Складання попереднього плану
Обравши тему наукового дослідження, студент за порадами наукового керівника та виходячи з власних наукових інтересів, виробляє попередній план, який у ході пошуку буде вдосконалюватися та уточнюватися. За весь період роботи може бути складено декілька планів дослідження. Часто останній, підсумковий план, втілений в остаточний текст роботи може значно відрізнятися від початкового робочого плану.
Вивчивши бібліографічні джерела за тематикою дослідження, прикинувши напрям і обсяги власних розробок, свої можливості і вподобання можна скласти реальний план. Якщо ідеї майбутньої роботи ще не сформувалися, можна скласти декілька варіантів плану, або скласти попередній робочий план, перелічивши через дефіс питання, які слід розкрити в рамках кваліфікаційної роботи.
Укладання плану передбачає поділ цілості (визначеної проблеми) на менші логічно пов’язані між собою частини. Без цього неможливо перейти до наступного етапу, який передбачає збір матеріалу і називається евристичним (пошуковим) процесом.
Складання плану повинно сприяти наступній цілеспрямованій діяльності студента і застерегти його від другорядних напрямків і розгалужень тематики. Особливо це стосується тем із значною кількістю різноманітного опосередкованого матеріалу, спорідненого з обраною темою випускової роботи.
У плані слід уникати дуже загальних фраз і назв, але і не слід сильно „звужувати” план, адже питання, винесене в назву пункту плану, доведеться потім розкривати. Неправильно називати пункти плану одним словом, так само як і не рекомендуються дуже довгі назви, що займають більше трьох рядків. План може допомогти скласти і керівник. Але керівнику, кінець кінцем, не доведеться писати роботу за цим планом; крім того, науковий керівник – людина, як правило, зайнята і не зможе витрачати багато часу на подібну роботу. До речі, навіть і він може не знати всіх аспектів конкретної наукової проблеми, не володіти повною мірою відповідним науковим апаратом. У результаті і такий план може виявитися неоптимальним. А невдалий план – джерело непотрібних проблем, зайвих витрат праці і втраченого часу.
Більш конкретно, структура курсової, випускної кваліфікаційної та магістерської роботи найперше визначається її темою. Логіка викладу матеріалу може бути різною. Однак, на думку багатьох фахівців, доцільніше побудувати кваліфікаційну роботу наступним чином:
- Зміст.
- Вступ.
- Розділи (як правило – три) основної частини з можливим поділом на підрозділи.
- Висновки.
- Список використаних джерел.
- Додатки (при необхідності).
Незважаючи на те, що якихось жорстких вимог до кількості розділів і підпунктів у роботі немає, тут потрібно керуватися здоровим глуздом. Зрозуміло, що робота не повинна складатися з одного розділу, а розділ – з одного підпункту. Прийнято писати не менше трьох розділів. У будь-якому випадку краще, якщо подальші пункти плану будуть певним чином логічно випливати з попередніх, а також будуть збалансовані між собою за обсягом (кількістю сторінок).
Максимально можлива кількість підпунктів в кожному розділі – 3 (додатки В.1, В.2, В.3). Для курсової роботи оптимальною є структура основної частини: розділ 1 – не менше 2-х підпунктів; розділ 2 – 3 підпункти; розділ 3 – може не включати підпункти (додаток В.1).
Для випускної кваліфікаційної роботи оптимальною є така структура основної частини: розділ 1 – не менше 2-х підпунктів; розділ 2 – 3 підпункти; розділ 3 – не менше 2-х підпунктів (додаток В.2).
Для магістерської роботи оптимальною є така структура основної частини: розділи 1, 2, 3 – не менше 3-х підпунктів (додаток В.3).
2.3. Збір і обробка матеріалу
Цей етап виконання дослідження – най триваліший за часом. Розпочинають дослідження з ознайомлення зі станом розробки проблеми й пошуку інформації. Для цього студент ретельно має самостійно відшукати оптимальну кількість різних за своїм походженням документів (опублікованих і неопублікованих), вивчити літературу з даної теми (монографії, статті в часописах та наукових збірниках, матеріали наукових конференцій), статистичні матеріали, результати соціологічних опитувань, використати електронний ресурс тощо.
Для реалізації цього важливого евристичного завдання студенту належить почати роботу в бібліографічних відділах як бібліотеки університету, так і інших наукових бібліотек (передусім, доцільно попрацювати у Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського). Результатом цього етапу дослідження повинен стати бібліографічний перелік виявлених літературних джерел. Для прискорення пошуку необхідного кола джерел і літератури студент може скористатися послугами бібліографів наукових бібліотек. Працівники даного профілю допоможуть у виявленні необхідної довідкової літератури, бібліографічних покажчиків, вкажуть на відповідні розділи бібліотечного каталогу.
У пошуках джерел та літератури допоможуть бібліографічні каталоги (систематичні та алфавітні), у тому числі електронні, які є у бібліотеках. За допомогою алфавітного каталогу легко виявити, чи є в бібліотеці конкретна книга, автора й назву якої знає читач, а також знайти всі твори певного автора, що має бібліотека. За алфавітним каталогом можна визначити також, яким виданням представлена та чи інша книга, в якій кількості примірників і в яких підрозділах бібліотеки вона знаходиться.
Робота з літературою наукових бібліотек слугує з’ясуванню актуальності теми, масштабів її розробки і прогалин висвітлення окремих аспектів, допомагає чіткішому визначенню кола завдань, які бере на себе студент.
Аби оперативно віднайти необхідну інформацію з наукових публікацій, необхідно рухатися поетапно. Існує кілька методик опрацювання літератури з вибраної теми. Так, вивчення наукових публікацій можна починати з загальних (фундаментальних) робіт, близьких до теми дослідження, і просуватися від загального до часткового, від базових положень до конкретних. Щодо хронологічного порядку опублікованої літератури, то спершу варто вивчити останні (найновіші) праці, а потім віддаленіші у часі. Причому на першому етапі накопичення інформації слід охопити якомога більше джерел, а потім поступово «відсіювати» «зайві» видання. За іншою методикою від самого початку роботи свідомо обмежується коло публікацій, а вивчення починається саме з тих, що безпосередньо стосуються обраної проблеми або дотичні до неї.
Плідним способом пошуків необхідних джерел та літератури є звернення до монографічних досліджень. Монографія – наукове видання, яке містить повне і всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми. Радимо студентові ретельно переглянути посилання авторів монографій, щоб виявити ряд необхідних позицій для написання кваліфікаційних робіт. Відшукавши хоча б одну з вказаних у посиланнях книгу, знову слід звернутися до посилань автора вже цієї книги і знову виявити додаткову групу монографій і статей і т.д.
Однак, важливо наголосити на критичному ставленні до джерел чи літератури, оскільки наукове дослідження передбачає опрацювання робіт різного періоду, які були написані з урахуванням конкретної суспільно-політичної ситуації, і за характером їх положення чи трактування не відповідають реаліям сьогодення. Надзвичайно важливим є критичний відбір матеріалів, зіставлення різних джерел інформації для вироблення власної позиції автора.
Пошук інформації можна здійснювати також в електронній мережі (спеціалізовані пошукові системи як глобальні, так і локалізовані для окремих масивів і сайтів, електронні каталоги бібліотек, зведені електронні каталоги, реферативні і повнотекстові бази й банки даних, електронні путівники по довідково-бібліографічних ресурсах, каталоги електронних видань, електронні книжкові магазини тощо).
Починаючи роботу з пошуку інформації в Інтернеті, варто визначитись із критеріями пошуку. Так, розрізняють тематичний пошук та пошук за безпосереднім збігом (текстографічний); пошук документів та пошук фактів; пошук за ключовими словами чи предметними рубриками; простий та розширений пошук та ін. Часом для досягнення результатів варто використовувати декілька видів пошуку в межах однієї системи чи однієї пошукової служби.
Основним джерелом інформації про документ Мережі (ресурс) є екранна титульна сторінка, а також ресурс в цілому. За відсутності необхідних для складання бібліографічного опису даних на титульній веб-сторінці, джерелом інформації стає весь ресурс Мережі загалом (головна, «домашня» сторінка сайту, верхнє діалогове вікно, окремі розділи ресурсу, копірайт тощо).
Склавши попередньо бібліографію, дослідник приступає до пошуку матеріалів. Робити це належить спочатку у бібліотеках, а вже потім – у архівах, науково-дослідних закладах, інформаційних і аналітичних центрах, якщо з теми кваліфікаційної роботи в цих установах є матеріали. За умови, що в темі випускової роботи є архівний матеріал, досліднику треба звернутися до описів, які є в читальних залах архівної установи.
Роботу з першоджерелами доцільно починати з тих, що доступні, тобто насамперед працювати з опублікованими документами. За умови запозичення джерел з Інтернету обов’язково зазначається назва джерела й повна Інтернет-адреса.
Працюючи з друкованими першоджерелами, слід мати на увазі такі їх види:
- видання наукових установ державних академічних центрів (багатотомні публікації документів з питань внутрішньої і зовнішньої політики держав, літописи, хроніки, тематичні збірники тощо);
- акти державного законодавства;
- парламентські документи;
- статистичні щорічники;
- документи політичних партій;
- матеріали судово-слідчих органів;
- офіційні дипломатичні документи (як різновид відомчих публікацій).
- виступи, заяви, звернення, ноти офіційних посадових осіб (наприклад, президента, спікера, прем’єр-міністра, міністра закордонних справ та ін.).
ІІІ. Структура та обсяг роботи
Будь-яке наукове дослідження має певну логічну конструкцію. Основними структурними складовими курсової, кваліфікаційної та магістерської роботи є: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина (яка передбачає кілька розділів), висновки, список використаних джерел, додатки (в разі потреби). Структура і зміст роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою, її характером і масштабністю. Робота в цілому повинна бути підпорядкована розкриттю вибраної теми, основним завданням та проблемам.
При оформленні курсової роботи обов’язковими елементами є: титульна сторінка, зворотна сторінка і перераховані основні структурні складові: (зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (в разі потреби). На звороті титульної сторінки обов’язково наводиться відгук наукового керівника.
При оформленні курсової роботи рекомендується дотримання такої послідовності:
1. Титульна сторінка (додаток Г.1).
2. Зворотна сторінка титульного листа (додаток Г.2).
3. Зміст роботи (додаток В.1).
4. Вступ.
5. Основний частина роботи (розділи, підрозділи).
6. Висновки.
7. Список використаних джерел (додаток К).
8. Додатки (за необхідності).
При оформленні випускної кваліфікаційної та магістерської роботи рекомендується дотримання такої послідовності:
1. Титульна сторінка (додаток Д.1 для випускної кваліфікаційної, додаток Д.2 – для магістерської роботи).
2. Зворот титульної сторінки (додаток Е).
3. Завдання для виконання випускної кваліфікаційної / магістерської роботи (додаток Ж).
4. Зміст роботи (додатки В.2, В.3).
5. Вступ.
6. Основний частина роботи (розділи, підрозділи).
7. Висновки.
8. Список використаних джерел (додаток К).
9. Додатки (за необхідності).
Примітка: зверніть увагу, що завдання до загальної нумерації сторінок не включається, а зворотна сторона титульної сторінки включається.
Додатково до випускної кваліфікаційної та магістерської роботи додаються: зовнішня рецензія (від доктора або кандидата економічних наук з іншого ВНЗ) та відгук наукового керівника; до магістерської роботи додатково обов’язково додаються копії наукових публікацій (тези, статті) за темою магістерської роботи.
Обсяг курсової роботи як підсумку навчання на певному курсі та складової частини кваліфікаційного дослідження становить 35-40 сторінок друкованого тексту. Відповідно орієнтовний обсяг структурних частин курсової роботи:
вступ – 2–3 сторінки;
розділи (оптимальна кількість – три) – по 10–11 сторінок;
висновки – 2–3 сторінки.
Обсяг випускної кваліфікаційної роботи як наукової самостійної праці після завершення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр становить 65–75 сторінок друкованого тексту. Список джерел, а також додатки обліковуються за межами основного тексту. Відповідно орієнтовний обсяг структурних частин випускної кваліфікаційної роботи:
вступ – 3–4 сторінки,
розділи (оптимальна кількість - три) – по 18–20 сторінок,
висновки – 3–4 сторінки.
Обсяг основного тексту магістерської роботи як самостійного наукового дослідження на завершальному етапі навчання в університеті повинен становити 90-100 сторінок друкованого тексту. Додатки і список джерел в обсяг основного тексту не входять. Відповідно орієнтовний обсяг структурних частин магістерської роботи:
вступ – 3–4 сторінки,
розділи (оптимальна кількість – три) – по 28–30 сторінок,
висновки – 4–5 сторінок.
Мінімальний обсяг джерел визначається в залежності від специфіки теми, її хронологічних меж тощо. Дослідник завжди повинен прагнути до використання якомога ширшого кола джерел. Умовно вважається оптимально допустимим таке зіставлення: на одну сторінку тексту має бути не менше одного джерела + 25% загального обсягу дослідження. Звертаємо увагу, що в кваліфікаційних роботах до списку використаних джерел вносяться лише ті позиції, на які було зроблено посилання у тексті роботи.
Таким чином для курсової роботи обсяг джерел становить 50-60 одиниць, для випускної кваліфікаційної – 80–90 одиниць, для магістерської – 100–120 одиниць.
3.1. Написання вступної частини
Цей етап підготовки курсової, випускної кваліфікаційної та магістерської роботи надзвичайно важливий іскладний. Вступ є своєрідним показником роботи молодого науковця: він свідчить про методологічну і методичну підготовку, вміння довести правильність вибору теми, її актуальність, чіткість формулювання завдань дослідження; тут виявляється, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план.
Хоч остаточний варіант вступу до наукового дослідження вимальовується після тривалого та ґрунтовного опрацювання документів і матеріалів, проте його основні параметри повинні бути визначені з самого початку. Мова йде про наступне.
Насамперед слід чітко сформулювати наукову та суспільно-політичну актуальність теми. Слід визначити наукову значимість обраної теми.
Важливою складовою частиною вступу є аналіз останніх досліджень і публікацій, тобто студент повинен простежити основні етапи у дослідженні обраної проблеми з моменту її виникнення, проаналізувати, що нового доклав той чи інший дослідник у її розробку, визначити основні тенденції у поглядах фахівців на проблему з огляду на те, що вже зроблено в науці. Такий аналіз дає можливість визначити наукову актуальність обраної для вивчення теми, а також дозволяє не повторювати відомих позицій.
Подаючи короткий огляд літератури з обраної теми, дослідник має наголосити на тих проблемах, які були розкриті, які сюжети лише згадані, а які взагалі залишилися поза увагою попередників. Обсяг вступу не дозволяє подати вичерпну картину, тому автор може зазначити, що детальніший аналіз окремих праць чи сюжетів передбачений в основному тексті кваліфікаційної роботи.
Основні завдання огляду літератури:
- ознайомлення з матеріалами за темою дослідження, їх класифікація;
- відбір основних, фундаментальних робіт, базових результатів;
- виявлення основного кола науковців, які працювали над проблемою та вивчення їх внеску в її розробку;
- з’ясування дискусійних питань та різних точок зору на вирішення проблеми;
- виявлення найцікавіших чи суттєвих, але недостатньо розроблених напрямів дослідження для подальшого вивчення.
При аналізі огляду літератури варто врахувати наступне:
- аналіз наукової літератури потребує певної культури дослідника (зокрема, коректності, неупередженості, виваженості оцінок тощо);
- історіографічний огляд пишеться не за авторами, а згідно з завданнями дослідження;
- у разі незгоди з позиціями інших дослідників, треба не тільки критикувати чи заперечувати, а обов’язково обґрунтувати власне бачення проблеми;
- усі прізвища авторів, які дотримуються єдиних поглядів з того чи іншого питання, вказуються за алфавітом. Алфавітний порядок підкреслює неупереджене ставлення дослідника до наукових концепцій учених, хоча здобувач може звернути увагу на те, хто здійснив найбільший внесок у розробку якогось із аспектів проблеми, хто вперше порушив ту чи іншу проблему тощо;
- неприпустимим уважається примітивний хронологічний перелік того, хто і що сказав з того чи іншого приводу чи стисле анотування праць за темою без власної позиції дослідника.
Далі автор кваліфікаційної роботи оголошує, що є предметом і об'єктом його дослідження.
Об'єкт - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і є обраними для вивчення.
Предмет - це те, що міститься у межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загально і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження.
Виходячи з усього попереднього сказаного відносно теми, автор говорить про мету та завдання свого дослідження, його методологічні засади, основні методичні прийоми і наукову новизну.
Мета дослідження (тобто чого прагне досягти студент у своїй роботі) визначається дуже стисло (буквально в межах одного абзацу). Як правило, мета відображає назву теми дослідження. Після цього вказуються конкретні завдання, котрі випливають з мети. 3авдання наукового дослідження є частиною мети, її конкретизацією і становить наперед визначений, запланований для практичного виконання обсяг робіт. Завдання повинні відображати пункти змісту наукового дослідження (для курсової роботи – 5–7, для випускної кваліфікаційної – 6–8, для магістерської – 8–9). Формулювання завдань зазвичай роблять у формі перерахування:
- виявити …
- оцінити...
- встановити...
- схарактеризувати...
- проаналізувати...
- визначити …
Серед методів наукового дослідження можна назвати порівняльно-історичний, системного аналізу, структурно-функціональний, прогнозування, біхевіористський, ретроспективний, статистично-математичний та ін.
Отже, композиційно вступна частина кваліфікаційного дослідження повинна обов’язково складатися з таких сюжетів:
- актуальність теми;
- аналіз останніх досліджень і публікацій;
- мета та завдання дослідження;
- об'єкт дослідження;
- предмет дослідження;
- методи дослідження;
- інформаційна база дослідження;
- наукова новизна;
- практичне значення роботи.
Вступ має бути чітким, лаконічним. Його остаточне написання випускник здійснює після завершення всієї роботи, коли у дослідника складеться повна картина всього того, що стосується змісту, джерельної бази, глибини історіографічного висвітлення питань.
Для курсової роботи наукова новизна та практичне значення роботи не є обов’язковим елементом, але для випускної кваліфікаційної і магістерської – обов’язкове відображення цих елементів.
Основна частина роботи
Ця частина роботи за обсягом є найбільша. В ній розкриваються послідовно всі питання за планом, який може бути простим або складним. Досвід організації науково-пошукової роботи показує, що доцільніше працювати за складним планом. Треба врахувати: зміст розділів основної частини повинен відповідати темі дослідження, повністю її розкривати, але назва розділів не повинна дублювати назви теми курсової чи бакалаврської роботи.
Рукопис основної частини роботи виконується із дотриманням цілого ряду вимог. Починається вона назвою глави або розділу роботи. Якщо план складний, то зазначається і назва підрозділу. Кожен з підрозділів закінчується коротким чітким висновком із досліджуваного питання.
Відстань між назвою розділу і підпункту, назвою підпункту і текстом роботи складає 1 строку; відстань між підпунктом і назвою наступного підпункту – 2 строки.
Кожен розділ розпочинається з нової сторінки.
З'ясування питань досліджуваної проблеми повинно здійснюватися аргументовано з посиланнями на першоджерела та літературу
З існуючих різновидів посилань на джерела радимо користуватися підрядковими посиланнями, виконаними відповідно до сучасних правил ведення бібліографії.
Висновки
Заключні висновки, що вміщуються на 4–5 сторінках, є основним підсумком часткових узагальнень, зроблених у розділах (підрозділах) роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині, було дано аргументовані відповіді, і щоб та мета, яку ставив перл собою автор, знайшла свою реалізацію у формі конкретних науково-педагогічних положень та практичних рекомендацій.
3.4. Список використаних джерел та літератури
Завершення написання курсового, випускного кваліфікаційного та магістерського дослідження закінчується складанням списку першоджерел та літератури. Така робота повинна бути виконана з дотриманням певних вимог і правил (додаток К). Насамперед, до списку включаються всі документи і література, які були використані автором у процесі підготовки роботи.
Список використаних джерел наводиться в алфавітному порядку, на джерела в списку повинні бути посилання в тексті.
IV. Вимоги до оформлення курсової, випускної кваліфікаційної та магістерської роботи
Курсову, випускну кваліфікаційну, магістерську роботу виконують на комп'ютері і друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Time New Roman кегля 14 з полуторним міжрядковим інтервалом (28–30 рядків на сторінці, у друкованому рядку до 60 знаків з проміжками між словами включно). Абзацний відступ дорівнює 1,2 см.
Текст роботи потрібно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 30 мм; правий - не менше 15 мм; верхній - не менше 20 мм; нижній - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.
Вписувати в текст окремі іншомовні слова, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вживаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі перевірки, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого текстумашинописним способом.
Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші, завданні та змісті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Отже, першою сторінкою, де стоятиме цифра, буде "ВСТУП".
Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж порядку йде заголовок підрозділу.
Якщо в роботі зустрічаються ілюстрації, фотографії, креслення, схеми, карти, таблиці, їх потрібно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці (при цьому їх включають до загальної кількості сторінок).
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумеруються за тим самим принципом, що і підрозділи
Наприклад:
Таблиця 1.1
Інтеграційні форми
| Форми інтеграції | Ключові характеристики |
| Зона преференційної торгівлі | Зниження внутрішніх тарифів |
| Митний союз | Спільний зовнішній тариф |
| Спільний ринок | Вільний рух капіталу |
| Економічний союз | Гармонізація економічної політики |
| Повний союз | Політична інтеграція |
Джерело: визначено за даними Шниркова О.І. [28, C. 18].
Якщо таблиця не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у правому верхньому куті сторінки над таблицею обов’язково вказують: Продовження табл. 1.1
У випадку, коли таблиця є власною систематизацією фактів чи ідей автора роботи, то після неї вказується наступне:
Джерело: розроблено автором на підставі даних (наприклад, МВФ, СОТ або Шниркова О.І.).
Наприклад:
Джерело: встановлено за даними МВФ [8].
Рис. 1.2 Динаміка золотовалютних резервів РФ
Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна була читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Додатки подають після списку використанихджерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток..." і велика літера, що позначає додаток.Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.
V. Правила цитування та посилання на використані джерела
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого тексту слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапкамиі наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку,всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
Посилання на використані джерела є неодмінною рисою історичних досліджень. Правильно оформлювати посилання студент повинен вміти вже з перших курсових робіт.
Посилання слід робити при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення джерела, при запозиченні положень, використанні фактичного матеріалу, результатів досліджень інших авторів, посилань на досвід.
Рекомендований для курсових, бакалаврських та магістерських робіт, спосіб посилань: наскрізна нумерація посилань – при цьому посилання на джерела подаються у квадратних дужках [ ], де послідовно позначається номер, а самі посилання подаються або в кінці розділу або в кінці роботи.
Наприклад: [2, С. 234] – де «2» – це порядковий номер джерела у списку використаних джерел, а «С. 234» – це номер сторінки.
VІ. Мова і стиль робіт
Мовностилістична культура дослідження найкраще виявляє загальну культуру її автора. Мова і стиль кваліфікаційної роботи як частина писемної наукової мови склалися під впливом так званого академічного етикету, сутністю якого є інтерпретація власної і запозичених точок зору з метою обґрунтування наукової істини. Вже встановилися певні традиції у спілкування вчених між собою як в усній, так і в писемній мові. Володіння мовою спеціальності, основу якої становить впорядкована і стандартизована термінологія, – один із основних показників наукового рівня дослідника.
Кожна наука має свій понятійний апарат та систему термінологічних позначень. При використанні понять з інших галузей знань необхідно подати тлумачення дефініцій та авторське пояснення їх використання.
Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу, точність, ясність, стислість, смислова завершеність. Емоційні мовні елементи в наукових роботах не рекомендуються.
Стиль писемної наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад звичайно ведеться від третьої особи. Нині стало неписаним правилом у наукових роботах замість "я"використовувати "ми" та похідні від цього займенника словосполучення наприклад: "на нашу думку". Проте нагромадження у тексті займенника "ми" справляє малоприємне враження. Тому радимо використовувати конструкції з невизначено-особовими реченнями, наприклад: "Спочатку наводять відбір зразків археологічних знахідок, а потім встановлюють її належність до однієї з культур." Використовується також форма викладу від третьої особи ("На думку автора...", "Автор вважає..."). Аналогічну функцію виконує речення з пасивними дієприкметниками ("Розроблений комплексний підхід до вивчення...").
Основна стилістична особливість писемної наукової мови – об’єктивність викладу. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Завдяки таким словам той чи інший факт можна подати як достовірний (дійсно, насправді, зрозуміло), припустимий (очевидно, треба вважати), можливий (ймовірно, можливо).
Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу є також посилання на джерело повідомлення, автора висловленої думки чи якогось виразу. У тексті це можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («як свідчить», «за повідомленням», «на думку», «за даними», «на нашу думку»).
Варто запам'ятати, що для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків у цьому розумінні є: спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку думки ("спочатку", "насамперед", "потім", "по-перше", "по-друге", потім" і т. ін.), заперечення ("проте", "тим часом", "але", "у той час як", "аж ніяк", "однак"), причинно-наслІдкові зв'язки ("таким чином", "завдяки цьому", "тому", "відповідно", "внаслідок цього", "крім того", "до того ж"), перехід від однієї думки до іншої (перш ніж перейти до...", "звернімося до...", "розглянемо", "зупинимося на...", "розглянувши...", "перейдемо до...", "необхідно зупинитися на", "необхідно розглянути..."), результат, висновок ("отже", "значить", "як висновок", "на закінчення зазначимо"," все сказане дає змогу зробити висновок", "підсумовуючи, слід сказати...").
Для якісного мовностилістичного оформлення випускної кваліфікаційної / магістерської роботи важливо вміти студентам (магістрантам) організувати накопичену наукову інформацію у зв`язний текст. При викладенні наукових результатів увага зосереджується на змісті та логічній послідовності повідомлення. Спеціально функціонально-лексичні засоби наукової мови вказують на такі логічні зв’язки:
– послідовного розвитку думки (спочатку, передусім, насамперед, насамкінець, пор-перше, по-друге тощо);
– причинно-наслідкові зв’язки (внаслідок цього,, окрім того, водночас, оскільки та інші);
– підсумування (отже, таким чином, узагальнюючи та інші).
Для допомоги студенту (магістранту) у вирішенні цього завдання у додаток 10 винесено приклади мовних конструкцій, які можна використати в якості засобів зв`язку між реченнями магістерської роботи.
Отже, обов'язкова вимога високої якості кваліфікацій роботи-її грамотність, чітка логіка викладу, правильність мовностилістичного оформлення. Текст повинен бути старанно вивірений автором після друку.
VІI. Типові помилки при написанні та оформленні курсових, випускних кваліфікаційних та магістерських робіт:
1. Зміст роботи не відповідає плану курсової (бакалаврської, магістерської) роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.
2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта.
3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об’єкта і предмета дослідження.
4. Автор не виявив самостійності, робота носить компілятивний характер або є плагіатом.
5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (за останні п’ять років) з теми дослідження.
6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не розкриває ступінь дослідження проблеми.
7. Не простежується позиція автора при аналізі фактичного матеріалу чи дискусійних питань.
8. Відсутні висновки до розділів кваліфікаційної роботи.
9. Загальні висновки роботи не корелюються з характером визначених завдань дослідження.
10. У роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.
11. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.
12. Ілюстративний матеріал та додатки не несуть безпосереднього смислового навантаження.
13. Таблиці, діаграми, схеми, подані в тексті чи винесені в додатки, складені не на основі першоджерел, а запозичені з інших досліджень без належного оформлення посилань.
14. Порушено вимоги щодо обсягу кваліфікаційної роботи, допущено диспропорційність у обсязі окремих розділів.
15. Робота оформлена з порушенням вимог, виконана неохайно, з помилками.
VIІI. Підготовка доповіді та захист курсової, випускної кваліфікаційної та магістерської роботи
На захист курсової, випускної кваліфікаційної та магістерської роботи студенти подають роздатковий матеріал, якій складається з титульної сторінки (додаток З) і основних таблиць й рисунків, що відображають зміст роботи.
Захист курсової роботи відбувається на засідання відповідної кафедри університету.
Захист випускної кваліфікаційної та магістерської роботи проводиться на відкритому засіданні спеціальні створеної Державної комісії. Державна комісія заслуховує автора роботи, відгук наукового керівника (додаток Б), рецензію на кваліфікаційну роботу. На випускному кваліфікаційному та магістерському дослідженні має стояти рішення про допуск роботи до захисту, оцінка попереднього захисту, номер протоколу та підпис завідувача кафедри, де проходив передзахист.
Захист роботи має здійснюватись в обстановці високої вимогливості, принциповості, дотримання наукової етики.
У доповіді студент викладає мету, завдання, сутність наукової проблеми, зміст роботи, концентруючи головну увагу на характеристиці основних результатів дослідження та проблемних питань.
Доповідь студента має починатись із звертання:
"Шановний пане голово!
Шановні члени Державної екзаменаційної комісії!..."
Далі випускник за 7-10 хвилин, що відповідає 4-5 сторінкам машинописного тексту, має коротко викласти сутність наукової проблеми, обґрунтувати її актуальність, сформулювати основні результати дослідження. Доповідь мусить бути науковою, добре аргументованою за змістом. Отже, у виступі студента мають бути:
- чітко визначена проблема;
- обґрунтування її актуальності,
- розкриття ступеня її наукової розробки;
- визначення мети і завдань дослідження, засобів її досягнення;
- відомості про структуру роботи;
- головне- викладення зроблених автором узагальнень, висновків, конкретних рекомендацій.
Особливо важливим є те, щоб мовлення бакалавра було ясним, граматично правильним, впевненим, що робить його зрозумілим і переконливим. Мовлення має бути ще й виразним, що залежить від темпу, гучності та інформації. Якість виступу різко знижується, коли говорять квапливо, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно.
Неприпустимим є порушення норм літературної вимови, зокрема використання неправильних наголосів у словах.
Декілька порад, які допоможуть добре підготувати текст доповіді (виступу):
- підкресліть в кожному реченні ключові слова;
- при друкуванні доповіді залишіть великі береги, щоб можна було записати свої міркування у разі потреби;
- усі цифри (статистичні дані) в тексті запишіть словами, щоб не довелося підраховувати кількість нулів і розрядів;
- повторюйте іменники, уникаючи займенників,
- використовуйте прості слова і прості розповідні речення;
- не переобтяжуйте текст складнопідрядними реченнями.
Приємневраження справляє вільне володіння текстом і суттю проблеми. Тому радимо вступ не читати, а лише стежити за чітко продуманим написаним планом доповіді.
Слід зважити також на вибір одягу, пози під час виступу, а також жестів, міміки, манер, інших зовнішніх форм поведінки. Імпонує елегантність, охайність в одязі (без підкресленої екстравагантності).
Студент зобов'язаний також по суті відповісти на запитання, які виникли в ході захисту у членів Державної комісії, дати аргументовані роз'яснення щодо критичних зауважень рецензії. Бакалаврові (магістрантові) треба виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність стосовно тих, хто задає запитання. Перед тим, як відповідати на запитання, необхідно уважно його вислухати до кінця і за можливості записати. Бажано не вислуховувати всі запитання, а відповідати відразу на кожне зокрема, передбачаючи, що чітка, логічна й аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне. Якою б гостротою та різкістю не відзначалися зауваження, студент мусить витримати їх нависокому принциповому рівні виявити витримку і коректність.
По завершенні дискусії студентові надається заключне слово, вякому він висловлює подяку за увагу членам комісії, подяку науковому керівникові, подяку викладачам випускаючої кафедри.
Рішення про оцінку випускної кваліфікаційної та магістерської роботи ухвалюється на закритому засідання Державної комісії.
Бажаємо успіхів!
Додаток А
Зразок заяви для затвердження теми роботи
Зав. кафедрою
міжнародних економічних відносин
доц. Матусовій О.М.
студента _________ курсу Інституту міжнародних відносин
спеціальності
„Міжнародні економічні відносини”
Михальчука Романа Юрійовича
ЗАЯВА
Прошу затвердити тему курсової (випускної кваліфікаційної, магістерської) роботи на тему „Розвиток зовнішньоторговельних зв’язків України та ЄС”.
Дата Підпис
ПОГОДЖЕНО
Науковий керівник _______________ підпис
Додаток Б
Київський міжнародний університет
Відгук
наукового керівника на випускну кваліфікаційну / магістерську роботу
студента (магістранта) групи__________
напрям підготовки / спеціальність________________________________
(шифр і назва напряму підготовки / спеціальності)
__________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
на тему____________________________________________________
__________________________________________________________
за матеріалами______________________________________________
___________________________________________________________
Актуальність теми:
____
____
____
____
____
____
Загальна характеристика роботи
____
____
____
____
____
____
____
____
____
____
____
____
Наукова і практична значимість роботи
____
____
____
____
____
____
Рівень підготовки студента (магістранта)
____
____
____
____
Відношення студента (магістранта) до виконання та загальна оцінка роботи
____
____
____
____
Науковий керівник ___________________ __________________________
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)
Дата _________________________
Додаток В.1
Приклад структури змісту курсової роботи
| ЗМІСТ | ||||||
| ВСТУП | ||||||
| РОЗДІЛ 1 | Теоретичні і методологічні основи інтеграції країн ЄС | |||||
| 1.1 | Сутність інтеграційних форм | |||||
| 1.2 | Класифікація шкіл та моделей західноєвропейської інтеграції | |||||
| РОЗДІЛ 2 | Функціонування Європейської валютної системи | |||||
| 2.1 | Етапи валютної інтеграції країн Західної Європи | |||||
| 2.2 | Грошово-політичні та фіскальні аспекти валютної інтеграції | |||||
| 2.3 | Сценарії національної економічної політики в ЄВС | |||||
| РОЗДІЛ 3 | Аналіз стратегій очікувань в умовах адаптації країн-членів ЄС до ЄВС | |||||
| ВИСНОВКИ | ||||||
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
Додаток В.2
Приклад структури змісту випускної кваліфікаційної роботи
| ЗМІСТ | ||||||
| ВСТУП | ||||||
| РОЗДІЛ 1 | Теоретичні і методологічні основи інтеграції країн ЄС | |||||
| 1.1 | Сутність інтеграційних форм | |||||
| 1.2 | Класифікація шкіл та моделей західноєвропейської інтеграції | |||||
| РОЗДІЛ 2 | Функціонування Європейської валютної системи | |||||
| 2.1 | Етапи валютної інтеграції країн Західної Європи | |||||
| 2.2 | Грошово-політичні та фіскальні аспекти валютної інтеграції | |||||
| 2.3 | Сценарії національної економічної політики в ЄВС | |||||
| РОЗДІЛ 3 | Аналіз стратегій очікувань в умовах адаптації країн-членів ЄС до ЄВС | |||||
| 3.1 | Теоретичні моделі євроінтеграції | |||||
| 3.2 | Види стратегій очікувань в умовах пристосування національних економік ЄС до європейської валютної системи | |||||
| ВИСНОВКИ | ||||||
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
Додаток В.3
Приклад структури змісту магістерської роботи
| ЗМІСТ | ||||||
| ВСТУП | ||||||
| РОЗДІЛ 1 | Теоретичні і методологічні основи інтеграції країн ЄС | |||||
| 1.1 | Сутність інтеграційних форм | |||||
| 1.2 | Класифікація шкіл та моделей західноєвропейської інтеграції | |||||
| 1.3 | Методи оцінки інтеграційних процесів в Україні | |||||
| РОЗДІЛ 2 | Функціонування Європейської валютної системи | |||||
| 2.1 | Етапи валютної інтеграції країн Західної Європи | |||||
| 2.2 | Грошово-політичні та фіскальні аспекти валютної інтеграції | |||||
| 2.3 | Сценарії національної економічної політики в ЄВС | |||||
| РОЗДІЛ 3 | Аналіз стратегій очікувань в умовах адаптації країн-членів ЄС до ЄВС | |||||
| 3.1 | Теоретичні моделі євроінтеграції | |||||
| 3.2 | Види стратегій очікувань в умовах пристосування національних економік ЄС до європейської валютної системи | |||||
| 3.3 | Перспективи функціонування ЄВС | |||||
| ВИСНОВКИ | ||||||
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
Додаток Г.1
Київський міжнародний університет
Кафедра міжнародних економічних відносин
__________________________________________________
(Прізвище, ім’я, по батькові студента в називному відмінку)
Курсова робота
________________________________________________________________
(тема курсової роботи)
| Напрям підготовки_______________________ (назва) ________________________________ шифр ________________ (шифр напрямку підготовки) | Науковий керівник _________________________________ __________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б.) |
| Курсова робота допущена до захисту рішенням кафедри міжнародних економічних відносин, протокол № __від “__”_______ 20__ р. Керівник програми, зав.кафедрою ________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ) ___________ “__” ___________ 20__ р. (підпис) |
Київ – 2011
Додаток Г.2
Зворотна сторінка титульного листа курсової роботи
Реєстраційний № _________ _____________ ________________
(дата) (П.І.Б.)
Рекомендована оцінка: _________________
Зауваження: ____________________________________________________________________
Додаток Д.1
Київський міжнародний університет
Кафедра міжнародних економічних відносин
__________________________________________________
(Прізвище, ім’я, по батькові студента в називному відмінку)
Випускна кваліфікаційна робота
________________________________________________________________
(тема випускної кваліфікаційної роботи)
| Напрям підготовки_______________________ (назва) ________________________________ шифр ________________ (шифр напрямку підготовки) | Науковий керівник _________________________________ __________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б.) |
| Випускна кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри міжнародних економічних відносин, протокол № __від “__”_______ 20__ р. Керівник програми, зав.кафедрою ________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ) ___________ “__” ___________ 20__ р. (підпис) |
Київ – 2011
Додаток Д.2
Зворотна сторінка титульного листа випускної кваліфікаційної / магістерської роботи
Реєстраційний № _________ _____________ ____________________
(дата) (П.І.Б.)
Результати перевірки _____________ _____________ ______________
(до захисту) (дата) (підпис)
(на доопрацювання)
Результати захисту: _______________
(оцінка)
Голова ДЕК _______________ _________________________
(підпис) (П.І.Б.)
Члени ДЕК ___________ ______________________
(підпис) (П.І.Б.)
___________ ______________________
(підпис) (П.І.Б.)
____________ ______________________
(підпис) (П.І.Б.)
____________ ______________________
(підпис) (П.І.Б.)
Відповідальний секретар ДЕК ___________ __________________
(підпис) (П.І.Б.)
Додаток Е
Київський міжнародний університет
Кафедра міжнародних економічних відносин
__________________________________________________
(Прізвище, ім’я, по батькові студента в називному відмінку)
Магістерська робота
(тема магістерської роботи)
| за спеціальністю___________________ (назва) ________________________________ шифр _______________ | Науковий керівник __________________________________ __________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б.) |
| Магістерська робота допущена до захисту рішенням кафедри міжнародних економічних відносин, протокол № __від “__”_____ 20__ р. Керівник програми, зав.кафедрою ________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ) _____________ “__” ________ 20__ р. (підпис) |
Київ – 2011
Додаток Ж
Київський міжнародний університет
____________________
(назва інституту)
Кафедра _______________________
(назва кафедри)
Спеціальність _____________________________________
(шифр і назва напряму підготовки / спеціальності)
Затверджую
Зав.кафедрою_____________________
(назва кафедри)
_______________________________
(підпис, П.І.Б. зав.кафедрою) “____” _____________20_____року
Завдання
для виконання випускної кваліфікаційної / магістерської роботи
студенту (магістранту)_______________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема випускної кваліфікаційної / магістерської роботи _________________
__________________________________________________________________
затверджена наказом від “__” ____________________20__ р. № ___
2. Випускна кваліфікаційна / магістерська робота виконується на матеріалах_
__________________________________________________________________
3. План роботи та терміни виконання розділів
| Назва розділів випускної кваліфікаційної / магістерської роботи | Терміни виконання | |
| Розділ 1 | “__” ___________________20__р. | |
| Розділ 2 | “__” ___________________20__р. | |
| Розділ 3, вступ, висновки | “__” ___________________20__р. | |
| Доопрацювання роботи з урахуванн |
