Кількість населення Шацького району, зайнятого у галузях народного господарства

№ п/п	Назва галузей	Кількість чол.
1.	Сільське господарство
2.	Лісове господарство
3.	Рибне господарство
4.	Промисловість
5.	Торгівля
6.	Державне управління
7.	Освіта
8.	Охорона здоров’я та соціальна допомога
9.	Колективно-громадські та особисті послуги

 

4.4.1. Територіально-планувальна організація населених пунктів

 

Територія населеного пункту за функціональним призначенням поділяється на сельбищну та виробничу.

До сельбищної території входять житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

До виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин і механізмів, дільниці комунально-складських та інших об'єктів, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші території.

Населені пункти, що знаходяться в межах Шацького національного природного парку потребують реконструкції існуючих та будівництва нових сельбищних та виробничих територій. У зв’язку з тим, що містобудівна документація селищної та сільських Рад (схема генерального плану території сільської (селищної) Ради) та населених пунктів (генеральний план сільського поселення, проект детального планування сільського поселення або його частини, проект забудови громадського центру, житлової групи, кварталу) є застарілою виникає потреба розробки системи нових проектних рішень для вироблення концепції територіального розвитку населених пунктів, підприємств агропромислового комплексу на перспективу, пропозицій щодо визначення територій, потенційно придатних для створення рекреаційних зон, розміщення та будівництва сільськогосподарських та промислових підприємств, сервісних комплексів та інших підприємств обслуговування, що могло б визначити перспективу розвитку селищної, сільських Рад, а також кожного населеного пункту зокрема. Система проектних рішень повинна містити пропозиції щодо упорядкування планувальної структури, створення раціональної мережі обслуговування та транспортних зв'язків, поліпшення санітарно-гігієнічних та екологічних умов життєдіяльності місцевого та відпочиваючого населення, а також заходи щодо охорони оточуючого природного середовища на проектованій території з врахування наступних вимог.

При розміщенні нового будівництва необхідно передбачити:

· максимальне використання існуючого будівельного фонду і зелених насаджень;

· дбайливе використання землі, створення умов, що виключають забруднення ґрунту, повітряного басейну, джерел водопостачання;

· дотримання санітарно-захисних, зооветеринарних і протипожежних вимог;

· створення умов для раціональної організації сільськогосподарського виробництва, в тому числа фермерських господарств;

· організація зручного зв’язку між сельбищної і виробничою зонами населеного пункту, а також фермерських господарств з зовнішніми магістралями;

· можливість раціонального розміщення місць прикладання праці, проживання і відпочинку населення;

· можливість забезпечення населених пунктів, а також фермерських господарств на перспективу достатньою кількістю води, що відповідає вимогам ГОСТу.

При реконструкції необхідно передбачати:

· поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення шляхом упорядкування функціонального зонування, яке склалося, виносу сільськогосподарських підприємств у виробничу зону, виносу транзитних автодоріг, вжиття заходів щодо підтоплення ґрунтовими водами тощо;

· упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів при максимально можливому збереженні планувальної структури, яка склалася;

· удосконалення забудови на основі збереження існуючих капітальних і придатних для тривалої експлуатації будинків і споруд, поступової заміни старого житлового фонду;

· забезпечення найсприятливіших умов для ведення усіх форм сільськогосподарської діяльності, включаючи оренду, фермерське, особисте підсобне господарство, усіма жителями, у т.ч. і тими, які проживають у безсадибних житлових будинках;

· поліпшення культурно-побутового обслуговування і створення громадського центру в результаті будівництва установ і підприємств, яких не вистачає;

· підвищення ефективності використання території населеного пункту за рахунок освоєння вільних земель, непридатних для сільськогосподарського використання;

· інженерне обладнання, зовнішній благоустрій та озеленення території.

Сельбищна територія

 

У зв’язку з покращенням економічного становища місцевого населення виникає потреба у будівництві нового житла.

Проаналізувавши містобудівну документацію населених пунктів, яка є застарілою і не передбачає розширення існуючих житлових кварталів, громадських центрів на перспективу з причини відсутності вільних від забудови територій в межах населеного пункту, пропонуємо розширення певних населених пунктів з розробкою містобудівної документації та використання вільних територій населених пунктів.

Архітектурно-планувальну організацію сельбищної території слід здійснювати відповідно до розміру і структури поселень, пов'язуючи з іншими видами територій - виробничою і ландшафтно-рекреаційною. У межах сельбищної території треба передбачати формування взаємозв'язаних зон громадських центрів, житлової забудови, озеленених територій загального користування, нешкідливих місць прикладення праці, а також магістральної та вуличної мережі.

Розміщення нового житлового будівництва у населених пунктах повинне передбачатися як на вільних територіях, так і в районах реконструкції. Архітектурно-планувальну організацію районів житлового будівництва треба здійснювати з урахуванням містобудівних умов, відповідно до їх місця розташування відносно центру населеного пункту; основних архітектурно-планувальних осей і вузлів (існуючих або тих, що проектуються); пам'яток архітектури, культури, заповідних територій; навколишньої забудови з урахуванням її характеру, поверховості; природного оточення.

При забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація, поверховість житлових будинків приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови населеного пункту з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва.

Реконструкція житлової забудови, яка склалася, повинна передбачати: планомірне упорядкування територій; модернізацію старих капітальних будинків, ліквідацію аварійних і малопридатних для проживання будинків; знесення частини придатного для експлуатації фонду з метою вирішення невідкладних загальноміських потреб; винос або перепрофілювання шкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухово-пожежонебезпечному відношенні об'єктів; використання вивільнених ділянок для розміщення нового житлового і культурно-побутового будівництва, озеленення, влаштування спортивних і дитячих майданчиків, куточків відпочинку тощо.

Здійснення реконструкції забудови повинне обґрунтовуватися спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.

Планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території, їхні розміри, функціональне зонування потрібно встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.

Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства.

В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.

Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

За відсутності інженерних мереж селищної сільської каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, з розробкою проекту, який погоджується з органами санепідемслужби. За відсутності централізованого каналізування або не можливості організувати його, дозволити, за умови погодження з органами санепідемслужби, обладнання каналізації з послідуючим відведенням побутових стоків у водонепроникний вигріб.

Основним типом житлової забудови у сільських населених пунктах є одно- та двоповерхова з присадибними ділянками і господарськими будівлями для ведення особистого підсобного господарства.

Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах встановлюються сільською Радою відповідно до чинного Земельного кодексу України.

Виробнича територія

 

У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держлісгоспів, виробничих об'єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).

При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.

При взаєморозміщенні сельбищної та виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.

Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об'єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами

Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об'єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Комунально-складська зона – територія населеного пункту, призначена для розміщення груп і окремих підприємств, які забезпечують потреби населення у зберіганні товарів, комунальних і побутових послугах, із загальними для них об'єктами інженерно-технічного і адміністративного забезпечення.

На території комунально-складської зони треба розміщувати підприємства і об'єкти харчової (харчосмакової, м'ясної і молочної) промисловості, торгівлі й плодоовочевого господарства: загально-товарні склади, розподільні холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів і фруктів, заготівельні підприємства напівфабрикатів та кулінарних виробів тощо; транспортного господарства: гаражі, станції технічного обслуговування автомашин, автозаправочні станції, трамвайні і тролейбусні депо, автобусні і таксомоторні парки тощо; побутового обслуговування населення: фабрики-пральні, хімічного чищення одягу, ремонту побутової техніки, одягу, меблів; комунального господарства: парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатації та ремонту житла, інженерних мереж тощо.

Складські комплекси, не пов'язані з безпосереднім обслуговуванням населення, слід розташовувати за межами міст, наближаючи їх до вузлів зовнішнього транспорту

Проектом пропонується розташування виробничних зон, за межами населених пунктів, а також в межах населених пунктів на територіях колишніх колгоспних господарських дворів, задля виносу промислового виробництва що стихійно розвивається в межах сельбищної зони і не відповідає санітарним і будівельним вимогам.

У зв’язку з підвищенням інтенсивності в будівництві, виникає потреба в організації кар’єрів для видобування будівельного піску, проектом пропонується розмістити їх на місцях стихійного видобування місцевим населенням, зокрема “ур. Карасинець” Шацька селищна рада, “ур. Пройда” Світязької сільської ради для промислових потреб, а також в “ур. Мокошин” Пульмівської сільської ради для потреб місцевого населення.

Окрім цього в “ур. Мокошин” Пульміської сільської ради пропонується розміщення полігону твердих побутових відходів для обслуговування прилеглих населених пунктів та зон відпочинку.

До даного розділу додається “Схема сучасного та перспективного використання територій в межах Шацького НПП”.