Дієприкметник як форма дієслова

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієприкметник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприкметника.

3. Способи творення дієприкметників.

4. Синтаксична роль дієприкметника в реченні.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [10, 17, 19, 22];

додаткова [2, 5, 7, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприкметник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться активні й пасивні дієприкметники?

3. Охарактеризувати безособові дієприкметникові форми на - но, -то. Яку функцію в реченні вони виконують?

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 338 стор. 129 [10].

2. Від поданих дієслів утворіть форми пасивних дієприкметників минулого часу: виконувати, виконати, колоти, побороти, розв’язати, опрацьовувати, загартувати, кликнути, застебнути, відстоювати, відстояти, зробити, почепити, відломити, довірити, обгорнути.

3. Перекладіть українською мовою подані речення. Як утворюються російські дієприкметники в українській мові? Узкая, длинная коса походила на огромную башню, упавшую с берега в море. Тучи покрыли его ровным тяжёлым полотном, спустившимся над водой. Пустынное море смеялось, играя отраженным солнцем. Маленькие игровые волны, рождаемые ласковым дыханием ветра, тихо бились о борт (із творів О.М.Горького).

4. Від поданих дієслів утворіть форми активних дієприкметників теперішнього часу. Від якої основи дієслова вони творяться? Виступати, чарувати, тонути, вабити, крокувати, шипіти, колоти, різати, висіти, стихати, завмирати.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13.

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієприслівник як частина мови.

2. Граматичні категорії дієприслівника.

3. Синтаксична роль дієприслівника в реченні.

4. Адвербіалізація дієприслівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [10, 16, 17, 19];

додаткова [2, 15, 13].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Охарактеризувати недієвідмінювану дієслівну форму дієприслівник. Які морфологічні ознаки їй властиві?

2. Як творяться дієприслівники теперішнього та минулого часів?

3. За яких умов дієприслівники переходять у прислівники?

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 334 стор. 131 [10].

2. Утворіть дієприслівники доконаного виду від дієслів: завдавати, запрограмувати, розробити, позбавити, анулювати, застосувати. Складіть із цими дієприслівниками речення. Зробити морфологічний аналіз дієприслівників.

3. Написати самодиктант за М.Я. Плющем [10], стор. 132 (І). У тексті підкреслити дієприслівникові звороти.

4. Складіть 5 речень, в яких відбувалося б явище адвербіалізації.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 14.

ПРИСЛІВНИК.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль прислівників.

2. Розряди прислівників за значенням.

3. Групи означальних прислівників.

4. Групи обставинних прислівників.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 17, 19, 20];

додаткова [3, 5, 8, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Яка ознака відрізняє прислівник від інших повнозначних частин мови?

2. Яка морфологічна ознака споріднює його зі службовими частинами мови?

3. Які групи прислівників за значенням ви знаєте?

4. Які синтаксичні функції виконують прислівники?

5. За яких умов прислівники можуть поповнювати склад службових слів – сполучників, прийменників, часток?

6. Поясніть правопис прислівників.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Перекладіть прислівники: в конце концов, поутру, излишне, издалека, без умолку, набекрень, наверняка, оземь, когда-либо, кое-где, к сожалению, наподобие, насильно, наспех, на смех, насмарку, недаром. Поясніть правопис.

2. Виконати вправу № 346 стор. 133 [10].

3. Від поданих прикметників утворіть прислівники на - о, -е і запишіть форми вищого й найвищого ступеня. Далекий гарячий, гожий, добрий завзятий, замислений, мрійний, сліпучий, високий, злий, колючий.

4. До поданих у дужках прислівників доберіть синонімічні заміни – фразеологічні одиниці. Слухати (неуважно, уривками); не турбуватися (зовсім), робить (дуже сильно); птахів (дуже багато); хто-небудь міркує (розумно, чітко); почувається (ніяково, несміливо, сором’язливо); жити (дружно, у злагоді).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 15.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Поділ прийменників на групи за походженням, за будовою.

3. Правопис прийменників.

4. Сполучник як службова частина мови.

5. Поділ сполучників за походженням та за будовою.

 

ЛІТЕРАТУРА:

основна [11, 13, 15, 20];

додаткова [3, 5, 7, 9].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Дати загальну характеристику службових частин мови. Чим вони відрізняються від повнозначних частин мови?

2. Які функції виконує прийменник?

3. Назвати розряди прийменника за значенням.

4. Охарактеризувати прийменники з погляду походження і будови.

5. Дати визначення сполучників і сполучних слів. Які функції вони виконують?

6. Охарактеризувати сполучники з погляду походження і будови.

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть речення, вживаючи подані слова і сполуки: назустріч – на зустріч, донизу – до низу, по-друге – по друге, уп’яте – у п’яте, нашвидку – на швидку, вгорі – в горі, набагато – на багато.

2. Із поданими сполучниками складіть зв’язні за змістом складні речення: адже, неначебто, причому, дарма що, якщо, однак, отже ж, проте, тому що.

3. Виконати вправу № 358 стор. 139 [11].

4. Запишіть речення з сполучниками, що виражають відношення мети, умови, допустові, причини, порівняльні.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 16

ЧАСТКА. ВИГУК

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Частки. Значення і функції часток.

2. Класифікація часток: за місцем у реченні; за походженням; за структурою; за значенням і функцією.

3. Правопис часток.

4. Вигук. Лексико-граматичні особливості вигуків.

5. Розряди вигуків.

6. Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів.

7. Розділові знаки при вигуках.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [2, 4, 5, 7, 11];

додаткова [12, 16, 18].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Дати загальну характеристику часток. Які функції вони виконують? Навести приклади.

2. Які частки беруть участь у творенні слів і форм слів? Навести приклади.

3. Назвати основні різновиди модальних часток. Увести їх до висловлювань.

4. Охарактеризувати частки за походженням і будовою.

5. Охарактеризувати вигуки та їхні розряди.

Завдання для самостійної роботи:

1. Виконати вправу № 381 стор. 148 [10].

2. Запишіть правильно частки (разом, окремо, через дефіс), розкриваючи дужки: ані/скільки, мов/би/то, не/вже, де/небудь, ото/ж, бо/дай, кинь/бо, якось/то, давай/но, ні/так/ні/сяк, де/що. Складіть 5 речень з поданими частками (на вибір).

3. Поясніть написання части НЕ: Не/сказане слово, не/сказанна радість, не/скінчена вчасно розмова, не/скінченна розмова, не/впізнана мною людина, не/впізнанна людина, не/оцінена ніким людина, не/оціненний скарб, не/скопана земля, не/засаджені помідорами грядки; не/фарбовані стіни, а лаковані; не/висушені добре горіхи, яблука ще не/зірвані, не/завершена робота, не/доспівані пісні, не/здоланна сила, не/збагненні величини, не/буденний одяг, не/здійсненні бажання, не/здійснені мрії, ніким не/читані вірші, не/доплетений кошик, не/відпрацьований механізм, дорога не/заасфальтована, не/підписана вчора заява.

4. Складіть по 3 речення, в яких вигуки виражали б емоції (захоплення, страх, зневагу тощо), волевиявлення людини (наказ, заклик, звертання тощо). Поясніть розділові знаки.