Якість та ефективність інформаційної системи.

Загально - теоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем (ІС).

Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованої ІС.

Метою проектування ІС являється створення проекту системи обробки інформації, тобто технічної документації з докладним описом усіх проектних рішень відносно створення і експлуатації ІС.

Об’єктами проектування (ОП) можуть бути різноманітні класи систем керування: підприємство, технологічний процес, виробниче об’єднання, галузь, організація, установа (лікувальний заклад) тощо. При проектуванні ІС використовуються локальний або системний підходи.

Сутність локального підходу до проектування ІС полягає у послідовному нарощуванні задач, що розв’язуються у системі управління. При цьому дані організуються в окремі логічно структуровані (виходячи з реальних потреб) файли. Цей метод має серйозні недоліки:

- надмірність інформації

- суперечливість

- швидкість оброблення

- негнучкість.

Системний підхід став домінуючим при проектуванні сучасних ІС, він ґрунтується на концепції інтеграції даних, які описують усі сфери діяльності об’єкта управління (ОУ). Необхідною умовою інтеграції є їх сумісність, тобто здатність взаємодіяти через посередництво обміну даними. Суть системного підходу до проектування ІС полягає у:

- одночасному охопленні проектуванням невеликої кількості задач ОУ;

- максимальній типізації і стандартизації проектних рішень;

- багатоаспектному поданні структури ІС як системи, що складається з багатьох компонентів;

- ключовій ролі централізованих масивів інформації;

- локальному впровадженні та накопиченні функціональних задач.

Переваги системного підходу:

- виключенні надмірного дублювання масивів інформації;

- використання типових і стандартних програм при програмуванні;

- типізації технологічних процесів оброблення даних;

- побудова інтегрованої системи оброблення даних.

На практиці застосовуються різні принципи проектування ІС: на основі математичної моделі, спадне (зверху вниз) проектування, модульний принцип, структурний підхід, принцип інтеграції даних, принцип неперервності розвитку системи.

Одним з методів проектування ІС є розчленовування її на окремі частини. Такий метод називають декомпозицією.

Функціональну декомпозицію ІС доцільно здійснювати на основі такої схеми: виробниче об’єднання – промислове підприємство – виробництво – цех – технологічний процес (дільниця) – робоче місце (вертикальна декомпозиція) з виділенням функцій управління для кожного об’єкта за схемою планування: облік – контроль – аналіз – регулювання (горизонтальна декомпозиція).

Крім функціональної, використовують декомпозицію організаційного (компоненти інструктивно-методичного і документального забезпечення), інформаційного (компоненти позамашинної та внутрішньомашинної інформаційної бази), технічного (компоненти засобів введення, зберігання, оброблення, виведення, передавання даних), програмного (ОС ЕОМ, СУБД), ергономічного й іншого забезпечень.

Декомпозиція передбачає існування кількох способів розчленування проектної системи. Завершенням її є такий стан об’єкта, коли у процесі розчленування утворюються елементи (частини системи) які сприймаються як неподільні об’єкти.

За системного підходу об’єкт розглядається як певна система, яку можна поділити на підсистеми, кожна з яких може бути поділена на підсистеми нижчого порядку. Підсистемами найнижчого порядку є задачі.

 

Якість та ефективність інформаційної системи.

Особливо важливими характеристиками ІС являються якість і надійність. Це означає, що ІС у процесі свого функціонування має забезпечити:

- інформаційні потреби користувачів;

- адекватність ІС реальним інформаційним і технологічним процесам ОУ;

- високу економічну ефективність.

Споживчі властивості ІС виражають:

- функціональна повнота (рівень задоволення інформаційних потреб користувачів);

- своєчасність (можливість своєчасного здобуття інформації);

- функціональна надійність (надійність інформаційного, програмного, технічного забезпечень);

- адаптивна надійність(система виконує свої функції при її зміні під впливом навколишнього середовища – зміна ресурсів, структури інформаційно - обчислювальної системи та ін.).

Ефект від упровадження ІС може бути соціальним, технічним та економічним.

Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників апарату управління, інформаційно-обчислювального центру, членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується з упровадженням ІС.

Технічний ефект характеризується швидкодією виконання певних операцій, збільшенням продуктивності машин, систем тощо.

Економічний ефект оцінюється економічним ефектом протягом року, економічною ефективністю (економією протягом року), коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, терміном окупності.

Економічний ефект протягом року виражає фактичну економію порівняно з витратами на створення ІС:

,

де, Е – економічна ефективність ІС, що складається з прямої та побічної ефективностей, тобто , причому .

Тут - вартість витрати оброблення даних за існуючим варіантом; - вартісні витрати за пропонованим у проекті ІС варіантом оброблення даних. Побічна ефективність ІС:

де -обсяги за рік продукції, яка реалізується, відповідно до і після впровадження ІС, (грн.); - витрати на гривню продукції, що реалізується, відповідно до та після впровадження ІС, (грн..); - прибуток від реалізації продукції до впровадження ІС, (грн.). Е - нормативний коефіцієнт ефективності (за галуззю народного господарства); К – сума одноразових і капітальних витрат, причому К = ,

Де - передвиборчі витрати, пов'язані з проектуванням ІС, - капітальні витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження обчислювальної техніки та допоміжного обладнання.

Коефіцієнт економічної ефективності: .

Термін окупності одноразових і капітальних витрат визначається за формулою:

.

 

Запитання до самоперевірки:

 

1. Мета проектування ІС.
2. Об’єкти проектування.
3. Суть локального підходу до проектування ІС.
4. Недоліки локального підходу.
5. Суть системного підходу до проектування ІС.
6. Переваги системного підходу.
7. Суть методу декомпозиції. Опишіть схему функціональної декомпозиції.
8. Декомпозицію яких забезпечень, окрім функціонального, ще використовують?
9. Які споживчі властивості повинні задовольняти ІС?
10. У чому виражається соціальний ефект від упровадження ІС?
11. У чому виражається технічний ефект від упровадження ІС?
12. Як оцінюється економічний ефект від упровадження ІС?
13. Назвіть формулу по якій оцінюється економічна ефективність ІС.
14. Назвіть формулу по якій обчислюється коефіцієнт економічної ефективності.
15. Назвіть формулу по якій визначається термін окупності одноразових і капітальних витрат.

 

1.2. Процес проектування інформаційної системи.

 

Проектування ІС охоплює такі стадії:

1) передпроектна стадія:

- діагностичне обстеження об’єкта (збирання, аналіз інформації про ОУ);

- визначення структури ІС (вибір підсистеми і задач автоматизації);

- розробка технічної документації, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) та технічного завдання (ТЗ);

2) проектна стадія (технічне, робоче або техноробоче проектування). На цій стадії розробляють проектну документацію – технічний (ТП), робочий (РП), або техноробочий (ТРП) проекти;

3) введення в експлуатацію (пробна і промислова експлуатація). У цей період складають таку документацію:

- наказ на введення системи в експлуатацію;

- план-графік введення системи в експлуатацію;

- акти приймання системи у пробну (промислову) експлуатацію;

- протоколи узгоджень (розбіжностей).

Основними завданнями проектування ІС є скорочення трудомісткості, зниження вартості оброблення даних, підвищення якості та споживчих властивостей оброблюваної інформації.