Загальні підстави припинення трудового договору

Припинення трудового договору, розірвання трудового договору і звільнення з роботи по суті трудові відносини завершилися, вживаються при наявності певних юридичних фактів.

Найбільш широке поняття «припинення трудового договору (трудових відносин)». В статті 36 КЗпП передбачені загальні підстави. Їх можна класифікувати за такими критеріями:
1. В залежності від юридичного факту:

1.1. Події: смерть (в КЗпП немає такого пункту),

1.2. Дії: всі інші підстави

 

2. В залежності від джерела ініціативи припинення трудових правовідносин:
2.1. підстави викликані ініціативою сторін трудового договору:

· за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП)

· закінчення строку трудового договору (п. 2 ст. 36)

· за ініціативою самого працівника (ст. 38,39)

· за ініціативою власника (ст. 40,41) та інші (ЗУ Про державну службу…)

· в зв’язку із відмовою працівника прац\ювати з в’язку з зміною істотних умов (п. 6 ст. 36)

· відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією (п. 6 ст. 36)

· переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію (п. 5 ст. 36)

· на умовах передбачених контрактом (п. 8 ст. 36)

· в зв’язку з невитриманням випробування (ст. 28)

2.2. особами,які не є сторонами трудового договору (третіх осіб):

· призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36)

· з ініціативи виборного органу профспілкової організації (ст. 45)

· у зв’язку з обранням працівника на обрану посаду (п. 5 ст. 36)

· набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (п. 7 ст. 36)

· розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (ст. 199 КЗпП)

Стаття 43-1 регулює порядок,а не підстави припинення трудового договору. А за ст. 28 – підстава припинення, а 43-1 лише порядок звільнення. Звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством – це не підстава для звільнення, підстава для звільнення це Постанова.

Звільнення працівника з підстави призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36). Ініціатива: держава,в ролі військомата. Дату звільнення визначає сам працівник,коли пише заяву і видає повістку. Стаття 44 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу - у розмірі двох мінімальних заробітних плат (раніше середньої заробітної плати). Повинна держава,а не роботодавець… Зберігається місце роботи, а служба в Збройних силах зараховується в загальний трудовий стаж,якщо особа повернеться протягом 3 місяців з моменту демобілізації.

Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника) (ст. 45, п. 4 ст. 36). При звільнення посилаються на статтю 45 КЗпП. Є особливим за суб’єктним складом і за причинами звільнення. Можуть бути звільненні лише керівник,якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Вимагати може та профспілка,як від імені профспілки підписала колективний договір (п. 14 Постанови №9: При розгляді справ, пов'язаних в вимогами профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст.45 КЗпП така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, і вона може бути оскаржена до суду працівником або власником чи уповноваженим ним органом у двотижневий строк. (найчастіше власник має право звільнити керівника,якщо ні,то профспілка)

За змістом ст.43-1 КЗпП керівником належить вважати особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо). При цьому йдеться не про будь-який структурний підрозділ (цех, управління, службу, ферму тощо), а саме про відокремлений підрозділ, який утворюється у спеціально передбаченому порядку, наприклад, зазначеному в ст.7 Закону України "Про підприємства в Україні".

Відхилення судом скарги на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу не є перешкодою для оспорювання працівником в суді законності звільнення його на підставі ст.45 КЗпП. Разом з тим відповідно до ст.231 ЦПК (1502-06) він в цьому судовому процесі не може оспорювати факти, встановлені судом при вірішенні його скарги на вимогу цього органу.)

У зв’язку з обранням працівника на обрану посаду (п. 5 ст. 36). Може бути,як в громадських організаціях, так і на державні посади, органи місцевого самоврядування. Зберігаються певні пільги і права. Стаття 118 КЗпП гарантії для працівників, обраних на виборні посади (надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.) - п. 4 ст. 28 ЗУ Про статус народного депутата.

Набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (п. 7 ст. 36). В п. 11 Постанови № 9: Розглядаючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.7 ст.36 КЗпП, суди мають виходити з того, що з цих підстав трудовий договір припиняється при набранні законної сили вироком, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи, та що днем звільнення вважається останній день фактичного виконання ним трудових обов'язків. Працівник не може бути звільнений з цих підстав, якщо він визнаний таким, що відбув покарання у зв'язку зі знаходженням під вартою до набрання вироком законної сили.

Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (ст. 199 КЗпП). Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (служби у справах неповнолітніх), мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Відсутність згоди на укладення не є підставою для припинення трудового договору (ст. 7 КЗпП).

Розірвання трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). Хто повинен ініціювати? Раніше вважалося,що ініціатива йде від працівника за погодженням з роботодавцем. Сторони дійшовши згоди про розірвання трудових відносин одночасно визначають дату (термін) такого розірвання,який не може бути змінений в односторонньому випадку. Повинні домовитися і про підставу припинення трудового договору. Може бути укладена,як в усній так і в письмовій формі, але як правило в письмовій формі. В п. 8 Постанови № 9: Судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП).

Закінчення строку трудового договору (п. 2 ст. 36). Не потрібно попередження один одного жодної зі сторін. А фактично трудові відносини, а відбувся вихід працівника на роботу і роботодавець не заявив ніяких зауважень, такий договір автоматично перетворюється із строкового в безстроковий трудовий договір. П. 9 Постанови №9: При розгляді справ про звільнення за п.2 ст.36 КЗпП судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч.3 ст.184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

Передбачені ч.3 ст.184 КЗпП гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв'язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи.

Оскільки згідно з ч.2 ст.23 КЗпП трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією (п. 6 ст. 36).

В зв’язку із відмовою працівника працювати з в’язку з зміною істотних умов (п. 6 ст. 36) ч. 3 п. 31 Постанови № 9: Згідно з ч.3 ст.32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці. Стаття 44 КЗпП виплачується вихідна допомога. Не потрібна згода профспілки.

Переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію (п. 5 ст. 36). Переведення буває постійне і тимчасове. Для нього не встановлюється випробування. Має бути за згодою керівників. У працівника зберігається право на щорічну відпустку до 6 місяців. Відпускні перераховуються на нове підприємство. Не лише на щорічну відпустку,а і на інші відпустки. Попередній припиняється і укладається новий трудовий договір.

На підставах передбачених контрактом (п. 8 ст. 36). Може бути застосовано,якщо підстави передбачені контрактом не дублюють підстави передбачені в законодавстві і не погіршують становище працівника.

В зв’язку з невитриманням випробування (ст. 28)

За ініціативою самого працівника (ст. 38,39)