах у розвинутих країнах Заходу є:

а) право робітників на організацію профспілок і укладання колективних договорів;

б) монопсонія капіталістичного підприємства на ринку праці;

в) введення мінімальної заробітної плати і допомоги по безробіттю;

г) прийняття закону про соціальне страхування;

д) право робітників на проведення страйків.

5. Усунення монопсонії на ринку праці призводить до:

а) зниження рівня заробітної плати;

б) підвищення заробітної плати до її конкурентного рівня, адекватного вартості робочої сили;

в) ліквідації економічної ренти;

г) посилення експлуатації найманої праці.

7. Метою державного регулювання заробітної плати у змішаній економіці є:

а) подолання підприємницької монополії;

б) введення мінімальної заробітної плати;

в) допомога по безробіттю;

г) ліквідація економічної ренти;

д) усі відповіді правильні.

9. Історичними перспективами змішаної економіки є:

а) соціалізація капіталістичної ринкової економіки та перехід мирним демократичним шляхом у нову посткапіталістичну систему;

б) перехід від переважно капіталістичної до переважно соціалістичної системи;

в) перехід до регульованої соціально орієнтованої ринкової економіки;

г) розширення ролі стихійних ринкових регуляторів.

10. Економічні функції держави у розвинутих країнах — це:

а) забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню економіки;

б) захист конкуренції;

в) перерозподіл доходу і національного багатства;

г) стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку, контроль за рівнем зайнятості та інфляції;

д) виправлення вад ринкової системи.

12. Хто фінансує виробництво суспільних благ:

а) підприємства;

б) банки та інші організації кредитно-фінансової сфери;

в) держава;

г) домогосподарства;

д) великі корпорації: монополії та олігополії.

 

13. Основними функціями держави є:

а) регіональні функції, функції об’єднань, політичні, ідеологічні;

б) загальні функції, змішані функції, економічні функції;

в) політичні функції, соціальні, ідеологічні, міжнародні, економічні.

14. Прямими способами державного перерозподілу доходів є:

а) регулювання цін на соціально важливу продукцію;

б) трансфертні платежі;

в) зміна ставки відсотка за вкладами.

15. Способами непрямого перерозподілу доходів державою є:

а) регулювання цін на соціально важливу продукцію;

б) індексація фіксованих доходів;

в) законодавче визначення обов’язкового мінімуму заробітної плати як бази оплати праці на всіх підприємствах;

г) надання дотацій певним категоріям громадян.

16. Діяльність уряду країни з розвинутою ринковою економікою у соціальній сфері полягає в тому, щоб забезпечити:

а) певну рівність доходів усіх громадян;

б) уникнення утриманських настроїв малозабезпечених та не підірвати економічної активності підприємців;

в) невтручання у розподіл доходів;

г) сподівання на те, що ринок вирішить все.

17. Держава як суб’єкт економіки:

а) перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи;

б) поступово втрачає вплив на економічні процеси в сучасній ринковій економіці;

в) відіграє в економіці менш значущу роль, ніж ринкова система, що відповідає об’єктивним законам розвитку ринкової економіки;

г) поступається головною роллю в економіці, в її регулюванні в ХХІ ст. великим корпораціям (промисловим, банківським, інформаційним тощо).

18. Об’єктами державного регулювання є:

а) попит і пропонування на індивідуальних ринках;

б) економічний цикл;

в) зайнятість населення;

г) регіональна структура господарства;

д) грошовий обіг;

е) усі відповіді правильні.

19. Прямий вплив держави на економіку — це:

а) цілеспрямоване регулювання;

б) адміністративне втручання в економічні процеси;

в) система державних замовлень;

г) податкове регулювання.

20. Непрямий вплив держави на економіку передбачає застосування:

а) бюджетно-податкових регуляторів;

б) директивних планів;

в) грошово-кредитних регуляторів;

г) державних замовлень.

21. Принципами формування і функціонування господарського механізму є:

а) ефективність;

б) відносини виробництва;

в) збалансованість;

г) системність;

д) соціальна справедливість.

22. Підсистемами господарського механізму є:

а) планування;

б) обмін;

в) стимулювання;

г) організація;

д) регулювання.

23. Основні теоретики державного регулювання ринкової економіки:

а) А. Сміт;

б) К. Маркс;

в) М. Фрідмен;

г) Дж. Кейнс;

д) А. Маршалл.

24. Основними напрямами державного регулювання ринкової економіки є:

а) програмування економіки;

б) фінансова політика;

в) грошово-кредитна політика;

г) вільна конкуренція;

д) регулювання грошової маси;

е) інвестиційна політика.

25. Довгостроковими цілями державного регулювання економіки є:

а) прискорення науково-технічного прогресу;

б) підвищення темпів економічного зростання;

в) розширення витрат на оборону країни;

г) структурна перебудова народного господарства;

д) завоювання нових позицій на світовому ринку;

е) реформа політичного ладу.

26. Позитивними можливостями ринкового механізму саморегулювання є:

а) ефективний розподіл виробничих ресурсів;

б) забезпечення гнучкості і високого ступеня пристосування до умов, що змінюються;

в) збереження ресурсів, що не відтворюються;

г) забезпечення права на працю.

27. Проблемами, які вирішуються державним господарським механізмом, є:

а) збереження ресурсів, що не відтворюються;

б) забезпечення вільної «гри» ринкових сил;

в) формування умов захисту навколишнього середовища;

г) відтворення всіх видів і форм безробіття;

д) забезпечення стабільного економічного розвитку.

28. Домогосподарство — це:

а) особа або група осіб, об’єднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства;

б) господарююча одиниця;

в) сукупність осіб, що живуть разом, пов’язані родинністю та спільним бюджетом;

г) поєднання чинників виробництва;

д) сукупність форм і методів державного регулювання економіки.

29. Джерелами доходів домогосподарства є:

а) заробітна плата;

б) доходи від індивідуальної трудової діяльності;

в) соціальні виплати, субсидії;

г) відсоток на вкладені в банк кошти;

д) дивіденд;

е) валютні надходження;

є) сальдо торгового балансу;

ж) нерозподілений прибуток корпорацій;

з) податок;

і) інвестиції.

30. Особистий розподіл доходів — це:

а) спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств;

б) спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється відповідно до функцій, які виконують одержувачі доходів;

в) економічний механізм формування фондів особистого споживання та інвестицій.

31. Заощадження — це:

а) та частина доходу, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання;

б) витрати на купівлю товарів тривалого користування;

в) витрати на купівлю товарів короткострокового користування;

г) витрати на послуги;

д) інвестування;

е) здійснення захисту доходів;

є) витрати на придбання цінних паперів.

32. Домогосподарство виконує такі функції:

а) основного постачальника ресурсів;

б) постачальника грошових ресурсів;

в) покупця акцій та облігацій;

г) основну витратну одиницю в національному господарстві.

33. Домогосподарства здійснюють заощадження за рахунок:

а) сукупного доходу;

б) частини одержаного ними доходу;

в) заробітної плати;

г) прибутку;

д) усі відповіді хибні.

34. Розподіл доходів між домогосподарствами в умовах ринкової економіки є:

а) функціональним;

б) дискримінаційним;

в) особистим;

г) науково обґрунтованим;

д) під керівництвом держави.

35. Заощадження доходів домогосподарствами — це:

а) захист доходів;

б) бажання покращити фінансову забезпеченість домогосподарства;

в) спекуляція на біржі (придбання цінних паперів);

г) прагнення забезпечити себе на «чорний день».

 

Тема 9. Суспільний продукт і його форми

 

1. Яке відтворення характерне для економіки України:

а) просте;

б) розширене;

в) звужене.

2. Які показники входять в систему національних рахунків:

а) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт;

б) номінальний внутрішній продукт, реальний внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід;

в) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід у розпорядженні громадян.

3. Який з перелічених показників допускає подвійний рахунок:

а) валовий внутрішній продукт;

б) валовий національний продукт;

в) сукупний суспільний продукт.

4. Національний дохід — це:

а) сума всіх отриманих особистих доходів членів суспільства;

б) сума всіх особистих доходів членів суспільства, які залишаються в їх розпорядженні після сплати податків;

в) ВВП за вирахуванням вартості спожитих засобів виробництва та непрямих податків на бізнес.

5. Тіньовим сектором в економіці є:

а) кримінальний;

б) не визначений законодавством;

в) сектор, в якому панує малий бізнес.

6. Національне багатство — це:

а) сукупність усіх матеріальних благ, що вироблені суспільством за всю його історію;

б) сукупність усіх благ, що є у розпорядженні суспільства;

в) сукупність усіх матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.

7. За яких умов, як правило, зростає величина національного багатства:

а) під час воєн, потрясінь, смут;

б) в умовах економічної кризи;

в) в нормальних мирних умовах.

 

8. Найвагомішим елементом матеріальної форми національного багатства в Україні є:

а) виробничий капітал, який поділяється на основний і оборотний;

б) основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки);

в) резерви капітальних благ (законсервовані запаси основного капіталу);

г) майно домашніх господарств (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого користування — автомобілі, меблі, побутова техніка тощо);

д) запаси і резерви споживчих благ.

9. Сукупний суспільний продукт – це:

а) вся сума цінностей суспільства;

б) блага, які можна використати для споживання всього населення;

в) сума життєвих благ, створених працею сукупного працівника за певний період (як правило, за рік);

г) результати усіх галузей сфери матеріального виробництва.

10. За функціональною ознакою структура сукупного суспільного продукту включає:

а) фонд заміщення спожитих засобів виробництва, фонд особистого споживання людей і фонд нагромадження;

б) кінцевий, необхідний і додатковий продукт суспільства;

в) сукупні затрати протягом року на виготовлення благ;

г) правильної відповіді немає.

11. Кінцевий суспільний продукт:

а) не містить уречевлену працю минулих років;

б) складає готову продукцію із закінченим технологічним циклом;

в) представляє собою новостворену вартість у країні протягом року;

г) правильної відповіді немає.

12. Національний доход представляє собою:

а) сукупність усіх вироблених у країні товарів;

б) різноманітні благаю, які визначають розвиток населення;

в) матеріальне багатство людей;

г) грошовий вираз чистого продукту суспільства.

13. Валовий національний продукт складає:

а) разом необхідний і додатковий продукт;

б) кінцевий внутрішній результат господарської діяльності країни;

в) сукупність усіх вироблених у країні товарів та надання послуг за рік незалежно від місце знаходження вітчизняних підприємств;

г) результати діяльності усіх суб’єктів – національних та іноземних, які функціонують всередині країни.

14. Валовий внутрішній продукт характеризує:

а) результат виробничої діяльності усіх одиниць-резидентів, як вітчизняних, так й іноземних, які залучені в економіку країни;

б) вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених лише резидентами країни;

в) новостворену вартість, що міститься у сукупному суспільному продукті;