Обґрунтування актуальності роботи

Будь-яка робота починається з обґрунтування її актуальності. Тут варто не випускати з поля зору кілька моментів. Найперше вашу роботу слід ув’язати із загальним ходом лінгвістичних досліджень. Мовознавці зазвичай тут говорять про те, що йде розбудова відповідної галузі мовознавства: розгорнулася широка робота, набуває першочергового значення, помітно (значно) зріс (посилився, пожвавився) інтерес (увага), спостерігається пожвавлення (повороту) інтересу, значну увагу приділяють, особливу увагу привертають, все ширше розвивається вчення, послідовно обстоюється ідея, характеризується посиленою увагою, однією з найважливіших проблем є тощо. Зрозуміла річ, про це ви зможете написати, коли опрацюєте відповідну фахову літературу.

Далі, як правило, йдеться про те, що назріли умови для виконання вашого дослідження, що ці умови підготовлені попереднім розвитком лінгвістичної думки. Тут коротко перераховують основні здобутки вітчизня-ного (а при потребі – і зарубіжного) мовознавства в обраній галузі, називаючи при цьому прізвища відомих лінгвістів в алфавітному або хроно-логічному порядку. Нерідко в цій частині дається коротка, але влучна характеристика окремих вагомих праць, які є значним здобутком лінгвістич-ної науки, відкрили перспективи розвитку певної галузі мовознавства.

Після цього із загальної проблематики тієї галузі мовознавства, про яку йде мова, виокремлюється ваша проблема і говориться про те, що тут ще не зроблено. Ця частина тексту, як правило, подається з нового абзаца й розпочинається словами але, однак, проте, разом з тим тощо, бо зміст цієї частини деякою мірою протиставляється сказаному вище–після певної кількості слів майже обов’язково йтиме заперечна частка (префікс) не (не-) (назвемо цю частину заперечною): до цього часу (поки що) не була ( не стала) предметом (спеціального, монографічного) дослідження (ще не досліджена), не має спеціальних (узагальнюючих) праць, певне коло питань ще не (досі не було, не знайшло) належного висвітлення, залишається низка не розв’язаних питань, досі не має синтезуючої (узагальнюючої) праці, не має єдиного погляду, ряд питань залишаються не вивченими ( не розробленими), не достатній рівень опрацювання проблеми, характеризується не однознач-ністю науково-лінгвістичної інтерпретації і под. Зважте, що протистав-лення цієї частини тексту попередній може (але значно рідше) передаватися й без заперечної частки не: (однак, проте, але) висвітлена фрагментарно, є однією з найменш досліджених, увагу вчених привертали лише окремі часткові питання, присвячені лише окремі статті, є лише принагідні зауваження, вимагає системного опису, ряд нових положень вимагає подальшого розвитку (уточнення, перевірки), вивчалися лише окремі питання, залишалися поза увагою, багато питань залишаються дискусійними, потребує глибокого й детального розгляду, назріла потреба виділити й описати, відкритою залишається проблема, залишається важливим об’єктом наукового вивчення, вимагає всебічного вивчення, на кожному етапі наукового пізнання з’являються нові аспекти розгляду тощо. Утім ця частина тексту (назвемо її видільною, бо тут виокремлюється проблематика вашого дослідження) може передувати заперечній частині або стояти після неї.

У багатьох роботах обґрунтування на цьому не завершується, після згаданих компонентів часто коротко інформують про важливість очікуваних результатів для розвитку науки: дослідження (вивчення) дасть можливість (відкриє можливості) виявити особливості (закономірності, провідні тенденції), розкрити й поглибити уявлення; дасть ґрунт для узагальнень (вироблення послідовної теорії); допоможе розкрити сутність; сприятиме розкриттю природи; дозволить з’ясувати глибинні процеси; дасть додатковий матеріал; дозволить з достатньою достовірністю вивчити; сприятиме збагаченню лінгвістичної теорії (лексикографічної практики), дасть змогу виявити тощо. Зверніть увагу на те, що опорні дієслова тут стоять, як правило, у майбутньому часі. Не слід захоплюватися детальною розповіддю про перспективи чи значення вашої роботи, не забувайте, що вам ще належить сформулювати її мету й завдання, вказати на теоретичне й практичне значення досягнутих результатів.

Ось, наприклад, як обґрунтувала актуальність дослідження “Семантичні особливості народних географічних термінів Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини)” Т. Громко:

Останнім часом у слов’янському й, зокрема, в українському мовознавстві посилився інтерес до структури й семантики слів у межах окремих тематичних груп. Об’єктом вивчення обиралася й обирається насамперед лексика тих сфер, які є найактуальнішими для людини і в яких найповніше збереглися мовні одиниці різних зрізів: назви рослин, тварин, осіб, предметів побуту тощо. До таких, безперечно, належать і народні географічні терміни.

Будучи давньою й самобутньою, народна географічна термінологія привертала увагу як зарубіжних, так і вітчизняних лінгвістів...

Українські студії над народними географічними термінами належать М.Сумцову, К.Дубняку, І.Верхратському, В.Левицькому, С.Рудницькому, М.Юрковському, а також сучасним дослідникам – Т.Марусенко, Й.Дзендзелівському, М.Толстому, П.Чучці, О.Данилюк.

Географічні терміни були об’єктом дослідження й топонімістів. Як твірні основи власних географічних назв їх розглядали ономасти різних слов’янських країн. У поле зору українських ономастів географічні терміни потрапили головним чином у контексті дослідження гідронімів (студії О.Стрижака, І.Желєзняк, Ю.Карпенка, Є.Отіна, О.Карпенко, В.Лучика та ін.) та ойконімії (праці Д.Бучка, О.Купчинського, М.Худаша та ін.).

Географічні терміни, які функціонують на території сучасної Кіровоградщини, не були предметом спеціального дослідження. Вони лише частково включалися до праць Т.Марусенко. Найповніше ця група слів представлена в монографії В.Лучика „Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя”, де в окремому розділі аналізується частина географічних термінів Кіровоградщини як твірних основ для місцевих назв водних об’єктів. Однак до завдань цього дослідження не входило синхронічне вивчення семантичної структури географічних термінів, до того ж, у ньому не розглядаються ті загальні назви географічних об’єктів, які не відбиті в місцевій гідронімії. У зв’язку з цим робота заповнить одну з лакун наукової характеристики лексики центральноукраїнського регіону, до якого входить сучасна Кіровоградщина.

... Досліджувані географічні терміни відбивають властивості не тільки південно-східних і південно-західних діалектів, що функціонують на Кіровоградщині, але й деякі ознаки слов’янських та неслов’янських мов. Усе це зумовлює особливу актуальність вивчення семантичних особливостей географічних термінів обраного ареалу.