Тема 2.. Зварювання пластмас

 

Питання теми:

 

Пластмаси, їхній склад, особливості пластмас при впливі високих температур. Механізм утворення зварного з’єднання. Способи зварювання пластмас. Устаткування й пристрої для виконання робіт. Режими зварювання.

 

Пластична маса (пластмаса) являє собою новий вид матеріалу, що виготовляється на основі органічних речовин – полімерів, одержуваних із синтетичних або природних смол.

Полімери – високомолекулярні з’єднання, що складаються з величезних молекул, у яких багаторазово повторюються групи атомів, хімічно з'єднані між собою.

Особливостями пластмас є:

- мала питома вага;

- високі механічні властивості;

- мають гарну гнучкість і еластичність;

- добре піддаються різним видам обробки;

- стійки проти різних видів корозії;

- погано проводять тепло.

 

Залежно від зміни властивостей під час нагрівання пластмаси розділяють на дві групи:

- термореактивні, які при нагріванні не змінюють своїх властивостей, не розм'якшуються й не плавляться, а відразу по досягненні певної температури розкладаються;

- термопластичні (термопласти), які при нагріванні ще до температури розкладання добре розм'якшуються, легко деформуються й навіть плавляться, а, отже, можуть піддаватися багаторазовому нагріванню й зварюванню.

Способи зварювання пластмас

 

Зварювання є найбільш надійним способом з’єднання пластмас і в порівнянні зі склеюванням має більшу міцність, продуктивність й економічність.

Способи зварювання по використанню джерел тепла розділяють на дві групи:

1. способи, при яких використаються зовнішні джерела нагрівання – газові теплоносії (пальники), нагрівальні елементи й тепло утримуюча (экструдована, витісняюча) присадка;

2. способи, при яких використається внутрішнє тепло, що утвориться усередині пластмас за рахунок перетворення різних видів енергії – струмів високої частоти, ультразвукових коливань, терть та ін.

 

Зварювання газовими теплоносіями

 

У процесі зварювання пальником нагрівають оброблення й частину присадочного прутка. Ознакою задовільного нагрівання служить вологий блиск, що з'явився на крайках і прутку. Нагрітий присадочний пруток, розм'якшуючись, вдавлюється в оброблення, щільно укладається в ній у вигляді валика й приварюється до основного матеріалу. Зварювання продовжують у кілька шарів до повного заповнення оброблення.

Охолодження шва повинне бути природним і повільним.

 

 

Зварювання нагрівальними елементами

 

- гарячим лезом, роликами, прасками – застосовується для стикових з’єднаннь, а також для плівкових і таких матеріалів, які не можуть бути зварні струмами високої частоти, тому що є діелектриками.

Гарячим лезом нагрівають поверхні матеріалу, що зварюється, після чого здавлюють деталі або прокочують нагрітий інструментом матеріал холодними роликами.

Нагрітий інструмент – праски, стрічки, переміщаючись при зварюванні, нагріває й зварює плівку.

 

 

Технологія зварювання пластичних мас

С застосуванням внутрішнього тепла

 

Зварювання струмами високої частоти (СВЧ). При цьому виріб поміщають у змінне електричне поле високої частоти, що утвориться між двома електродами. При цьому високочастотні коливання перетворяться в теплову енергію, що нагріває пластмаси.

Зварювання ультразвуком здійснюється на спеціалізованих машинах.

Зварювання тертям забезпечується за рахунок теплоти, що утвориться в процесі тертя при обертанні поверхонь, що з'єднують.

 

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Що розуміють під пластмасами? Як вони класифікуються?

2. Назвіть особливості пластмас.

3. Назвіть способи й поясніть технологію зварювання пластмас.

 

Література:

Л 1 стор. 250 – 265