Харчування в умовах радіаційного забруднення

З метою зменшення шкідливого впливу радіонуклідів на організм лю­дини і запобігання його негативним наслідкам потрібно обмежити їх над­ходження в організм із навколишнього природного середовища. При цьо­му слід також прагнути до зменшення їх накопичення в організмі й запо­бігати негативній дії. Цього можна досягти як завдяки технологічній та кулінарній обробці, так і застосуванням радіопротекторів.

Радіозахисні властивості мають білки, поліненасичені жирні кислоти, деякі амінокислоти, тіамін, рибофлавін, складні некрохмальні вуглеводи, вітамін Р, каротин та деякі мінеральні речовини. При зменшенні вмісту білка в раціоні харчування зменшується опірність організму негативно­му впливу шкідливих забруднень, які надходять з довкілля. У процесі хар­чування важливо забезпечити надходження білків, що містять усі 20 амі­нокислот. В

(10.7)

умовах радіонуклідного забруднення особливо бажаними є сірковмісні амінокислоти цистин і метіонін. Вони в значних кількостях містяться в білку молока та яєць, у бобових та вівсяній крупі, домашньо­му сирі, курячому м'ясі й соняшниковому насінні.

До раціону харчування повинні входити жири, переважно рослинні, що містять поліненасичені жирні кислоти й антиоксиданти. Слід збільшити кількість некрохмальних вуглеводів - харчових волокон, альгінатів, поліцукридів, пектинових речовин і зменшити споживання цукру. Оптималь­на доза пектину становить 2—4 г (для дітей 1 —2 г) на добу. Вміст пектину в 100 г деяких овочів і фруктів становить, г:

абрикоси — 0.7; аґрус 0.7; малиновий сік 2;

вишні — 0,4; персики — 0.7; зелений горошок— 2,5;

полуниці —0,7; сливи — 0.9: столовий буряк 1,0;

смородина 1,1; виноград 0.6; томати 0,3;

сік шовковині — 2,2; яблука 1,2; картопля—0.5.

Потреба в аскорбіновій кислоті становить 70— 100 мг на добу. Вона захищає від негативного впливу радіонуклідів стінки судин, капілярів та мембрани клітин. Овочі й фрукти забезпечують організм аскорбіновою кислотою, каротином, біофлавоноїдами, пектиновими речовинами та органічними кислотами. Багато аскорбінової кислоти і калію в картоплі, якої потрібно споживати не менш як 350 400 г на добу. Вітаміни групи В потрібні в кількості 17-25 мг на добу. Вони містяться в молоці, чорному хлібі, бобових, яйцях, печінці. Каротин, що міститься в моркві, помідорах, абрикосах і зелені, виконує захисну протипухлинну дію. Добова потреба в такому антиоксиданті, як токоферол (вітамін Е). становить 20 мг. Цього вітаміну багато в зародках злаків (2,5 г на 100 г) та висівковому хлібі.

Для запобігання шкідливому впливу радіоактивних ^1J7Cs і ^lJ0Sr необхідно насичувати організм солями Калію і Кальцію. Багато калію міститься в овочах і фруктах, кальцію в домашньому сирі й молоці. Добова потреба в кальції для дорослої людини становить 800 мг, для дітей 1200 мг. Цю потребу можуть задовольнити 100 г сиру або 0,5 л молока.

Особливе значення в умовах радіонуклідного забруднення в харчово­му раціоні мають кровотворні мікроелементи Ферум, Купрум, Манган та Кобальт. Добова потреба в Мангані становить 5 мг, Купрумі 2 мг і Форумі 14 мг. Багато цих мікроелементів міститься в м’ясних продук­тах, печінці, крові, яблуках та вівсяній крупі. Нестача такого мікроеле­мента, як йод. спричинює гіперплазію щитоподібної залози. Поповнити дефіцит йоду в організмі можна вживанням йодованої води та йодованої кухонної солі, а також морської риби та інших продуктів моря.

До раціону радіозахисного харчування обов’язково потрібно включа­ти цибулю, часник, петрушку, кріп, хрін, селеру. Завдяки високому вмісту аскорбінової кислоти, каротину, фітонцидів та ефірних олій вони згубно

(10.7)

діють на патогенні мікроорганізми і підвищують опірність організму до інфекцій та шкідливого впливу радіонуклідів. Зелень кропу втричі багат­ша за лимони на аскорбінову кислоту. Овочів слід споживати 400—500 г на добу, з них 100 150 г моркви, яка багата на каротин з радіопротекторною дією. До меню бажано включати кавуни й дині, багаті на органічні кислоти, пектинові речовини, каротин і калій.

Корисним продуктом є бобові, особливо квасоля, що містить повно­цінний білок, метіонін, цистин, поліненаснчені жирні кислоти та магній. Останній сприяє оптимальному засвоєнню кальцію і перешкоджає за­своєнню радіоактивного ⁹⁰Sr. Щодня потрібно споживати 150—200 г яб­лук, абрикос, персиків, слив та вишень, які багаті на пектин, каротин, ас­корбінову та органічні кислоти. Дуже корисними є горіхи, до складу яких входять повноцінні білки, поліненасичені жирні кислоти, токоферол та горіхова олія.

З напоїв до щоденного раціону варто включати чай і за можливості червоне вино. Таніни, катехіни й епікатехіни, що містяться в чаї, зміцню­ють капіляри і знижують проникність їхніх стінок. Значна кількість фла­воноїдів, що містяться в натуральному червоному вині, має високу радіопротекторну дію на організм.

Загалом енергетична цінність добового раціону в умовах радіонуклідного забруднення навколишнього природного середовища має стано­вити II 304 кДж (2700 ккал) для працівників розумової і 13 000 кДж (3100 ккал) фізичної праці. При цьому в раціон необхідно включати, і нежирні м’ясні та рибні продукти 200...250. хліб 300, картоплю до 350, сир 50... 100, овочі 400...500, олію 30...35. вівсяну й гречану крупи 40, фрукти 150...200, молоко 0,5 л. Рекомендується склянка червоного натурального вина (200 мл.).

Не менш важливу роль відіграє і режим харчування. їжу бажано спо­живати 3 4 рази на день, краще чотири рази в певно встановлений час. Розподіл енергії харчових продуктів за чотириразового харчування мас бути таким, %: сніданок - 25, обід - 35, вечеря - 15 і друга вечеря - 25; за триразового харчування відповідно 30: 45: 25.