(2 години)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Питання вивчення та протидії політичній злочинності становлять предмет часну кримінологічної теорії – політичної кримінології. Цей напрямок кримінології є відносно новим, але його вже визнали перспективним фахівці в США, Японії, Німеччині, Великій Британії, Франції, Росії тощо.
На сьогодні політичну злочинність можна визначити як вид суспільно небезпечної поведінки, який підпадає під заборону міжнародного кримінальньго права та/або національного кримінального законодавства.
Злочини цього виду вчиняються суб'єктами політики (приватними або посадовими особами, їхніми групами, співтовариствами або організаціями) для досягнення політичної мети (зокрема, з метою збереження, зміни або припинення діяльності державних конституційних органів, політичних об'єднань, повного або часткового знищення людей, або їхнього витиснення з певної території внаслідок наявності національних, расових, етнічних, релігійних ознак або політичних переконань).
Видами політичної злочинності можна вважати міжнародну (вона спрямовна на навмисне вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, для досягнення політичних цілей, з використанням державних або громадських структур, їх матеріальних, фінансових та інших ресурсів) та внутрішньодержавну політичну злочинність.
Відповідно до цього слід наголосити на труднощях, що існують в плані надмірної політизації проблематики та, як наслідок, криміналізації певних діянь. Крім цього, доцільно відмітити актуальність питання щодо розуміння суб`єктів вчинення відповідних діянь, адже це пов`язане, зокрема, із проблемою відповідальності колективних утворень, відповідальністю держави перед власними громадянами, межами контролю політики держави з боку міжнародної спільноти.
Найбільш актуальними різновидами злочинної діяльності, яка може бути віднесена до політичної злочинності, вважаються, наприклад, терористична та екстремістська діяльність, політична корупція. В цьому аспекті слід звернути увагу на тривалість вивчення проблематики тероризму та терористичної діяльності, однак зауважити, що протидія цим явищам до сьогодні не може вважатися успішною.
Протидія політичній злочинності передбачає надання пріоритету загальносоціальним заходам. Щодо спеціально-кримінологічного блоку слід виокремити тісну взаємодію національних та міжнародних суб`єктів, узгодження національного законодавства та міжнародно-правових стандартів, вивчення та обмін успішним досвідом організації діяльності з протидії цьому виду злочинності. Особлива увага має бути приділена активному залученню широких громадських верств, без чого не видається можливим розробити адекватну стратегію протидії політичній злочинності.
Як приклад протидії політичній злочинності студентам слід засвоїти основні положення міжнародних та нормативно-правових актів у сфері протидії тероризму та екстремізму, звернути увагу на діяльність міжнародних структур як суб`єктів протидії тероризму.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
(4 години)
1. Поняття та види політичної злочинності.
2. Міжнародна та політична злочинність: співвідношення понять.
3. Політичні процеси та політична злочинність.
4. Тероризм та естремізм як види політичної злочинної діяльності: загальна характеристика.
5. Суб`єкти політичних злочинів: загальна характеристика.
6. Проблеми протидії політичній злочинності: загальна характеристика.
РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
1. Тероризм: види та прояви.
2. Сутність тероризму.
3. Причини вчинення терористичних актів.
4. Міжнародно-правові та нормативно-правові акти у сфері протидії тероризму.
5. Кримінально-правові засоби протидії терористичній діяльності в Україні: проблеми та їх вирішення.
ЛІТЕРАТУРА:
Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (в ред. від 12.04.2012 р.)
Про боротьбу з тероризмом // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 180 (в ред. від 19.05.2011 р.)
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст. 2 (в ред. від 19.11.2012 р.)
Про основи національної безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351 (в ред. від 13.06.2012 р.)
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №30. – Ст.260 (в ред. від 13.04.2011 р.)
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України. - №1209-р. – 30.11.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1209-2011-р
Борисов С.С. Преступления экстремистской направленности: проблемы законодательства и правоприменения: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ГОУ ВПО «Московский университет МВД России». - М., 2012. – 47 с.
Горшенков Г.Г. Антикриминальная безопасность личности: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ГОУ ВПО «Волго-Вятская академия государственной службы». – Ставрополь, 2009. – 58 с.
Гумін О.М. Кримінально-насильницька поведінка проти особи. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2009. — 359 с.
Дремин В.Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества. – О.: Юрид. л-ра, 2009. – 614 с.
Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность. – О.: Юрид. л-ра, 2006. – 568 с.
Зелинский А.Ф. Криминальная психология: науч.-практич. изд. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
Кабанов П.А. Политическая преступность: понятие, сущность, виды, причины, личность политического преступника, меры противодействия (криминологическое исследование): Автореф. дисс. … д-ра юрид.наук: 12.00.08 / Уральская гос. юрид. акад. – Екатеринбург, 2008. – 60 с.
Костенко Н.И. Международная уголовная юстиция. Проблемы развития. – М.: РКонсульт, 2002. – 448 с.
Криминология – ХХ век / Под ред. д.ю.н., проф. В.Н.Бурлакова, д.ю.н., проф. В.П.Сальникова. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2000.- 554 с.
Криминология / Под ред. Дж.Ф. Шели / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2003. – 864 с.
Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. д. ю. н., проф. А. И. Долговой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2005. - 912 с.
Криминология: приглашение к дискуссии / Авт. кол.: Баляба А.В., Виленская Е.В., Дидоренко Э.А., Розовский Б.Г. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 318 с.
Литвак О.М. Держава і злочинність. - К.: Атіка, 2004. — 303 с.
Рахманова Е.Н. Защита прав человека от преступности в условиях глобализации: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ФГОУ ВПО «Северо-западная академия государственной службы». – СПб., 2010. – 66 с.
Ростокинский А.В. Преступления экстремистской направленности как проявления субкультурных конфликтов молодежных объединений: уголовно-правовые и криминологические проблемы: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ГОУ ВПО «Московский городской педагогический университет». – М., 2008. – 44 с.
Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Автореф. дис.... д-ра социол. наук: 22.00.03 / Нац. ун-т внутрішн. справ МВС України. – Х., 2001. – 35 с.
Современные проблемы и стратегии борьбы с преступностью / Научн. ред. В.Н. Бурлаков, Б.В. Волженкин. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос.ун-та, Изд-во юрид. ф-та С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 592 с.
Фридинский С.Н. Противодействие экстремистской деятельности (экстремизму) в России (социально-правовое и криминологическое исследование): Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Московская гос. юрид. акад. им. О.Е. Кутафина. - М., 2011. – 37 с.
ДЖЕРЕЛА СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:
Судова практика та статистика Верховного суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/DCB0F812911447D9C2256BF70052D6A9?OpenDocument&Start=1&Count=300
Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua
Європейський Суд з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: bit.ly/wUC1VM; bit.ly/wKDyVl; bit.ly/zuFLtY
Державна пенітенціарна служба України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.kvs.gov.ua/punish
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.ombudsman.kiev.ua
