Способи виникнення права власності

Статті 328—330 ЦК визначають деякі засади набуття права власності.

Так, ч. 2 ст. 328 ЦК встановлює загальну презумпцію правомірності набуття права власності. Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах. Але суд за наявності певних юри­дичних фактів може визнати незаконним набуття права власності (наприклад, коли право власності набуте в результаті укладення правочину, визнаного недійсним).

Стаття 330 ЦК встановлює спеціальні гарантії набуття права влас­ності добросовісним набувачем. Згідно з цією статтею якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребуване в нього шляхом віндикації. Крім іого, деякі автори слушно звертають увагу на те, що в цій ситуації мають бути враховані також положення ст. 388 ЦК, яка безпо­середньо встановлює порядок та умови витребування майна від добросовісного набувача¹. Згідно з цією нормою власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно. А в тих випадках, коли такий набувач набув його за нідплатним договором, власник може витребувати таке майно тільки якщо воно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння: 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володін­ня, не з їхньої волі іншим шляхом. У всіх інших випадках власник не має право витребувати таке набуте майно, і на підставі ст. 330 ЦК у добросовісного набувача виникає право власності на це майно.

Підставами виникнення права власності є різноманітні обставини (юридичні факти), з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК це можуть бути будь-які підстави, що не заборонені законом. Зокрема, події (смерть спадкодавця), договори (купівля-продаж), юридичні вчинки (вияв­лення скарбу), цивільні стани (перебування в шлюбі), а також юри­дична сукупність (заповіт і смерть спадкодавця) тощо.

Ці підстави нерідко іменують "способи набуття права власності" і розділяють на первинні і похідні. Критерієм такого поділу одні науковці пропонують вважати критерій волі, інші — критерій правонаступництва. Прихильники першої позиції до первинних від­носять такі способи, за допомогою яких право власності виникає незалежно від волі інших осіб, а до похідних - такі, коли воно виникає з волі попереднього власника¹. Прихильники "критерію правонаступництва" до первинних відносять способи, в основі яких правонаступництва немає, а до похідних — способи, що грунтуються на правонаступництві.

Проте більш вдалим здається поділ підстав набуття права влас­ності на первинні і похідні за принципом врахування обґрунтованості (базису) прав". Суть його полягає в тому, що первинними є такі способи набуття права власності, де права власника не грунту­ються на правах інших осіб. Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувача речі.

До первинних підстав набуття права власності відносять, зокрема, належать способи, передбачені ЦК: 1) виготовлення нової речі (ст. 331); і переробка речі (ст. 332); 3) привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333); 4) набуття права власності на безхазяйну річ ст. 335, 344), знахідку (ст.ст. 337—339), бездоглядну домашню тварину (ст.ст. 340—342), скарб (ст. 343); 5) набувальна давність (ї ї. 344); 6) приватизація (ст. 345) тощо,'».

Похідними підставами набуття права власності є: 1) договір; ') спадкування.

Універсальними підставами виникнення права власності є: 1) отри­мання продукції, плодів та доходів (ч. 2 ст. 189 ЦК); 2) договір; 3) спад­кування за заповітом (глава 85 ІДК).

Спеціальними підставами набуття права приватної власності є:

1) виготовлення нової речі (ст. 331); 2) переробка речі (ст. 332); 3) привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333); 4) на­пувальна давність (ст. 344); 5) знайдення скарбу (крім випадків, передбачених ч. 4 сг. 343); 6) заволодіння рухомою річчю, від якої власник відмовився (ст. 336); 7) знайдення речі (ч. 1 ст. 338) або бездоглядної домашньої тварини (ч. 1 ст. 341); 8) приватизація (ст. 345); 9) спадкування за законом (глава 86); 10) самочинне будів­ництво, якщо це передбачено законом (ч. З ст. 376 ЦК).

Спеціальними підставами набуття права державної власності можуть пути: 1) виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури (ч. 4 сг. 343); 2) викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхід­ністю органом державної влади (ст.ст. 350, 351); 3) викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352); 4) реквізиція (ст. 353); 5) конфіскація ст. 354 ЦК).

Спеціальними підставами набуття права комунальної власності

можуть бути: І) виникнення права власності на безхазяйну річ (ст.ст. 335, 344); 2) на знахідку, від якої відмовилася особа, що її (найшла (ч. 2 ст. 338); 3) на бездоглядну домашню тварину, від якої відмовилася особа, що її знайшла (ч. 2 ст. 341); 4) викуп земельної Ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю органом місцевого самоврядування (ст.ст. 350, 351 ЦК).

Спеціальними підставами набуття права власності Автономною Республікою Крим може бути викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю органом влади Автономної Республіки Крим (ст.ст. 350, 351ЦК).