Друга світова війна (1939—1945 pp.) була небаченим
лихом в історії людства. Минуло вже 50 років після її закін-
чення, але й досі економісти та історики не можуть остаточно
підрахувати матеріальних і людських втрат. У роки війни
в більшості країн господарство занепало або розвивалося,
орієнтуючись на задоволення лише воєнних потреб. Єди-
ною державою, що не лише не зазнала краху, а навпаки,
виявилася в 1945 p. сильною державою, були США.
Обсяг промислового виробництва США значно зріс. У
1939—1944 pp. виплавка сталі збільшилася на 70%, електро-
сталі, легованої сталі — більше ніж у 4 рази, прокату— на
56,7 %, видобуток кам'яного вугілля — на 60 %, а коксівного
— в 4 рази. Динамічно розвивалися кольорова, хімічна, елек-
тротехнічна, нафтопереробна, автомобільна, літакобудівна га-
лузі. Найшвидше розвивалася суднобудівна промисловість.
208
Лише за 1943 p. американці збудували флот, рівнозначний
усій англійській флотилії 1939 р. Ніде в світі військова про-
мисловість не розвивалася такими швидкими темпами, як у
США. У 1939—1945 pp. було виготовлено 296,1 тис. літаків,
86,5 тис. танків, 233 тис. гармат, 14 263 тис. кулеметів, авто-
матів, гвинтівок, інших видів зброї. Впроваджені нові під-
приємства та найновіше устаткування на суму 25 млрд дол.
В усіх галузях застосовувалися новітні досягнення науково-
технічного прогресу, механізація, автоматизація, стандарти-
зація, спеціалізація.
У воєнній промисловості продуктивність праці зросла
на 35 %. У 1943 р. обсяг промислового виробництва подвоїв-
ся порівняно з 1937 р. США — єдина країна, яка в роки
війни, випускаючи воєнне спорядження, не припиняла ви-
робництво товарів мирного призначення. Різко збільшили-
ся державні капіталовкладення в економіку. З 76 млрд дол.,
інвестованих в усі галузі господарства США, державні інве-
стиції становили 33 млрд дол., або близько 44%. За дер-
жавний кошт було збудовано 150 сталеплавильних заводів.
Уряд США надав корпораціям 175 млрд дол. на виробниц-
тво промислової продукції, зокрема таким гігантам, як "Дже-
нерал Моторе", "Дженерал Електрик", "Фундатор". За до-
помогою держави побудовано або модернізовано понад 2500
заводів на суму 25 млрд дол.
У воєнні роки тривав процес концентрації виробництва,
зокрема в хімічній, металургійній, газонафтовій, машино-
будівній галузях. У 1940 р. було створено Національний
комітет оборони. Його відділи очолили висококваліфіко-
вані спеціалісти. У роки війни Національний комітет оборо-
ни значно розширився — з'явилися нові підрозділи, зокре-
ма відділ економічної війни, ленд-лізу тощо.
Незважаючи на незначне розширення посівних площ
(менше ніж на 5 %), обсяг сільськогосподарського виробниц-
тва у США в 1944 р. зріс порівняно з 1939 р. на 36%.
Кон'юнктура сприяла підвищенню цін на сільськогоспо-
дарську продукцію. Це дало можливість фермерам онови-
ти і розширити матеріально-технічну базу своїх господарств.
Фермерство США справедливо почали вважати найрозви-
ненішим щодо механізації польових робіт, електрифікації,
застосування прогресивних технологій.
Технічний прогрес стимулював підвищення продуктив-
ності праці. У 1940 p. один фермер США забезпечував про-
дуктами харчування 11 % жителів країни, в 1950 p. — вже
15,5. Диференціація ферм призвела до того, що з 1940 по
1945 p. зникло 281 тис. неконкурентоспроможних госпо-
дарств і з'явилося 44 тис. нових великих ферм. Фермери
не тільки повністю забезпечували продовольством своє на-
селення, а й експортували сільськогосподарську продукцію
в десятки країн світу.
Вивіз американського капіталу збільшився з 14 % у 1937 p.
до 33% у 1947 p. США захопили головні позиції в еко-
номіці більшості країн.
Людські втрати Великобританії в роки другої світової
війни порівняно з іншими країнами невеликі — 245 тис.
чол. вбитих, 278 тис. чол. — покалічених. Дуже постраж-
дала її економіка. Державний борг збільшився з 7247,3 млн
ф. ст. у 1939 p. до 23 741,9 млн. ф. ст. у 1945 p., зменшили-
ся золоті та валютні запаси. Загальні втрати Великобри-
танії оцінюються в 7300 млн ф. ст., або близько 1/4 націо-
нального багатства країни. Індекс промислової продукції
Великобританії, який у 1939 p. становив 123 (за 100 взято
1929 p.), знизився у 1946 p. до 112. Експорт з 471 в 1938 p.
скоротився до 266 млн ф. ст. у 1944 p.
Ще напередодні війни прем'єр-міністр Великобританії
У. Черчіль виробив надзвичайні заходи щодо переведення
мирної економіки на воєнний лад. У 1939—1945 pp., на-
пружуючи всі людські й матеріальні ресурси, промисловість
Великобританії налагодила масове виробництво літаків,
танків, гармат, інших видів зброї та боєприпасів. Імпорт
сировини, інших стратегічних матеріалів надходив до Бри-
танських островів з перебоями. Німецькі підводні човни
знищили 1/3 торгового флоту Великобританії. В 1944 p.
210
видобуток кам'яного вугілля порівняно з 1938 p. знизився
більше ніж у 4 рази, залізної руди — у 12,4 раза. Вироб-
ництво сільськогосподарської продукції скоротилося на-
половину. Через нестачу трудових ресурсів припинився
обробіток землі на 1,5 млн га.
Наприкінці війни Британська імперія формально не
припинила свого існування. В Африці вона навіть "за-
округлила" власні колоніальні володіння за рахунок Лівії
та Сомалі. Проте в інших районах світу, де її вплив до війни
був особливо сильним (Близький Схід, Індія, Південно-
Східна Азія), вже господарювали США, витіснивши союз-
ників — Великобританію та Францію. Великобританія, хоч
і перемогла у другій світовій війні фашистську Німеччину,
зберегти могутню імперію вже не мала сил, розвалилася,
що було природно, закономірно. Загальні витрати Велико-
британія на війну дорівнювали 25 млрд ф. ст.
Франція до 1939 p. була однією з найрозвиненіших дер-
жав світу. Спираючись на високий промисловий потенціал,
сільське господарство, фінанси, уряд міг захистити країну
від німецько-фашистських загарбників. Однак того не ста-
лося. Замість мобілізації усіх людських і фінансово-мате-
ріальних ресурсів на захист країни він самовпевнено на-
діявся на оборонну лінію Мажино. Не було налагоджено
масового випуску бойових літаків, танків, гармат, інших видів
озброєння. Ні президент, ні уряд, ні генеральний штаб фран-
цузької армії не виробили стратегічного плану ведення
війни.
У результаті цього в червні 1940 p. Францію окупувала
гітлерівська Німеччина. Понад 4 роки французькою економі-
кою повністю розпоряджалися німецькі загарбники. У роки
другої світової війни Франція втратила вбитими 1100 тис.
чол., було знищено 2100 тис. будинків, пошкоджено 253 тис.
ферм, 195,5 тис. промислових підприємств. Рівень промис-
ловості в 1944 p. порівняно з довоєнним становив 38%.
Виробництво продукції сільського господарства зменши-
лося в 2 рази. 600 тис. французів фашисти вивезли на ка-
торжні роботи до Німеччини. Більшість шахт, електро-
станцій, суднобудівних заводів було зруйновано. Франція
втратила весь торговий і військовий морський флот. Роз-
падалася французька колоніальна система. Національна
валюта (франк) девальвувалася. Капіталовкладення за кор-
доном зменшилися в 10 разів. Війна завдала Франції ве-
ликих збитків, що оцінювалися у 1440 млрд довоєнних
франків.
Фашистська Німеччина, головний винуватець другої
світової війни, зазнала більших втрат, ніж США та всі за-
хідноєвропейські країни разом узяті. Ще з середини 30-х
років гітлерівська адміністрація вела відкриту тотальну
підготовку до війни. Нагромаджувалися запаси продоволь-
ства, стратегічних матеріалів. Було запроваджено карткову
систему на харчові продукти і промислові товари широкого
вжитку. Восени 1939 p. запаси зерна становили 6,5 млн т,
жирів — 500—600 тис. т, цукру — 1600 тис. т. Державний
борг дорівнював 60 млрд марок.
Наскільки серйозно Німеччина готувалася до війни,
свідчать дані 00Н за 1937 p. Частки окремих країн у світо-
вому промисловому розвитку становили, %: США — 41,4,
Великобританія — 12,5, Німеччина — 12, Франція — 6,
Японія — 4,8. У 1939 p. Німеччина виробляла в 2 рази
більше стратегічних матеріалів, ніж Великобританія і Фран-
ція разом узяті. У виплавці алюмінію (194 тис. т) вона
обійшла США і Канаду, зайнявши перше місце у світі. З
1933 по 1939 p. літакобудування зросло у 23 рази. На
1 липня 1939 p. машинний парк країни складався з 2 млн
автомобілів.
Напередодні другої світової війни (1939 p.) Німеччина у
використанні природних ресурсів випередила Великобританію
і Францію, що видно з таблиці, наведеної на с. 213.
На окупованих територіях європейських країн німецькі
фашисти запровадили "новий порядок". До літа 1941 p. з
цих країн було вивезено майна всього на суму 9 млрд ф. ст.
92 дивізії вермахту (німецька армія) були оснащені францу-
зькими автомобілями. Гітлерівці знищили майже 40 % націо-
нального багатства Польщі. Загинуло 6 млн мирних жите-
лів. На її території було збудовано десятки таборів смерті, у
яких замордовано 12 млн чол. з усієї Європи. Разом із завойо-
ваними державами Німеччина в 1941 p. видобула 403 млн т
кам'яного вугілля, 7,5 млн т нафти, виплавила 31,8 млн т
сталі. Від експлуатації господарств Франції, Бельгії, Голлан-
дії, Угорщини, Румунії, Болгарії, Словаччини німці отримали
120 млрд марок. З цих країн на заводи Німеччини надходи-
ли нікель, мідь, нафта, інші стратегічні ресурси.
Спад у воєнній фашистській промисловості настав уже в
1942 p. Держави антигітлерівської коаліції набагато випере-
дили супротивника у виробництві різних видів озброєння.
Якщо Німеччина в 1942 p. випустила 14,7 тис. літаків, 9,3 тис.
танків, 12 тис. гармат, то лише в тодішньому СРСР було виго-
товлено 25,4 тис. літаків, 24,7 тис. танків, 34 тис. гармат.
У 1944 p. випуск продукції в усіх галузях промислового
комплексу скоротився на 10—65%. Не допомогли 7,5 млн
іноземних робітників, насильно вивезених з європейських
країн. Поразки на фронтах, оголошення Туреччиною війни
Німеччині, ізоляція Іспанії призвели до остаточного краху
економіки фашистського рейху. У липні 1944 p. видобуток
кам'яного вугілля ще становив 26,3 млн т, а в січні 1945 p.
— лише 11,8, у лютому — 7 млн т. У березні настала енер-
гетична криза. Припинилися видобуток кам'яного вугілля,
подавання на заводи електроенергії, виробництво авіацій-
ного бензину. Запаси енергоресурсів вичерпалися. Усі га-
лузі господарства країни були паралізовані. 8 травня 1945 p.
Німеччина капітулювала.
7 грудня 1941 p. Японія без оголошення війни напала на
американську воєнно-морську базу Пірл-Харбор на Гавай-
ських островах. Розпочалася чотирирічна американо-японська
війна. Японія нарощувала воєнний потенціал. Стратегічна
сировина надходила на воєнні заводи з Кореї, завойованих
провінцій Китаю, країн Південно-Східної Азії. У 1941—
1942 pp. Японія, маючи значні запаси продовольства, палив-
но-енергетичних ресурсів, рідкісних металів, успішно вела
війну з США. Японські війська захопили Індонезію, Нову
Гвінею, Бірму, Таїланд, інші території в басейні Тихого океа-
ну. За роки війни Японія перетворилася на сильну індустрі-
ально-аграрну державу. Віддавши повну перевагу воєнним
галузям, уряд занедбав легку промисловість. Так, виробницт-
во тканин у 1941—1945 pp. скоротилося у 25 разів.
У багаторічній війні японській торговий флот зазнавав
дедалі більших втрат. Імпортувати сировину ставало де-
далі тяжче. Господарство працювало з перебоями. Зроста-
ло напруження у промисловості, аграрному секторі, фінан-
сах. Для того щоб врятувати економіку від розвалу, уряд
запроваджував нескінченні воєнні податки, примусові по-
ставки, контролював кредитні операції, позики, інвестиції,
внутрішню торгівлю. Проте врятувати господарство від бан-
крутства було вже неможливо. Економіка мілітаризованої
Японії зазнала краху у війні проти США та їхніх союз-
ників. Після атомних бомбардувань Нагасакі і Хіросіми у
серпні 1945 p. Японія склала зброю.
214
У результаті другої світової війни зазнав серйозних руй-
нувань механізм міжнародних валютних відносин. Так, уже
під час війни розподіл запасів золота в розвинених країнах
набув ще більш нерівномірного характеру, ніж у довоєнні
роки. Тоді як у США за 4 роки (з 1938 по 1941) запаси
золота збільшилися з 14,5 до 22,7 млрд дол., то у Велико-
британії, навпаки, вони невпинно знижувалися.
Крім того, у деяких країнах за роки війни великою мірою
зросла державна заборгованість:
Проте ні збільшені під час війни податки, ні зростаючі
державні позики не спроможні були ліквідувати дефіцит
державних бюджетів воюючих країн. Покриття цього дефі-
циту потребувало значного збільшення випуску паперових
грошей. Зростання паперового грошового обігу під час дру-
гої світової війни в США, Великобританії, Франції та Італії
ілюструють такі дані:
а) у США з кінця 1940 p. до кінця 1945 p. він збільшив-
ся з 8,7 до 26,5 млрд дол., або на 222,6%;
б) у Великобританії наприкінці 1939 p. в обігу пере-
бувало 55 млн ф. ст., наприкінці травня 1945 p. — 1270, a
наприкінці листопада — 1328 млн. ф. ст., тобто більше на
139%;
215
в) у Франції з кінця 1939 p. до кінця 1944 p. грошова
маса в обігу зросла з 151 до 573 млрд фр.;
г) в Італії за цей період грошовий обіг збільшився з 24
до 233 млрд лір” тобто майже в 10 разів.
Разом з зростанням кількості паперових грошей в роки
другої світової війни збільшувалися депозити комерцій-
них банків. У США з 76 млрд дол. у 1940 p. вони зросли
до 152 у 1945 p., у Великобританії — з 2441 млн ф. ст. у
1939 p. до 4859 у 1945 p.
У 1944 p. у Бреттон-Вудсі (США) відбулась міжнародна
фінансова конференція, в роботі якої взяли участь 45 дійсних
і асоційованих членів 00Н, а також міністри фінансів 16
країн. На основі підписаних там угод було створено Міжна-
родний валютний фонд. Міжнародний банк реконструкції
та розвитку. Завданням цих інститутів декларувалися га-
рантування стабільності обмінних курсів валют, забезпе-
чення швидкої оборотності коштів, потрібних для системи
багатосторонніх платежів, створення умов для накопичення
ресурсів для відбудови економіки країн Західної Європи.
Друга світова війна завдала народам багатьох країн не-
бувалих страждань, вони зазнали величезних людських
жертв і матеріальних збитків. Якщо за роки першої світо-
вої війни фінансові видатки всіх воюючих країн становили
208, то під час другої — 962 млрд дол. Для того щоб ліквіду-
вати її жахливі наслідки знадобилися роки напруженої
праці, значні матеріальні та фінансові ресурси.
