Друковані засоби навчання та їх значення в процесі роботи над історичним матеріалом.

Підручник. Які функції виконує підручник? Підручник – це особлива дидактична система, яка не тільки розкриває зміст навчання, а й є специфічною моделлю процесу навчання. Це означає, що підручник має двоєдину суть.

- З одного боку, для переважної більшості учнів він є джерелом знань, носієм змісту навчання,

- з іншого, він є засобом навчання, який володіє матеріальною формою, пов'язаною зі змістом навчання, з процесом засвоєння цього змісту.

При очній системі навчання підручник служить засобом для самостійної роботи учнів по засвоєнню знань, в позаурочний час або на уроці, коли вчитель дає завдання вивчити не дуже складний матеріал без попереднього пояснення і т.п. особливу роль відіграють підручники на початковому етапі освоєння умінь і навичок.

Вчитель

- може використовувати підручник у процесі викладу матеріалу,

- відтворюючи на екрані за допомогою епіпроектора малюнок,

- креслення, графік чи текст, якщо для цього немає інших засобів навчання.

Він може дати учням завдання за підручником:

- законспектувати який-небудь розділ,

- скласти план відповіді,

- прокоментувати зміст окремих абзаців пункту і т.д.

Підручник – це ядро системи засобів навчання, тому існує ціла теоретична система розроблення підручників. Це теорія підручника, яка спирається на вікову психологію, на досягнення психологічної науки, особливо на психологію сприймання. Нині гостро стоїть питання не просто підручника, а цілого навчального комплексу, до якого,

- крім підручника, входять ті засоби навчання, що доповнюють підручник:

- посібники,

- дидактичні матеріали,

- словники,

- довідники,

- хрестоматії та ін.

У побудові змісту підручника використовують ідею „ядра” й „оболонки” підручника. „Ядро” – це той матеріал, який є стабільним, незмінним і покликаний служити школі до 10 років. Друга частина, за потреби, може змінюватися, оновлюватися з часом.

Автор підручника під час його розроблення думає не тільки про те, щоб навчальний матеріал відповідав сучасному рівню і логіці цієї науки, а й про те, в яких навчальних ситуаціях, в яких формах навчальної роботи він буде реалізований у процесі навчання. Тому розкриття суті навчального матеріалу розпочинається з опису педагогічної дійсності, далі йде перехід до опису навчання на рівні явища, потім і на рівні сутності явища.

- Глибоке знання фактології і суті самої науки є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб той чи інший автор або колектив авторів створили якісний підручник.

- Другою умовою є глибоке знання закономірностей процесу навчання, ґрунтовні знання з вікової та педагогічної психології.

- Третьою умовою є дидактичні основи засвоєння навчального матеріалу. Сукупність цих трьох умов і становить необхідну базу для створення якісного підручника. Усе це дає підставу стверджувати, що створення підручника – це прерогатива добре підготовленого колективу різних фахівців високої кваліфікації: представника фундаментальної науки, методиста, психолога, дидакта, учителя-практика.

Навчальні видання для учнів можна поділити на такі види:

- підручник, навчальний посібник, практикум.

Підручник – це навчальне видання у вигляді книжки, яке вміщує систематичний виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією.

Навчальний посібник – це навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Для посібника характерне нерівномірне охоплення навчальної програми.

Практикум – навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєнню і закріпленню курсу.

Велике значення для отримання знань має вміння учнів працювати з довідковою літературою. Це дозволяє учням власними силами вирішувати певні технологічні завдання, які неминуче постануть перед ними на виробництві.

До друкованих засобів навчання в процесі роботи над історичним матеріалом також належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздатковий матеріал.

Таблиці – найпоширеніший, традиційний вид друкованих засобів, що належать до зорової наочності. Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні.

Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають учням орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.

Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.

Картини використовують як засіб розвитку мовлення учнів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.

Роздатковий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість – лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків – найважливіша вимога до роздаткового матеріалу.

Навчальні плакати можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію, містити довідковий, інструкційний, інструкційно-технологічний та інший текстовий матеріал, повідомлення про недоступні для безпосереднього спостереження об'єктах і процесах. Його можна використовувати в поєднанні з іншими засобами навчання.

Застосування плакатів у навчальному процесі дозволяє економити час на уроці, швидко подавати необхідну інформацію. За допомогою навчального плакату можна організувати самостійну роботу учнів на уроках історії. Навчальні плакати дають можливість організувати колективну роботу з групою, обговорення їх змісту усіма учнями сприяє створенню проблемної ситуації.

Картки формулюють завдання (задачі), які учні повинні виконувати на підставі раніше засвоєного матеріалу. Ці завдання іноді носять і проблемний характер.

Інформація в картках передається за допомогою тексту, креслення, схеми або малюнка.

Застосування карток дозволяє вчителю в процесі самостійної роботи учнів встановити зовнішній зворотний зв'язок одночасно з усією групою, вести індивідуальну роботу і здійснювати різні форми навчання, контролю та управління.

Картки, зміст яких розроблено в комплексі з іншими засобами навчання, можуть служити для закріплення нового матеріалу або контролю раніше вивченого.