Тема:”Маркетингові дослідження. Визначення обсягу вибірки, похибки, варіації при проведенні дослідження за допомогою опиту”.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

щодо виконання завдань практичних занять з

вибіркової навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки

самостійного вибору навчального закладу

 

МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 

для студентів денної (заочної; денно-заочної) форми навчання

 

 

Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво

Напрям підготовки: 6.030504 Економіка підприємства

Спеціальності 7.03050401, 8.03050401 Економіка підприємства

Спеціалізації Маркетинг підприємств (ЕПМ),

Економіка підприємства паливно-енергетичного комплексу (ЕПЕК)

 

 

Донецьк, 2011 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

«ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ»

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І МАРКЕТИНГУ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

щодо виконання завдань практичних занять з

вибіркової навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки

самостійного вибору навчального закладу

 

МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 

для студентів денної (заочної; денно-заочної) форми навчання

 

Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво

Напрям підготовки: 6.030504 Економіка підприємства

Спеціальності 7.03050401, 8.03050401 Економіка підприємства

Спеціалізації Маркетинг підприємств (ЕПМ),

Економіка підприємства паливно-енергетичного комплексу (ЕПЕК)

 

 

	розглянуто: на засіданні кафедри економіки і маркетингу Протокол №4 від «16» листопада 2011р.
	ЗАТВЕРДЖЕНО: на засіданні навчально-видавничої Ради ДонНТУ Протокол №__ від __________20___р.

 

Донецьк, 2011 р.

УДК 303

 

Методичні рекомендації щодо виконання завдань практичних занять з вибіркової навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки самостійного вибору навчального закладу «Методи економічних досліджень» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво напряму підготовки: 6.030504 Економіка підприємства спеціальностей 7.03050401, 8.03050401 Економіка підприємства і спеціалізацій Маркетинг підприємств (ЕПМ), Економіка підприємства паливно-енергетичного комплексу (ЕПЕК)/ Укладачі Ф.І. Євдокимов, О.А. Письменний. – Донецьк: ДонНТУ, 2011. – 25 с.

У методичних рекомендаціях викладено загальні положення та тематичний зміст практичних занять з вибіркової навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки самостійного вибору навчального закладу «Методи економічних досліджень». Методичні рекомендації містять завдання щодо виконання практичних робіт з курсу «Методи економічних досліджень», розроблені відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики і типової програми дисципліни.

 

Укладачі Ф.І. Євдокимов, д.т.н., проф.,

О.А. Письменний, ас.

Відповідальний за випуск О.А. Кратт, д.е.н., професор.

ВСТУП

 

Метою проведення практичних занять є опрацювання основних теоретичних положень курсу «Методи економічних досліджень» і придбання навичок аналізу економічних ситуацій, необхідних в практичній діяльності. Заняття побудовані на прикладі розбору виробничих ситуацій з використанням індивідуальних завдань.

При підготовці до заняття студент повинен вивчити основну навчальну літературу відповідно до програми курсу «Методи економічних досліджень» за темами, що розглядаються, а також спеціалізовану літературу до конкретного заняття. Завдання повинні оформлятися згідно з вимогами ДСТУ 3008-95. У результаті виконання роботи студент повинен виконати необхідний аналіз отриманих результатів та зробити обґрунтовані висновки. Кожна робота підлягає захисту виконавцем особисто.

ТЕМАТИЧНИЙ СКЛАД ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

Тема:”Закон про наукову і науково-технічну діяльність в Україні”

Мета заняття: вивчити положення, основні поняття закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

 

Хід заняття:

1. Усне опитування по темі лекції.

2. Розгляд основних положень закону.

3. Вивчення основних понять закону: наукова діяльність, науково-технічна діяльність, науково-педагогічна діяльність, фундаментальні наукові дослідження, прикладні наукові дослідження, вчений, наукова робота, науковий результат.

 

У результаті заняття студент повинен:

- знати: основні положення і визначення закону;

- уміти: класифікувати наукові роботи, визначати наукову новизну.

Рекомендована література: [1].

Практичне заняття № 2

Тема:”Застосування кореляційно-регресійного аналізу в дослідженнях”

Мета заняття: Придбання практичних навичок розрахунку параметрів лінійної економічної моделі і оцінки її значущості.

Хід заняття:

1. Усне опитування по темі.

2. Вирішення завдань з розрахунку параметрів лінійної економічної моделі і оцінки її значущості.

 

Завдання 2.1 «Прогнозування попиту методом аналізу часових рядів»

Визначити прогнозований обсяг продажів нової продукції на основі даних фактичного обсягу продажів за певний період часу. Вихідні дані про фактичні обсяги продажів товару за 12 місяців за варіантами наведені у таблиці 2.1. Необхідно скласти прогноз продажів на 13 місяць роботи підприємства.

 

Таблиця 2.1 - Фактичний обсяг продажів товарів, од.

Місяць (х)	Фактичний обсяг продажів за варіантами (у), од.
приклад

 

Методичні рекомендації:

1. Побудувати графічне зображення фактичного обсягу продажів продукції за 12 місяців.

2. Прогнозований обсяг продажів визначається за допомогою методу найменших квадратів. Найбільшою мірою відповідним отриманим даним відповідає лінійна залежність.

Зміна обсягу продажів можна описати рівнянням прямої виду:

y = bx + a, (2.1)

де х - порядковий номер місяця;

y - обсяг продажів, шт.;

а і b - параметри рівняння, які розраховуються методом найменших квадратів на основі фактичних даних за минулі місяці:

, (2.2)

За даними таблиці 2.1, розраховуються показники для підстановки в систему рівнянь:

n = 12 ∑х = 78 ∑х2 = 650 ∑у = 17166 ∑ху = 116422

 

Далі вирішується система рівнянь:

а = 1210.4; b = 33.87.

Таким чином, одержимо лінійну залежність виду:

y = 33.87*х + 1210.4

Плановий обсяг при х = 13 буде дорівнює y = 1650 (од.)

 

3. Формулювання висновків і пропозицій.

Завдання 2.2 За даними таблиці 2.2 побудувати лінійне рівняння регресії, що відображає залежність вартості квартири від її площі.

N - номер студента за списком групи.

Таблиця 2.2 - Вихідні дані

№ п./п.	Вартість квартири (y), дол.	Житлова площа (x), кв. м.
1.	22,5	35,6+ N /5
2.	22,8	36,8- N /5
3.	23,0	38,4+ N /5
4.	23,8	40,9+ N /5
5.	23,1	36,0+ N /5
6.	23,3	36,8- N /5
7.	23,5	39,0+ N /5
8.	23,0	34,8+ N /5
9.	23,6	39,6+ N /5
10.	23,4	37,2+ N /5
11.	23,6	36,0- N /5
12.	24,0	40,8+ N /5
13.	25,5	45,6+ N /5
14.	24,6	40,4+ N /5
15.	25,7	46,8- N /5
16.	25,8	47,4+ N /5

 

Відсутні дані прийняти самостійно.

Розрахунки виконати за допомогою MS Excel, з використанням надбудови «Пакет аналізу».

 

Методичні рекомендації

Для побудованого рівняння регресії обчислити:

1) коефіцієнт кореляції;

2) коефіцієнт детермінації;

3) дисперсійне відношення Фішера;

4) коефіцієнт еластичності;

5) стандартні помилки коефіцієнтів регресії;

5) t-статистики Стьюдента;

6) довірчі інтервали коефіцієнтів регресії (при Рдов = 0,95).

Дайте змістовну оцінку коефіцієнтів регресії побудованої моделі, проаналізуйте отримані показники.

 

Рекомендована література: [2], [12].

Практичне заняття № 3

Тема:”Маркетингові дослідження. Визначення обсягу вибірки, похибки, варіації при проведенні дослідження за допомогою опиту”.

Мета заняття: Оволодіння навичками визначення обсягу вибіркової сукупності при проведенні маркетингових досліджень.

Хід заняття:

1. Усне опитування по темі.

2. Вирішення завдань з розрахунку обсягу вибіркової сукупності.

Завдання 3.1 Дослідникові необхідно визначити середню величину щомісячних видатків родини на покупки, здійснені в універсальному магазині, для цього вирішено розрахувати середню величину щомісячних видатків на одяг і подарунки.

На підставі даних таблиці 3.1 визначити обсяги вибірок, необхідні для розрахунку кожної із трьох величин середніх щомісячних видатків.

Який обсяг вибірки необхідно прийняти для дослідження, якщо дослідника найбільше цікавить середній щомісячний видаток родини на одяг?

 

Таблиця 3.1. Обсяг вибірки при оцінці множинних параметрів
Показники	Змінна
Середній щомісячний видаток родини на:
Покупки в універмагах	Одяг	Подарунки
Рівень вірогідності	95%	95%	99%
Значення z	1,96	1,96	2,58
Ступінь точності (D)	5 дол.	4 дол.	3 дол.
Середньоквадратичне відхилення сукупності (σ)	55 дол.	40 дол.	30 дол.
Необхідний обсяг вибірки (n)

 

Завдання 3.2 Визначити чисельність вибірки, яка б забезпечила оцінку потенційної плинності працівників з точністю до 4% при ймовірності 0,95. Дані аналогічних досліджень свідчать, що коефіцієнт варіації плинності становить 30%.

Завдання 3.3 Щоб оцінити ефективність рекламної кампанії для нової моделі телевізора, виробник хотів би довідатися, який відсоток родин знає про нову модель. Рекламне агентство припускає, що цей показник дорівнює 70%. Побажанням керівництва є 95%-ний довірчий інтервал і гранична помилка не більше 2%.

Визначити:

1) який обсяг вибірки буде потрібно для дослідження.

2) Як зміниться обсяг вибірки, якщо виробник захоче бути впевненим у результатах на 99% (z =2.58), але припускається помилки в межах 3%?

Завдання 3.4 За даними табл. 3.2 визначити обсяг вибірки.

 

Таблиця 3.2 - Вихідні дані

№	Показники	Позначки
	Достовірність, %	95,0
	Рівень помилки, %	5,0
	Мінімальне значення, грн.	50 грн.
	Максимальне значення, грн.	100 грн.
	Середньоквадратичне відхилення, грн.	25 грн.

Методичні рекомендації

1. Необхідний обсяг вибірки скориставшись формулою стандартної помилки середнього визначають по формулі:

, (3.1)

де σ – середнє квадратичне відхилення вибіркової сукупності;

z – параметр нормального закону розподілу, який приймається відповідно до рівня вірогідності по статистичним таблицям;

D – ступінь точності (граничної помилки) виражена в абсолютних одиницях, яка необхідна у даному досліджені.

 

2. Якщо ступінь точності виражений у відсотках (або частках одиниць) обсяг вибірки визначається за формулою:

, (3.2)

де С – коефіцієнт варіації, який визначається за формулою: ;

- середнє значення досліджуваного параметру вибіркової сукупності;

R - ступінь точності (граничної помилки) виражена у відносних одиницях, яка необхідна у даному досліджені.

 

3. При вивченні альтернативної ознаки (частки р) обсяг вибірки визначається по формулі:

, (3.3)

де p - частка альтернативного признаку, частки одиниць.

 

Рекомендована література: [2], [12].

 

 

Практичне заняття № 4

Тема:«Методи експертних оцінок у наукових дослідженнях»

Мета заняття: Оволодіння навичками аналізу якості оцінок експертів за допомогою методів Спірмена, Кендела, коефіцієнта конкордації.

 

Хід заняття:

1. Усне опитування по темі.

2. Вирішення завдань з визначення якості оцінок експертів за допомогою коефіцієнту рангової кореляції Спірмена, Кендела, коефіцієнта конкордації.

Завдання 4.1 Співробітники відділу маркетингу ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К.Маркса» попросили двох досвідчених продавців зі своїх фірмових магазинів, розташованих у різних районах міста Донецька, проранжирувати ряд факторів, на які звертають увагу споживачі при виборі коробки цукерок, що вони здобувають до святкового столу. Результати опитування продавців представлені в таблиці 4.1. Оціните погодженість думок експертів за допомогою рангового коефіцієнта кореляції Спірмена і Кендела при рівні значимості α = 0,05.

 

Таблиця 4.1 - Вихідні дані

	Фактори	Оцінки експертів
експерт 1	експерт 2
	Ціна
	Дизайн, оформлення коробки
	Форма коробки
	Начинки цукерок
	Розмір коробки
	Марка/виробник
	Вага цукерок у коробці

 

Методичні рекомендації:

 

1. Коефіцієнт кореляції Спірмена при відсутності зв'язаних рангів визначається по формулі:

, (4.1)

де ,

p_xi, p_yi - відповідно оцінки і - го об'єкта (характеристики) у вигляді рангів експерта 1 і експерта 2;

n – кількість об'єктів дослідження.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена варіює від +1 до -1 і свої крайні значення приймає у випадках повної передбачуваності однієї рангової послідовності по іншій.

 

2. Коефіцієнт кореляції рангів Кендела (t) при відсутності зв'язаних рангів визначається по формулі:

, (4.2)

 

де S – сума різниць між числом послідовностей і числом інверсій по другій ознаці:

S = (P-Q), (4.3)

P – число рангів, значення яких перевищують значення базового;

Q – число рангів, значення яких менше значення базового;

n – число рангів.

Для розрахунку t всі одиниці ранжируються по ознаці х (оцінки 1-го експерта), а по ознаці y (оцінки 2-го експерта)для кожного рангу підраховується число наступних рангів, що перевищують даний ранг, їхню суму позначимо Р, і число наступних рангів, які нижче даного позначення - Q.

 

3. Визначення значимості коефіцієнтів рангової кореляції.

При визначенні значимості рангової кореляції на основі вибіркових даних необхідно розглянути наступне питання: з яким ступенем надійності можна покладатися на висновок про те, що в генеральній сукупності існує кореляція, якщо отримано деякий вибірковий коефіцієнт рангової кореляції. Інакше кажучи, варто перевірити значимість кореляцій, що спостерігалися, рангів виходячи з гіпотези про статистичну незалежність двох розглянутих ранжирувань.

При порівняно великому обсязі вибірки (n) перевірка значимості коефіцієнтів рангової кореляції може здійснюватися за допомогою таблиці нормального розподілу (табл. 4.2). Для перевірки значимості коефіцієнта Спірмена (r) (при n > 20) обчислюють значення , а для перевірки значимості коефіцієнта Кендела (τ) (при n >10) обчислюють значення

, (4.4)

де S = P - Q; n - обсяг вибірки.

Далі задаються рівнем значимості α, визначають по табл. 4.2, критичне значення tкр і порівнюють із ним обчислене значення (ts) або (tk).

 

Таблиця 4.2 - Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції

n	Коефіцієнт
Спірмена	Кендела
	0,900	0,800
	0,829	0,739
	0,714	0,619
	0,643	0,571
	0,600	0,500
	0,564	0,467
	0,506	0,433
	0,456	0,394
	0,425	0,363
	0,399	0,338
	0,377	0,318

 

 

Завдання 4.2. Результати опитування продавців фірмових магазинів представлені в таблиці 4.3. Оцініть погодженість думок експертів за допомогою рангових коефіцієнтів кореляції Спірмена з урахуванням зв'язних рангів при рівні значимості .

 

Таблиця 4.3 - Вихідні дані

	Фактори	Оцінки експертів
експерт 1	експерт 2
	Ціна
	Дизайн, оформлення коробки
	Начинки цукерок
	Виробник
	Вага цукерок у коробці

 

 

Методичні рекомендації:

 

1. Коефіцієнт кореляції Спірмена при наявності зв'язаних рангів визначається по формулі:

, (4.5)

де j – номера зв'язувань один по одному для ознаки х;

Aj – число однакових рангів в j зв'язці по х;

k – номера зв'язувань один по одному ознаки у;

B_k – число однакових рангів в k- ой зв'язці по у.

 

Завдання 4.3 За даними таблиці 4.4 перевірити погодженість думок експертів за допомогою коефіцієнта конкордації.

 

Таблиця 4.4 - Вихідні дані

 

Фактори (n)	Експерти (m)

Методичні рекомендації:

 

1. У цілому погодженість думок всієї групи експертів прийнято оцінювати за допомогою коефіцієнтів конкордації. Для підтвердження (спростування) зроблених експертами висновків розрахуємо множинний коефіцієнт рангової кореляції (коефіцієнт конкордації) W:

, (4.6)

де m – число експертів;

n – число характеристик (факторів);

S – відхилення суми квадратів рангів від середньої величини квадратів рангів:

, (4.7)

Середній ранг визначається по формулі: .

2. Якщо в отриманих ранжуваннях є зв'язні ранги, то коефіцієнт конкордації потрібно коректувати, тому що максимальне значення дисперсії стає менше, ніж у випадку відсутності зв'язних рангів. Скоректований коефіцієнт конкордації обчислюється по формулі

, (4.8)

де Tj - показник зв'язних рангів в j-омуранжуванні, що обчислюється в такий спосіб:

. (4.9)

де Hj - число груп рівних рангів в j- омуранжуванні;

h_k- число рівних рангів в k- й групі зв'язних рангів у ранжуванні, отриманої від j- го експерта.

Коефіцієнт конкордації дорівнює 1 у тих випадках, коли думки експертів по всіх об'єктах повністю збігаються, і дорівнює нулю, коли всі ранжування різні. В інших випадках його значення задовольняють нерівності 0≤ W ≤ 1, причому, чим ближче це значення до 1, тим тісніше зв'язок між ранжуваннями й надійніше групова оцінка.

3. Коефіцієнт конкордації, що обчислюється по виведеній формулі являє собою випадкову величину. Природно, виникає необхідність у перевірці його значимості.

Якщо число об'єктів п > 7, то значимість оцінки коефіцієнта конкордації перевіряється за допомогою критерію χ ^2. Доведено, що величина має χ ² - розподіл з k = (n -1) ступенями свободи.

Якщо в деяких ранжуваннях є зв'язані ранги, то для перевірки значимості коефіцієнта конкордації використовується статистика

. (4.10)

Порівняння розрахункового значення χ ² з табличним значенням (табл. 4.5) дозволяє відкинути або підтвердити гіпотезу W = 0 і визнати, що думки експертів погоджені або не погоджені.

 

Таблиця 4.5 - Критичні значення статистичних характеристик критерію χ²

Число ступенів свободи k	Рівень значимості
0.01	0.05	0.10	0.50
	6,63	3,84	2,71	0,45
	9,21	5,99	4,61	1,39
	11,34	7,81	6,25	2,37
	13,28	9,49	7,78	3,36
	15,09	11,07	9,24	4,35
	16,81	12,59	10,64	5,35
	18,48	14,07	12,02	6,35
	20,09	15,51	13,36	7,34
	21,67	16,92	14,68	8,34
	23,21	18,31	15,99	9,34
	24,72	19,68	17,28	10,34
	26,22	21,03	18,55	11,34
	27,69	22,36	19,81	12,34
	29,14	23,68	21,06	13,34
	30,58	25,00	22,31	14,34
	32,00	26,30	23,54	15,34
	33,41	27,59	24,77	16,34
	34,81	28,87	25,99	17,34
	36,19	30,14	27,20	18,34
	37,57	31,41	28,41	19,34

 

Рекомендована література: [2], [10], [12].

Практичне заняття № 5