Технологія типового та індивідуального проектування ІС.

2.1 Склад і зміст робіт на стадії передпроектного обстеження об’єкта управління.

 

Існує технологія типового і індивідуального проектування. Технологія типового проектного рішення може використовуватися багато разів і визначається тільки вибором конкретного варіанту, який у свою чергу визначається мірою деталізації підсистем. Основу типового проектування складає класифікація ОУ за їхніми найважливішим показниками, до яких належать:

- тип і характеристика виробництва;

- належність галузі промисловості;

- номенклатура продукції, що випускається;

- обсяг продукції;

- середня чисельність працюючих.

Далі із бібліотеки вибирається потрібний пакет проектного рішення і проводиться настройка, тестування тобто адаптація його до ОУ.

Індивідуальне проектування передбачає розробку проекту ІС для конкретного економічного об’єкта з урахуванням його специфічних особливостей.

На передпроектній стадії закладається основа майбутньої ІС, визначаються вимоги до неї. Чим точніше будуть створені вимоги, тім менше буде виправлень і непродуктивних витрат у час розробки ІС.

Під час дослідження системи виконують такі роботи:

- вивчають організаційну структуру об’єкта, штати, фонд заробітної плати;

- визначають функції та зміст робіт, які виконуються окремими підрозділами об’єкта і становлять інтерес для подальшого проектування;

- вивчають конструкторсько-технологічні особливості об’єкта (потужності устаткування, виробничі площі, особливості технології виробництва тощо);

- визначають зв’язки об’єкта з іншими підприємствами;

- вивчають попит на продукцію (чи рентабельність ОУ);

- проводять техніко-економічний аналіз діяльності ОУ;

- вивчають досягнутий рівень механізації і автоматизації виробничих ділянок;

- розробляють рекомендації щодо поліпшення управління з використанням сучасних технологічних та обчислювальних засобів.

На стадії обстеження об’єкта проводять технічний аналіз наявності засобів організаційної та обчислювальної техніки, їхніх експлуатаційних можливостей, з’ясовують необхідність придбання додаткових обчислювальних засобів.

 

Методи організації збирання, оброблення та аналізу матеріалів обстеження.

 

Обстеження об’єкта може виконуватися такими методами: індивідуальним, бригадним, документальної інвентаризації, самофотографії робочого дня виконавця.

- Індивідуальний метод передбачає виконання всіх робіт одним обстежувачем, якому надалі доведеться розробляти проект ІС. Цей метод застосовується в обмежених випадках, коли програма обстеження невелика і стосується однієї конкретної функціональної підсистеми чи одного комплексу задач.

- Бригадний метод передбачає створення однієї або кількох бригад-груп обстежувачів, які можуть бути поділені на підгрупи. До таких груп входять кваліфіковані розробники та спеціалісти. За кожною бригадою закріплюються певні ділянки робіт, визначаються послідовність виконання робіт. Бригадний метод застосовується повсюдно, де проводиться обстеження всієї існуючої ІС.

- Метод документальної інвентаризації передбачає дослідження ІС по документам за певний час (півріччя, рік). Він дає змогу одержати точніші дані про обсяг і характер інформації, що використовується під час виконання конкретного економічного розрахунку.

- Метод самофотографії робочого дня виконавця передбачає, що робітник проводить щоденну реєстрацію виконуваної їм роботи в щоденнику протягом місяця. Це дає змогу визначити трудомісткість окремих робіт, а потім сумарну трудомісткість виконання всіх робіт. Під час обстеження об’єкта, кожен виконавець повинен мати:

- програму обстеження (детальні питальники);

- конкретний план із зазначеним терміном виконання робіт;

- спеціальні таблиці (бланки);

- журнал для запису матеріалів обстеження.

Зібранні дані в ході обстеження об’єкта фіксуються в різних формах документів – опитувальних листках, картках обстеження, аналітичних операційних відомостях, таблицях, щоденниках.

Опитувальні листки заповнюються працівником управління і містять відомості про виконавців робіт, їхню освіту, стаж роботи, посаду, перелік робіт, що виконуються протягом року, із зазначенням їх тривалості і періодичності. Аналіз опитувальних листків дає змогу з’ясувати зайнятість працівників, загальний обсяг робіт і зібрати пропозиції щодо раціональної організації їхньої праці.

З такою самою метою використовують картки обстеження.

Аналітичні операційні відомості відображають склад задач і порядок оброблення документів у підрозділі. Заповнюють їх особи, які здійснюють обстеження під час спостереження за порядком виконання роботи на робочому місці виконавцем.

Саме такій меті слугують таблиці.

Сукупність усіх отриманих документів у всіх підрозділах утворює картотеку документів обстежуваного об’єкта. Введення картотеки в ЕОМ для оброблення даних обстеження скорочує трудомісткість обробки і отримання відомостей для глибшого аналізу зібраних матеріалів. Для аналізу отриманої інформації використовують різні математичні методи: графоаналітичний, мережний, транспортна задача, кореляційний аналіз, булева алгебра й інші, які сприяють установленню інформаційних зв’язків, мінімізації кількості та обсягів інформаційного потоку, закономірностей утворення обсягів інформації тощо.

Після виконання всіх зазначених вище робіт з’ясовують:

- доцільність і можливість створення ІС на заданому об’єкті;

- тип створюваної ІС (інформаційно-довідкова, інформаційно - порадницька, експертна та ін.);

- загальну економіко-математичну модель управління об’єктом.

Завершуються роботи з обстеження об’єкта створенням такої документації: техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) ІС і технічного завдання (ТЗ) на її проектування. ТЕО містить характеристику об’єкта, цілі і критерії створення ІС, функції і задачі створеної ІС, висновки і пропозиції. ТЗ – це основний документ, який визначає умови й порядок розроблення (розвитку чи модернізації) системи. ТЗ може розроблятися на систему загалом або на окремі її частини. ТЗ включає 9 розділів:

1. Загальні вимоги (повне найменування системи, шифр договору, терміни початку і закінчення робіт і т.п.).

2. Призначення і цілі створення системи.

3. Характеристика об’єкта автоматизації.

4. Вимоги до системи (до структури, функціонування, чисельності та кваліфікації персоналу, надійності і т.п.).

5. Склад і зміст робіт.

6. Порядок контролю та приймання системи.

7. Зміст робіт з підготовки системи до впровадження в дію.

8. Вимоги до документації.

9. Джерела розроблення: документи та інформаційні матеріали, на підставі яких розроблялося ТЗ.

 

Запитання для самоперевірки:

1. В чому різниця типового і індивідуального проектування?

2. Які роботи виконуються під час обстеження системи?

3. У чому полягає індивідуальний метод обстеження об’єкта?

4. У чому полягає бригадний метод обстеження об’єкта?

5. У чому полягає метод документальної інвентаризації?

6. У чому полягає метод самофотографії робочого дня?

7. З якою метою створюються картки обстеження та листки опитування?

8. Яке інформаційне навантаження несуть аналітичні операційні відомості?

9. Які математичні методи використовуються для аналізу зібраної інформації на стадії передпроектного обстеження об’єкта?

10. Які висновки робляться після обробки передпроектної інформації?

11. Які документи повинні бути розроблені у випадку прийняття рішення у доцільності автоматизації ІС?

 

 

2.2 Технологія техноробочого проектування ІС.

 

Усі роботи зі створення проекту ІС виконуються в два етапи: технічного та робочого проектування. Іноді вони об’єднуються в етап техноробочого проектування. Технічне проектування починається після затвердження ТЗ. На етапі технічного проектування виконується такий комплекс робіт.

І. Розробляється загальна структура ІС з виділенням функціональних та забезпечувальних підсистем. Для функціональних підсистем дається повна характеристика із зазначенням складу підрозділів й описом функцій управління між ними, розробляється схема інформаційних зв’язків, узгоджуються задачі.

ІІ. Для кожної економічної задачі розробляється опис постановки задачі (комплексу задач), який містить такі розділи.

Характеристика задачі.

1.1. Мета, призначення, обгрунтування доцільності її розв’язання.

1.2. Перелік ОУ, для яких розв’язується задача.

1.3. Опис вхідної інформації.

1.4. Періодичність розв’язання задачі.

1.5. Вимоги до організації збирання та передавання на оброблення вхідної інформації (з зазначенням термінів її надходження), до порядку її контролю і коригування.

1.6. Умови, за яких припиняється розв’язання задачі автоматизованим способом.

1.7. Зв’язок задачі з іншими задачами підсистеми і ІС загалом.

1.8. Посади осіб та найменування підрозділів, що визначають умови розв’язання задачі.

1.9. Розподіл функцій між персоналом.

Вихідна інформація.

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень машинограм, відеограм масивів. (Існують розроблені форми подачі вихідної документації).

Вхідна інформація.

3.1. Перелік та опис вхідної інформації (документів).

3.2. Перелік та опис вхідних оперативних і нормативно-довідкових масивів інформації.

4. Опис алгоритму:

- математичний опис (економіко-математична модель);

- алгоритм розв’язання, який може бути поданий у вигляді схеми або в табличній формі чи у вигляді опису логіки алгоритму або його опису у вигляді тексту.

- опис контрольного прикладу, до якого додаються набір вхідних масивів з конкретними даними.

ІІІ. Розглядаються матеріали про прив’язку ТПР у розрізі кожної функціональної підсистеми.

ІV. Розробляються положення про забезпечувальні підсистеми (інформаційного, технічного, математичного, програмного, лінгвістичного й організаційно-правового забезпечення).

V. Розраховується економічна ефективність від упровадження системи.

VI. Складається план заходів щодо підготовки об’єкта до впровадження проекту ІС.

 

Склад і зміст робіт на етапі робочого проектування.

 

На цьому етапі виконують роботи, пов’язані з практичною реалізацією положень, закладених у проекті. Розроблення РП – завершальний етап на стадії проектування ІС. Мета робочого проектування – складання технічної документації для відлагодження та впровадження ІС.

На етапі робочого проектування виконують такі роботи:

- уточнення плану організаційно-технічних заходів щодо підготовки об’єкта до впровадження ІС;

- завершення формування інформаційної бази і БнД;

- завершення підготовки контрольних прикладів та організація поетапного приймання робочих програм їх перевіркою на конкретних даних.

- завершення навчання користувачів.

- розроблення і затвердження посадових інструкцій, що визначають порядок роботи управлінського персоналу.

 

Розроблення положень про забезпечувальні підсистеми.

Цей процес розпочинається на етапі технічного проектування ІС

Інформаційне забезпечення є сукупністю засобів і методів побудови інформаційної бази ІС, воно поділяється на поза- та внутрімашинне.

Позамашинне інформаційне забезпечення включає такі системи:

- класифікації і кодування економічної інформації, що діє на ОУ та обробляється в ІС;

- конструкторської, технологічної та технічно-виробничої документації;

- організації ведення, зберігання, внесення змін у нормативну документацію.

Внутрімашинне інформаційне забезпечення містить:

- систему програм організації, накопичення, ведення і доступу до даних;

- масиви даних на машинних носіях.

Усю інформацію, що обробляється в ІС, можна поділити на вхідну, проміжну та вихідну. Після розроблення поза- і внутрімашинного інформаційного забезпечення проектується технологічний процес оброблення даних в ІС.

Технічне забезпечення є КТЗ, що відповідають за ефективне функціонування ІС.

КТЗ – комплекс технічних заходів – сукупність взаємозв’язаних єдиним управлінням автономних технічних засобів збирання, накопичення, оброблення, передавання, виведення та подання інформації, пристроїв керування ними.

Математичне забезпечення є сукупністю засобів і методів, що дають змогу створювати економіко-математичні моделі задач управління об’єктом.

До використання економіко-математична модель задачі управління проходить такі етапи:

- побудову;

- визначення оптимального рішення за допомогою математичних методів;

- аналіз здобутих результатів.

Відповідність побудованої економіко-математичної моделі реальним умовам установлюється після розв’язання задачі на конкретному прикладі, що містить реальні дані, які характеризують діяльність підприємства за пройдені періоди.

Програмне забезпечення є сукупністю програм для реалізації ІС з використанням засобів ОТ.

Лінгвістичне забезпечення є сукупністю мовних засобів, що використовуються на різних етапах проектування ІС з метою підвищення ефективності розроблення проекту і полегшення спілкування людини з ЕОМ.

Організаційно-правове забезпечення є сукупністю норм, виражених у нормативних актах, що встановлюють та закріплюють організацію ІС, її цілі, задачі, структуру, функції, правовий статус.

 

Проектна документація на інформаційну систему:

 

Проектна документація ТП складається із семи частин:

1. Загальносистемна документація:

- пояснювальна записка (короткий зміст проекту із зазначенням даних про проведені узгодження відповідно до чинних норм і правил);

- план заходів щодо підготовки об’єкта до введення ІС в експлуатацію;

- розрахунок економічної ефективності.

2. Документація функціональної частини:

- схема функціональної структури ІС;

- опис автоматизованих функцій;

- опис постановки задачі.

3. Документація організаційного забезпечення:

- опис організаційної структури.

4. Документація інформаційного забезпечення:

- опис систем класифікації та кодування економічної інформації;

- опис організації інформаційної бази;

- опис масивів інформації;

- перелік вхідних сигналів і даних;

- перелік вихідних сигналів і даних.

5. Документи технічного забезпечення:

- проектне оцінювання надійності КТЗ (комплекс технічних засобів);

- відомість обладнання та матеріалів;

- опис КТЗ;

- план розміщення КТЗ.

6. Документація математичного забезпечення.

7. Документація ПЗ.

Проектна документація РП складається з 5-ти частин:

- загальносистемна документація;

- документація інформаційного забезпечення;

- документація організаційного забезпечення;

- документація технічного забезпечення;

- документація ПЗ.

 

Запитання для самоперевірки:

 

1. З яких розділів складається постановка задачі на етапі технічного проектування?

2. Дати характеристику інформаційному забезпеченню.

3. Дати характеристику технічному забезпеченню.

4. Дати характеристику математичному забезпеченню.

5. Дати характеристику програмному забезпеченню.

6. Дати характеристику лінгвістичному забезпеченню.

7. Дати характеристику організаційно-правовому забезпеченню.

8. Які роботи виконуються на етапі робочого проектування?

9. З яких розділів складається проектна документація?

10. Знати зміст кожного розділу проектної документації.