1. Основними варіантами змішаної економіки є:
а) соціально-реформістський;
б) економічний дирижизм;
в) консервативний;
г) ліберальний;
д) усі відповіді правильні.
2. Складовими механізму господарювання у змішаній економіці є:
а) стихійне регулювання;
б) ринкове регулювання;
в) свідоме регулювання;
г) фінансово-кредитне регулювання;
д) планування на макрорівні.
3. Ринок у змішаній економіці є:
а) стихійним регулятором пропорцій та розподілу доходів;
б) системою недосконалої конкуренції;
в) системою недосконалої конкуренції, що перебуває під регулюючим впливом монополій, олігополій та держави;
г) системою недосконалої конкуренції, що перебуває під регулюючим впливом держави.
4. Складовими революції в трудових відносинах у розвинутих країнах Заходу є:
а) право робітників на організацію профспілок і укладання колективних договорів;
б) монопсонія капіталістичного підприємства на ринку праці;
в) введення мінімальної заробітної плати і допомоги по безробіттю;
г) прийняття закону про соціальне страхування;
д) право робітників на проведення страйків.
5. Усунення монопсонії на ринку праці призводить до:
а) зниження рівня заробітної плати;
б) підвищення заробітної плати до її конкурентного рівня, адекватного вартості робочої сили;
в) ліквідації економічної ренти;
г) посилення експлуатації найманої праці.
7. Метою державного регулювання заробітної плати у змішаній економіці є:
а) подолання підприємницької монополії;
б) введення мінімальної заробітної плати;
в) допомога по безробіттю;
г) ліквідація економічної ренти;
д) усі відповіді правильні.
9. Історичними перспективами змішаної економіки є:
а) соціалізація капіталістичної ринкової економіки та перехід мирним демократичним шляхом у нову посткапіталістичну систему;
б) перехід від переважно капіталістичної до переважно соціалістичної системи;
в) перехід до регульованої соціально орієнтованої ринкової економіки;
г) розширення ролі стихійних ринкових регуляторів.
10. Економічні функції держави у розвинутих країнах — це:
а) забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню економіки;
б) захист конкуренції;
в) перерозподіл доходу і національного багатства;
г) стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку, контроль за рівнем зайнятості та інфляції;
д) виправлення вад ринкової системи.
12. Хто фінансує виробництво суспільних благ:
а) підприємства;
б) банки та інші організації кредитно-фінансової сфери;
в) держава;
г) домогосподарства;
д) великі корпорації: монополії та олігополії.
13. Основними функціями держави є:
а) регіональні функції, функції об’єднань, політичні, ідеологічні;
б) загальні функції, змішані функції, економічні функції;
в) політичні функції, соціальні, ідеологічні, міжнародні, економічні.
14. Прямими способами державного перерозподілу доходів є:
а) регулювання цін на соціально важливу продукцію;
б) трансфертні платежі;
в) зміна ставки відсотка за вкладами.
15. Способами непрямого перерозподілу доходів державою є:
а) регулювання цін на соціально важливу продукцію;
б) індексація фіксованих доходів;
в) законодавче визначення обов’язкового мінімуму заробітної плати як бази оплати праці на всіх підприємствах;
г) надання дотацій певним категоріям громадян.
16. Діяльність уряду країни з розвинутою ринковою економікою у соціальній сфері полягає в тому, щоб забезпечити:
а) певну рівність доходів усіх громадян;
б) уникнення утриманських настроїв малозабезпечених та не підірвати економічної активності підприємців;
в) невтручання у розподіл доходів;
г) сподівання на те, що ринок вирішить все.
17. Держава як суб’єкт економіки:
а) перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи;
б) поступово втрачає вплив на економічні процеси в сучасній ринковій економіці;
в) відіграє в економіці менш значущу роль, ніж ринкова система, що відповідає об’єктивним законам розвитку ринкової економіки;
г) поступається головною роллю в економіці, в її регулюванні в ХХІ ст. великим корпораціям (промисловим, банківським, інформаційним тощо).
18. Об’єктами державного регулювання є:
а) попит і пропонування на індивідуальних ринках;
б) економічний цикл;
в) зайнятість населення;
г) регіональна структура господарства;
д) грошовий обіг;
е) усі відповіді правильні.
19. Прямий вплив держави на економіку — це:
а) цілеспрямоване регулювання;
б) адміністративне втручання в економічні процеси;
в) система державних замовлень;
г) податкове регулювання.
20. Непрямий вплив держави на економіку передбачає застосування:
а) бюджетно-податкових регуляторів;
б) директивних планів;
в) грошово-кредитних регуляторів;
г) державних замовлень.
21. Принципами формування і функціонування господарського механізму є:
а) ефективність;
б) відносини виробництва;
в) збалансованість;
г) системність;
д) соціальна справедливість.
22. Підсистемами господарського механізму є:
а) планування;
б) обмін;
в) стимулювання;
г) організація;
д) регулювання.
23. Основні теоретики державного регулювання ринкової економіки:
а) А. Сміт;
б) К. Маркс;
в) М. Фрідмен;
г) Дж. Кейнс;
д) А. Маршалл.
24. Основними напрямами державного регулювання ринкової економіки є:
а) програмування економіки;
б) фінансова політика;
в) грошово-кредитна політика;
г) вільна конкуренція;
д) регулювання грошової маси;
е) інвестиційна політика.
25. Довгостроковими цілями державного регулювання економіки є:
а) прискорення науково-технічного прогресу;
б) підвищення темпів економічного зростання;
в) розширення витрат на оборону країни;
г) структурна перебудова народного господарства;
д) завоювання нових позицій на світовому ринку;
е) реформа політичного ладу.
26. Позитивними можливостями ринкового механізму саморегулювання є:
а) ефективний розподіл виробничих ресурсів;
б) забезпечення гнучкості і високого ступеня пристосування до умов, що змінюються;
в) збереження ресурсів, що не відтворюються;
г) забезпечення права на працю.
27. Проблемами, які вирішуються державним господарським механізмом, є:
а) збереження ресурсів, що не відтворюються;
б) забезпечення вільної «гри» ринкових сил;
в) формування умов захисту навколишнього середовища;
г) відтворення всіх видів і форм безробіття;
д) забезпечення стабільного економічного розвитку.
28. Домогосподарство — це:
а) особа або група осіб, об’єднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства;
б) господарююча одиниця;
в) сукупність осіб, що живуть разом, пов’язані родинністю та спільним бюджетом;
г) поєднання чинників виробництва;
д) сукупність форм і методів державного регулювання економіки.
29. Джерелами доходів домогосподарства є:
а) заробітна плата;
б) доходи від індивідуальної трудової діяльності;
в) соціальні виплати, субсидії;
г) відсоток на вкладені в банк кошти;
д) дивіденд;
е) валютні надходження;
є) сальдо торгового балансу;
ж) нерозподілений прибуток корпорацій;
з) податок;
і) інвестиції.
30. Особистий розподіл доходів — це:
а) спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств;
б) спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється відповідно до функцій, які виконують одержувачі доходів;
в) економічний механізм формування фондів особистого споживання та інвестицій.
31. Заощадження — це:
а) та частина доходу, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання;
б) витрати на купівлю товарів тривалого користування;
в) витрати на купівлю товарів короткострокового користування;
г) витрати на послуги;
д) інвестування;
е) здійснення захисту доходів;
є) витрати на придбання цінних паперів.
32. Домогосподарство виконує такі функції:
а) основного постачальника ресурсів;
б) постачальника грошових ресурсів;
в) покупця акцій та облігацій;
г) основну витратну одиницю в національному господарстві.
33. Домогосподарства здійснюють заощадження за рахунок:
а) сукупного доходу;
б) частини одержаного ними доходу;
в) заробітної плати;
г) прибутку;
д) усі відповіді хибні.
34. Розподіл доходів між домогосподарствами в умовах ринкової економіки є:
а) функціональним;
б) дискримінаційним;
в) особистим;
г) науково обґрунтованим;
д) під керівництвом держави.
35. Заощадження доходів домогосподарствами — це:
а) захист доходів;
б) бажання покращити фінансову забезпеченість домогосподарства;
в) спекуляція на біржі (придбання цінних паперів);
г) прагнення забезпечити себе на «чорний день».
Тема 9. Суспільний продукт і його форми
1. Яке відтворення характерне для економіки України:
а) просте;
б) розширене;
в) звужене.
2. Які показники входять в систему національних рахунків:
а) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт;
б) номінальний внутрішній продукт, реальний внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід;
в) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід у розпорядженні громадян.
3. Який з перелічених показників допускає подвійний рахунок:
а) валовий внутрішній продукт;
б) валовий національний продукт;
в) сукупний суспільний продукт.
4. Національний дохід — це:
а) сума всіх отриманих особистих доходів членів суспільства;
б) сума всіх особистих доходів членів суспільства, які залишаються в їх розпорядженні після сплати податків;
в) ВВП за вирахуванням вартості спожитих засобів виробництва та непрямих податків на бізнес.
5. Тіньовим сектором в економіці є:
а) кримінальний;
б) не визначений законодавством;
в) сектор, в якому панує малий бізнес.
6. Національне багатство — це:
а) сукупність усіх матеріальних благ, що вироблені суспільством за всю його історію;
б) сукупність усіх благ, що є у розпорядженні суспільства;
в) сукупність усіх матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.
7. За яких умов, як правило, зростає величина національного багатства:
а) під час воєн, потрясінь, смут;
б) в умовах економічної кризи;
в) в нормальних мирних умовах.
8. Найвагомішим елементом матеріальної форми національного багатства в Україні є:
а) виробничий капітал, який поділяється на основний і оборотний;
б) основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки);
в) резерви капітальних благ (законсервовані запаси основного капіталу);
г) майно домашніх господарств (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого користування — автомобілі, меблі, побутова техніка тощо);
д) запаси і резерви споживчих благ.
9. Сукупний суспільний продукт – це:
а) вся сума цінностей суспільства;
б) блага, які можна використати для споживання всього населення;
в) сума життєвих благ, створених працею сукупного працівника за певний період (як правило, за рік);
г) результати усіх галузей сфери матеріального виробництва.
10. За функціональною ознакою структура сукупного суспільного продукту включає:
а) фонд заміщення спожитих засобів виробництва, фонд особистого споживання людей і фонд нагромадження;
б) кінцевий, необхідний і додатковий продукт суспільства;
в) сукупні затрати протягом року на виготовлення благ;
г) правильної відповіді немає.
11. Кінцевий суспільний продукт:
а) не містить уречевлену працю минулих років;
б) складає готову продукцію із закінченим технологічним циклом;
в) представляє собою новостворену вартість у країні протягом року;
г) правильної відповіді немає.
12. Національний доход представляє собою:
а) сукупність усіх вироблених у країні товарів;
б) різноманітні благаю, які визначають розвиток населення;
в) матеріальне багатство людей;
г) грошовий вираз чистого продукту суспільства.
13. Валовий національний продукт складає:
а) разом необхідний і додатковий продукт;
б) кінцевий внутрішній результат господарської діяльності країни;
в) сукупність усіх вироблених у країні товарів та надання послуг за рік незалежно від місце знаходження вітчизняних підприємств;
г) результати діяльності усіх суб’єктів – національних та іноземних, які функціонують всередині країни.
14. Валовий внутрішній продукт характеризує:
а) результат виробничої діяльності усіх одиниць-резидентів, як вітчизняних, так й іноземних, які залучені в економіку країни;
б) вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених лише резидентами країни;
в) новостворену вартість, що міститься у сукупному суспільному продукті;
