Амортизація основних фондів. Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

Забезпечення нормального відтворення основних фондів потребує правильного нарахування амортизації за встановленими нормами. Щорічну суму амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів обчислюють множенням їхньої середньорічної вартості на відповідні норми амортизації та поправочні коефіцієнти до них, що враховують конкретні умови експлуатації окремих видів засобів праці.

СЛС 7. Функції амортизації

(3.8)

(3.9)

(3.10)

(3.11)

(3.12)

СЛС 7. Функції амортизації

Умовні позначення: - норма амортизації, %; Т – строк корисного використання основних фондів, років; - вартість, що амортизується, грн.; - ліквідаційна вартість, грн.; - кількість років, що залишилися до закінчення строку корисного використання обладнання, років; - сума числа років корисного використання обладнання, років; - загальний обсяг продукції, який підприємство прогнозує випустити при використанні даного об’єкта основних фондів, грн.

СЛС 7. Кругообіг вартості основних фондів

Матеріал надано відповідно до Податкового кодексу України, р.3 «Податок на прибуток», ст.144 «Об’єкти амортизації»,145 «Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації», 146 «Визначення вартості об’єктів».